Рішення № 89323541, 14.05.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/629/20

14 травня 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді : Шульгача М.П.,

при секретарі: Музиці О. М.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства Внутрішніх справ України, третя особа: Ліквідаційна комісія МВС України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства Внутрішніх справ України, третя особа: Ліквідаційна комісія МВС України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, а саме просить:

1.Визнати протиправними дії МВС України щодо відмови в призначенні та виплаті мені- ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

2. Зобов`язати Міністерство Внутрішній Справ України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку, з інвалідністю, пов`язану з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що після, звільнення з органів внутрішні, справ, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби, він періодично лікувався в різних лікувальних закладах, оскільки постійно турбували головні та болі в попереку і він погано себе почував.

12 жовтня 2018 року при огляді МСЕК медико-соціальною експертною комісію м. Тернополі вперше була встановлена третя група інвалідності (довічно) з вказанням причини: «захворювання пов`язане з проходженням служби в внутрішніх справ».

Після цього позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або- каліцтва працівника міліції, яка була скерована для прийняття рішення до Департаменту фінансів МВС України.

20 листопада 2018 року до Ліквідаційної комісії УМВС України в Тернопільській області за підписом директора Департаменту Шевніна С.М. надійшов лист, зі змісту якого йому стало відомо, що рішення не приймалося і документи, повернуті з огляду на те, що виплата одноразово грошової допомоги в разі каліцтва працівника міліції була передбачена ст. 23 Закону України «Про міліцію». Відповідно до ст. 16 Закону до працівників міліції належали особи, які проходили службу в підрозділах міліції і яким відповідно до чинного законодавства було присвоєно спеціальні звання «міліції», а оскільки, позивач належав до категорії осіб начальницького складу державної пожежної охорони і не належав до категорії працівників міліції, то відповідно зазначені норми Закону на нього не поширюються.

На підставі даних дій позивач звернувся до суду за захистом своїх прав із позовними вимогами визнати бездіяльність МВС України протиправною та зобов`язати МВС України розглянути питання про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 8 липня 2019 року (справа № 500/988719) в задоволенні його позовних вимог відновлено у повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем була подана апеляційна скарга.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2019 року рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 8 липня 2019 року скасовано та прийнято нову Постанову, якою його позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність МВС України щодо розгляду його заяви та зобов`язано Міністерство Внутрішніх Справ України повторно розглянути та прийняти рішення про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.

Після цього, позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про розгляд клопотання про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги та надав необхідний пакет документів до Ліквідаційної комісії МВС України в Тернопільській області.

В кінці грудня 2019 року позивач отримав копію листа з Департаменту фінансово-облікової політики МВС України з висновком Ліквідаційної комісії УМВС України в Тернопільській області, погодженим Директором Департаменту - С. ІІІевніним про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування відмови відповідач послався на пункт 3.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової Грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 та у зв`язку з тим, що позивач належав до категорії осіб начальницького складу державної пожежної охорони і не належав до категорії працівників міліції, то відповідно зазначені норми Закону та Порядку на нього не поширюються.

Вважає дані дії протиправними та просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні даного позову та зазначив, що 13 лютого 2015 року прийнято Закон України № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» (далі - Закон № 208).

Цими змінами запроваджений новий механізм нарахування одноразової грошової допомоги та змінено категорію осіб, які мають право на її призначення, а також виключено з редакції статті частину десяту статті 23 Закону України «Про міліцію», якою право на отримання зазначеної допомоги поширювалося на пенсіонерів міліції та осіб, залучених до заходів щодо охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю.

Тому з 12.03.2015 (день набрання чинності Законом № 208) права на одноразову грошову допомогу пенсіонери міліції та особи, залучені до заходів щодо охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю, не мають.

Разом з тим, згідно прийнятих змін таке право залишилося у працівників міліції, інвалідність яких настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Тобто, звільнені зі служби особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, у тому числі пенсіонери, зі спеціальним званням «міліції» за вказаних умов мають право на отримання одноразової грошової допомоги, а зі спеціальним званням «внутрішньої служби» такого права з указаної дати не мають.

Враховуючи викладене підстав для призначення старшому полковнику внутрішньої служби ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відсутні.

Представник третьої особи, в судове засідання не з`явився, проте подав клопотання про розгляд справи буз його участі та подав пояснення на позов в якому зазначив, що стаття 23 Закону № 565-XII, яка визначає виплату ОГД, на позивача не поширюється, так як останній не належить до категорій працівників міліції.

Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, що позивач згідно наказу УМВС України в Тернопільській області від 06.03.2000 № 92 о/с звільнений з органів внутрішніх справ України у відставку у званні підполковника внутрішньої служби (зі зняттям з обліку) з посади помічника начальника штабу пожежогасіння Держаної пожежної охорони м. Тернопіль з 27.02.2000.

12.10.2018 позивачу вперше встановлена ІІІ група інвалідності (довічно), причина інвалідності "захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ", про що свідчить виписка з акта огляду МСЕК.

На підставі чого позивач звернувся із відповідною заявою до УМВС України в Тернопільській області, в якій просив призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції.

Відповідач листом від 20.11.2018 № 15/2-4372 повідомив позивача про те, що матеріали щодо призначення ОГД не відповідають вимогам закону, як наслідок унеможливлює прийняття за ними будь - якого рішення, оскільки стаття 23 Закону № 565-XII, яка визначає виплату ОГД, на позивача не поширюється, так як останній не належить до категорій працівників міліції.

Позивач вважаючи, що даними діями його права були порушені він звернувся до суду за захистом своїх прав із позовними вимогами визнати бездіяльність МВС України протиправною та зобов`язати МВС України розглянути питання про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 8 липня 2019 року (справа № 500/988719) в задоволенні його позовних вимог відновлено у повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем була подана апеляційна скарга.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2019 року рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 8 липня 2019 року скасовано та прийнято нову Постанову, якою його позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність МВС України щодо розгляду його заяви та зобов`язано Міністерство Внутрішніх Справ України повторно розглянути та прийняти рішення про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України.

Після цього, позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про розгляд клопотання про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги та надав необхідний пакет документів до Ліквідаційної комісії МВС України в Тернопільській області.

На виконання рішень суду МВС України затвердило висновок від 16.12.2019 про відмову у призначені позивачу одноразової грошової допомоги.

Відповідно до абзацу третього пункту 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Згідно з частиною шостою статті 23 Закону № 565-XII в редакції Закону № 208-VІІІ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" від 21.10.2015 № 850 установлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13.02.2015 № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 37, ст. 1461).

Таким чином, зазначеними нормами права визначено право працівників міліції на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, а тому з метою визначення права позивача на отримання ОГД, враховуючи суть спірних правовідносин між учасниками справи, визначальним у даній справі є встановлення того, чи мав позивач під час проходження служби статус працівника міліції.

Відповідно до статті 7 Закону № 565-XII (стаття 7 в редакції на час проходження та звільнення позивача із служби) міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів: кримінальної міліції; міліції громадської безпеки; транспортної міліції; державної автомобільної інспекції; міліції охорони; спеціальної міліції.

Для забезпечення громадського порядку на об`єктах і територіях, які мають особливе народногосподарське значення або постраждали від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи, Міністерством внутрішніх справ України з дозволу Кабінету Міністрів України можуть створюватись спеціальні підрозділи міліції.

Статтею 16 Закону № 565-XII (стаття 16 в редакції на час проходження та звільнення позивача із служби) визначено, що особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції. Працівники міліції мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України, що видається безплатно, і відзнаки. Працівникам міліції видається службове посвідчення.

Як слідує з витягу з послужного списку позивача від 21.06.2019 № 256, що позивач проходив службу в державній пожежній охороні та мав наступні спеціальні звання: лейтенант внутрішньої служби; старший лейтенант внутрішньої служби; капітан внутрішньої служби; майор внутрішньої служби; підполковник внутрішньої служби.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про пожежну безпеку" від 17.12.1993 № 3745-XII (стаття 16 в редакції на час проходження та звільнення позивача із служби (далі - Закон № 3745-XII)) державна пожежна охорона формується на базі існуючих воєнізованої та професійної пожежної охорони органів внутрішніх справ України, входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і здійснює державний пожежний нагляд.

Статтею 17 Закону № 3745-XII (стаття 17 в редакції на час проходження та звільнення позивача із служби) визначено, що особовий склад державної пожежної охорони поділяється на рядовий та начальницький. Йому видається формений одяг за зразками, що встановлюються Кабінетом Міністрів України для особового складу підрозділів внутрішньої служби. На нього поширюються і відповідні відзнаки. Особовий склад чергових підрозділів для роботи на пожежах забезпечується спеціальним одягом, спорядженням і засобами індивідуального захисту. Особам рядового та начальницького складу державної пожежної охорони присвоюються відповідно до чинного законодавства спеціальні звання внутрішньої служби.

Відповідно до статей 22, 23 Закону № 3745-XII (статті 22, 23 в редакціях на час проходження та звільнення позивача із служби) визначався соціальний захист працівників державної пожежної служби, у тому числі, був врегульований порядок відшкодування шкоди працівникам державної пожежної служби у поранення (контузії, травми чи каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби.

Отже, спеціальним законом, яким, зокрема, визначався особливий склад державної пожежної охорони, визначався соціальний захист працівників державної пожежної служби, на час проходження позивачем служби та звільнення, був Закон № 3745-XII.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач не проходив службу у підрозділах міліції, які визначені статтею 7 Закону № 565-XII та йому не присвоювалося спеціальне звання міліції. Тобто, в силу положень статті 16 Закону № 565-XII, позивач не може бути визнаний працівником міліції.

Таким чином, враховуючи те, що позивач не належить до категорій працівників міліції, як наслідок стаття 23 Закону № 565-XII на позивача не поширюється, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно та в межах чинного законодавства відмовив ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства Внутрішніх справ України, третя особа: Ліквідаційна комісія МВС України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 19 травня 2020 року.

Головуючий суддя Шульгач М.П.

копія вірна

Суддя Шульгач М.П.