Рішення № 89323928, 19.05.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року справа № 580/1032/20

09 годин 55 хвилини м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 580/1032/20

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [позивач - не прибув]

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) [представник відповідача - не прибув]

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, прийняв рішення.

25.03.2020 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області щодо не проведення перерахунку пенсії позивачу, починаючи з 05.02.2020 згідно частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 05.02.2020 перерахунок та виплату пенсії позивачу встановленої частиною 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року;

- стягнути з відповідача понесенні позивачем судові витрати на правову допомогу у сумі 5000 гривень.

Ухвалою від 10.04.2020 відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання на 28.04.2020. Ухвалою від 28.04.2020 відкладено розгляд справи до 19.05.2020.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії за частиною 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Листом від 24.02.2020 відповідач відмовив у перерахунку призначеної пенсії з огляду на те, що перерахунок проводити недоцільно через зменшення пенсії. Позивач вважає зазначену відмову протиправною. У обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу до матеріалів позовної заяви надано: договір про надання правової допомоги від 03.02.2020 № 2; ордер серії ЧК № 167053; детальний опис робіт до договору від 03.02.2020 № 2; акт приймання - передачі виконаної роботи від 06.03.2020; квитанцію від 05.03.2020 № 48225874. Позивач та представник позивача у судове засідання не прибули, 27.04.2020 представник позивача звернувся до суду із заявою про здійснення розгляду справи за його відсутності.

Відповідач позов не визнав, 24.04.2020 представник відповідача подав до суду відзив на позов (а.с.134-139), відповідно до якого зазначив, що позивач має право на перерахунок пенсії за частиною 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач зазначає, що згідно рішення від 11.05.2019 № 971100149587 здійснено перерахунок пенсії позивача з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 1 січня відповідного року. Розмір пенсії позивача з 01.12.2019 становить 6708,70 грн. Здійснювати перерахунок пенсії позивача з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01.01.2020 є недоцільним, позаяк розмір пенсії зменшиться. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу відповідачем зазначено, що згідно частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України надання усних консультацій не відноситься до витрат на правничу допомогу. Аналіз судової практики та чинного законодавства не є окремим видом правничої допомоги у розумінні статей 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а є складовою з підготовки та оформлення позовної заяви. Справа є не складною, а тому є необґрунтованим значний проміжок часу на підготовку та подання позовної заяви. Відповідач просив відмовити у стягненні витрат на правничу у сумі 5000 грн. Представник відповідача у судове засідання не прибув, розгляд справи просив здійснити за його відсутності.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Конституцією України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.37) та особою, постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС І категорії (а.с.33). 05.02.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії згідно частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Листом від 24.02.2020 № 367-297/Т-02/8-2300/20 відповідач відмовив у перерахунку призначеної пенсії з огляду на те, що за результатами перерахунку пенсії згідно пункту 9-1 Порядку 1210 та частини 3 статті 59 Закону № 796 розмір пенсії позивача зменшиться. Не погодившись із зазначеною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 1 статті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VІ повноваження щодо призначення та виплати пенсій покладено на Пенсійний фонд України. Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України. Повноваження щодо призначення та перерахунку пенсії позивача належать до компетенції відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Відповідно до статті 1 Закону № 796 встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру. Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: - Чорнобильської катастрофи; - інших ядерних аварій та випробувань; - військових навчань із застосуванням ядерної зброї. Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою КМУ від 23.11.2011 № 1210 (далі - Порядок 1210).

Надаючи оцінку доводам учасників справи, суд враховує таке. Згідно Конституції України громадяни мають право на соціальний захист (частини 1 статті 46), виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (пункту 6 статті 92). Військовослужбовцям пенсії з інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) або відповідно до статті 54 Закону № 796. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія з інвалідності обчислюється відповідно до Закону № 796.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням від 07.04.2005 серії НОМЕР_2 (а.с.33). Згідно довідки від 16.03.2011 серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи (а.с.33). Згідно довідки до акта огляду МСЕК від 14.03.2011 захворювання пов`язане з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.34). Згідно відомостей військового квитка НОМЕР_4 ОСОБА_1 з 26.04.1987 до 12.04.1987 брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.37).

Відповідно до протоколу від 03.07.2019 № 971100149587 позивач отримує пенсію з 01.07.2019 у сумі 5882,60 грн на підставі частини 3 статті 59 Закону № 796 (а.с. 151), обчислену з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 01.01.2019.

Відповідно до пункту 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485, головні управління Пенсійного фонду України в областях є територіальними органами Пенсійного фонду України. Повноваження щодо призначення та перерахунку пенсії позивача належить до компетенції відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Перевіряючи дії відповідача про відмову у перерахунку пенсії позивача за частиною 3 статті 59 Закону № 796 на відповідність критеріям частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає про таке.

Порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено розділом VIII Закону № 796. Стаття 59 Закону № 796 стосується виключно військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Суд зазначає, що частиною 3 статті 59 Закону № 796 у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05.10.2006 № 231-V визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали особами з інвалідністю, пенсія з інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження. Частиною 3 статті 59 Закону № 796 у редакції, чинній до 01.10.2017, було визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали особою з інвалідністю. Зазначеною нормою у редакції, чинній з 01.10.2017, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія з інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Суд зазначає, що частина 3 статті 59 Закону №796 передбачала, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширювалась на осіб, які відповідають критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Згідно частини 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Судом встановлено, що на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач проходив дійсну строкову службу в армії у період з 20.08.1986 до 19.09.1988, що підтверджується відомостями військового квитка позивача НОМЕР_4 (а.с.36 - зворотній бік).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позивач, який брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС має право на перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону № 796 з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої станом на 01.01.2020.

Частиною 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058) визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною 1 статті 35, частиною 2 статті 38, частиною 3 статті 42 і частиною 5 статті 48 цього Закону, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Згідно частини 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи твердження відповідача на ту обставину, що після перерахунку пенсія зменшиться, суд зазначає, що позивач має право звернення за перерахунком пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону № 796 з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої станом на 01.01.2020, якому кореспондує обов`язок відповідача здійснити такий перерахунок, а тому дії відповідача щодо відмови у перерахунку (без прийняття відповідного рішення) є протиправними, а позовні вимоги щодо визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області щодо не проведення перерахунку пенсії позивачу, починаючи з 05.02.2020 згідно частини 3 статті 59 Закону 796 та зобов`язання відповідача здійснити з 05.02.2020 перерахунок та виплату пенсії позивачу встановленої частиною 3 статті 59 Закону № 796 такими, що належить задовольнити.

Розглянувши клопотання позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, під час задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачем не сплачено судовий збір згідно пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», то відсутні підстави для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до положень частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката належать розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката належать компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі 200/14113/18-а зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Під час визначення суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, судом досліджено на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Європейським судом з прав людини у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України та від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інші проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до пункту 4.1 договору про надання правової допомоги від 03.02.2020 № 2 вартість послуг адвоката становить 5000 грн (а.с.6). Згідно пункту 4.2 договору про надання правової допомоги від 03.02.2020 № 2 клієнт за домовленістю у строк з моменту підписання договору сплачує за надання послуги в розмірі, що становить 100% від загальної вартості послуг . Після надання правової допомоги адвокат подає клієнту детальний опис виконаних робіт та акт прийому - передачі наданих послуг.

Згідно детального опису робіт (надання послуг) наданих відповідно до договору про надання правової допомоги від 03.02.2020 № 2 вартість правової допомоги складає: зустріч з клієнтом, надання усної консультації 03.02.2020 - 1 година - 700 грн; зустріч з клієнтом, надання усної консультації та допомога у складенні заяви до ПФУ 05.02.2020 - 1 година - 700 грн; пошук законодавства та аналіз судової практики - 2 години - 1400 грн; складення позовної заяви - 3,15 години - 2200 грн.

Суд зазначає, що згідно пункту 1 частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України надання усних консультацій не належить до розміру витрат на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частиною 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів; одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

Суд зазначає, що аналіз судової практики та чинного законодавства не є окремим видом надання правової допомоги у розумінні статей 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а є складовою з підготовки та оформлення позовної заяви.

Враховуючи зміст правового регулювання та наведені обставини, а також обсяг наданих послуг, суд вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги завищеним та таким, що належить зменшенню. У постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18 (ЄДРСР 86333445) зазначено, що розмір витрат обумовлений об`єктивною тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час супроводу справи, якістю та об`ємом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, що були предметом касаційного перегляду.

Суд вважає, що сумнів відповідача про необхідність послуги з пошуку законодавства та аналізу судової практики (2 год) у нескладній справі та витрачений час на складення позовної заяви на трьох сторінках (3,15 год) є обґрунтованим, позаяк справу розглянуто у спрощеному провадженні, тривалий час є багато рішень Верховного Суду, зокрема у справі № 822/1346/18 та № 816/99/18, адвокат Бочаров О.М. згідно Єдиного реєстру адвокатів України отримав свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю 02.01.2020 № 001252 відповідно до відомостей з ЄДРСР бере участь у розгляді інших справ, тому зазначення часу та вартості є необґрунтованим, належить зменшенню. Надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів за критеріями, встановленими частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що: справа є незначної складності; у даній категорії наявні рішення Верховного Суду; практика є сталою, справу розглянуто у письмовому провадженні. Норма статті 134 містить вичерпний перелік для визначення розміру таких витрат, а саме детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена. Виставлення рахунку за надану правову допомогу та його оплата є належними доказами оплати витрат на правову допомогу (ВС/КАС № 823/2638/18 від 16.05.2019). Належним доказом для відшкодування витрат на правову допомогу є документи у яких конкретизовано справу у якій таку допомогу надано (ВС/КАС № 821/1594/17 від 15.05.2018). Згідно квитанції (а.с.11), акта виконаних робіт (а.с.10), ордера (а.с.8) і договору (а.с.6-7) справу не конкретизовано, йдеться про захист прав та інтересів позивача у судах, органах влади, організаціях усіх форм власності.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму у 2020 році становить на одну особу в розрахунку на місяць: із 1 січня - 2027 грн. Судом взято до уваги, рішення Ради адвокатів Харківської області від 21.03.2018 №17 про встановлення рекомендованої (мінімальної) ставки гонорару за годину роботи на рівні 50% прожиткового мінімуму на день оплати. У рішенні ЄСПЛ у справі Lavents проти Латвії, від 28.11.2002, № 58442/00, п.154 зазначено про те, що відшкодовуються лише витрати, що мають розумний розмір. У рішенні у справі Данілов проти України, від 13.06.2014, № 2585/06, п.102 ЄСПЛ зазначив, що згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а розмір - обґрунтованим.

Дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що розмір витрат сплачених адвокату Бочарову О.М. у заявленому розмірі 5000 грн згідно квитанції від 05.03.2020 № 48225874 (а.с.11), не є співмірним із складністю справи та вартістю виконання адвокатом робіт за наведеним у описі, наданих відповідно до договору про надання правової допомоги від 03.02.2020 № 2. Враховуючи засади змагальності, доведеності справедливості, пропорційності, недопущення зловживання правом на шкоду іншим у контексті спільної згоди клієнта і адвоката із корисливих мотивів для завищення витрат, суд дійшов висновку, що обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості витрат на правову допомогу у сумі 1000,00 грн, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належать стягненню витрати у сумі 1000 грн.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 134, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 05.02.2020 згідно частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої станом на 1 січня відповідного року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) здійснити з 05.02.2020 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) встановленої частиною 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати із оплати правничої допомоги у сумі 1000 грн (одна тисяча гривень).

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням пункту 3 розділу Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21366538].

Повне судове рішення складено 19.05.2020.

Суддя Л.В. Трофімова