Рішення № 89323458, 13.05.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2020 р. № 520/910/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль Декор" (61052, м.Харків, вул. Малиновського, 3, ідентифікаційний номер 42965344) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м.Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21 А) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Профіль Декор", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просить суд :

- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 11А500060/2019/000239/2 від 13.11.2019 р.;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2019/00788 від 13.11.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем були вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення товару та надано всі необхідні документи у відповідності до вимог чинного законодавства, однак відповідачем не прийнято їх до уваги при прийнятті спірного рішення, у зв`язку з чим позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання представники сторін не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що з позовними вимогами відповідач не погоджується, під час спірних правовідносин митниця діяла у межах та у спосіб, передбачені законодавством України.

Представником позивача надано відповідь на відзив, в якому підтримано позицію, викладену в позові.

Враховуючи пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі сторін, за наявними в ній доказами, у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 24.05.2019 року між ТОВ "ПРОФІЛЬ ДЕКОР" та CEKSAN DEMIR CEKME Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi укладено контракт № CDST-PD-01.

Відповідно до умов вказаного контракту, Продавець продає, а Позивач купує на умовах і в терміни, викладених нижче, товари, які зазначені в додатках, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Підпунктом .2.2. 4.2 контракту передбачено, що ціни включають маркування, експортну упаковку, вартість тари і транспортування до пункту призначення.

Підпунктом.4.1.4.4 контакту встановлено, що оплата за цим контрактом повинна проводитись в доларах США на рахунок Продавця.

На виконання вимог контракту, сторони уклали додаток №2 від 20.09.2019 року та яким визначили найменування, кількість, характеристику, ціну, умови поставки та оплати за товар, вантажовідправника.

Додатком №2 від 20.09.2019 року до контракту з урахуванням додаткової угоди № від 21.10.2019 р. до контракту сторони узгодили поставку: холоднокатаного прутку квадратного перетину, розміром 6,9X6,9 X4000 ММ зі сталі марки SAE1008 в кількості 15 тонн за ціною 650,00 доларів США за тонну, вартістю 9750,00 доларів США, оцинкованого штифту розміром 6,9X6,9X62,5 ММ зі сталі марки SAE1008 в кількості 10 тонн за ціною 810,00 доларів США за тонну, вартістю 8100,00 доларів США, всього на загальну суму 17 850,00 доларів США.

Пунктом. 1.2. додатку № 2 встановлено, що умови поставки товарів за цим додатком FOB Irambul/Kumport/Marport, Туреччина згідно з «Інкотермс-2010».

На виконання умов Додатку №2 (п.1.3.), позивачем платіжним дорученням в іноземній валюті № 28 від 24.09.2019 року було перераховано на рахунок продавця 30% від вартості партії товару, що складає 5 355,00 доларів США.

На виконання умов додатку №2 (п.1.4.), позивачем платіжним дорученням в іноземній валюті № 34 від 15.10.2019 року було проведено остаточний розрахунок за партію товару, а саме, перераховано суму в розмірі 12 495,00 доларів США.

07.11.2019 року представником позивача компанією ТОВ «Лаккі груп» подано митну декларацію № UA500060/2019/036185 в електронному вигляді.

Разом з митною декларацією подано наступні документи, що підтверджують митну вартість товару : декларацію митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості. довідка про транспортні видатки з доставки вантажу № 800 від 05.10.2019р. та рахунок на оплату транспортних витрат до митної території України № 1736 від 04 листопада 2019 р., зовнішньоекономічний контракт: копії Контракту № CDST-PD-01 від 24.05.2019 року між ТОВ «ПРОФІЛЬ ДЕКОР» а QEKSAN DEMIR СЕКМЕ Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi (Турция); Додатку № 2 до нього від 20.09.2019 із зазначенням якісних та кількісних характеристик товару, його ціни, умов поставки та оплати, Додаткової угоди № 1 від 21.10.2019р. до контракту, копія рахунку-фактури (інвойсу) № CKS2019000000624 від 24.10.2019 року на суму 16 550,00 доларів США, банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару: копію платіжного доручення в іноземній валюті № 28 від 24.09.2019 року про перерахування суми в розмірі 5 355,00 доларів США та копію платіжного доручення в іноземній валюті № 34 від 15.10.2019 року про перерахування суми в розмірі 12 495,00 доларів США в адресу продавця QEKSAN DEMIR СЕКМЕ Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi (Турция) у якості попередньої оплати за Додатком № 2 від 20.09.2019 до контракту № CDST-PD-01 від 24.05.2019 року, пакувальний лист № CKS2019000000624 від 24.10.2019 р., коносамент № KTLIST1910205 від 29.10.2019 р., автотранспортна накладна № 188888 від 06.11.2019 р., договір про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів №01-11/1 від 01.11.2019 р., договір транспортно-експедиторського обслуговування № 211/Г-2019 від 16.09.2019р.

Під час оформлення митної декларації декларанту надано електронне повідомлення Одеської митниці ДФС, згідно якого з посиланням на норми МКУ повідомлено про наявність розбіжностей у поданих при оформленні декларації документах.

Не погодившись із митницею та з метою випуску товарів у вільний обіг Товариство здійснило оформлення митної декларації № UА500060/2019/037075 від 13.11.2019 р. в порядку статті 55 Митного кодексу України з наданням фінансової гарантії.

Для підтвердження митної вартості товарів, заявленої у митній декларації № UА500060/2019/036185 від 07.11.2019 р., та керуючись ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України, позивачем листом вих. № 2612 від 26.12.2019 р. надано свої пояснення щодо висновків представника митниці щодо наданих документів та наступні додаткові документи: копія заявки на перевезення № 1 від 18.09.2019 р. до договору транспортного експедирування № 211/Г-2019 від 16.09.2019 р., копія платіжного доручення на оплату транспортно-експедиторських послуг № 243 від 14.11.2019 р., копія виписки по рахунку № UА10 3209 8400 0002 6006 2104 1048 2 (26006210410482) з 14.11.2019 р. до 14.11.2019 р., копія акту надання послуг № 1736 від 05.11.2019 р., копія калькуляції ціни товару, що поставлявся, вихідний номер б/н від 09.12.2019 р. із перекладом українською мовою, копії виписок з банківського рахунку № ІІА10 3209 8400 0002 6006 2104 1048 2 (26006210410482) з 25.09.2019 р. по 25.09.2019 р., та з 16.10.2019 р. по 16.10.2019 р.; Копія виписки з бухгалтерської документації вих. № 1/20-12-2019 від 20.12.2019 р., що підтверджує оплату постачальнику за поставлений товар в повному обсязі, копія виписки з бухгалтерської документації № 2/20-12-2019 від 20.12.2019 р., що підтверджує оплату послуг з перевезення до митної території України, копія комерційної пропозиції від 01 серпня 2019р., копія висновку ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» № 2882 від 28.11.2019 р., копія експортної декларації країни відправлення № 19343100ЕХ262219 від 25.10.2019р. із перекладом українською мовою.

Проте, за цією декларацією відповідачем надано картку відмови UA500060/2019/00788 від 13.11.2019 р. у зв`язку з неможливістю здійснення митного оформлення товарів в зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000239/2 від 13.11.2019 р.

Не погоджуючись із такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною четвертою вказаної статті встановлено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з частиною п`ятою цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої статті 264 Митного кодексу України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в повному обсязі надано до Митниці документи, які підтверджують митну вартість товару, згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України, а також наявні у позивача документи згідно з частиною третьою цієї статті, тоді як Митниця не довела, що подані ТОВ "ПРОФІЛЬ ДЕКОР" документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому Митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом № 1).

В разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

З огляду на викладене, Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00788 від 13.11.2019 року та Рішення Одеської митниці Держмитслужби «Про коригування митної вартості товарів» № UA500060/2019/000239/2 від 13.11.2019 року не можна визнати обґрунтованими.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За ч. 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваних рішень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відшкодування судових витрат здійснюється відповідно до вимог статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль Декор" (61052, м.Харків, вул. Малиновського, 3, ідентифікаційний номер 42965344) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м.Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21 А) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UА500060/2019/000239/2 від 13.11.2019 р..

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2019/00788 від 13.11.2019 р.

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (65078, м.Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21 А) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіль Декор" (61052, м.Харків, вул. Малиновського, 3, ідентифікаційний номер 42965344) у розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 19.05.2020 року.

Суддя Рубан В.В.