Ухвала суду № 89323822, 20.05.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 травня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/600/20-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області від 16 квітня 2019 року №Ф-23656-56.

Ухвалою суду від 15 травня 2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання документа про сплату судового збору.

19 травня 2020 року позивачем подано до суду клопотання про забезпечення позову, у якому він просить суд на час судового розгляду його позовної заяви до Головного управління Державної податкової служби в Чернівецькій області про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23656-56 від 16 квітня 2019 року зупинити стягнення за вказаною вимогою в ході виконавчого провадження №61207709, що знаходиться на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

У клопотанні зазначено, що 17 лютого 2020 року на підставі даної вимоги про сплату боргу (недоїмки) Другим відділом державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення боргу з позивача. Зазначену вимогу він вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а її виконання може спричинити незаконне стягнення коштів з позивача.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову та перевіривши наявні у справі матеріали, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Питання забезпечення позову регулюються главою 10 Розділу І Кодексу адміністративного судочинства України (статті 150-158).

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено зміст і форму заяви про забезпечення позову.

Так, відповідно до частини першої указаної статті заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Проте, всупереч вимогам пункту 3 частини першої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, у поданому до суду клопотанні позивач не навів обґрунтувань щодо необхідності забезпечення даного позову, в тому числі із зазначенням підстав для забезпечення позову, наведених у частині другій статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що додана позивачем до клопотання про забезпечення позову копія постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стягнення на доходи боржника, на яку він посилається в обґрунтування своїх доводів, непридатна для читання, з наданої копії не вбачається повний зміст такого документа.

Частиною четвертою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.

Враховуючи наведене, позивачу необхідно було сплатити судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову в розмірі 630,60 грн (2102,00*0,3).

Натомість позивачем сплачено судовий збір за подання клопотання про забезпечення позову лише у розмірі 606,30 грн, що підтверджується квитанцією №ПН74218С1 від 06 травня 2020 року.

Отже, позивачем, всупереч частині четвертій статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, до клопотання про забезпечення позову не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що подане ОСОБА_1 клопотання про забезпечення позову не відповідає вимогам статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною сьомою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Оскільки позивачем заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, то суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення клопотання позивачу без розгляду.

Керуючись статтями 150, 152, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) повернути позивачу без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк