Ухвала суду № 89323524, 20.05.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

20 травня 2020 р. Справа № 520/5018/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в письмовому провадженні питання щодо залишення позову без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №7 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ: 14099344) від 02.04.2020 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності до ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8-ми (восьми) мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю з 01.01.2014 по02.08.2014 у відповідності до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії зі віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що 31.03.2020 року звернулася до відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №7 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою №1031/186, у якій просила: - здійснити перерахунок щомісячної основної державної пенсії по інвалідності з 01.01.2014 року по 02 серпня 2014 року по 2 групі інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ч.4 ст. 54, ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати, з урахуванням фактично виплачених сум та - здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю з 01.01.2014 року по 02 серпня 2014 року по 2 групі інвалідності в розмірі 75% мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.1 ст. 50, ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати, з урахуванням фактично виплачених сум.

Відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №7 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 02.04.2020 року прийняте рішення про відмову в задоволенні зазначеної заяви, з посиланням на положенням постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210.

Зазначає, що саме з рішення відповідача позивач довідалася про те, що у період часу з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року відповідачем (на той час це УПФУ у Зміївському районі) невірно здійснювався розрахунок та виплата основної щомісячної державної пенсії відповідно до ч.4 ст,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач не погоджується з відмовою щодо перерахунку пенсії у період з 01.01.2014 по 02.08.2014, тому за захистом своїх прав звернулася до суду. Просила позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 21.04.2020 року відкрито спрощене провадження по справі відповідно до ст. 263 КАС України. Запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, надано до суду відзив на позов, в якому він зазначив, що з у відповідності до п. 3 ст. 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту.

Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 № 3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі, регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.

Згідно з бюджетними призначеннями Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Із набуттям чинності Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру виплат передбачених, зокрема, статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 01.12.2014 року № 79- VIII, пунктом 63 якого, зокрема розділ VI "Прикінцеві ті перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26. яким установлено, що норми і положення зокрема ст. 50,54 Закону № 796- ХІІ застосовуються у порядку та розмірам встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи в наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із новою редакцією ст. 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціально захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210 було затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 11 Постанови №1210 мінімальний розмір пенсії для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ групи інвалідності - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п. 13 Постанови №1210 встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону № 796-ХІІ виплачується у таких розмірах: особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС інвалідам 11 групи - 379,6 гривні.

При цьому, положення Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ неконституційними не визнавались, положення постанови Кабінету Міністрів України № 1210 є також чинними.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин, позивачу правомірно виплачувалась пенсія у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів. України № 1210.

Зазначає, що позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду, оскільки позивач звернулася до суду із позовом про захист своїх прав на отримання пенсії у належному розмірі у квітні 2020 року, порушення яких мало місце з 01.01.2014 по 02.08.2014.

Посилаючись на практику Верховного Суду пенсійний орган також зауважив, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом щодо перерахунку пенсії з 01.01.2014 по 02.08.2014, передбачений ст. ст. 122. 123 КАС України, просив залишити позов без розгляду.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) є особою, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 07.10.2019 року (а.с.12).

Позивач з 21.10.2003 року є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджено копією довідки Сер. МСЕ № 003070 (а.с.13).

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує основну державну пенсію по ІІ групі інвалідності та додаткову пенсію відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в сумах, обчислених відповідно до постанови КМУ від 23.11.2011 року №1210.

В позовній заяві позивач зазначила, що у 2020 році їй стало відомо про те, що в період з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсійним органом невірно здійснювався розрахунок та виплата йому основної державної пенсії по ІІ групі інвалідності та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв`язку з чим 31.03.2020 року звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії.

Проте, рішенням від 02.04.2020 року відповідач відмовив позивачу в перерахунку призначених пенсій з огляду на відсутність підстав такого перерахунку та правомірність визначення розміру пенсії (а.с.21).

Не погоджуючись з отриманим рішенням пенсійного органу, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Дослідивши спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

У триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу може ухилятися від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускати протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів.

У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом.

При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави. У такому випадку суд у триваючих правовідносинах має вирішити питання захисту прав позивача у межах строку звернення до адміністративного суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

В позовній заяві позивач зазначив, що у 2020 року дізналася про те, що в період з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсійним органом невірно здійснювався розрахунок та виплата їй основної державної пенсії по ІІ групі інвалідності та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Враховуючи, що пенсія є щомісячним платежем, а її отримання, на думку позивача, в меншому розмірі, ніж передбачено законом відбувається щомісячно, отже, про порушення своїх прав позивач мав знати отримуючи пенсійні виплати у розмірі, з яким вона не погоджується, ще у 2014 році.

Вказане узгоджується з постановами Верховного Суду від 08.08.2019 року по справі №127/13736/16-а (адміністративне провадження №К/9901/42788/18), від 05.06.2018 по справі №522/6205/17 (адміністративне провадження №К/9901/17610/18), від 08.08.2019 по справі №813/5002/17 (адміністративне провадження №К/9901/55618/18), які відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховуються судом при вирішенні питання щодо пропуску строку звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, твердження позивача, що лише у 2020 року вона дізналася про порушення своїх прав, є безпідставними та не беруться судом до уваги при визначенні строку звернення до суду з даним позовом.

Суд зауважує, що позивач, як особа, що щомісячно отримує пенсійні виплати, з огляду на оприлюднення нормативно правових актів, що регулюють спірні питання у сфері пенсійного забезпечення, повинна була бути обізнаною про неналежне виконання своїх обов`язків з боку пенсійного органу, в той же час своєчасно не скористалася своїм правом на звернення до суду за судовим захистом, а звернулася до суду після спливу шести років від початку заявлених нею до захисту вимог.

Отже, звернувшись 15.04.2020 року до суду з позовом щодо перерахунку пенсії з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, позивач пропустила строк звернення до суду.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом не вбачається, позивачем таких не зазначено, не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.

Таким чином позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом без поважних на те причин.

Згідно ч. 3 та 4 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом без поважних на те причин, підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними відсутні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

Згідно із ч.4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 122, 123, 205, 240, 241, 243, 248, 256, 264, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повна ухвала суду складена 20 травня 2020 року.

Суддя Бадюков Ю.В.