Ухвала суду № 89330059, 20.05.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/30473/13-ц

Провадження 2-п/127/12/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борисюк І.Е.,

за участю: секретаря Максимчука Я.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05.10.2017по справі № 127/30473/13-ц, –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 із заявою про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05.10.2017по справі № 127/30473/13-ц.

Заява мотивована тим, що 05.10.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалено заочне рішення у цивільній справі 127/30473/13-ц, яким позов ВМР задоволено і вирішено знести самочинно збудовану одноповерхову добудову прямокутної форми до господарської споруди з керамічної цегли розмірами 2,10 х 2,98 будинковолодіння АДРЕСА_1 за рахунок ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь ВМР. Про ухвалення 05.10.2017 заочного рішення заявник дізналася після блокування ПриватБанком її пенсійної картки та надання інформації про перебування на виконанні в ДВС м. Вінниці виконавчого провадження про стягнення з неї судового збору. Після цього, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу їй заочного рішення, яке було вручено їй 22.01.2020. Заявник вважає, що заочне рішення підлягає скасуванню, оскільки в судове засідання вона не з`явилася з поважних причин, а докази на які вона посилається мають істотне значення. Висновки суду є передчасними та необґрунтованими. На земельній ділянці нові споруди не зводилися, а проведені будівельні роботи не потребують отримання дозвільних документів та введення в експлуатацію. Судом не враховано та не надано правової оцінки висновку експертно-будівельного технічного дослідження № 203 від 26.02.2014 щодо забудови ОСОБА_3 . Також судом не залучено до участі у справі ОСОБА_4 , яка є співвласницею будинку. Крім того, з 2018 року у зв`язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до пункту 9 розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»» в Україні введена «будівельна амністія».

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду заявника із вимогою про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05.10.2017по справі № 127/30473/13-ц.

Ухвалою суду від 17.02.2020 суддею Бойком В.В. було прийнято до розгляду вищевказану заяву.

Ухвалою суду від 03.03.2020 задоволено відвід судді Бойку В.М.

05.03.2020, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2020, цивільну справу № 127/30473/13-ц передано на розгляд судді Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е.

Ухвалою суду від 05.03.2020 суддею ОСОБА_5 прийнято справу до свого провадження.

Ухвалою суду від 20.05.2020 заявнику поновлено строк звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3 не з`явилася, хоча у відповідності до ст. 128 ЦПК України, належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомлено.

Враховуючи думку заявника, представника позивача та положення ч. 1 ст. 287 ЦПК України, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність третьої особи (ухвала суду постановлена не виходячи до нарадчої кімнати та занесена до протоколу судового засідання).

В судовому засіданні заявник підтримала свою заяву про перегляд заочного рішення, аргументуючи мотивами, викладеними у ній.

Представник позивача заперечував щодо задоволення заяви, зазначивши про відсутність правових підстав для перегляду судового рішення.

По справі встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

05.10.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 127/30473/13-ц за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3 , про знесення самочинного будівництва, яким позов задоволено. Ухвалено знести самочинно збудовану одноповерхову добудову прямокутної форми до господарської споруди з керамічної цегли розмірами 2,10 х 2,98 будинковолодіння АДРЕСА_1 за рахунок ОСОБА_1 та стягнути з останньої судовий збір на користь Вінницької міської ради.

Згідно із ч. 1 ст. 232 ЦПК України, в редакції чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення, яка кореспондується із ч. 1 ст. 288 ЦПК України, в редакції чинній на час вчинення процесуальної дії, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 , заслухавши в судовому засіданні її пояснення та пояснення представника позивача, оглянувши матеріали справи, суд дійшов до переконання в тому, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Умови ухвалення заочного рішення, зазначені у ч. 1 ст. 224 ЦПК України, в редакції чинній на час ухвалення заочного рішення, судом дотримані.

Твердження заявника про те, що вона не була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи є безпідставними, враховуючи наступне.

З матеріалів даної цивільної справи вбачається, що ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи. Повідомлення про її виклик в суд направлялись за адресою її місця проживання, зареєстрованим у встановленому законом порядку, підтвердженим відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України у Вінницькій області. (т. 1 а.с. 23) В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (судових повісток/повідомлень), що свідчать про належне повідомлення особи про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, в редакції чинній на час вчинення процесуальних дій. Про зміну місця проживання відповідачка суд не повідомляла, в своїх заявах та клопотання вказувала саме ту адресу, на яку суд і надсилав їй поштову кореспонденцію. Також судом прийнято й до уваги наявність повернення судової кореспонденції із відміткою «за закінченням терміну зберігання», що не свідчить про відмову особи від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду. Водночас, сам лише факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, яку суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою, не може вважатися поважною причиною, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції.

Посилання заявника на те, що вона не була повідомлена, зокрема, про судове засідання призначене на 04.10.2017, наслідком якого стало ухвалення 05.10.2017 заочного рішення по справі, не відповідає дійсності. Як вбачається з матеріалів цивільної справи, 04.10.2017 до суду надійшло електронне повідомлення від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи. Суд, у свою чергу, питання наявності поважності причин для відкладення розгляду справи вирішив, про що свідчить журнал судового засідання від 04.10.2017 та зміст судового рішення від 05.10.2017. Судом було встановлено відсутність поважних причин неявки в судове засідання відповідача.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення, відповідач також не надала доказів, які б свідчили про поважність причин її неявки в судове засідання, що повинно бути зазначено у самій заяві відповідно до вимог ЦПК України.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася до суду із заявами та клопотаннями, оскаржувала судові рішення, що підтверджує її обізнаність про судовий процес. Крім того, відповідачка мала й представника.

Явка сторони в судове засідання є суб`єктивним процесуальним правом, і як кожне суб`єктивне право - це гарантовані законом вид і міра можливої або дозволеної поведінки особи, і реалізація суб`єктивного права залежить від розсуду, бажання і волі уповноваженої особи.

Не з`явившись в судове засідання, відповідач добровільно виключила свою особисту участь в дослідження доказів у судовому засіданні.

Судом звернуто увагу на те, що особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов`язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться – до початку розгляду справи по суті, відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, у редакції чинній на час вчинення процесуальних дій.

Суд вважає, що відповідачка була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, вона не була позбавлена можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.

Кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Судом звернуто увагу й на те, що після подачі 04.10.2017 заяви про відкладення розгляду справи, відповідач аж до січня місяця 2020 року, тобто понад два роки жодного разу не поцікавилася ходом розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В заяві про перегляд заочного рішення відповідачка не зазначила доказів в розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України, які мали б істотне значення для правильного вирішення справи.

Під час ухвалення судом заочного рішення 05.10.2017 судом було повно і всебічного з`ясовано обставини справи, досліджено усі наявні у справі докази.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 і ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведене вище переконує суд у відсутності сукупності підстав, чітко визначених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, для перегляду заочного рішення.

Враховуючи наведене, керуючись ч. 3 і ч. 4 ст. 12, ч. 1 ст. 44, ст.ст. 77-81, 280-283, 287, 288 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05.10.2017по справі № 127/30473/13-ц за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3 , про знесення самочинного будівництва – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Вінницького апеляційного суду або через суд першої інстанції.

Вищевказаний строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала суду складена 20.05.2020.

Суддя: