Постанова № 89334066, 12.05.2020, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/418/20

Провадження № 3/515/892/20

Татарбунарський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 травня 2020 р. Татарбунарський районний суд Одеської області в особі судді Тимошенка С.В., за участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розгляну- вши матеріали, що надійшли з Татарбунарського ВП Арцизького ВП ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одружено- го, має малолітню дитину, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

20 березня 2020 року о 19 год.30 хв. на вул.Центральна у м.Татарбунари Одеської області Ме- ОСОБА_2 керував автомобілем марки ВАЗ моделі 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з яв- ними ознаками алкогольного сп`яніння. У зв`язку з чим інспектором СРПП Татарбунарського ВП Арцизького ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 спочатку на вулиці на місці зупинки, а потім у приміщенні відділення поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння або на місці зупинки за допомогою приладу «Дrager» або в установі охорони здоро- в`я. Але від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 ві- дмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину не визнав. Не оспорюючи факту вживання алкогольних напоїв, пояснив, що 20.03.2020 р. він перебував на пасажирському сидінні належного йому автомобіля ВАЗ-2108, реєстраційний № НОМЕР_1 , яким керувала інша особа, а не він. Проїжджаючи по вул.Цетральна у м.Татарбунари, він звелів водію зупинити авто біля відділення поліції, що той і зробив, після чого пішов собі додому. Він вийшов з автомобіля і поцікавився у поліцейських, які там знаходились, щодо стану досудового розгляду справи, потерпілим у якій він є. Його запросили до чергової частини відділення поліції, де грубо з ним розмовляли, а потім поча- ли вимагати надати посвідчення водія та документи на автомобіль, страховий поліс. Він пояснив, що всі документи у нього є, але він не керував автомобілем. З ним повелись грубо і склали поста- нову за ч.1 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та протокол за ч.1 ст.130 зазначеного Кодексу. Йому поліцейські не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції про- йти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впли- ву наркотичних чи токсичних речовин.

Факт відмови порушника від проходження тестування та медичного огляду підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 201019 від 20.03.2020 р.; довід- кою інспектора СРПП № 3; поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з аналізу яких слі- дує, що їх було запрошено як свідків при складанні протоколу на ОСОБА_1 , з ротової порож- нини якого відчувався різкий запах алкоголю. У їх присутності ОСОБА_1 відмовився від меди- чного огляду та проходження тестування на стан сп`яніння на приладі «Драгер», а також він казав, що сам їхав на автомобілі; відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував в автомо- білі на водійському місці та відмовився надавати працівнику поліції документи на автомобіль, по- свідчення водія, а також пройти на місці та в медичному закладі огляд на стан сп`яніння. При спіл- куванні з працівниками поліції та відмовляючи у їх вимогах, ОСОБА_1 застосовував ненорма- тивну лексику (а.с.1, 3, 4, 5, 6).

Ухилення осіб, керуючих транспортними засобами, від проходження відповідно до встановле- ного порядку огляду на стан сп`яніння утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тому в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу зазначеного правопорушення.

30 квітня поточного року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про закриття провадже- ння у справі у зв`язку з тим, що він не керував автомобілем, а також з порушеннями, які були до- пущені поліцейськими при складанні матеріалів про вчинення ним адміністративних правопору- шень.

Обставини, зазначені порушником у клопотанні, не відповідають дійсності і спростовуються поясненнями свідків та відеозаписом (а.с.6), з якого чітко вбачається, що ОСОБА_1 , особисто керуючи транспортним засобом, під`їхав до відділення поліції, де знаходились поліцейські. Потім він вийшов з автомобіля і при спілкуванні з працівниками поліції відмовився надати документи та пройти огляд на стан сп`яніння.

Посилання порушника на застосування до нього працівниками поліції фізичних заходів впливу та спеціальних засобів об`єктивних доказів не містять, а тому судом до уваги не приймалися.

А тому клопотання, як неспроможне, не підлягає задоволенню.

Не визнання порушником своєї вини у вчиненні правопорушення, суд пов`язує з вибором захис- ної позиції та наміром уникнути відповідальності за вчинене.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушни- ка, ступень його вини, відсутність ознак каяття та всі обставини справи.

Згідно зі ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провад- женні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнен- ня. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України "Про судовий збір”, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується ставка судового збору 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністра- тивні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області 10.11.2006 р., визнати винуватим у вчине- нні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопору- шення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот не- оподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10200 (десять тисяч двісті) грн. в дохід дер- жави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Строк позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами відраховувати з дня вилучення посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 23.05.2007 р.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області 10.11.2006 р., судовий збір у роз- мірі 420 грн. 40 коп. в дохід держави (стягувач: ГУК у м.Києві/м.Київ 22030106, код за ЄДРПОУ – 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA798999980000 031211256026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Постанова про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.307 КУпАП (штраф повинен бути спла- чений правопорушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штра- фу).

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Оде- ської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання – 3 місяці.

Суддя Тимошенко