Рішення № 89323061, 15.05.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1514/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допмогу у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Капітал" до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

20 березня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтава-Капітал" (надалі також - позивач, ТОВ "Полтава-Капітал") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 61496726 від 10.03.2020.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи згідно з вимогами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 23 березня 2020 року суд відмовив позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову ТОВ "Полтава-Капітал" до Київського відділу державної виконавчої служби у м.Полтаві Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправною та скасування постанови.

27 березня 2020 року від позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої ТОВ "Полтава-Капітал", крім іншого, просило також визнати протиправними та скасувати постанови від 11.03.2020 про арешт коштів боржника; постанови від 10.03.2020 про стягнення виконавчого збору; постанови від 10.03.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Капітал" до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправними та скасування постанов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Суми) про відкриття виконавчого провадження № 61496726 від 10.03.2020. Визнано протиправною та скасовано постанову про арешт коштів боржника Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 11.03.2020 у виконавчому провадженні № 61496726. Визнано протиправною та скасовано постанову про стягнення виконавчого збору Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 10.03.2020 у виконавчому провадженні № 61496726. Визнано протиправною та скасовано постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 10.03.2020 у виконавчому провадженні № 61496726. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Капітал" за рахунок бюджетних асигнувань Київського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Суми) витрати зі сплати судового збору у сумі 4204 грн.

У своїй заяві про збільшення позовних вимог, що надійшла до суду 27 березня 2020 року, позивач вказав про свій намір, відповідно до вимог частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, надати до суду докази понесених витрат на професійну правничу допомогу задля її відшкодування /а.с. 24-26/.

04 травня 2020 року до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення, за змістом якої позивач просив стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Ухвалою суду від 06 травня 2020 року призначено вказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Капітал" до розгляду в порядку письмового провадження /а.с. 66/.

08 травня 2020 року від позивача надійшли додаткові пояснення до заяви про ухвалення додаткового рішення, в яких, зокрема, вказано, що при проведенні оплати адвокату у графі "призначення платежу" сталася описка, але, дійсно, між сторонами було виконано всі умови Договору про надання юридичних послуг від 22 квітня 2019 року, що зафіксовано актом прийому-передачі від 29 квітня 2020 року.

15 травня 2020 року від Київського ВДВС у місті Полтаві до суду надійшов відзив на заяву ТОВ "Полтава-Капітал" про ухвалення додаткового рішення, в якому відповідачем вказано про наявність усіх підстав для відмови у стягненні з нього витрат на правничу допомогу.

Зокрема відповідачем вказано про відсутність копії договору про надання юридичних послуг від 22.04.2019, на який посилаються сторони. Акцентовано, що всі документи по справі підписані та складені керівником юридичної особи, а не адвокатом. Проаналізувавши звіт щодо наданих послуг, відповідач зазначив, що витрати, пов`язані із ознайомленням з матеріалами виконавчого провадження, заявлені позивачем до стягнення, є безпідставними, оскільки адвокат з матеріалами виконавчого провадження не знайомився, до відділу державної виконавчої служби не з`являвся.

Надаючи оцінку вказаній заяві представника позивача та відзиву відповідача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу з урахуванням наступного.

Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частинами першою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до статті 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Пунктами 1,2,4 частини 9 статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України", заява №19336/04, п. 269).

В підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду ордер серії ПТ № 110934 на надання правової допомоги /а.с. 35/, договір про надання юридичних послуг від 22 квітня 2019 року, укладений між позивачем та адвокатом Рекотовою Т.А. /а.с. 32/, додаткову угоду від 17.03.2020 № 5 до договору про надання юридичних послуг від 22.04.2019 /а.с. 60/, акт прийому-передачі наданих послуг за відповідним договором від 29.04.2020, платіжне доручення № 1011 від 03.04.2020 на 3 000 грн. /а.с. 61/, звіт адвоката Рекотової Т.А. щодо наданих послуг за договором про надання юридичних послуг від 22.04.2019 /а.с. 63/.

Поряд з цим з поданих суду документів не вбачається за можливе жодним чином встановити, у якій справі адвокатом надані зазначені юридичні послуги. Тобто такий акт не містить прямих вказівок на надання адвокатом юридичних послуг саме у справі щодо оскарження постанов Київського ВДВС у м. Полтаві, що були предметом розгляду у справі № 440/1514/20.

З платіжного доручення № 1011 від 03.04.2020 вбачається, що ТОВ "Полтава-Капітал" перерахувало на користь адвоката ОСОБА_1 кошти у розмірі 3000 грн за юридичні послуги відповідно до Договору від 22.04.2020 (як пояснено позивачем, відповідно до Договору від 22.04.2019).

В той же час, зі змісту такого договору вбачається, що він передбачає зобов`язання адвоката надати клієнту юридичні послуги щодо захисту, представництва інтересів клієнта, надання інших видів правової допомоги в будь-яких органах держаної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, правоохоронних органах, а також в судах загальної юрисдикції.

Отже, достеменно неможливо встановити, що кошти в розмірі 3000 грн, сплачені на підставі вказаного договору, були гонораром адвоката за надання правових послуг саме у справі за позовом ТОВ "Полтава-Капітал" до Київського ВДВС у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить про те, що позивачем не доведено належним чином та необхідними документами понесені ним витрати на правничу допомогу у відповідній справі. Отже, у суду немає підстав для їх стягнення на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 241-245, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Капітал" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу у справі №440/1514/20 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення додаткового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.С. Шевяков