
Єдиний унікальний № 510/1193/18
Провадження № 1-кп/946/211/20
У К Р А Ї Н А
УХВАЛА
про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
20 травня 2020 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у колегіальному складі:
головуючого – судді Волкова Ю.Р.,
суддів – Жигуліна С.М., Швець В.М.
за участю: секретаря судового засідання Кріпакової К.Т.,
учасники судового провадження:
прокурор Івахів М.В.,
обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
захисник Хасуєв П.Х.
провівши в місті Ізмаїл Одеської області відкрите судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160400000010 від 06.01.2018 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Бутури Григоропільського району Республіки Молдова, громадянина Республіки Молдова, з середньою освітою, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п. п. 6, 9, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_2 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Тирасполь, Республіка Молдова, громадянина України, з вищою освітою, працюючого тренером з атлетичної гімнастики в м. Тирасполь, Республіки Молдова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п. п. 6, 11, 12, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України
встановив:
В провадженні Ізмаїльського міськрайонного суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30 березня 2020 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28 травня 2020 року, відповідно, також цією ж ухвалою відносно ОСОБА_1 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 28 травня 2020 року.
Прокурором подано до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 строком на шістдесят днів, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зникли, та є достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити інші правопорушення та продовжити злочинну діяльність, про що свідчить те, що ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до п`ятнадцяти років, тому застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою буде не доцільним.
Також прокурором подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 2 місяці, мотивує своє клопотання тим, що останній, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за вчинення яких, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, або довічного позбавлення волі, що може свідчити про можливість обвинуваченого переховуватись від суду з метою уникнення вказаного покарання.
Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник в судовому засіданні заперечують проти задоволення клопотання прокурора та просять суд змінити запобіжний захід на більш м`який не пов`язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні не заперечують проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, стосовно клопотання прокурора відносно ОСОБА_2 заперечують.
Колегія суддів заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши наявні матеріали кримінального провадження приходить до наступного висновку.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує засаду верховенства права, закріплену у ст. 8 КПК, та практику Європейського суду з прав людини (далі – Суд), яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обов`язковому застосуванню під час кримінального провадження. Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність чітких ознак того, що справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності та інтересів правосуддя, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_2 на свободу, беручи до уваги те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 був обраний на стадії досудового розслідування, тому строк дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інший запобіжний захід не забезпечить належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.
Так, відповідно до ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.07.2018 р. з метою запобігти спробам переховатися від суду відносно ОСОБА_1 було встановлено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною йому залишати житло та із зобов`язанням його прибувати за кожною вимогою до суду.
Згідно ч. ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, якими суд керується на підставі ч. 2 ст. 331, ч. 6 ст. 181 КПК України, суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під домашнім арештом, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під домашнім арештом. Також, з урахуванням викладених обставин та особи ОСОБА_1 , а також того, що прокурор довів усі обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_1 та запобігти ризикам, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді домашнього арешту із забороню залишати місце проживання, строком на два місяці із зобов`язанням його прибувати за кожною вимогою до суду.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 314, 331, 334 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 - задовольнити.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - відмовити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді утримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» до 17 липня 2020 року.
Клопотання прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури стосовно продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на два місяці, тобто до 17 липня 2020 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із забороною залишати житло за адресою АДРЕСА_3 з 22:00 до 07:00 години наступної доби, а також із зобов`язанням ОСОБА_1 з`являтися до суду за першою вимогою та не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду.
Ухвала щодо застосування запобіжних заходів припиняє свою дію відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 – 17 липня 2020 року.
Копію ухвали направити до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор», Головного управління національної поліції в Одеській області, для виконання, прокурору Ізмаїльської місцевої прокуратури, обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та їх захисникам – до відома.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Головуючий (підпис)
Суддя (підпис)
Суддя (підпис)
Головуючий - суддя
Судове рішення № 89332095, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області було прийнято 20.05.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 510/1193/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: