Рішення № 89323652, 20.05.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/643/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення та різниці у середньому заробітку за час затримки виконання судового рішення,

встановив:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі-відповідач), за участю третьої особи - Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі-третя особа), в якому просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виконання судового рішення за період з 04.01.2020 до 29.01.2020 у розмірі 7207,83 грн. та невиплачену різницю у середньому заробітку за час затримки виконання судового рішення після підвищення оплати праці за період з 04.01.2020 до 29.01.2020 у розмірі 4396,71 грн.

Ухвалою від 16.03.2020 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 у справі № 821/1757/16, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 поновлений на роботі на посаді заступника начальника управління ГТУЮ у Херсонській області - начальника управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області з 28.10.2016. Дана постанова допущена до негайного виконання в частині поновлення позивача на роботі, проте, незважаючи на обов`язок відповідача виконати рішення суду негайно, наказ про поновлення ОСОБА_1 прийнятий Міністерством юстиції України тільки 30.01.2020. Рішеннями Херсонського окружного адміністративного суду у справах № 821/1409/17, № 821/452/18, № 2140/1834/18, №540/953/19, № 540/2316/19 на користь позивача стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу та середній заробіток з час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з 08.11.2017 до 03.01.2020, а також встановлено, що розмір середньоденного заробітку ОСОБА_1 становить 423,99 грн. Також позивач зазначає, що за період з дня його звільнення посадовий оклад заступника начальника ГТУЮ у Херсонській області - начальника УДВС ГТУЮ у Херсонській області неодноразово підвищувався і з 01.01.2019 становить 9690,00 грн. Посилаючись на статтю 236 Кодексу законів про працю України, позивач просить стягнути на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, а також зважаючи на пункт 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, обрахувати середній заробіток за час затримки виконання рішення, коригуючи його розмір у бік збільшення на коефіцієнт підвищення заробітної плати та стягнути невиплачену різницю. На підставі викладеного, просить задовольнити позовні вимоги повністю.

31.03.2020 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, з огляду на таке. Так, згідно положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 та статті 236 Кодексу законів про працю України стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення не є різновидом заробітної плати, а компенсаційною виплатою працівнику за період невиконання рішення суду. Середній заробіток стягується за період до дня працевлаштування позивача на іншій роботі чи отримання доходу від підприємницької діяльності. Також при прийнятті рішення необхідно врахувати обставини того, чи перебуває працівник на обліку в центрі зайнятості та чи отримує допомогу по безробіттю. На думку відповідача, відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення у разі, якщо отримана працівником заробітна плата за новим місцем роботи перевищує розмір середнього заробітку за час затримки виконання рішення. Позивач не надав доказів того, що він не перебуває на обліку в Херсонському центрі зайнятості та не отримує допомогу по безробіттю. Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.

27.03.2020 третя особа подала пояснення до позовної заяви, в яких зазначає, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 у справі №821/1757/16 позов ОСОБА_1 задоволений. Зокрема, ОСОБА_1 поновлений на посаді заступника начальника управління ГТУЮ у Херсонській області - начальника управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області з 28.10.2016. На виконання цього рішення судом виданий виконавчий лист, який звернутий до примусового виконання. Посилаючись на практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, третя особа відмічає, що при присудженні оплати за час вимушеного прогулу суду слід враховувати заробіток працівника за місцем нової роботи та допомоги по безробіттю, інших соціальних виплат, оскільки відповідні позовні вимоги не підлягають задоволенню, якщо такі виплати перевищують розмір обрахованого судом середнього заробітку за час затримки виконання рішення. Оскільки позивач не довів, що він не отримував таких виплат, то його позов є безпідставним.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Таким чином суд розглядає справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 у справі № 821/1757/16, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017, визнані неправомірними та скасовані накази Міністерства юстиції України від 28.10.2016 № 4998/к "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 " та ГТУЮ у Херсонській області від 28.10.2016 № 2182/1 "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ". ОСОБА_1 поновлений на посаді заступника начальника управління Головного територіального управління юстиції у Херсонській області - начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області з 28.10.2016.

Постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 допущена до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області з 28.10.2016

18.05.2017 Херсонським окружим адміністративним судом виданий виконавчий лист № 233 2017р. Боржником за цим виконавчим документом є Міністерство юстиції України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 у справі №821/1409/17, залишеною в силі постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 стягнуто з ГТУЮ у Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.10.2016 по 07.11.2017 у розмірі 108541,44 грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 у справі №821/452/18, частково зміненим постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2018, стягнуто з ГТУЮ у Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.11.2017 по 23.04.2018 у розмірі 48758,85 грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23.11.2018 у справі №2140/1834/18, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019, стягнуто з ГТУЮ у Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 24.04.2018 по 23.11.2018 у сумі 62750,52 грн., з відрахуванням обов`язкових платежів та зборів та невиплачену різницю у середньому заробітку після його коригувань у сторону збільшення у розмірі 53407 грн. 04 коп. з відрахуванням обов`язкових платежів та зборів, в тому числі: за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. - 13724 грн. 88 коп., за період з 01.01.2018 р. по 08.10.2018 р. - 39682 грн. 16 коп.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі №540/953/19, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019, стягнуто з ГТУЮ у Херсонській області на користь ОСОБА_1 :

- середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 24.11.2018 по 11.06.2019 з розрахунку 423,99 грн. за кожен робочий день з вирахуванням обов`язкових до сплати податків та зборів у розмірі 55118,70 грн.;

- невиплачену різницю у середньому заробітку після його коригувань в сторону збільшення за період з 09.10.2018 по 31.12.2018 із розрахунку 207,76 грн. за кожний робочий день, з вирахуванням обов`язкових до сплати податків та зборів у розмірі 12050,08 грн.

- невиплачену різницю у середньому заробітку після його коригувань в сторону збільшення за період з 01.01.2019 по 11.06.2019 із розрахунку 258,63 грн. за кожний робочий день, з вирахуванням обов`язкових до сплати податків та зборів у розмірі 28449,30 грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03.01.2020 у справі №540/2316/19 стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 :

- середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 12.06.2019 по 03.01.2020 у сумі 60206,58 грн., з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів;

- невиплачену різницю у середньому заробітку після його коригувань в сторону збільшення за період з 12.06.2019 по 03.01.2020 в сумі 36484,06 грн., з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Наказом Міністерства юстиції України від 30.01.2020 № 458/к ОСОБА_1 поновлений на посаді заступника начальника управління Головного територіального управління юстиції у Херсонській області - начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області з 28.10.2016.

Надаючи оцінку обгрунтованості доводів позивача щодо наявності підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання постанови, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Статтею 129 Конституції України проголошено однією із основних засад судочинства обов`язковість рішень суду.

Статтею 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок виконання судових рішень встановлений ст. 372 КАС України, частиною 2 якої передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Таким чином, своєчасне виконання законного рішення суду гарантує захист прав та свобод особи і є одним із показників утвердження принципу верховенства права у державі.

Суд відмічає, що починаючи з 13.05.2017 постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 у справі № 821/1757/16 підлягала негайному виконанню в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.

Фактично постанова суду від 12.05.2017 у справі № 821/1757/16 виконана 30.01.2020 року шляхом видання Міністерством юстиції України розпорядчого документу - наказу №458/к "Про поновлення".

Відповідач не надав суду жодних пояснень щодо причин такої тривалої затримки виконання рішення суду, що підлягало негайному виконанню.

За таких обставин, суд дійшов висновку про затримку виконання постанови від 12.05.2017 у справі № 821/1757/16 у період з 13.05.2017 до 29.01.2020 включно.

Періоди затримки виконання постанови від 12.05.2017 у справі № 821/1757/16 з 13.05.2017 до 03.01.2020 були предметом судового розгляду в інших справах.

На час незаконного звільнення позивач був державним службовцем, правовий статус якого врегульований Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.

Статтею 5 вказаного Закону встановлено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Відносини щодо поновлення на роботі незаконно звільненого державного службовця, компенсації за вимушений прогул та за затримку виконання рішення про поновлення на роботі нормами Закону України "Про державну службу" безпосередньо не врегульовані.

Отже, застосуванню до спірних правовідносин підлягають норми Кодексу Закону про працю України в частині, що не врегульовані Законом України "Про державну службу".

Відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Положення статті 236 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Отже, відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗпП України, згідно якої проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Таким чином, стаття 236 КЗпП України передбачає, що у разі несвоєчасного виконання роботодавцем рішення суду про поновлення працівника на роботі, такий працівник має право на виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, що утворилася через затримку виконання судового рішення про його поновлення на роботі.

Так, у пункті 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (з наступними змінами), при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав у цей час. У випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

Статтею 27 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100), середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за передні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не працював жодного робочого дня середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 Порядку.

За змістом п. 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (п. 5 Порядку № 100).

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (п. 8 Порядку № 100).

Так, рішеннями Херсонського окружного адміністративного суду у справах №821/1409/17, № 821/452/18, № 2140/1834/18, № 540/953/19, які набрали законної сили, встановлено, що розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 складає 423,99 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, при розрахунку середнього заробітку ОСОБА_1 за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, суд виходить із середньоденної заробітної плати у розмірі 423,99 грн.

З урахуванням періодів затримки виконання рішення суду, визначених у рішеннях Херсонського окружного адміністративного суду у справах № 821/1409/17, № 821/452/18, №2140/1834/18, № 540/953/19 та № 540/2316/19, суд відмічає, що у даній справі період, протягом якого допущена затримка виконання судового рішення з 04.01.2020 до 29.01.2020 складає 17 робочих днів.

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки виконання рішення у сумі 7207,83 грн. (17 х 423,99), а тому суд задовольняє позов у цій частині.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь позивача різниці у середньому заробітку після його коригувань у сторону збільшення у розмірі 4396,71 грн., суд зазначає таке.

Пунктом 10 Порядку № 100 передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Так, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду у справі №540/953/19, що набрало законної сили, встановлено, що згідно витягів із зведених штатних розписів ГТУЮ у Херсонській області на 2016, 2017, 2018 та 2019 роки, розмір посадового окладу заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби складав відповідно у 2016 році - 6031,00 грн., у 2017 році - 6800,00 грн., у 2018 році - 9000,00 грн. та у 2019 році - 9690,00 грн.

Міністерство соціальної політики України листом від 22.03.2019 № 383/0/206-19 роз`яснило, що коефіцієнт підвищення, на який необхідно провести коригування виплат, визначається шляхом ділення окладу (тарифної ставки), встановленого після підвищення, на оклад (тарифну ставку), який працівник мав до підвищення.

Отже, на день незаконного звільнення посадовий оклад позивача становив 6031,00 грн., а у 2019 році - 9690,00 грн., оскільки саме такий посадовий оклад визначений за посадою заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби з 01.01.2019. Станом на 01.01.2020 розмір посадового окладу за вказаною посадою не змінився та становить 9690,00 грн.

Тобто, коефіцієнт підвищення становить 1,606 (9690,00/6031,00), а середньоденна заробітна плата протягом затримки виконання рішення повинна становити 680,92 грн. (423,99 х 1,606).

Відповідно, середній заробіток за час затримки виконання рішення становив би 11575,64 грн. (680,92 х 17).

Отже, різниця у середньому заробітку після його коригувань в сторону збільшення за період з 04.01.2020 до 29.01.2020 складає 4367,81 грн. (11575,64 - 7207,83).

Тому на користь позивача підлягає стягненню різниця у середньому заробітку за час затримки виконання рішення суду в розмірі 4367,81 грн.

При розрахунку різниці у середньому заробітку, яка на думку позивача підлягає стягненню на його користь, останнім допущена арифметична помилка. Зокрема, позивач визначив коефіцієнт підвищення 1,61 (9690,00/6031,00), та, застосувавши неправильний коефіцієнт, визначив суму до стягнення 4396,71 грн.

Таким чином, оскільки коефіцієнт підвищення становить 1,606 (9690,00/6031,00), а різниця у середньому заробітку після його коригувань - 4367,81 грн., суд дійшов висновку про часткове задоволення цих позовних вимог.

Згідно із статтями 77, 79, 90 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач належними і допустимими доказами не спростував доводів позивача щодо наявності підстав для задоволення позову.

Посилання відповідача на те, що позивачем не надано доказів не перебування на обліку в Херсонському міському центрі зайнятості і не отримання допомоги по безробіттю, а також не підтвердження, що він не отримує заробітну плату за іншим місцем роботи, суд вважає безпідставними, оскільки ці обставини має доводити сам відповідач, як суб`єкт владних повноважень.

У свою чергу Кодекс законів про працю України не містить будь-яких підстав для зменшення розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 826/808/16 (постанова Великої палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року).

Таким чином, відсутні підстави будь-яким чином коригувати в бік зменшення розмір середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення позивача на роботі.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 4 січня 2020 року до 29 січня 2020 року в сумі 7207 (сім тисяч двісті сім) грн. 83 коп., з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 різницю у середньому заробітку після його коригувань в сторону збільшення за період 4 січня 2020 року до 29 січня 2020 року в сумі 4367 (чотири тисячі триста шістдесят сім) грн. 81 коп., з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позивач (стягувач) - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Відповідач (боржник) - Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ЄДРПОУ 00015622).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 106030000