Ухвала суду № 89329696, 29.04.2020, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 704/16/16-к

провадження № 1-кп/691/133/20

УХВАЛА

29 квітня 2020 рокум. Городище

Колегія суддів Городищенського районного суду Черкаської області в складі головуючої судді Синиці Л.П., суддів Подороги Л.В., Черненко В.О., за участю секретаря судових засідань Кочетової І.І., прокурора Дидич В.В., захисників (адвокатів) Добраниці В.М., Романченко В.В., та учасників судового провадження обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Русіна М.М.,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, клопотання щодо дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження №12014250190000090, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 квітня 2014 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.146, п.п. 3, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.146, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.146 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.194 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.194, ч.3 ст.27, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, п.п. 3, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.255 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.146, ч.1 ст.255 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні суду перебувають матеріали кримінального провадження №12014250190000090 від 04.04.2014 року, за обвинувальним актом про вчинення ряду кримінальних правопорушень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

27.04.2020 року, 28.04.2020 року на адресу суду надійшли клопотання, прокурора Дидич В.В. про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою без можливості внесення застави щодо обвинуваченого ОСОБА_3 (1), захисиника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 на особисте зобов`язання із здійсненням прокуратурою Черкаської області контролю за його виконання (2).

Про час та місце судового засідання учасники кримінального провадження повідомлені належним чином.

Потерпіла ОСОБА_8 надіслала на електронну адресу суду клопотання, про розгляд питання, щодо дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 за її відсутності, та повідомляє, що в зв`язку з карантином не зможе приїхати на судове засідання, просить письмові матеріали досудового розслідування, які надаються стороною обвинувачення, без її участі не досліджувати, так як буде вважати, порушенням її прав, та перенести судове засідання на іншу дату.

Прокурор Дидич В.В., захисники (адвокати) Добраниця В.М., Романченко В.В., обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 М.М ОСОБА_10 беруть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості здійснення судового розгляду, з вирішення заявлених клопотань, у кримінальному провадженні №12014250190000090 від 04.04.2014 року, що доведені до відома, шляхом направлення їх електронною поштою учасникам судового провадження, заперечень щодо їх розгляду в судовому засіданні, від обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника Добраниці В.М., прокурора Дидич В.В., не поступило, інші учасники вважають за необхідне відкласти слухання з метою не порушення прав потерпілої сторони, колегія суддів приходить до думки щодо проведення судового засідання, за відсутності потерпілої ОСОБА_8 , представника потерпілих адвоката Закревської Є.О., які є повідомлені про час та місце судового засідання, з урахуванням поданих заяв, в тому числі, щодо розгляду за відсутності.

У судовому засіданні прокурор Дидич В.В. підтримуючи внесене клопотання, зазначила, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою до застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу, а саме, ризик впливу на свідків, ризик переховування від суду, що підтверджено ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14.11.2019 року, якою задоволено апеляційну скаргу прокурора та скасовано ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт стосовно ОСОБА_11 .. На підставі вказаної ухвали суду обвинуваченому ОСОБА_11 обрано запобіжний захід - тримання під вартою без можливості внесення застави. У подальшому ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області обвинуваченому ОСОБА_3 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням спецзасобу електронного браслету, з можливістю відвідування закладів охорони здоров`я, з вилученням закордонного паспорту при наявності, та покладенням обов`язку з`являтися до суду за кожною вимогою. На вказане рішення процесуальним прокурором внесено апеляційну скаргу, що перебуває на розгляді в суді апеляційної інстанції, на сьогодні рішення не прийнято. ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, та покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватись від суду, незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати вчиняти злочини проти життя та здоров`я особи, у яких є достатні підстави його обвинувачувати, та може вчинити інші злочини. Інші більш м`які запобіжні заходи не розглядаються. Наполягаючи на задоволенні внесеного клопотання, прокурор заперечила щодо задоволення клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання, вказуючи, що відповідно до вимог КПК України зміна запобіжного заходу на більш м`який відбувається лише коли зменшилися ризики. Встановлення групи інвалідності не є такою підставою, та в разі коли суд прийде до висновку про продовження існуючого виду заходу забезпечення кримінального провадження, то за ухвалою суду є можливість надання дозволу ОСОБА_3 на відвідування певних державних установ, з урахуванням необхідності оформлення пенсії. В доповнення зазначає, що відвідування працівниками поліції обвинуваченого за місцем проживання, то на виконання ухвали суду щодо цілодобового домашнього арешту, відповідний орган належним чином здійснює контроль, в межах часу її дії, та порушень прав не відбувається.

Обвинувачений ОСОБА_3 , захисник Добраниця В.М., заперечили щодо клопотання на зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою без можливості внесення застави та просили змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання, з підстав, що наведені в клопотанні. Вказують, що 17 березня 2020 року обвинувачений отримав Довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (№434253 серії 12ААБ) згідно якої до 01 квітня 2021 року ОСОБА_3 встановлена друга група інвалідності, але оформити пенсію, пільги не має можливості так як потрібна його фізична присутність в органах соц.захисту, а існуючий запобіжний захід обмежує його в цьому. Вказують, що ОСОБА_3 отримав індивідуальну програму реабілітації інваліда, має обмеження життєдіяльності до самообслуговування, до пересування, до трудової діяльності, а також повинен пройти реабілітаційні заходи, в тому числі стаціонарне лікування. Тому вважають, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, та не буде порушувати його права, про що клопочуть й письмово. Обвинувачений ОСОБА_3 повідомляє, що органи, які здійснюють котроль за його поведінкою майже кожен день в любий час доби, чи то в першу, четверту, шосту годину ранку провідують його за місцем проживання, що негативно впливає на його психо-емоційний стан, викликає стрес та потребує додаткового прийняття ліків. Перебуваючи на особистому зобов`язанні, в разі задоволення клопотання та пом`якшення запобіжного заходу, зобов`язується виконувати вимоги КПК України щодо належної процесуальної поведінки.

Інші учасники судового провадження, які беруть участь в судовому засіанні, а саме, захисник (адвокат) Романченко В.В., обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , підтримали сторону захисту, вважають, що слід відмовити у задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу та обрання тримання під вартою, а клопотання захисту про зміну запобіжного заходу на більш м`який, а саме особисте зобов`язання, задовольнити, з огляду на тривалий розгляд справи в суді, погіршення стану здоров’я ОСОБА_12 В. ОСОБА_13 , необхідності реабілітації у зв’язку з встановленою групою інвалідності, та вказують, що прокурором недоведено ризиків, що передбачені КПК України, для зміни (обрання) запобіжного заходу, у клопотанні йдеться про погіршення становища ОСОБА_3 , хоча порушень процесуальної поведінки прокрор не доводить, прокурором невиконано вимог ст. ст. 173, 177, 184 КПК України, обвинувачений виконує покладені на нього судом обов’язки та є усі правові підстави до застосування особистого зобов’язання.

Колегія суддів, заслухавши учасників судового провадження та дослідивши клопотання щодо дії запобіжного заходу, приходить до таких висновків.

З метою забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченого під час здійснення кримінального провадження до нього застосовуються запобіжні заходи у випадках та порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Під час судового розгляду, за нормами ч.1, ч.2 ст.331 КПК України, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Загальноприйнятим є твердження про те, що в разі невиконання обов`язків, які покладалися на обвинуваченого під час застосування запобіжного заходу, його процесуальне становище має погіршитися шляхом застосування більш жорсткого запобіжного заходу. Перелік видів запобіжних заходів передбачений ст.176 КПК України та є вичерпний.

Клопотання начальника першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержання законів у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області Дидич В.В., про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою без можливості внесення застави щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, п.п. 3, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.3 ст.15, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України, яке надійшло на електронну адресу суду, мотивоване тим, що такий запобіжний захід як тримання під вартою без можливості внесення застави це саме той запобіжний захід який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 .. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України оцінюючі та вивчаючи сукупність всіх обставин вина ОСОБА_3 підтверджується матеріалами кримінального провадження у повному обсязі. Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту. Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, необхідно приймати до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою. Європейський Суд з прав людини у справі «КТ. проти Німеччини» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Про обґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_3 , та причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень свідчать матеріали кримінального провадження у їх сукупності, які зібрані під час досудового розслідування. Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.178 КПК України, враховуючі тяжкість покарання за інкриміновані кримінальні правопорушення, а також враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин, міра покарання за вчинення якого відповідно до п. 3, 11, 13 ч.2 ст.115 КК України передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, а також вчинив інший особливо тяжкий злочин, за вчинення якого відповідно до ч.1 ст.255 КК України передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, а також ряд тяжких кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства та судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватись від суду, незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати вчиняти злочини проти життя та здоров`я особи, у яких є достатні підстави його обвинувачувати, та може вчинити інші злочини. Ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність, яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння. В обґрунтування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, по - перше те, що ОСОБА_3 перебував у розшуку з 2015 року та лише за результатами оперативно (розшукових) дій 16.05.2017 був затриманий працівниками поліції на підставі ст.191 КПК України, тобто особа на протязі 1,5 року переховувалася від органів досудового розслідування, що дає підстави вважати, що при обранні більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_3 і в подальшому буде уникати кримінальної відповідальності; по-друге те, що враховуючи вагомість доказів причетності ОСОБА_3 зібраних у ході досудового розслідування до скоєння інкримінованих йому кримінальних правопорушень, міру покарання, яка загрожує йому у разі визнання винуватим, свідчить про те, що він продовжить переховуватись від органу досудового розслідування та суду, в разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу. Крім того, встановлено, що ОСОБА_3 достовірно зняв, що йому у межах досудового розслідування кримінального провадження №12014250190000090 оголошена підозра за ч.3 ст.27 ч.2 ст.194 КК України та про те, що Придніпровським районним судом м. Черкаси стосовно нього винесена ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказана обставина підтверджується безпосереднім клопотанням Мельника В.А ОСОБА_10 (м АДРЕСА_1 вул АДРЕСА_2 Героїв АДРЕСА_3 ) до слідчого СУ УМВС України в Черкаській області Личака І.С., зареєстрованого 07.10.2015 щодо повернення тимчасово вилученого майна під час обшуку у домоволодінні останнього 06.08.2015. Також, заявою адвоката ОСОБА_14 - захисника Мельника В.А. про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження від 04.12.2015 та відміткою на ній, що з матеріалами досудового розслідування ознайомився адвокат Нестеренко О.Ф.. Вказані обставини в повному обсязі підтверджують той факт, що ОСОБА_3 достовірно було відомо те, що йому 10 листопада 2015 року була оголошена підозра ч.3 ст.27 ч.2 ст.194 КК України та що він перебував у розшуку. В обґрунтування ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України щодо незаконного впливу на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експертів, покладається та обставина, що на цей час у межах судового розгляду кримінального провадження не допитані ні свідки, ні потерпілі, ні експерти. Крім того, встановлено, що двоє з співучасників вчинення вищевказаних кримінальних правопорушників оголошенні в розшук, а тому, перебуваючи на волі ОСОБА_3 може вплинути на них та їхні подальші покази у разі їхнього затримання. В обґрунтування ризику передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України щодо перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином покладається та обставина, що двоє з співучасників вчинення вищевказаних кримінальних правопорушників оголошенні в розшук, а тому, перебуваючи на свободі ОСОБА_3 може повідомити наявну йому інформацію, сприяти їхньому переховуванню. В обґрунтування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України щодо вчинення інших злочинів покладається та обставина, що ОСОБА_3 обвинувачується у створенні злочинної організації з метою викрадення та умисного вбивства журналіста та громадського активіста ОСОБА_15 04.04.2015, а також підпалу майна ОСОБА_16 11.07.2015. Після організації викрадення та жорстокого вбивства журналіста та громадського діяча ОСОБА_15 у 2014 році на досягнутому не зупинився, а у липні 2015 року організував вчинення іншого тяжкого кримінального правопорушення, а саме замах на підпал майна ОСОБА_16 . Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, однак враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень та наявність ряду ризиків, передбачених ст.177 КПК України вважає, що саме такий запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченому ОСОБА_3 .. Відповідно до п.110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі», тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, яка - незважаючи на презумпцію невинуватості - переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції. Крім того, вважає, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, у відповідності до вимог ч.4 ст.183 КК України просить право на визначення розміру застави не використовувати у даному випадку.

Клопотання захисника (адвоката) обвинуваченого ОСОБА_3 – ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання, надійшло на електронну адресу суду, та в обґрунтування клопотання зазначено, що 02 березня 2018 р. ухвалою колегії суддів Городищенського районного суду Черкаської області обвинуваченому ОСОБА_3 продовжили запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 30.04.2020 року, включно, із застосуванням електронних засобів контролю, з можливістю відвідування закладів охорони здоров`я, з вилученням закордонного паспорту при наявності, та покладенням обов`язку з`являтися до суду за кожною вимогою. Вважає, що в зв`язку з відсутністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України та враховуючи стан здоров`я, обвинуваченому ОСОБА_3 , 1970 року народження необхідно змінити міру запобіжного заходу із цілодобового домашнього арешту на більш м`який запобіжний захід, а саме — особисте зобов`язання, з покладення контролю за виконанням на Прокуратуру Черкаської області. Ризики відповідно до ст.177 КПК України, відносно ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні взагалі відсутні на сьогоднішній час, так як: кримінальне провадження № 12017250000000177 було внесене до ЄДРДР 11.05.2017 р. Протягом строку досудового розслідування по вищезазначеному кримінальному провадженню до моменту обрання запобіжного заходу тримання під вартою - громадянин України, ОСОБА_3 , ніколи не переховувався від органів досудового розслідування та суду, проживав за 2-ма адресами своєї реєстрації (за якими здійснювалися обшуки під час досудового слідства), при потребі вільно пересувався по території України і повертався до місць своєї реєстрації та проживання, отримав біометричний паспорт для виїзду за кордон (в т.ч. особисто отримав довідку з НП України, здав відбитки пальців), лікувався у державному закладі, регулярно приходив отримувати орендну плату за приміщення, кожного дня з`являвся у місті своєї роботи. В зв`язку з тим, що досудове розслідування по вищевказаному кримінальному провадженню рішенням Заступника начальника відділу СУ Головного управління НП в Черкаській області Винником Є.М. було завершено 10 липня 2017 року. А отже зібрані, на думку сторони обвинувачення, всі докази: речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проведені всі необхідні експертизи, допити свідків та інші процесуальні дії. Ризик, щодо вчинити іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_3 - не являється ризиком, так як громадянин ОСОБА_3 добропорядна людина, відповідальний батько та чоловік, не перебуває на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи. Таким чином, характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 немає жодних підстав в даний час стверджувати, про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на запобігання яким спрямоване застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Аналізуючи обвинувальний акт від 17 липня 2017 року по кримінальному № 12017250000000177 від 11.05.2017 р. та інші матеріали справи, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , у сторони обвинувачення: По-перше, відсутні вагомі докази, які б підтверджували причетність ОСОБА_3 до скоєних злочинів. В тому числі обвинувальний акт від 17.07.2017 року не містить жодного посилання на ті або інші докази, наявні в справі, які б ідентифікували та підтверджували причетність ОСОБА_12 до скоєних злочинів. По-друге, ОСОБА_3 - раніше не був засудженим. По-третє, наявність у ОСОБА_3 міцних соціальних зв`язки: сім`я (дружина і діти), позитивні характеристики з місця роботи та від сусідів, гарна, не заплямована репутація. По-четверте, дотримання ОСОБА_3 всіх умов застосованих запобіжних заходів в рамках даного кримінального провадження (таких як тримання під вартою, цілодобовий домашній арешт). По-п`яте, стан здоров`я ОСОБА_3 оцінюється як незадовільний. За час перебування під цілодобовим домашнім арештом із застосуванням електронних засобів контролю, ОСОБА_3 систематично лікувався, у т. ч. в «ДУ Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України», «ББЛІД» ПОЛІКЛІНІЧНЕ ВІДДІЛЕННЯ (08301, м. Бориспіль, вулиця Котляревського, будинок 1), ДУ «Інститут нейрохірургії ім. академіка А.П. Ромоданова НАМП України» та інших медичних закладах. Внаслідок чого 17 березня 2020 року ОСОБА_3 отримав Довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (№434253 серії 12ААБ) з якої вбачається, що до 01 квітня 2021 року ОСОБА_3 встановлена друга група інвалідності. З отриманої, 17 березня 2020 року, ОСОБА_3 індивідуальної програмою реабілітації інваліда вбачається, що він має обмеження життєдіяльності до самообслуговування, до пересування, до трудової діяльності, а також повинен пройти реабілітаційні заходи (в т. ч. стаціонарне лікування). Тому станом на сьогодні, захист вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 , покладених на нього обов`язків, не буде порушувати права обвинуваченого та не буде суперечити постанові Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 р. №211. Зазначає, що відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»: «запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ)».

При вирішенні питання, за клопотаннями, щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу, колегія суддів, враховує, норми глави 18 КПК України, та положення ст.200 КПК України, про те, що прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання, у клопотанні зазначаються обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу (1), існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати (2), як і положення ст.201 КПК України, яка передбачає, що обвинувачений, до якого застосовано зпобіжний захід, його захисник, має право подати до суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього судом, чи про зміну способу їх виконання.

На підставі системного аналізу норм КПК України, а саме, ст. ст. 176, 177, 178, 181, 183, 194, 195 ч.6, суд приходить до висновку, що невиконання обов`язків, які покладалися на особу під час обрання домашнього арешту, є підставою застосування більш суворого запобіжного заходу, яким є тримання під вартою.

Тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, який суттєво обмежує конституційне прав людини на свободу та особисту недоторканість. Будучи природним воно має бути забезпечене підвищеним захистом у сфері кримінального судочинства, а тому й може бути обмежене лише при дотриманні загальноприйнятих принципів виходячи із критеріїв розумності та об`єктивності.

Колегія суддів враховує, що прокурор не навела жодної обставини, яка б підтверджувала доцільність зміни запобіжного заходу обвинуваченому на тримання під вартою без можливості внесення застави, із запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, що діє на даний час відповідно до ухвали суду. Порушення чи невиконання обов’язку, що покладався на обвинуваченого ОСОБА_3 під час обрання домашнього арешту, не встановлено. Ризики, які містилися в попередніх клопотаннях прокурора, щодо запобіжного заходу обвинуваченому, у вигляді тримання під вартою, та обґрунтовують клопотання, подане 27.04.2020 року, судом є оцінені, прийнято рішення, за результатами розгляду. Обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, які існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які прокурор на той час не знав і не міг знати, як то передбачено ч.2 ст.200 КПК України, та є підставою до зміни обраного запобіжного заходу, прокурор не надовить та не доводить в суді.

За нормами ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Ризики, які були враховані при прийняті рішень щодо заходу забезпечення кримінального провадження, стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , в тому числі ухвала від 02.03.2020 року, на думку суду, продовжують існувати, не втратили своєї актуальності, як і те, що до закінчення дії попередньої ухвали щодо дії запобіжного заходу, у виді цілодобового домашнього арешту, до 30.04.2020 року, судовий розгляд кримінального провадження не можливо завершити з об`єктивних причин.

Колегія суддів враховує серйозність висунутої проти ОСОБА_3 підозри (обвинувачення), тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальних правопорушень, та дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме, що ОСОБА_3 не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітніх дітей, стійкі соціальні зв`язки, позитивну репутацію, незадовільний стан здоров`я, що підтверджено довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12ААБ №434253 від 17.03.2020 року, згідно якої з 17.03.2020 року ОСОБА_3 встановлена ІІ група інвалідності на строк до 01.04.2021 року, а також ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні, та не вбачає, на даній стадії судового розгляду, підстав для задоволення клопотання захисника Добраниці В.М. про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

З урахування викладеного, колегія суддів приходить до висновку, про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного західу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки більш м`який запобіжний захід, ніж домашній арешт буде недієвим та є всі підстави вважати, що ця міра запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 179, 181, 183, 195, 200, 201, 202, 331, 350, 369, 372, 376, 392 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити у задоволенні клопотань щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , прокурора про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою без можливості внесення застави (1), захисника про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання (2).

Продовжитиобвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, до 27.06.2020 року, включно, із застосуванням електронних засобів контролю, з можливістю відвідування органу, що призначає пенсію (відділення Пенсійного фонду України) та закладів охорони здоров`я, з вилученням закордонного паспорту при наявності, та покладенням обов`язку з`являтися до суду за кожною вимогою.

Роз’яснити ОСОБА_3 про негайне прибути до місця відбування визначеного судом запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_5 , та те, що у разі невиконання кримінальних процесуальних обов’язків, які покладаються на нього під час застосування неізоляційного запобіжного заходу, може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Роз’яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з’являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на нього зобов’язань.

Виконання ухвали покласти на Бориспільський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (вул. Сергія Камінського 4, м. Бориспіль, Київська область, 08302).

Копію ухвали направити Бориспільському ВП ГУНП в Київській області, прокурору Дидич В.В., обвинуваченому ОСОБА_3 , захиснику (адвокату) Добраниці В.М..

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л. П. Синиця Судді Л.В. Подорога В.О. Черненко