Рішення № 89323289, 19.05.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2020 р. Справа №480/2363/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якій просила:

1. визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 05 березня 2020 року ВП № 61466507;

2. визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 05 березня 2020 року ВП № 61466507;

3. визнати протиправною та скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 05 березня 2020 року ВП № 61466507;

4. визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 19 березня 2020 року ВП № 61466507;

5. визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 02 квітня 2020 року ВП №61466507;

6. визнати протиправними дії державного виконавця щодо направлення повідомлення про злочин від 07 квітня 2020 року № 20884.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, приймаючи оскаржувані постанови, не врахував добровільне виконання позивачем рішення суду до моменту відкриття виконавчого провадження. Окрім того, накладаючи на позивача штрафи відповідач не врахував, що не сплинули строки, визначені відповідачем для виконання рішення суду, у зв`язку з чим, постанови про накладення штрафів є передчасними.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21.04.2020 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання зазначеної ухвали позивачем усунуто недоліки та приведено позовну заяву у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України.

Ухвалою суду 08.05.2020 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправними та скасування постанов, визнання дій протиправними в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Нежевело А.В. від 05.03.2020 про відкриття виконавчого провадження № 61466507 з примусового виконання виконавчого листа №2/585/1339/16, виданого 17.02.2017 Роменським міськрайонним судом Сумської області.

У цей же день, ухвалою суду від 08.05.2020 в іншій частині позовних вимог прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, з урахуванням особливостей розгляду даної категорії справ, передбачених ст. ст. 268, 269, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

15.05.2020 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначає, що 05.03.2020 керуючись п. 3 та п.4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи та направлено боржнику. 05.03.2020 державним виконавцем винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та направлено боржнику.

19.03.2020 державним виконавцем з метою перевірки виконання виконавчого документу здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 за кадастровим номером: 5910700000:05:077:0126 та встановлено, що рішення боржником не виконано, про що складено відповідний акт в присутності голови правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Горького-155» ОСОБА_2 та понятих.

Відповідач зазначає, що позивач на визначену дату перевірки не з`явилася, про обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідача не повідомила. Оскільки боржниця не з`явилася, державний виконавець зателефонувала на номер телефону боржника, яка в свою чергу повідомила, що не повідомлена про відкриття виконавчого провадження і виконувати рішення суду не має наміру. На усну вимогу Калуги Т.М., рекомендованим листом повторно направлені постанови, винесені при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/585/1339/16 від 17.02.2017.

Оскільки боржником рішення суду не виконано, то, відповідно до п. 2 ст. 63 та п. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, державний виконавець накладає на боржника штраф. Таким чином, 19.03.2020 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та встановлено новий строк виконання (на 02.04.2020 року) і направлено сторонам виконавчого провадження.

02.04.2020 державним виконавцем здійснено вихід з метою перевірки виконання виконавчого документу за адресою: АДРЕСА_1 за кадастровим номером: 5910700000:05:077:0126 та встановлено, що рішення не виконано, про що складено відповідний акт в присутності голови правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Горького-155» ОСОБА_2 та понятих.

Оскільки рішення не виконано, 02.04.2020 державним виконавцем Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) винесена постанова про накладення штрафу на ОСОБА_3 у подвійному розмірі (3400 грн.).

Ухвалою суду від 19.05.2020 було задоволено клопотання позивача про залишення без розгляду вимоги про визнання протиправними дій державного виконавця щодо направлення повідомлення про злочин від 07 квітня 2020 року № 20884.

У судовому засіданні 18.05.2020 позивач підтримала позовні вимоги з урахуванням вищезазначеного клопотання та просила суд їх задовольнити.

У судове засідання 19.05.2020 сторони не з`явились.

Згідно з ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Частиною 9 цієї статті встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Таким чином, враховуючи наведені обставини, фіксування судового засідання по справі не здійснювалось, справа розглянута в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 05.03.2020 відповідачем на підставі виконавчого листа №2/585/1339/16, виданого 17.02.2017 була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 61466507. Відповідно до зазначеного виконавчого листа ОСОБА_4 зобов`язано знести самовільно збудовану огорожу на земельній ділянці кадастровий номер 5910700000:05:077:0126, для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаною постановою також було визначено для боржника строк 10 робочих днів (до 18.03.2020 включно), для виконання рішення суду. Окрім того, у вказаній постанові було зазначено, що з боржника стягується виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 9446 грн.

Цього ж дня, відповідачем були прийняті дві оскаржувані постанови у вказаному виконавчому провадженні, а саме:

постанова від 05.03.2020 про стягнення виконавчого збору, відповідно до якої з ОСОБА_4 стягується виконавчий збір у розмірі 9446,00 грн.;

постанова від 05.03.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, відповідно до якої відповідач визначив для ОСОБА_4 загальну суму мінімальних витрат у розмірі 269,00 грн.

Усі вищезазначені постанови були відправлені 06.03.2020 на адресу позивача, через Укрпошту (лист №4200008800255) та отримані позивачем 18.03.2020, що підтверджується інформацією з сайту Укрпошта. Разом з тим, відповідно до довідки відділу поштового зв`язку від 03.04.2020, зазначений лист був отриманий позивачем у відділенні поштового зв`язку 03.04.2020.

19.03.2020 відповідачем була прийнята оскаржувана постанова про накладення штрафу, відповідно до якої, відповідач, з посиланням на акт державного виконавця від 19.03.2020, встановив невиконання рішення суду, у зв`язку з чим наклав на боржника - ОСОБА_1 штраф у розмірі 1700 грн. та зобов`язав ОСОБА_1 виконати рішення протягом 10 робочих днів (у строк до 01.04.2020) та попередив про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

02.04.2020 відповідачем була прийнята оскаржувана постанова про накладення штрафу, відповідно до якої відповідач встановивши повторне невиконання рішення суду, наклав на боржника - ОСОБА_1 штраф у розмірі 3400 грн. та зобов`язав ОСОБА_1 виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередив про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

Суд звертає увагу, що відповідно до пояснення позивача, вищезазначені постанови про накладення штрафу були нею отримані в одному поштовому конверті за №4200008850333, який, відповідно до даних сайту Укрпошти, був отриманий 09.04.2020. Будь-яких доказів на спростування вказаної інформації відповідач суду не надав.

07.04.2020 відповідач надіслав на адресу Роменського ВП ГУ НП Сумської області та сторонам виконавчого провадження «Повідомлення про злочин відповідно до ч.1 ст.382 КК України», відповідно до змісту якого державний виконавець за невиконання ОСОБА_1 рішення суду просив притягнути її до кримінальної відповідальності.

Суд, відмовляючи в частині позовних вимог, своє рішення обґрунтовує наступним.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

З аналізу вищевказаних норм, судом встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження приймається відповідачем одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, тобто обставини, які мали місце після відкриття виконавчого провадження, не можуть бути підставою для скасування вказаних постанов.

Позивач оскаржуючи вказані постанови свої вимоги обґрунтовує тим, що нею на початку березня 2020 року фактично добровільно та до відкриття виконавчого провадження було виконано рішення суду.

З даного приводу суд зазначає, що предметом розгляду даної справи не є постанова відповідача про відкриття виконавчого провадження, більш того, на стадії прийняття виконавчого листа та до моменту відкриття виконавчого провадження, державний виконавець не має законодавчо визначеної можливості для вчинення дії спрямованих на перевірку виконання рішення суду.

З метою врегулювання вказаних обставин Закон України «Про виконавче провадження» містить частину дев`яту, у якій зазначено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

У зв`язку вищевикладеним, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 05 березня 2020 року та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 05 березня 2020 року ВП № 61466507 не підлягають задоволенню.

Іншу частину позовних вимог, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, у зв`язку з наступним.

Згідно ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З аналізу вказаних статей вбачається, що відповідальність у вигляді накладення штрафу для боржника настає у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення.

Як встановлено вище судом, відповідач встановивши строк для виконання рішення суду в постанові про відкриття виконавчого провадження, в порушення вищезазначених норм, не переконався в своєчасності повідомлення боржника про встановлення вказаного строку.

Так, відповідно до матеріалів справи, позивач отримала постанову про відкриття провадження 18.03.2020, відповідно до даних сайту Укрпошта (згідно довідки відділу поштового зв`язку від 03.04.2020), тобто відповідач, приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу від 19.03.2020, прийняв її передчасно, оскільки не сплинув строк, визначений ним у постанові про відкриття виконавчого провадження, а саме 10 робочих днів.

Щодо прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу від 02 квітня 2020 року, суд зазначає, що відповідно до вищевказаних норм, вказана постанова приймається виключно за наслідками повторного невиконання рішення, після застосування першого штрафу. У даному ж випадку судом встановлено протиправність застосування першого штрафу постановою про накладення штрафу від 19.03.2020, що впливає на прийняття постанови про накладення штрафу повторно.

Окрім того, як встановлено в судовому засіданні, постанова про накладення штрафу від 19.03.2020 та постанова про накладення штрафу від 02.04.2020 були отримані позивачем одночасно у поштовому відправленні №4200008850333, у зв`язку з чим, оскаржувана постанова також підлягає скасуванню з вищевказаних підстав, а саме несвоєчасності повідомлення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при подачі даної позовної заяви був сплачений судовий збір у сумі 1681,60 грн., що підтверджується квитанцією від 29.04.2020 (а.с.48).

Таким чином, позивачу підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправними та скасування постанов – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 19 березня 2020 року ВП № 61466507.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 02 квітня 2020 року ВП № 61466507.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Роменського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (б-р Шевченка, 8, м. Ромни, Роменський район, Сумська область, 42000, код ЄДРПОУ 34608286) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп., сплачений при зверненні до суду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя С.М. Глазько