Рішення № 89322584, 20.05.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року м.Кропивницький Справа № 340/1198/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул.Академіка Корольова, 26, м.Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ 39767636) про визнання протиправним рішення та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача і просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 16.03.2020 року № 11-4154/14-20-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої на території Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, орієнтовний розмір земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю), із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_1 від 17.02.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства, в розмірі земельної частки (паю) за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520883800:02:000:7001, що перебуває в постійному користуванні ОСОБА_2 , на території Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, та прийняти законне та обґрунтоване рішення, яким надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області подати звіт про виконання судового рішення протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням суду.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.02.2020р. звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства, в розмірі земельної частки (паю) за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520883800:00:000:7001, яка перебуває в постійному користуванні ОСОБА_2 , на території Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області. До вказаною заяви було додано пакет документів, який необхідний для прийняття рішення, натомість наказом від 16.03.2020 року № 11-4154/14-20-СГ відповідач відмовив у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою у зв`язку з тим, що позивачем не надано доказів членства у фермерському господарстві відповідно до ст. 32 Земельного кодексу України та ст. 13 Закону України «Про фермерське господарство».

Не погодившись з відмовою позивачі вказують, що вказана підстава відмови не передбачена ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, а також те, що відповідно до положень п. «а» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України право на одержання земельної ділянки для ведення фермерського господарства мають громадяни України незалежно від членства у фермерському господарстві.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даними позовом.

18.05.2020р. відповідачем надано відзив на позов вимоги якого не визнаються з підстав зазначених у відзиві (а.с.35-42).

Ухвалою суду від 23.04.2020р. відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін (а.с.30).

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд встановив наступні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26.12.2014р. гр. ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом набула право постійного користування земельної ділянкою площею 18,1 га, яка розташована на території Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та надана спадкодавцю ОСОБА_3 для ведення селянського господарства на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія КР 000206 від 08.11.2001р. (а.с.21-24).

12.02.2020р. гр. ОСОБА_2 складено нотаріально посвідчену заяву (погодження) землекористувача, якою надано згоду в т.ч. позивачеві по справі, щодо оформлення права власності (розроблення проекту землеустрою) для ведення фермерського господарства за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520883800:00:000:7001, яка перебуває в постійному користуванні ОСОБА_2 , на території Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (а.с.15).

12.02.2020р. позивачем складено заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства, в розмірі земельної частки (паю) за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3520883800:00:000:7001, яка перебуває в постійному користуванні ОСОБА_2 , на території Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (а.с.24-27).

До заяви позивачем долучено копії матеріалів, які, на переконання позивача були необхідні для розгляду заяви та прийняття рішення (а.с.7-16,18-24).

16.03.2020р. відповідачем видано наказ № 11-4154/14-20-СГ якими відмовлено у задоволенні заяви з мотивів відсутності інформації, що підтверджує членство у фермерському господарстві, відповідно до ст. 32 Земельного кодексу України та ст. 13 Закону України «Про фермерське господарство» (а.с.46-49).

Не погодившись з відмовою у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Враховуючи положення ч.6 ст.118 Земельного кодексу України необхідною передумовою надання дозволу на розробку проекту землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, в разі використання бажаної земельної ділянки іншою особою (землекористувач), є згода вказаної особи, яка необхідна для вилучення вказаної земельної ділянки.

Положення ст. 118 Земельного кодексу України кореспондуються з положеннями ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України яка передбачає, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Як вже встановлено судом, на підставі рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 26.12.2014р. гр. ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом набула право постійного користування земельної ділянкою площею 18,1 га, яка розташована на території Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та надана спадкодавцю ОСОБА_3 для ведення селянського господарства на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія КР 000206 від 08.11.2001р. на частину якої у визначених кадастрових гектарах (у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства) претендує позивач.

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка, яка перебуває в користуванні ОСОБА_2 є державною власністю, а отже право розпорядження нею належить відповідачеві (а.с.43,44).

Механізм припинення права власності чи права користування земельними ділянками визначено Главою 22 Земельного кодексу України.

Зокрема пунктами «а» ч. 1 ст. 142 Земельного кодексу передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно частин 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Таким чином, погодження землекористувача на припинення права користування земельною ділянкою, є лише одним з етапів визначеної Земельним кодексом України процедури вилучення земельної ділянки, яка передбачена ст. 149 Земельного кодексу України.

Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 149 ЗКУ).

При цьому суд зазначає, що Земельний кодекс України не передбачає, що надання землекористувачем погодження на вилучення земельної ділянки, надає органу державної влади, до компетенції якого належить право розпорядження земельними ділянками, право здійснювати дії щодо розпорядження земельною ділянкою до її вилучення у землекористувача.

Таким чином, звернення позивача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована на території Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, у розмірі земельної частки (паю), із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства за рахунок земельної ділянки загальною площею 18,1 га яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 , до її вилучення у землекористувача є передчасним.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів прийняття відповідачем рішення про припинення права користування ОСОБА_2 земельною ділянкою та повідомлення про це органу державної реєстрації, як це передбачено ч. 4 ст. 142 Земельного кодексу України, позивачем не надано.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що позивач не довів належними доказами, правомірність своїх вимог, а тому в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст.9, 90, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник