Рішення № 89323912, 19.05.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року справа № 580/909/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача Черкаський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

16 березня 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) із позовною заявою до Міністерства оборони України (03167, м. Київ, прос. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022, в якій просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача (пункт 19 протоколу №20 від 14.02.2020) про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

2) зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги, як особі з інвалідністю другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідності до ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013.

4) встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, зобов`язавши подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після встановлення другої групи інвалідності, відповідно норм чинного законодавства, він набув право на отримання одноразової грошової допомоги та звернувся до Черкаського обласного військового комісаріат у з заявою про виплату одноразової грошової допомоги, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року N975. Однак, листом Міністерства оборони України №7372 від 03.06.2019 та листом Черкаського обласного військового комісаріату його повідомлено про те, що документи щодо розгляду питання призначення одноразової грошової допомоги повернуті на адресу Черкаського ОВК без реалізації з тих підстав, що виплата одноразової грошової допомоги має здійснюватись органом державної влади, який здійснював розрахунок. Не погоджуючись з даною відмовою позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду № 580/2790/19 від 10.10.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та Черкаського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, задоволено частково. Однак, відповідно до пункту 19 витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 20 від 14.02.2020 року, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду № 580/2790/19 від 10.10.2019 року, та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 йому відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з тих підстав, що виплата одноразової грошової допомоги має здійснюватися Державною Службою з надзвичайних ситуацій.

Ухвалою суду від 23.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача Черкаський обласний військовий комісаріат.

Від Черкаського обласного військового комісаріату у встановлений судом строк надійшов відзив на адміністративний позов, в якому останній не погодився з доводами позивача та просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, аргументуючи свою позицію тим, що оскільки позивач проходив службу в Головному управлінні МНС України і 31.12.2007 його звільнено зі служби, а тому витрати пов`язані з виплатою одноразової грошової допомоги особам, які проходили службу в органах МПС мають здійснюватися Державною службою України з надзвичайних ситуацій.

Від Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву аналогічний змісту пояснень Черкаського обласного військового комісаріату.

Розгляд справи по суті відповідно до ч. 3 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі та проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Відповідно до преюдиціальних для даної справи висновків Черкаського окружного адміністративного суду, визначених рішенням від 10.10.2019 у справі №580/2790/19, яке набрало законної сили 23.12.2019, судом встановлено таке:

ОСОБА_1 , в період з 18.02.1987 до 28.04.1987 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження дійсної строкової служби, що підтверджується копією довідки № 5/1-2039 від 04.05.2007 та копією військового квитка.

У відповідності із довідкою до акту огляду МСЕК серія 12 ААБ № 458393 позивачу 22.04.2019 встановлено другу групу інвалідності.

Відповідно до експертного заключення Республіканської (регіональної) експертної ради по встановленню причинного зв?язку каліцтва (захворювання) з виконанням роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС від 11.06.2007, встановлено, що захворювання позивача пов`язані з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Департамент фінансів Міністерства оборони України в листі №248/555 огд від 19.06.2019 направленому військовому комісару Черкаського обласного військового комісаріату зазначив, що за поданими документами встановлено, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу у військовій частині 5403, яка не належала та не належить до Збройних Сил України (належить до Внутрішніх військ МВС України) та зазначив, що підстав для подання документів на розгляд комісії немає.

Черкаський обласний військовий комісаріат листом №6/8/5/1447 від 15.08.2019 повідомив позивача про те, що Департаментом фінансів Міністерства оборони України його документи щодо розгляду питання призначення одноразової грошової допомоги повернуті на адресу Черкаського ОВК без реалізації, оскільки згідно з пунктом 17 Порядку призначення і виплати одноразової грошової, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 №975 виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби.

Не погоджуючись з даною відмовою позивач звернувся з позовом до Черкаського окружного адміністративного суду, який рішенням від 10.10.2019 позов задовольнив частково, а саме:

1) визнав протиправною відмову Міністерства оборони України, яка оформлена листом № 7372 від 03.06.2019 в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

2) зобов`язав Черкаський обласний військовий комісаріат (18008, м. Черкаси, вул. Хоменка, 19, код ЄДРПОУ 07735288) повторно подати Міністерству оборони України висновок, щодо виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги, у відповідності до Закону України "Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року.

3) зобов`язав Міністерство оборони України (03168, м. Київ-168, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги, як інваліду другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідності до ст. 16 Закону України "Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року, з урахуванням висновків суду.

14.02.2020 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду № 580/2790/19 від 10.10.2019 року, та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з тих підстав, що виплата одноразової грошової допомоги має здійснюватися Державною Службою з надзвичайних ситуацій, про що зазначено у витягу протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Не погоджуючись з останнім позивач звернувся до суду.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Приписи ч. ч. 6, 8, 9 ст. 16-3 вказаного Закону визначають, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог даної статті Закону постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

Так, в абз. 3 п. 2 даної постанови закріплено, що допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до п. 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Приписи ст. 23 Закону визначають, що фінансове забезпечення витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

При цьому суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону дія цього Закону поширюється на: 1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей; 2) військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; 3) військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Зі змісту ст. 4 Закону СРСР "Про загальний військовий обов`язок" випливає, що Збройні Сили СРСР складаються з радянської армії, військово-морського флоту, прикордонних та внутрішніх військ.

За правилами п. 1 ч. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 21.03.1989 року № 10224-ХІ "Про виведення із складу Збройних Сил СРСР прикордонних, внутрішніх і залізничних військ" прикордонні, внутрішні і залізничні війська виведені зі складу Збройних Сил СРСР.

Згідно п. п. 1, 2 Постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 року "Про військові формування на Україні" приписано підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території республіки, Верховній Раді України; утворити Міністерство оборони України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про правонаступництво України" органи держави влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (Основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у період до набрання чинності Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21.03.1989 року № 10224-ХІ прикордонні, внутрішні і залізничні війська перебували у складі Збройних Сил СРСР, були їм підпорядковані та знаходилися на фінансовому забезпеченні Міністерства оборони СРСР, правонаступником якого в подальшому стало Міністерство оборони України.

Викладене, у свою чергу, свідчить, що в силу положень Закону та Порядку №975 обов`язок для призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності, пов`язаною з проходженням військової служби, покладений саме на Міністерство оборони України.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.06.2018 року у справі № 591/2794/16-а, від 21.08.2018 року у справі № 642/5757/17, від 11.12.2018 року у справі № 740/1538/17.

Пунктом 6 частини 2 ст. 16 Закону встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Відповідно до ст. 16-2 Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що захворювання отримане позивачемпід час проходження строкової служби та пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не під час виконання службового обов`язку в період роботи в МНС України.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення відповідача (пункт 19 протоколу №20 від 14.02.2020) про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги, як особі з інвалідністю другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідності до ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013, суд зазначає таке.

Завданням адміністративного судочинства згідно з положеннями частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7, суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи від 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Повноваження відповідача щодо прийняття відповідних рішень, в тому числі про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за своєю правовою природою є дискреційними.

Водночас, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Також, у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З урахуванням тієї обставини, що позивач вже звертався до відповідача із заявою про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги, як особі з інвалідністю другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідності до ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 та отримав відмову, суд вважає за необхідне обрати належний та правильний спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача прийняти рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги, як особі з інвалідністю другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідності до ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати в установлений судом термін звіт про виконання судового рішення суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов?язати суб?єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Таким чином, вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.

Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у вказаній адміністративній справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України , суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказу понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Міністерства оборони України (пункт 19 протоколу №20 від 14.02.2020) в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Зобов`язати Міністерство оборони України (03168, м. Київ-168, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022) прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги, як особі з інвалідністю другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у відповідності до ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складене 19.05.2020.

Суддя В.П. Тимошенко