Рішення № 89323847, 15.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 серпня 2019 року №640/3253/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Приватного акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" (далі - позивач) до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 15.01.2015 р. №0000301504 та №0000291504, від 15.05.2015 р. №0005521503, від 17.06.2015 р. №0006401503, від 15.11.2016 р. №0011181203, від 27.12.2016 р. №0012951203, від 16.01.2017 р. №0000291203, від 13.02.2017 р. №0001461203 (далі - оскаржувані податкові повідомлення-рішення).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі №640/3253/19, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам. При цьому, перевірку проведено відповідачем з порушенням вимог законодавства.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

17.12.2014 р. відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем земельного податку з вересня 2013 р. по лютий 2014 р., за результатами якої складено акт №931/15-03-12, згідно з висновками якого, на порушення п. 57.1 ст. 57 та ст. 287 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платником несвоєчасно сплачено земельний податок:

- по декларації №102 від 18.01.2013 р. з граничним терміном сплати 30.10.2013 р. сплачено 39,00 грн. - 27 днів затримки, 7821,00 грн. - 27 днів затримки, 8960,95 грн. - 82 дні затримки;

- по декларації №102 від 18.01.2013 р. з граничним терміном сплати 30.11.2013 р. сплачено 16821,05 грн. - 89 днів затримки;

- по декларації №102 від 18.01.2013 р. з граничним терміном сплати 30.12.2013 р. сплачено 16798,00 грн. - 60 днів затримки, 23,00 грн. - 64 дні затримки;

- по декларації №102 від 18.01.2013 р. з граничним терміном сплати 30.01.2014 р. сплачено 16642,90 грн. - 33 дні затримки, 178,15 грн. - 55 днів затримки;

- по декларації №9002737688 від 28.01.2014 р. з граничним терміном сплати 02.03.2014 р. сплачено 16821,00 грн. - 24 дні затримки;

- по декларації №9002737688 від 28.01.2014 р. з граничним терміном сплати 30.03.2014 р. сплачено 8247,19 грн. - 5 днів затримки.

На підставі вказаного вище акту перевірки від 17.12.2014 р. №931/15-03-12 відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.01.2015 р.:

- №0000291504, яким за затримку сплати 32928,20 грн. до 30 календарних днів позивача зобов`язано сплатити штраф по земельному податку у розмірі 10% у сумі 3292,82 грн.;

- №0000301504, яким за затримку сплати 59424,05 грн. більше 30 календарних днів позивача зобов`язано сплатити штраф по земельному податку у розмірі 20% у сумі 11884,81 грн.

23.04.2015 р. відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем земельного податку з квітня по липень 2014 р., за результатами якої складено акт №408/15-03-13, згідно з висновками якого, на порушення п. 57.1 ст. 57 та ст. 287 ПК України, платником несвоєчасно сплачено земельний податок:

- по декларації №9002737688 від 28.01.2014 р. з граничним терміном сплати 30.05.2014 р. сплачено 5075,30 грн. - 302 дні затримки;

- по декларації №9002737688 від 28.01.2014 р. з граничним терміном сплати 30.06.2014 р. сплачено 16821,04 грн. - 273 дні затримки;

- по декларації №9002737688 від 28.01.2014 р. з граничним терміном сплати 30.07.2014 р. сплачено 16821,04 грн. - 243 дні затримки;

- по декларації №9002737688 від 28.01.2014 р. з граничним терміном сплати 30.08.2014 р. сплачено 3301,70 грн. - 211 днів затримки.

На підставі вказаного вище акту перевірки від 23.04.2015 р. №408/15-03-13 відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.05.2015 р. №0005521503, яким за затримку сплати 42019,10 грн. більше 30 календарних днів позивача зобов`язано сплатити штраф по земельному податку у розмірі 20% у сумі 8403,82 грн.

10.06.2015 р. відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем земельного податку за липень-серпень 2014 р., за результатами якої складено акт №526/15-03-13, згідно з висновками якого, на порушення п. 57.1 ст. 57 та ст. 287 ПК України, платником несвоєчасно сплачено земельний податок:

- по декларації №9002737688 від 28.01.2014 р. з граничним терміном сплати 30.08.2014 р. сплачено 13519,30 грн. - 240 днів затримки;

- по декларації №9002737688 від 28.01.2014 р. з граничним терміном сплати 30.09.2014 р. сплачено 7490,20 грн. - 210 днів затримки.

На підставі вказаного вище акту перевірки від 10.06.2015 р. №526/15-03-13 відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.06.2015 р. №0006401503, яким за затримку сплати 21009,50 грн. більше 30 календарних днів позивача зобов`язано сплатити штраф по земельному податку у розмірі 20% у сумі 4201,90 грн.

08.11.2016 р. відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем земельного податку з серпня 2014 р. по квітень 2016 р., за результатами якої складено акт №986/12-03-13, згідно з висновками якого, на порушення п. 57.1 ст. 57 та ст. 287 ПК України, платником несвоєчасно сплачено земельний податок:

- по декларації №9002737688 від 28.01.2014 р. з граничним терміном сплати 30.09.2014 р. сплачено 9330,80 грн. - 743 дні затримки;

- по декларації №9002737688 від 28.01.2014 р. з граничним терміном сплати 30.10.2014 р. сплачено 16821,04 грн. - 713 днів затримки;

- по декларації №9002737688 від 28.01.2014 р. з граничним терміном сплати 30.11.2014 р. сплачено 9683,15 грн. - 682 дні затримки, 1320,20 грн. - 700 днів затримки, 5817,70 грн. - 708 днів затримки;

- по декларації №9002737688 від 28.01.2014 р. з граничним терміном сплати 30.12.2014 р. сплачено 16821,04 грн. - 678 днів затримки;

- по декларації №9002737688 від 28.01.2014 р. з граничним терміном сплати 30.01.2015 р. сплачено 16821,04 грн. - 647 днів затримки;

- по декларації №9019620521 від 20.02.2015 р. з граничним терміном сплати 02.03.2015 р. сплачено 21009,54 грн. - 616 днів затримки;

- по декларації №9019620521 від 20.02.2015 р. з граничним терміном сплати 30.03.2015 р. сплачено 21009,54 грн. - 588 днів затримки;

- по декларації №9019620521 від 20.02.2015 р. з граничним терміном сплати 30.04.2015 р. сплачено 21009,54 грн. - 557 днів затримки;

- по декларації №9019620521 від 20.02.2015 р. з граничним терміном сплати 30.05.2015 р. сплачено 21009,54 грн. - 527 днів затримки;

- по декларації №9019620521 від 20.02.2015 р. з граничним терміном сплати 30.06.2015 р. сплачено 21009,54 грн. - 496 днів затримки;

- по декларації №9019620521 від 20.02.2015 р. з граничним терміном сплати 30.07.2015 р. сплачено 21009,54 грн. - 466 днів затримки;

- по декларації №9019620521 від 20.02.2015 р. та №9222509792 від 30.10.2015 р. з граничним терміном сплати 30.08.2015 р. сплачено 21009,54 грн. - 435 днів затримки, 3996,22 грн. - 374 дні затримки;

- по декларації №9019620521 від 20.02.2015 р. та №9222509792 від 30.10.2015 р. з граничним терміном сплати 30.09.2015 р. сплачено 21009,54 грн. - 404 днів затримки, 3996,22 грн. - 374 дні затримки;

- по декларації №9019620521 від 20.02.2015 р. та №9222509792 від 30.10.2015 р. з граничним терміном сплати 30.10.2015 р. сплачено 21009,54 грн. - 374 дні затримки, 3996,22 грн. - 374 дні затримки;

- по декларації №9019620521 від 20.02.2015 р. та №9222509792 від 30.10.2015 р. з граничним терміном сплати 30.11.2015 р. сплачено 21009,54 грн. - 343 днів затримки, 3996,22 грн. - 343 дні затримки;

- по декларації №9019620521 від 20.02.2015 р. та №9222509792 від 30.10.2015 р. з граничним терміном сплати 30.12.2015 р. сплачено 21009,54 грн. - 313 днів затримки, 3996,22 грн. - 313 дні затримки;

- по декларації №9019620521 від 20.02.2015 р. та №9222509792 від 30.10.2015 р. з граничним терміном сплати 30.01.2016 р. сплачено 21009,54 грн. - 282 дні затримки, 3996,22 грн. - 282 дні затримки;

- по декларації №9021708735 від 22.02.2016 р. з граничним терміном сплати 01.03.2016 р. сплачено 37155,22 грн. - 251 день затримки;

- по декларації №9021708735 від 22.02.2016 р. з граничним терміном сплати 01.03.2016 р. сплачено 37155,22 грн. - 251 день затримки;

- по декларації №9021708735 від 22.02.2016 р. з граничним терміном сплати 30.03.2016 р. сплачено 37155,22 грн. - 222 дні затримки;

- по декларації №9021708735 від 22.02.2016 р. з граничним терміном сплати 30.04.2016 р. сплачено 37155,22 грн. - 191 день затримки;

- по декларації №9021708735 від 22.02.2016 р. з граничним терміном сплати 30.05.2016 р. сплачено 21388,10 грн. - 161 день затримки.

На підставі вказаного вище акту перевірки від 08.11.2016 р. №986/12-03-13 відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.11.2016 р. №0011181203, яким за затримку сплати 485560,35 грн. більше 30 календарних днів позивача зобов`язано сплатити штраф по земельному податку у розмірі 20% у сумі 97112,07 грн.

19.12.2016 р. відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем земельного податку за квітень-травень 2016 р., за результатами якої складено акт №1149/26-54-12-03-13, згідно з висновками якого, на порушення п. 57.1 ст. 57 та ст. 287 ПК України, платником несвоєчасно сплачено земельний податок:

- по декларації №9021708735 від 22.02.2016 р. з граничним терміном сплати 30.05.2016 р. сплачено 15767,10 грн. - 184 дні затримки;

- по декларації №9021708735 від 22.02.2016 р. з граничним терміном сплати 30.06.2016 р. сплачено 21388,10 грн. - 153 дні затримки.

На підставі вказаного вище акту перевірки від 19.12.2016 р. №1149/26-54-12-03-13 відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.12.2016 р. №0012951203, яким за затримку сплати 37155,25 грн. більше 30 календарних днів позивача зобов`язано сплатити штраф по земельному податку у розмірі 20% у сумі 7431,05 грн.

27.12.2016 р. відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем земельного податку за травень-червень 2016 р., за результатами якої складено акт №1171/26-54-12-03-13, згідно з висновками якого, на порушення п. 57.1 ст. 57 та ст. 287 ПК України, платником несвоєчасно сплачено земельний податок:

- по декларації №9021708735 від 22.02.2016 р. з граничним терміном сплати 30.06.2016 р. сплачено 15767,10 грн. - 174 дні затримки;

- по декларації №9021708735 від 22.02.2016 р. з граничним терміном сплати 30.07.2016 р. сплачено 20067,95 грн. - 144 дні затримки.

На підставі вказаного вище акту перевірки від 27.12.2016 р. №1171/26-54-12-03-13 відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.01.2017 р. (в самому податковому повідомленні-рішенні відповідачем допущена описка в даті, а саме, зазначено 16.01.2016 р.) №0000291203, яким за затримку сплати 35835,05 грн. більше 30 календарних днів позивача зобов`язано сплатити штраф по земельному податку у розмірі 20% у сумі 7167,01 грн.

02.02.2017 р. відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем земельного податку за червень-липень 2016 р., за результатами якої складено акт №110/26-54-12-03-13, згідно з висновками якого, на порушення п. 57.1 ст. 57 та ст. 287 ПК України, платником несвоєчасно сплачено земельний податок:

- по декларації №9021708735 від 22.02.2016 р. з граничним терміном сплати 30.07.2016 р. сплачено 1320,20 грн. - 153 дні затримки, 15767,10 грн. - 181 день затримки;

- по декларації №9021708735 від 22.02.2016 р. з граничним терміном сплати 30.08.2016 р. сплачено 20067,95 грн. - 150 днів затримки, 1320,20 грн. - 153 дні затримки.

На підставі вказаного вище акту перевірки від 02.02.2017 р. №110/26-54-12-03-13 відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.02.2017 р. №0001461203, яким за затримку сплати 38475,45 грн. більше 30 календарних днів позивача зобов`язано сплатити штраф по земельному податку у розмірі 20% у сумі 7695,09 грн.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно положень пп.пп. 21.1.1 - 21.1.5 п. 21.1 ст. 21 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно визначення, наведеного у пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральних перевірок врегульовано статтею 76 ПК України. А саме така перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов`язкова.

Згідно з пунктом 76.2 цієї ж статті, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 ст. 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

При цьому, акт про результати камеральної перевірки може стати підставою для донарахування податкових зобов`язань, про що платнику повідомляють податковим повідомленням - рішенням. Повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його замісником) протягом 10 робочих днів, наступних за днем вручення платнику податків акта перевірки (п. 86.8 ст. 86 ПК України).

Відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

З аналізу вищенаведених норм статей 75 і 76 ПК України вбачається, що предметом камеральної перевірки у даному випадку може бути лише податкова звітність, тобто правильність відомостей, зазначених у відповідній податковій звітності, яку може бути здійснено контролюючим органом протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем подання такої декларації.

Натомість у зв`язку з внесеними змінами до ПК України, починаючи з 01.01.2017 р. пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 цього Кодексу викладено у новій редакції, якою передбачено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Тобто, право проведення перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання в межах камеральної перевірки надано контролюючому органу лише з 01.01.2017 р., з огляду на що, відповідачем безпідставно проведено камеральну перевірку щодо своєчасності сплати позивачем грошових зобов`язань по земельному податку за квітень 2014 р. - серпень 2016 р., на підставі податкового законодавства, яке набуло чинності з 01.01.2017 р.

Водночас, з`ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки, не можна визнати діями суб`єкта владних повноважень, що відповідають вимогам податкового законодавства, а тому інформація, зібрана відповідачем відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю, не відноситься до предмета перевірки та не може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, суд також враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі "Рисовський проти України", в якому Суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

При цьому, згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 Кодексу).

Водночас, згідно пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПК України).

Суд звертає увагу, що згідно пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

При цьому, відповідачем, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не надано суду жодних доказів в обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача, що є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Приватного акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 2207,83 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" (місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 5/7; код ЄДРПОУ 14307340) до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (місцезнаходження: 04213, м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, 58; код ЄДРПОУ 39468697) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 15.01.2015 р. №0000301504 та №0000291504, від 15.05.2015 р. №0005521503, від 17.06.2015 р. №0006401503, від 15.11.2016 р. №0011181203, від 27.12.2016 р. №0012951203, від 16.01.2017 р. №0000291203, від 13.02.2017 р. №0001461203.

3. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Київський завод по виготовленню технологічного обладнання для агропромислового комплексу" сплачений ним судовий збір у розмірі 2207,83 грн. (дві тисячі двісті сім гривень вісімдесят три копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко