Рішення № 89323689, 20.05.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/827/20

РІШЕННЯ

іменем України

20 травня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення №222330001454 від 13.12.2019 року в частині незарахування до пільгового стажу за Списком № 2 роботи у Славутському комбінаті "Будфарфор" у період з 07.08.1986 по 21.08.1992 року. Також просить зобов`язати зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зазначений період роботи на вказаному підприємстві з 07 серпня 1986 року по 21 серпня 1992 року на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів.

В обґрунтування позову покликається на те, що звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, маючи необхідний пільговий трудовий стаж за Списком №2.

Відповідач листом від 17.12.2019 року повідомив про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, оскільки період роботи з 07.08.1986 року по 25.10.2016 року на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів до пільгового стажу не зараховано. УПФУ покликалось на те, що позивач не надала довідку підприємства, уточнюючу пільговий характер роботи, а також підтвердження атестації робочих місць, що б давало підстави зарахувати вказаний стаж роботи. З цим позивач не погоджується, відтак звернулась до суду.

Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поданий відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Покликається на те, що позивач не надала документи, необхідні для підтвердження пільгового стажу, у той час як надані нею документи його не підтверджували. Зокрема, при зверненні за призначенням пенсії позивач не надала довідку, уточнюючу пільговий характер роботи на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді, а згідно з наявними по підприємству наказами про результати атестації робочих місць, право на пільгове пенсійне забезпечення ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді не підтверджене. Вважає, що пільговий стаж у позивача за Списком № 2 відсутній, оскільки не підтверджується первинними документами, тому просить у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач не погодилась з доводами відповідача, покликаючись на те, що зарахування до пільгового стажу того періоду роботи, про який вона просить у позові, не потребувало атестації робочого місця. Крім того, зазначений період належним чином підтверджений записами трудової книжки та додатковими довідками підприємства, які свідчать про те, що вона дійсно у період з 07 серпня 1986 року по 21 серпня 1992 року виконувала роботу, яка відноситься до переліку, передбаченого Списком № 2, повний робочий день, з важкими умовами праці, а тому вказаний період підлягає врахуванню при вирішенні питання про призначення пенсії.

Суд відмовив у клопотаннях сторін про перехід до розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін та щодо залучення третьої особи без самостійних вимог.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

05 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно зі Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», надавши: трудову книжку серії НОМЕР_1 від 16.07.1984 року, наказ № 313 від 29.09.2000 року Славутського комбінату «Будфарфор» про завершення атестації робочих місць за умовами праці та підтвердження виконання робіт з шкідливими та важкими умовами праці, наказ № 41 від 19.01.2006 року АТ "Славутський комбінат «Будфарфор» про результати чергової атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, інші пільги та компенсації, передбачені чинним законодавством ( проведена у 2005 році в окремих підрозділах товариства), наказ № 426 к від 12.06.2015 року Славутського комбінату «Будфарфор» про результати атестації робочих місць за умовами праці, довідку ПрАТ «ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШ» від 09.12.2019 року № 78к про реорганізацію ПАТ «Славутський комбінат Будфарфор», лист Департаменту соціального захисту населення Державна експертиза умов праці Хмельницької області № 05.03-13158 від 31.10.2014 року, документи, що посвідчують особу. Зазначені документи є у матеріалах пенсійної справи.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 222330001454 від 13.12.2019 року у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах було відмовлено у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком №2, про що повідомлено листом від 17.12.2019 року.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які мають пільговий характер роботи, визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788 XIІ та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 - IV.

Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту роботи особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, що полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці ( за періоди після 21.08.1992 року).

Відповідно до пункту б) ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Як вбачається з п. 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 N 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Відповідно до пункту 4.5. цього Порядку якщо атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць ( 442-92-п ) У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Згідно з записами № 4 -11 трудової книжки ( серія НОМЕР_1 розпочата 16.07.1984 року) позивач з 07.08.1986 року по 25.10.2016 року працювала на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді у Славутському комбінаті «Будфарфор», а починаючи з 10.12.2018 року - у ПрАТ «ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШ» (правонаступник підприємства)

У трудовій книжці позивача міститься запис про прийняття її з 07 серпня 1986 року на роботу в корпус ливарником санітарно-будівельних керамічних виробів на стенді по 5-му розряду. 04.01.1988 року позивачу підтверджений п`ятий розряд ливарника санітарно-будівельних виробів.

Як вбачається з довідки ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" №274к від 31.08.2017 року, позивач у період з 07.08.1986 року по 25.10.2016 року працювала у ливарному відділенні №1 на посаді ливарник санітарно-будівельних виробів на стенді" повний робочий день в важких умовах праці.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 1991 року №10 "Об утверждении списков производств, работ, профессий, должностей и показателей, дающих право на льготное пенсионное обеспечение" посада "2190201а-13404 Литейщики санитарно-строительных изделий на стенде" була віднесена до посад працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається зі Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України у відповідній редакції, яка була чинною станом на 21 серпня 1992 року, виконувана ОСОБА_1 робота належала до тих, які дають право на зарахування пільгового стажу.

Згідно з частиною першої статті 48 Кодексу законів про працю України, статті 62 Закону №1788-XII, пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону №1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. В силу пунктів 1, 3 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відтак, увесь стаж роботи позивача, починаючи з 07 серпня 1986 року по 21 серпня 1992 року на Славутському комбінаті "Будфарфор" на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів належить до пільгового стажу, оскільки позивач працювала на роботах, які станом на час їх виконання визнавались такими, що передбачені Списком № 2. Крім того, документально підтверджена її зайнятість за відповідною професією повний робочий день в важких умовах праці, що вбачається з записів трудової книжки та довідки підприємства.

Що стосується стажу позивача після 21 серпня 1992 року, дане питання не є предметом спору, відтак суд не надає правову оцінку доводам відповідача в цій частині.

Верховний суд України у постанові по справі № 754/14898/15-а стосовно аналогічних правовідносин зазначає, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний підтверджений стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів (довідок, наказів), оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.

Враховуючи це, на час звернення із заявою пільговий стаж позивача за період роботи з 07 серпня 1986 року по 21 серпня 1992 року на Славутському комбінаті "Будфарфор" був підтверджений насамперед записами трудової книжки. Крім того, робота позивача у цей період за Списком № 2 з відповідними важкими умовами праці повний робочий день підтверджується довідками роботодавця, копії яких є у справі.

Відтак, протиправним є висновок відповідача, викладений у спірному рішенні, в частині зазначення того, що пільговий стаж ОСОБА_1 взагалі відсутній.

У той же час, достатність підтвердженого пільгового стажу для призначення пенсії або питання призначення пільгової пенсії не є предметом спору, відтак необхідно визнати спірне рішенні протиправним лише в частині висновку про відсутність пільгового стажу позивача, оскільки він не є обґрунтованим.

Відповідача також слід зобов`язати зарахувати позивачу пільговий стаж роботи з 07 серпня 1986 року по 21 серпня 1992 року на Славутському комбінаті "Будфарфор".

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Частиною 2 ст. 133 КАС України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. ч. 5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 статті134 КАС України).

Судом встановлено, що з метою надання ОСОБА_1 професійної правничої допомоги між нею та адвокатом Призиглей М.І. були укладені договір про надання правової допомоги б/н від 05.12.2019 року та додаткова угода від 16 березня 2020 року. В обґрунтування витрат на правничу допомогу суду надано копію зазначеного договору, додаткової угоди, акти про надані-спожиті послуги від 07.02.2020 року та 16.03.2020 року, а також квитанції до прибуткового касового ордера за №2 від 07 лютого 2020 року, б/н від 13 березня 2020 року та 16 березня 2020 року на загальну суму вартості послуг 6000 грн.

Відповідач не погодився з розміром витрат на правову допомогу, покликаючись на те, що договір про надання правничої допомоги у цій справі був укладений ще до прийняття відповідачем оскарженого рішення. Крім того посилається на те, що у наданих позивачем документах з приводу послуг адвоката містяться розбіжності змісту, що не дають можливості перевірити обґрунтованість визначення такої суми гонорару.

У постанові Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду у справі № 826/856/18 від 22.12.2018 року зазначається, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та розрахунок здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Дослідивши документи, надані адвокатом позивача, суд встановив наступне.

1) Згідно з договором про надання правової допомоги від 05.12.2019 року клієнт зобов`язується оплатити адвокату правову допомогу у вигляді консультацій з питань, пов`язаних зі справою та вивченням судової практики в аналогічних справах в сумі 4000 грн., представництво інтересів клієнта під час розгляду справи в суді в сумі 2000 грн.

2) Договір про надання правової допомоги від 05.12.2019 року укладений до прийняття відповідачем 13.12.2019 року оскарженого рішення.

3) Згідно з актом про надані-спожиті послуги від 07.02.2020 року ( а.с. 21) адвокат надала, а клієнт прийняла наступні послуги: консультації з приводу підготовки позовної заяви до Хмельницького окружного адміністративного суду ( зазначені 4 календарні дати, у тому числі 05.12.2019 року ), вивчення судової практики, складення позовної заяви - на суму 4000 грн. Згідно з додатковою угодою від 16.03.2020 року сторони також передбачили додаткову оплату наданих адвокатом послуг щодо вивчення відзиву у справі, підготовки письмових пояснень на нього.

Встановлено, що у даних актах не зазначені здійснені адвокатом витрати, необхідні для надання правничої допомоги, зокрема не вказується витрачена адвокатом кількість робочих годин (робочого часу), тобто витрати часу у розрахунку вартості кожного з наданих видів правової допомоги окремо.

Акти наданих послуг оформлені формально і не дають можливості підтвердити понесені адвокатом витрати, необхідні для надання клієнту правничої допомоги, зокрема, у тій частині, яка стосується вивчення судової практики, яка є масовою і не належить до категорії складних. Судові засідання у справі не проводились.

4) Надані квитанції до двох прибуткових касових ордерів не містять номерів ПКО, відсутні дані про особу (прізвище, ім`я , по батькові), яка підписала усі квитанції до ПКО як головний бухгалтер та касир, з чого неможливо достовірно ідентифікувати особу, якій були сплачені кошти і чи вказані кошти дійсно оприбутковані адвокатом у встановленому порядку. З огляду на це, зазначені квитанції складені формально і не дають можливості підтвердити, що позивачкою сплачені кошти в сумі 6000 грн. за надані послуги.

Зважаючи на те, що на підставі наявних доказів суд не може прийти до однозначного висновку про понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката в сумі 6000 грн., дані кошти не підлягають відшкодуванню за рахунок держави.

Разом з тим, витрати позивача на сплату судового збору є доведеними та підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задоволити.

Визнати необґрунтованим, протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №222330001454 від 13.12.2019 року в частині висновку про відсутність пільгового стажу ОСОБА_1 , що викладений у абзаці 2 рішення від 13.12.2019 року № 222330001454 наступним словосполученням: "пільговий стаж - відсутній".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 07 серпня 1986 року по 21 серпня 1992 року у Славутському комбінаті "Будфарфор" на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах ( згідно зі Списком № 2)

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 к. за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20 травня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя І.С. Козачок