Рішення № 89336653, 19.05.2020, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/1049/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2020 року Сокальський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Адамович М. Я.

за участю секретаря: Калиш В.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Ільницького М.М.,

відповідача – Стельмах Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного інспектора – головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Буському, Бродівському, Сокальському, Радехівському районах та м.Червонограді Управління з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру у Львівській області Стельмах Тараса Михайловича, Головного державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Костючик Оксани Валеріївни, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернуся в суд з даним позовом та просить поновити йому строк оскарження постанови від 30.08.2018р. про накладення на нього адміністративного стягнення за ст.53-1 КУпАП та визнати протиправною і скасувати дану постанову.

Свої вимоги мотивує наступним.

02.04.2019р. він отримав з Сокальського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про накладення арешту на майно боржника.

11.04.2019р. на його звернення йому надано копію постанови, винесеної ГУ Держгеокадастр, якою на нього накладено адміністративне стягнення за ст.53-1 КУпАП, за те, що Фермерським господарством «Бас ОСОБА_2 » використовуються земельні ділянки без документів, що посвідчують право користування землею.

Вважає, що дана постанова винесена незаконно та підлягає скасуванню, оскільки він жодних дій щодо самовільного захоплення земельних ділянок не вчиняв.

15.08.2018р. державним інспектором – головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Біському, Бродівському, Сокальському, Радехівському районах та м.Червонограді Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Стельмах Т.М. складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що Фермерське господарство «Бас І.М.» на території Острівської сільської ради Сокальського району за межами с.Добрячин Сокальського району обробляє землі державної власності сільськогосподарського призначення, загальною площею 30,0га без зареєстрованого права користування землею.

Позивач зазначив у даному протоколі, що використовує земельні ділянки на підставі державних актів на право довічного успадковуваного володіння. Зазначене в протоколі підтвердили і свідки.

Він подав скаргу на дії інспектора на яку отримав відповідь, в якій не було нічого зазначено про винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Ствердив, що земельні ділянки площею 20,0га та 10,0га він використовує згідно державних актів на право довічного успадкованого володіння. На даний час позивач здійснює переоформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Крім того, фермерське господарство здійснює господарську діяльність, систематично сплачує податки.

Зазначив, що інспектором порушено вимоги рівності перед законом і посадовою особою яка розглядає справу; порушено відкритий розгляд справи, так як 30.08.2018р. він був у приміщенні ГУ Держгеокадастр, однак інспектора ОСОБА_4 на робочому місці не було; йому не роз`яснено його права; незрозуміло місце винесення постанови; порушено строк розгляду справи, йому не оголошено постанову, не вручено і не надіслано копії постанови.

Також, звернув увагу, що постанова про накладення адміністративного стягнення повинна бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, однак, оскаржувана постанова поступила до відділу виконавчої служби 06.12.2018р.

В судовому засіданні позивач та кого представник позов підтримали, навели суду доводи, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві та подали відповідь на відзив у якому зазначили, що після смерті батька ОСОБА_3 він звернувся до нотаріуса з метою прийняття спадщини. Нотаріус зверталася до Сокальського районного відділу земельних ресурсів з метою надання грошової оцінки цих земель та інформації щодо сервітутів та обтяжень щодо таких.

Він пояснював інспектору ОСОБА_4 , що на даний час він ще оформляє спадщину на вказані земельні ділянки, надавав документи з цього приводу та зазначив про це в протоколі про адміністративне правопорушення.

На виклик інспектора він прибув о 09.30год. 30.08.2018р. до ГУ Держгеокадакстр у Львівській області, однак ОСОБА_4 на роботі не було та секретар йому повідомила, що останній вибув у м.Радехів. Він вручив документи в канцелярії та близько 11.00год. вийшов з приміщення управління. Тому, в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності вказано неправду з того приводу, що він 30.08.2018р. не прибув та не повідомив про причини неявки.

Також, копії постанови йому не було направлено, про що доказів не надано. Також, останнім не надано доказів направлення постанови на виконання 23.11.2018р. в той час, як до відділу Державної виконавчої служби така постанова надійшла 06.12.2018р.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позову не визнав, подав відзив на позовну заяву та пояснення, в яких зазначив, що позивачу було надіслано повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 10.00год. 30.08.2018р., однак останній на вказану дату не прибув.

Постанову винесено у відсутності позивача.

Також, винесено припис про усунення порушення вимог земельного законодавства в місячний термін та нараховано шкоду, внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, в розмірі 34686,00грн.

Листом від 22.11.2018р. ОСОБА_1 запропоновано відшкодувати дану шкоду.

Земельні ділянки, загальною площею 39га, які облікувалися за ОСОБА_3 на підставі державних актів на право довічного успадкованого володіння.

Станом на 01.01.2008р. дані земельні ділянки були зняті із земельно-облікових документів у зв`язку із смертю ОСОБА_3 , який помер в 2007р.

Станом на 22.11.2016р. вказані земельні ділянки облікуються як землі запасу.

На звернення ОСОБА_1 від 03.11.2017р. та вимоги Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області від 21.11.2017р. було надано відповіді, з яких випливає, що позивачу на той час було відомо про те, що земельні ділянки з 2008 року обліковуються як землі запасу.

Вважає, що інспектором опрацьовано докази та прийнято рішення щодо порушення позивачем норм земельного законодавства відповідно до чинного законодавства.

Також, ОСОБА_4 подав письмові пояснення, в яких зазначив, що свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки площею 30,0га в ОСОБА_1 відсутні, останній не вчинив дій щодо державної реєстрації права власності на ці земельні ділянки та не звертався до суду з позовом щодо цих земель.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Львівській області подав відзив на позов, який за змістом аналогічний відзиву ОСОБА_4 .

Вислухавши сторони, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом – земельної ділянки від 15.08.2018р., акту обстеження земельної ділянки від 15.08.2018р. та протоколу від 15.08.2018р., державним інспектором – головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Буському, Бродівському, Сокальському, Радехівському районах та м.Червонограді Управління контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_4 виявлено ФГ «Бас І.М.» на території Острівської сільської ради Сокальського району за межами населеного пункту с.Добрячин використовуються (обробляються) землі державної власності сільськогосподарського призначення, загальною площею 30,0га, без зареєстрованого права користування землею.

30.08.2018р. ОСОБА_1 подав скаргу заступнику начальника Головного управління Держгеокадастру начальнику Управління контролю та охорони земель, в якій просив скасувати вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення від 15.08.2018р.

Також, 30.08.2018р. ОСОБА_1 подав клопотання інспектору ОСОБА_4 , в якому зазначив, що володіє земельними ділянками на законній підставі та просив витребувати в Міськрайонному управлінні Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та місті Червонограді ряд документів на підтвердження його доводів.

Начальник Головного управління Держгеокадастру у Львівській області 28.09.2018р. надано відповідь на звернення ОСОБА_5 , в яких зазначено, що з 13.03.1992р. не передбачено право довічного успадкованого володіння землею, ОСОБА_3 не переоформив статус земельних ділянок на право власності. Управлінням Держкомзему у Сокальському районі дані земельні ділянки враховано як землі запасу. Крім того, зазначено, що станом на день надання відповіді 28.09.2018р., матеріали справи про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності перебувають на розгляді Управління контролю за використанням та охороною земель.

Постановою державного інспектора - головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Буському, Бродівському, Сокальському, Радехівському районах та м.Червонограді Управління контролю за використанням та охороною земель Стельмах Т.М. від 30.08.2018р. на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 340грн. за порушення вимог ст.ст.125, 126, 211 ЗК України, зокрема за те, що Фермерським господарством « ОСОБА_3 » без документів обробляються земельні ділянки загальною площею 30,0га. розташовані за межами с.Добрячин на території Острівської сільської ради Сокальського району.

17.09.2018р. державним інспектором – головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Буському, Бродівському, Сокальському, Радехівському районах та м.Червонограді Управління контролю за використанням та охороною земель Стельмах Т.М. складено припис, яким зобов`язано ОСОБА_1 усунути викладені вище порушення вимог земельного законодавства.

Постановою державного виконавця від 10.12.2018р. відкрито виконавче провадження з виконання зазначеної постанови про стягнення з ОСОБА_5 680грн. штрафу.

Постановою державного виконавця від 05.02.2019р. накладено арешт на все майно ОСОБА_5

03.04.2019р ОСОБА_5 звернувся до Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області із заявою, в якій зазначив, що ним 02.04.2019р. отримано з відділення ДВС постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт його майна та просив надати йому копію оскаржуваної постанови.

10.04.2019р. ОСОБА_5 звернувся до Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та отримання його копій.

Супровідним листом від 11.04.2019р. ОСОБА_5 направлено копію оскаржуваної постанови.

Згідно вимоги від 17.11.2017р., запитів від 13.12.2017р, від 22.01.2018р., від 28.02.2018р., клопотання від 15.12.2017р., відповідей №31-13-0.2-14645/2-17 від 16.11.2017р., №0-13-0.18-2561/122-17 від 18.12.2017р.№0-13-0.4-190/90-18 від 29.01.2018р., №218/421-18-0.4 від 06.02.2018р., №0-3-0.18-522/122-18 від 28.02.2018р., №10-13-0.4-525/90-18 від 27.03.2018р., на звернення органу досудового розслідування Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Сокальським відділом Держгеокадастру надано роз`яснення, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та не оформив право власності на земельні ділянки, які були надані йому в довічне успадковане володіння, у зв`язку з чим, ці земельні ділянки було враховано в землі запасу, на підставі наказу Державного комітету статистики України «Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку».

З державних актів серія Б №059180 та серія НОМЕР_1 встановлено, що за ОСОБА_3 закріплено 10га та 20га землі в межах згідно з планом землекористування, призначеної для ведення селянського господарства, розташовані на території Острівської сільської ради.

Згідно свідоцтв про право на спадщину від 24.09.2008р. та від 03.06.2014р., ОСОБА_1 успадкував після смерті батька ОСОБА_3 земельні ділянки площею 5,3га, розташовані на території Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області, надана в довічне успадковане володіння для будівництва і розширення селянського (фермерського) господарства та Фермерське господарство ОСОБА_3 .

З довідки №1209 від 29.08.2018р. встановлено, що від Фермерського господарства « ОСОБА_3 » надходить єдиний податок з юридичних осіб.

За змістом статей 6, 50 ЗК України 18 грудня 1990 року N 561-XII у довічне успадковуване володіння земля надається громадянам Української РСР для ведення селянського (фермерського господарства). Громадянам Української РСР, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, що ґрунтується переважно на особистій праці та праці членів їх сімей, надаються за їх бажанням у довічне успадковуване володіння або в оренду земельні ділянки, включаючи присадибний наділ.

Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 березня 1991 року, яка втратила чинність на підставі Постанови Верховної Ради України N 2201-XII від 13 березня 1992 року, затверджено форми державних актів: на право довічного успадковуваного володіння землею; на право постійного володіння землею; на право постійного користування землею.

ЗК України у редакції від 13 березня 1992 року не передбачав такого виду права як довічне успадковуване володіння земельною ділянкою.

При цьому відповідно до пункту 8 Постанови Верховної Ради України від 13 березня 1992 року № 2200 «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі» громадяни, підприємства, установи, організації, яким було надано у встановленому порядку земельні ділянки у довічне успадковуване або постійне володіння, зберігають свої права на використання цих земельних ділянок до оформлення права власності або землекористування відповідно до ЗК України.

Пунктом 6 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України 2001 року визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

У Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 р. №5-рп (справа про постійне користування земельними ділянками) зазначено, що у Земельному кодексі Української РСР від 18 грудня 1990 року була регламентована така форма володіння землею, як довічне успадковуване володіння. ЗК України в редакції від 13 березня 1992 року закріпив право колективної та приватної власності громадян на землю (зокрема, право громадян на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення сільського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства тощо (ст. 6)). Це свідчить про те, що поряд із впровадженням приватної власності на землю громадянам, на їх вибір забезпечувалася можливість продовжувати користуватися земельними ділянками на праві постійного (безстрокового) користування, оренди, пожиттєвого спадкового володіння або тимчасового користування. При цьому в будь - якому разі виключалась як автоматична зміна титулів права на землю, так і будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв`язку з непереоформленням правового титулу.

Конституційний Суд України вважав, що встановлення обов`язку громадян переоформити земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні, на право власності або право оренди до 01 січня 2008 року, потребує врегулювання чітким механізмом порядку реалізації цього права відповідно до вимог частини 2 статті 14, частини 2 статті 41 Конституції України. У зв`язку з відсутністю визначеного у законодавстві відповідного механізму переоформлення громадяни не в змозі виконати вимоги пункту 6 Перехідних положень Кодексу у встановлений строк, про що свідчить неодноразове продовження Верховною Радою України цього строку. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт.

Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:

- пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення;

- пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року N 563-ХII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

З огляду на викладене, особа, яка володіє земельною ділянкою на праві довічного успадковуваного володіння за Законом не може бути позбавлена права на таке володіння.

На відповідні відносини щодо такого володіння поширюються гарантії, встановлені статтею 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція» та ст. 41 Конституції України. Ці норми не лише гарантують право довічного успадковуваного володіння землею (як різновид «мирного володіння майном» в розумінні Конвенції, та як речове право, захищено статтею 41 Конституції України), але і обмежують у можливості припинити відповідне право.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61,). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).

Отже, дії державних органів щодо надання земельних ділянок громадянам у довічне успадковуване володіння були припинені, проте ті особи, які набули це право у встановленому законом порядку, зберегли його, оскільки законодавство не містить норми, яка б дозволяла припинити право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою, а тому таке право є дійсним.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України.

Таким чином, враховуючи те, що зі смертю особи не відбувається припинення прав і обов`язків, окрім тих, перелік яких визначено у статті 1219 ЦК України, спадкоємець стає учасником правовідношення з довічного успадковуваного володіння.

Такого висновку дійшла Велика палата Верховного суду в постанові від 368/54/17 від 20.11.2019р.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_7 .

Що стосується покликання відповідачів на те, що позивач не звертався до суду з позовом щодо спірних земельних ділянок, а тому не успадкував їх, що свідчить про те, що такими він користується без законних на те підстав, то такі є хибними.

Так, відповідно до ч.3 та ч.5 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

В свою чергу, прийняття і відмова від спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

За таких підстав, ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв у спадок земельні ділянки, належні його батькові на підставі актів про право довічного успадковуваного володіння незалежно від того, що він не оформив щодо них правовстановлюючих документів з тих чи інших причин.

Відповідно до ст.245 КУпАП, основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні встановлено, що при винесенні оскаржуваної постанови неналежним чином встановлено всі обставини справи, в тому числі не встановлено законні підстави користування позивачем земельними ділянками, що потягло притягнення останнього до адміністративної відповідальності за відсутності події правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, в судовому засіданні доведено підстави для скасування оскаржуваної постанови, а тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 5, 19, 241-245, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови №667-ДК/0227По/08/01/-18 від 30.08.2018р., винесену Державним інспектором – головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Буському, Бродівському, Сокальському, Радехівському районах та м.Червонограді Управління з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру у Львівській області Стельмах Тарасом Михайловичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП.

Визнати протиправною та скасувати постанову №667-ДК/0227По/08/01/-18 від 30.08.2018р., винесену Державним інспектором – головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Буському, Бродівському, Сокальському, Радехівському районах та м.Червонограді Управління з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру у Львівській області Стельмах Тарасом Михайловичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340грн. та закрити провадження у даній справі про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно доп.4 ч.5 ст.246 КАС України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.250 КАС України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державний інспектор – головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель у Буському, Бродівському, Сокальському, Радехівському районах та м.Червонограді Управління з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру у Львівській області Стельмах Тарас Михайлович, ЄДРПОУ:39769942, адреса: вул.Чорновола,4, м.Львів

Відповідач: Головний державний виконавець Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області – Кстючик Оксана Ввалеріївна, ЄДРПОУ: 34721466, місцезнаходження: вул.Міцкевича,5, м.Сокаль, Львівська область.

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, ЄДРПОУ:39769942, місцезнаходження: вул.Чорновола,4, м.Львів.

Повне судове рішення складено 20.05.2020р.

Головуючий: М. Я. Адамович