Ухвала суду № 89332129, 14.05.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 523/11192/18

Провадження № 1-кп/947/447/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2020 року колегія суддів Київського районного суду міста Одеси у складі:

головуючого - судді Войтова Г.В.,

судді Іванчука В.М., Тонконоженко М.М.,

з участю секретаря Маркової О.І.,

прокурора Чупріна Ю.С.,

захисника Гордієнко А.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160490002367 від 21.05.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні колегії суддів Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 331 ч. 3 КПК України до спливу двомісячного строку з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Прокурор просив суд продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, не працює, та не має постійного джерела доходів, тобто не має стійких соціальних зв`язків у суспільстві, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні, знищити або спотворити речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник Гордієнко А.З. зазначив, що ризики прокурором не доведені, впливати на свідків не має можливості. Обвинувачений ОСОБА_1 має місце мешкання, дружину та дитину на утриманні, тому можливо обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, колегія суддів приходить до висновку, що необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Під час судового розгляду справи, керуючись ст.331 ч.3 КПК України, суд, розглядаючи питання доцільності продовження, обраного обвинуваченим запобіжного заходу, вирішує чи є на час розгляду зазначеного питання ризики, передбачені ст. 177 КПК

України, чи вони не зменшилися та не відпали.

Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров`я, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя людини, яке є найвищою соціальною цінністю, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, уникнути від суду та чинити тиск на потерпілу та свідків, приймаючи до уваги, що не встановлено будь-яких обґрунтованих даних про те, що обвинувачений ОСОБА_1 не може утримуватися в умовах слідчого ізолятору, у тому числі за станом здоров`я, колегія суддів виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Враховуючі зазначене, колегія суддів вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, а також обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Думку захисника Гордієнко А.З. щодо можливості обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів вважає безпідставною.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31,177-178,183,184,194,196,197,331,369-372 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Продовжити дію обраного відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ОСІ УДДВП в Одеській області строком на 60 днів, тобто до 13.07.2020 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув`язнення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Войтов Г. В.

Судді Іванчук В.М.

Тонконоженко М.М.