Рішення № 89326368, 19.05.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/361/20 Провадження № 2/0274/928/20

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.20 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 доШвайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, представником якої є ОСОБА_2 ,провизнання права власності на житловий будинок,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 р. ОСОБА_3 звернулась з позовом, у якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що вона є спадкоємцем, яка прийняла спадщину, попереднього власника зазначеного будинку - ОСОБА_4 , проте у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності на цей будинок, не може отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності.

Зі змісту заяви від 12.05.2020 р. Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області випливає, що вона позов визнає.

Судом з`ясовано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується повним витягом від 09.08.2019 р. з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а. с. 19).

Відповідно до заповіту від 07.05.1985 р. ОСОБА_4 належний їй на праві особистої власності житловий будинок, розташований у с. Демчин Бердичівського району, і все належне їй до дня смерті заповіла онучці ОСОБА_1 та онукові ОСОБА_5 у рівних частках (а. с. 11).

Таким чином, зважаючи на зміст статей 524 та 534 Цивільного кодексу Української РСР, який був чинним на момент смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є спадкоємцями ОСОБА_4 за заповітом.

Відповідно до статті 548, частин першої та другої статті 549 Цивільного кодексу Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 12.08.2014 р. (а. с. 10).

З довідки від 30.08.2019 р. № 643 Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, довідки від 02.08.2019 р. № 586 Виконавчого комітету Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської та листа від 18.03.2020 р. нотаріуса Бердичівської державної нотаріальної контори О.Б. Ситник випливає, що, виходячи з наведених вище положень статті 549 Цивільного кодексу Української РСР, ОСОБА_5 спадщину ОСОБА_4 не прийняв, а ОСОБА_3 - прийняла, шляхом вступу у володіння спадковим майном (а. с. 8, 9, 31).

Частиною першою та другою статті 554 Цивільного кодексу Української РСР встановлено, що в разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (статті 528 і 534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках. Якщо спадкодавець заповідав усе своє майно призначеним ним спадкоємцям, то частка спадщини, яка належала б спадкоємцеві, який відпав, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними в рівних частках.

Тобто частка спадщини, яка б належала ОСОБА_5 у разі прийняття спадщини ОСОБА_4 , перейшла до ОСОБА_1 .

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином до ОСОБА_1 перейшли права та обов`язки (спадщина) ОСОБА_4 .

Між тим, ОСОБА_1 постановою від 28.11.2019 р. № 3093/02-31 державного нотаріуса Бердичівської державної нотаріальної контори Єрьомінської-Бойкової І.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності ОСОБА_4 на цей будинок (а. с. 5).

З довідки від 27.09.2019 р. № 1383, виданої Комунальним підприємством "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації", випливає, що станом на 31.12.2012 р. право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а. с. 7).

Як свідчить технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений станом на 04.09.2019 р., цей будинок, господарські будівлі та споруди до нього було побудовано у 1917 р., 1965 р. та 1983 р. (а. с. 17 - 18, 20).

З довідки від 02.08.2019 р. № 587 Виконавчого комітету Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області вбачається, що за даними погосподарських книг за 1986 - 1992 р. померла 15.02.1992 р. ОСОБА_4 була головою двору за адресою: АДРЕСА_1 , правовстановлюючі документи, які б засвідчували право власності на цей будинок, у раді відсутні (а. с. 8).

Наведене у попередніх трьох абзацах свідчить про те, що ОСОБА_4 до дня своєї смерті була власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , проте правовстановлюючого документа на нього не оформила (права власності не зареєструвала).

Як вказувалось вище, у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності ОСОБА_4 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , будучи єдиним спадкоємцем ОСОБА_4 за заповітом, який прийняв спадщину, не може отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності на цей будинок.

Частиною другою статті 12 Закону України "Про власність", який був чинним на момент прийняття ОСОБА_1 спадщини ОСОБА_4 , передбачалось, що громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 набула як спадкоємець за заповітом, який прийняв спадщину, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , тобто наявні законні підстави для задоволення її позову.

Частиною четвертою статті 206 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Виходячи з наведеного та зважаючи, що визнання Швайківскьою сільською радою Бердичівського району Житомирської області позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, Суд задовольняє позов.

Керуючись статтями 201, 206, 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Швайківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області (Житомирська область, Бердичівський район, с. Швайківка, вул. Осівка, 1, код ЄДРПОУ 04345658) задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення у письмовій формі до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут