Ухвала суду № 89333086, 18.05.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/5987/20

Провадження №2/523/2813/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2020 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду міста Одеси Малиновський О.М., розглянувши матеріали позовної заяви з доданими до неї документами Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Сичавської сільської ради Лиманського району Одеської області Харьковської Н.П., за участю третіх осіб Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_2 , Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради звернулась до суду із зазначеними позовними вимогами.

Суддя вивчивши матеріали позовної заяви прийшов до наступного висновку.

У частині першій статті 1 ЦК України указано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Разом з тим, за приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб з суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядку судового провадження.

У позовній заяві Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради просить:

- скасувати рішення державного реєстратора Сичавської сільської ради Лиманського району Одеської області Харьковської Н.П. стосовно об`єкту самочинної реконструкції – квартири АДРЕСА_1

- зобов`язати ОСОБА_1 за свій рахунок привести до первісного стану зазначений вище об`єкт самочинної реконструкції, шляхом приведення балкону до первісних технічних розмірів.

Указані позовні вимоги обгрунтовані посиланням на порушення архітектурних, містобудівних норм і правил внаслідок здійснення ОСОБА_1 реконструкції квартири.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Звертаючись до суду із зазначеними вище позовними вимогами районна адміністрація посилається на їх повноваження передбачені п.п. 2.4, 2.8 Положення Суворовської районної адміністрації ОМР, затверджених рішенням Одеської міської ради від 07 грудня 2016р., № 1328-УІІ, зокрема на їх право вживати заходів щодо недопущення самочинного будівництва, виявлення на території району фактів самочинного будівництва або реконструкції, вирішення питання щодо знесення самочинно побудованих об`єктів або приведення самочинно реконструйованих об`єктів у первісний стан, виступає замовником на проведення робіт з демонтажу об`єктів самочинного будівництва, приведення території до первинного стану та її благоустрою, у разі невиконання відповідного розпорядження голови райадміністраці тощо.

Також пунктом 2.13 Положення передбачено, що районна адміністрація у галузі забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян звертається до суду з позовами до фізичних та юридичних осіб, які обмежують права та законні інтереси територіальної громади, та з інших питань в межах своїх повноважень.

Разом з тим правовий статус і компетенція державного реєстратора передбачені статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV.

За змістом статті 10 указаного Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Отже, спірні правовідносини у цій справі обумовлені реалізацією позивачем повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а відтак і публічно-правову природу таких правовідносин.

При цьому районна адміністрація як суб`єкт владних повноважень перебуває з особою, яка здійснила самочинне будівництво, в адміністративних відносинах, оскільки діє на виконання своїх владних управлінських функцій, спрямованих на захист інтересів територіальної громади.

Спори, які виникають за участю суб`єкта владних повноважень з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно-правовими.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах неодноразово викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 10 квітня 2018 року у справі № 1519/2-787/11, від 15 травня 2018 року у справі № 520/10754/14-ц, від 16 жовтня 2018 року у справі № 826/12543/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 369/13415/17, від 12 грудня 2018 року у справі № 826/7203/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 461/889/13-ц.

З огляду на вказане можна зробити висновок, що спір у справі, що розглядається, не пов`язаний з вирішенням питання щодо майнового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів містобудування та незаконної державної реєстрації самочинного будівництва.

Позовні вимоги, що ґрунтуються на протиправності дій державного реєстратора як суб`єкта, наділеного Законом № 1952-IV владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, у зв`язку з невиконанням ним обов`язку щодо перевірки поданих для цього документів та наявності в особи, яка звернулася за державною реєстрацією, дозвільних документів про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва нежитлового приміщення є похідними і тому підлягають розгляду у тому ж порядку, що і основна вимога, тобто у цьому випадку - у порядку адміністративного судочинства.

Згідно пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин суддя дійшов висновку, щодо відмови у відкуритті провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України,

УХВАЛИВ

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Сичавської сільської ради Лиманського району Одеської області Харьковської Н.П., за участю третіх осіб Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, ОСОБА_2 , Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити право позивача на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складення повної ухвали суду.

Повну ухвалу суду складено та підписано 18 травня 2020р.

Суддя