Рішення № 893239, 23.07.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.07.07 р. Справа № 26/196

Суддя господарського суду Донецької області Наумова К.Г.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України” в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (м. Донецьк)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Мар’їнський райсількомунгосп” (м. Красногорівка)

про стягнення 14495грн. 84коп.

за участю:

Прокурора

Представників сторін:

від позивача Гуйдик К.О. дов. № 127/35 від 02.07.2007р.

від відповідача Степкін В.О. дов. № 41 від 23.07.07р.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (м. Донецьк) звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мар’їнський райсількомунгосп” (м. Красногорівка) про стягнення 14495грн. 84коп., в тому числі заборгованості за спожитий природний газ у сумі - 11834грн. 62коп., 3% річних у сумі 116грн. 45коп., пені у сумі - 700грн. 14коп., штрафу 7% у сумі – 1690грн. 16коп., суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів - 154грн. 47коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на Договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій №19/2706(06)ТЕ від 30.12.2005р. з урахуванням додаткових угод № 1, 2, 3; акт звірення взаєморозрахунків станом на 01.05.07р., акт передачі-приймання природного газу станом на 31.12.06р., відомість розрахунків за природний газ за договором №19/2706(06)ТЕ від 30.12.2005р.

Відповідач у судовому засіданні визнав суму основного боргу у сумі 11834грн. 62коп., 3% річних у сумі 116грн. 45коп., пені у сумі - 700грн. 14коп., суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у сумі 154грн. 47коп. у повному обсязі. Проти стягнення штрафу 7% у сумі – 1690грн. 16коп. заперечував, посилаючись на те, що дана вимога не передбачена у договорі, укладеному між сторонами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

30.12.2005р. між Дочірньою компанією „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, в особі Донецької філії Дочірньої компанії (м. Донецьк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Мар’їнський райсількомунгосп” (м. Красногорівка) був укладений договір №19/2706(06)ТЕ на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, строком дії в частині поставки газу до 30.04.2006р., а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Договір укладено без протоколу розбіжностей, з додатковими угодами № 1 від 15.03.2006р., № 2 від 25.10.06р., № 3 від 01.12.2006р., підписаними обома сторонами, відповідно до яких строк дії договору продовжено до 31.12.2006р.

Відповідно до п. 1.1 договору, позивач зобов’язується передати у 2006 році відповідачу природний газ, а відповідач, в свою чергу, зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Позивач свої зобов’язання виконав належним чином, поставив відповідачу природний газ, обумовлений договором, з урахуванням додаткових угод за період листопад - грудень 2006р. у кількості 35197 тис.м3 на суму 24145грн. 14коп., що підтверджується актом передачі-приймання природного газу за грудень 2006р., що підтверджено матеріалами справи та відповідачем у судовому засіданні.

Згідно п. 6.1 договору оплата за газ з його транспортування здійснюється грошовими коштами в наступному порядку:

- перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 7 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу 17 та 27 числа поточного місяця;

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач свої договірні зобов’язання, стосовно оплати природного газу, належним чином не виконав, поставлений газ оплатив частково, у зв’язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість у період за листопад – грудень 2006р.у сумі 11834грн. 62коп., що підтверджено актом звірення взаєморозрахунків станом на 01.05.07р., наявного у матеріалах справи, підписаного сторонами без заперечень, згідно якого відповідач має заборгованість на користь позивача по договору №19/2706(06)ТЕ у сумі - 11834грн. 62коп. та визнано відповідачем.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що розмір штрафних санкцій за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 7.2 договору сторонами передбачено, що у разі несвоєчасної оплати відповідач сплачує на користь позивача, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 7.5 Договору, неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача - 3% річних у сумі 116грн. 45коп., пеню у сумі - 700грн. 14коп., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у сумі 154грн. 47коп.

Вказані суми розраховані відповідно до діючого законодавства, заперечень з боку відповідача щодо зазначених сум не надано.

Доказів сплати відповідачем боргу за спожитий природний газ у сумі - 11834грн. 62коп., 3% річних у сумі 116грн. 45коп., пені у сумі - 700грн. 14коп., суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів - 154грн. 47коп. у загальній сумі 12805грн. 68коп. суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги у даній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму штрафу в розмірі 7% у сумі 1690грн. 16коп., посилаючись на п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Статтею 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі, якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Із змісту п.2 ст.231 Господарського кодексу України вбачається, що даний штраф є видом відповідальності за порушення зобов’язань з передачі товарів, виконання робіт та надання послуг, а не за порушення грошового зобов’язання. Наведеним договором розмір додаткового штрафу відповідно до п. 2 ст. 231 ГК України не встановлений та взагалі не передбачена можливість застосування даного виду відповідальності.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 7% штрафу в розмірі 1690грн. 16коп. не можуть вважатися обґрунтованим та задоволенню не підлягають.

Витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.509, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 216 – 218, п. 2, п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України” в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (м. Донецьк) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мар’їнський райсількомунгосп” (м. Красногорівка) про заборгованості за спожитий природний газ у сумі - 11834грн. 62коп., 3% річних у сумі 116грн. 45коп., пені у сумі - 700грн. 14коп., суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів - 154грн. 47коп., штрафу 7% у сумі – 1690грн. 16коп. у загальній сумі 14495грн. 84коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мар’їнський райсількомунгосп” (85361, м. Красногорівка, Мар’їнський район, вул.. Ватутіна, 1-а, р/р 26004531688065, МФО 335496, ОКПО 01354929 у відділенні ДРУ „Приватбанку”) на користь Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України” в особі Донецької філії Дочірньої компанії „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (83017, м. Донецьк, бул. Шевченко, 25) на р/р 26000301750597 в ГУ ПІБ м. Донецька, МФО 334635, ОКПО 25987823 – заборгованість за спожитий природний газ у сумі - 11834грн. 62коп., 3% річних у сумі 116грн. 45коп., пеню у сумі - 700грн. 14коп., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів - 154грн. 47коп., витрати по сплаті державного мита у сумі – 128грн. 06коп., витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 104грн. 26коп.

У задоволені позову в інший частині відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 30.07.2007р.

Суддя