Ухвала суду № 89333586, 19.05.2020, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/3977/20

Провадження № 2-з/947/604/20

УХВАЛА

19.05.2020 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Коваленко О.Б., розглянувши заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову по справі № 947/3977/20 за позовом ОСББ «На ОСОБА_1 » до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за внесками та платежами, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСББ «На ОСОБА_1 » до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за внесками та платежами.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11 березня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження, з повідомленням сторін.

15.05.2020 року представником позивача подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачеві, а саме на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 .

Дослідивши матеріали позовної заяви у межах вирішення заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суддя дійшов до наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається до суду, після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати,з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову,про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 151ЦПК України).

З матеріалів справи не вбачається підстав для задоволення заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення даного позову, оскільки відповідно до вимог ч.3 ст.150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість в загальній сумі 55663,36 грн., проте, представником позивача не доведено співмірність ціни позову з вартістю предмета забезпечення позову, що водночас позбавляє суд можливості визначити, чи є види забезпечення позову співмірними із заявленими вимогами.

Також позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення даного позову, лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення останнього від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами, що не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

На підставі наведеного, заява представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149-150,152 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача у цивільній справі № 947/3977/20 за позовом ОСББ «На ОСОБА_1 » до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за внесками та платежами, - про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно; може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Коваленко О. Б.