Постанова № 893322, 13.08.2007, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.07

Справа №АС15/348-07.

Господарський суд Сумської області у складі судді Костенко Л.А.

при секретарі судового засіданні Черняк Т.М.,

розглянувши матеріали справи № АС 15/348-07, порушеної

за позовом Сумського обласного відділення фонду України соціального

захисту інвалідів, м. Суми

до Дитячо-юнацької спортивної школи «Електрон», м. Суми

про стягнення 2 867 грн. 80 коп.

В присутності представників сторін:

від позивача Груздо Т.С. (дор. № 04-24/69 від 17.01.07 р.)

від відповідача Власенко Т.П., (дов. № 31 від 10.07.2007 р.)

Предмет позову: Позивач просить суд стягнути з відповідача - Дитячо-юнацької спортивної школи «Електрон», м. Суми санкцію в розмірі 2 867 грн. 80 коп. за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2006 році, в тому числі: 2 818 грн. 75 коп. – адміністративно-господарська санкція та 49,05 грн. пені.

Відповідач вимоги не визнає, посилаючись на те, що є неприбутковою організацією, фінансується за рахунок бюджетних коштів та не має можливості працевлаштувати на тренерську роботу працівника з встановленою інвалідністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Згідно форми № 10-П1 «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік», що наданий до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Дитячо-юнацькою спортивною школою «Електрон» та відповідно до акту перевірки, середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача у 2006 році становила 8 чоловік.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів» № 875-ХП від 21.03.1991 року зі змінами та доповненнями (далі Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 Закону встановлено обов»язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч. 1 ст. 19 Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.

Посилаючись на зазначену норму Закону, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 2 867 грн. 80 коп.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне :

Відповідно до Статуту Дитячо-юнацької спортивної школи «Електрон» (а.с. 11-17) – відповідач є позашкільним закладом, основна діяльність якого є спортивна підготовка дітей, підлітків та молоді, а також є неприбутковою організацією. Підтвердженням неприбутковості відповідача є рішення № 159/33078812/15-122/57048 від 04.09.2006 року, прийнятого Державною податковою інспекцією в м. Суми.

Згідно листа виконавчого комітету Сумської міської ради від 24.07.2007 року № 192 (а.с. 31) встановлено, що відповідач фінансується з двох джерел:

- фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності забезпечує заробітною платою працівників ДЮСШ «Електрон»;

- місцевий бюджет – забезпечує учбово-спортивну роботу. Кошти є державними, тому використовуються за призначенням в порядку використання бюджетних коштів.

Згідно довідки виконавчої дирекції Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 18.04.2007 року № 02-0542 (а.с. 19) відповідач у 2006 році частково фінансувався виконавчою дирекцією обласного відділення за рахунок коштів Фонду у сумі 84 000 грн.

Також Головне управління Державного казначейства України в Сумській області листом від 25.06.2007 року № 03-10-1/1224 (а.с. 20) підтвердило про часткове фінансування з місцевого бюджету.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-Ш від 18.01.2001 р. (із змінами та доповненнями) до коштів загальнообов»язкового державного соціального страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України, в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України: 1). операцій з коштами державного бюджету; 2). розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів; 3). контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов»язань та проведенні платежів; 4). бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Таким чином, суд дійшов висновку про фінансування відповідача виключно за рахунок коштів місцевого бюджету та коштів загальнообов»язкового державного страхування.

Стаття 20 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів України» містить виключення щодо сплати підприємствами адміністративно-господарських санкцій за нестворення робочих місць, а саме не поширюється дія положення зазначеної статті на підприємства, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Також в матеріалах справи знаходиться лист Сумського міського центру зайнятості (а.с. 32) від 23.07.2007 року № 03-17/4364, з якого вбачається, що протягом 2006 року на обліку в Сумському міському центрі зайнятості не перебували інваліди, які мають вищу фізкультурну освіту та бажають працювати за спеціальністю – тренер-викладач з виду спорту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. В задоволенні адміністративного позову Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Дитячо-юнацької спортивної школи «Електрон», м. Суми про стягнення 2 867 грн. 80 коп. – відмовити.

2. Постанова суду може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Харківського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Сумської області.

3. Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.