Рішення № 89334324, 14.05.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16833/19

провадження № 2-а/753/128/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Сирбул О.Ф.

при секретарі - Лаптєвої Ю.М.

за участю позивача - ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 2 роти УПП у Вінницькій області Нагірняк Ольги Василівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд, -

встановив:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського 1 батальйону 2 роти УПП у Вінницькій області Нагірняк О.В. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 11.08.2019 року відповідачем винесено стосовно нього постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, серії ЕАВ №1415901 від 11.08.2019 року, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП. У вказаній постанові було вказано, що він, керуючи автомобілем "Honda", д.н.з. НОМЕР_1 , у населеному пункті, позначеному д.з. 5.45 с.Стрижавка Вінницький район, рухався зі швидкістю 97 км.

Вказана постанова є незаконною, а тому підлягає скасуванню, з наступних підстав.

При винесенні постанови була порушена ст. 278 КУпАП, оскільки позивача не було сповіщено про місце та час розгляду справи, інспектор заповнив бланк постанови у службовому автомобілі, та підійшов до нього лише оголосити рішення по справі.

Також, не були з`ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, поліцейським не взято до уваги: не були надані чіткі докази провини позивача; не була надана можливість підгодовуватись до розгляду справи, та скористатись юридичною допомогою; не було повного розгляду справи; у цей день та час позивач не перебував в с.Стрижавка, а рухався по автомобільній дорозі загального користування державного значення М-21, приблизно на 291-292 км дороги (виїхавши з м.Вінниця та ще не вїхавши в с.Стрижавка, тобто на ділянці автомобільної дороги, яка розташована поза населеним пунктом).

Крім того, дії відповідача були незаконними, оскільки вимірювання швидкості руху було здійснено приладом із функцією фото- та відео фіксації, але не у автоматичному, а у ручному режимі.

У зв`язку з викладеним, позивач просив суд постанову серії ЕАВ №1415901 від 11.08.2019 року, винесену поліцейським 1 батальйону 2 роти УПП у Вінницькій області Нагірняк О.В., у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП скасувати.

Ухвалою суду від 18.10.2019 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги та їх обгрунтування підтримав, та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, однак, 10.02.2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, вимоги та твердження позивача про те, що дії відповідача є протиправними, а постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту і процедури складання є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідач під час складання постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, діяла відповідно до покладених на неї повноважень, а також виконувала процедуру притягнення до адміністративної відповідальності, яка передбачена КУпАП, а тому не має підстав для скасування постанови.

Крім того, вказала що швидкість руху позивача вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTI 20/20 № ТС 000542.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Використання лазерного вимірювача швидкості TruCam органами Національної поліції України, а саме, структурними підрозділами Департаменту патрульної поліції, започатковано листом першого заступника начальника ДПП Білошицького О.Г. від 04.10.2018 року. Місце для роботи з приладом позначено відповідними дорожніми знаками з метою інформування учасників дорожнього руху про проведення вимірювання швидкісного режиму.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року № UA-MI/1-2903-2012.

Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку торгівлі України 08.02.2016 року №193.

Дійсно, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року № 1362 TruCam був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У разі виключення затвердженого типу засобів вимірювальної техніки із Державного реєстру заборонялося їх серійне виробництво або ввезення на територію України.

Однак, засоби вимірювальної техніки, які були ввезені на територію України та введені в експлуатацію до моменту виключення їх із вказаного Державного реєстру, дозволяється застосовувати, оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Прилад TruCam було введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно, його подальша експлуатація жодним чином не обмежена нормами чинного законодавства.

У зв`язку з викладеним, відповідач просить суд постанову серії ЕАВ №1415901 від 11.08.2019 року залишити без змін, а позовну заяву позивача залишити без задоволення.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 11.08.2019 року відносно ОСОБА_1 поліцейським 1 батальйону 2 роти УПП у Вінницькій області Нагірняк О.В. була винесена постанова серії ЕАВ №1415901 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно із якою позивачем було порушено ч.1 ст.122 КУпАП. Цією постановою у справі про адміністративне правопорушення, відповідачем було накладено адміністративне стягнення на позивача у виді штрафу в дохід держави у розмірі 255,00 грн.

В оскаржуваній постанові зазначено, що 11.08.2019 року о 20:08:02 год. ОСОБА_1 , керуючи ТЗ в населеному пункті позначеному д.з. 5.45 с.Стрижавка Вінницький район, перевищив дозволену швидкість на 47 км, рухався зі швидкістю 97 км (швидкість вимірювалась приладом TRUCAM 000542), чим порушив п. 12.4 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КУпАП, протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно частини 2 - 4 статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до п. 1.3 ПДР України, ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Таким чином, постанова серії ЕАВ № 1415901 від 11.08.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП складена на місці вчинення правопорушення відповідно до вимог чинного законодавства.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Так, відповідно до вимог п.п. 12.4 Правил дорожнього руху України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Відповідно до ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

З роздруківки фотографії, здійсненої лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI 20/20 вбачається, що автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1 11.08.2019 року о 20:06:39 год. рухався по а/д М-21 296 км, зі швидкістю 97 км/год.

З Сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки серії А № 006694, долученого відповідачем до свого відзиву, слідує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ197-12.

Крім того, вказаний засіб вимірювальної техніки був включений у перелік засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 437 від 05 квітня 2012 року.

В той же час, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі «Про затвердження переліку типів засобів вимірювальної техніки, стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів та внесення змін до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, переліків типів засобів вимірювальної техніки, стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів» № 1362 від 02.11.2015 року, було виключено вимірювальний засіб TruCam з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.

Тобто, вказаний наказ був прийняти після отримання TruCam LTI 20/20 № ТС 000542 сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки, а чинним законодавством не передбачено повторного проходження сертифікації для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Крім того, така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.

До того ж, для засобу вимірювальної техніки TruCam міжповірочний інтервал визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік. Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення і результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/13721, виданого ДП Укрметртестстандарт» від 21.12.2019 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 ТС 000542, є придатним до застосування. Можливість використання виробу «TruCam LTІ 20/20» виробництва Laser Technology Inc., США, підтверджується також наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 27 вересня 2018 року № 04/02/03/-3008, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожньогоруху від моменту її фіксації приладом TruCam.

За таких обставин, суд погоджується з доводами відповідача, що подальша експлуатація після виключення наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 1362 від 02 листопада 2015 року типу засобів вимірюваної техніки вимірювального засобу УЗ197-12, саме засобу вимірюваної техніки TruCam LTI 20/20 № ТС 000542, яким було зафіксовано перевищення транспортним засобом з номерним знаком НОМЕР_1 , 11.08.2019 року о 20:06:39 год дозволеної правилами дорожнього руху швидкості руху, - не заборонена, а єдиною вимогою до нього є проведення його періодичної повірки та повірки після ремонту, натомість зазначене виключення такого типу засобів вимірювальної техніки з відповідного реєстру стосується заборони з 02.11.2015 року їх серійного виробництва й ввезення в Україну.

У зв`язку з цим, суд приходить до переконання, що засіб вимірюваної техніки TruCam LTI 20/20 № ТС 000542, є належним засобом для встановлення швидкості руху транспортних засобів.

Разом з тим, згідно роздруківки фотографії, наявної в матеріалах справи, здійсненої лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI 20/20, встановлено, що місце відеофіксації перевищення дозволеної швидкості - а/д М-21 296 км, різниться з вказаним місцем адміністративного правопорушення в постанові серії ЕАВ № 1415901 від 11.08.2019 року - с.Стрижавка Вінницького району.

В матеріалах справи також наявний диск з нагрудного реєстратора патрульного, із відеозапису якого, не вбачається що позивач рухався в межах населеного пункту, оскільки на відео не зафіксовано жодного дороджного знаку, зокрема дорожнього знаку 5.45 ПДР.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Таким чином, на підставі зазначених обставин справи та аналізу законодавчих положень, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем невірно встановлено фактичні обставини, а саме, невірно зазначено місце скоєння адміністративного правопорушення, тому адміністративний позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243-246, 250, 251, 286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 2 роти УПП у Вінницькій області Нагірняк Ольги Василівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1415901 від 11.08.2019 року про накладення адміністративного стягнення, яка винесена поліцейським 1 батальйону 2 роти УПП у Вінницькій області Нагірняк Ольгою Василівноювідносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: