Ухвала суду № 89320909, 14.05.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.05.2020Справа № 910/13908/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М. та помічника судді Усамової А.Р., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Фармак" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 за нововиявленими обставинами у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Фармак"

до 1) Державної служби інтелектуальної власності України;

2) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України;

3) Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця"

про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів та послуг

Представники:

від позивача(заявника): не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: Мамуня О.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Фармак" (далі - позивач, ТОВ "Фармак") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України (далі - відповідач-1), Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - відповідач-2) та Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (далі - відповідач-3, ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця") про визнання недійсним свідоцтва України № 49087 на знак для товарів та послуг.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 (суддя Підченко Ю.О.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Фармак" про визнання недійсним свідоцтва України №49087 на знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" відмовлено повністю.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2019 у справі № 910/13908/17 рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у справі № 910/13908/17 залишено без змін.

23.07.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Акціонерного товариства "Фармак" надійшла заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі № 910/13908/17 та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позов Акціонерного товариства "Фармак" до Державної служби інтелектуальної власності України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" про визнання свідоцтва на знак для товарів і послуг недійсним та зобов`язання вчинити дії.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 23.07.2019 № 05-23/1589 у зв`язку з відпусткою судді Підченка Ю.О, проведено повторний автоматичний розподіл заяви, за результатами якого заяву у справі № 910/13908/17 передано на розгляд судді Щербакова С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 відкрито провадження за нововиявленими обставинами за заявою Акціонерного товариства "Фармак" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі № 910/13908/17 за нововиявленими обставинами. Розгляд заяви здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Судове засідання для розгляду заяви призначено на 15.08.2019.

13.08.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду Публічне акціонерне товариство "Фармак" подало клопотання про приєднання доказів, відповідно до якого просить суд приєднати до матеріалів справи висновок експерта № 40-01 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності у справі № 910/13908/17 від 09.08.2019.

14.08.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду Міністерство економічного розвитку і торгівлі України подало відзив на заяву, в якому зазначає, що справу № 910/17792/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, тобто остаточне рішення у справі № 910/17792/17 не прийнято, тож нововиявлені обставини відсутні, відповідно на думку відповідача-2 подана заява є передчасною.

15.08.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-3 зокрема зазначає, що елемент «Дарниця» у позначенні «Корвалол-Дарниця» вказує на конкретного виробника фармацевтичних препаратів - відповідача-3 та виключає можливість виникнення у пересічного споживача думки про те, що фармацевтичні препарати, які марковані знаком «Корвалол-Дарниця» виробляються ПАТ "Фармак".

У судовому засіданні 15.08.2019 суд на місці ухвалив відкласти розгляд заяви на 05.09.2019.

05.09.2019 відповідач-3 подав до суду заперечення проти висновку експерта, в яких зазначає, що висновок експерта № 40-01 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності у справі № 910/13908/17 від 09.08.2019 складений на замовлення позивача є необгрунтованим.

У судовому засіданні 05.09.2019 оголошено перерву до 12.09.2019.

11.09.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач-3 подав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому у зв`язку з неможливістю прибути у судове засідання повноважних представників відповідача-3 та, враховуючи першу неявку відповідача-3, просить суд відкласти розгляд заяви на іншу дату.

У судовому засіданні 12.09.2019 суд на місці ухвалив відкласти розгляд заяви на 10.10.2019.

Судове засідання призначене на 10.10.2019 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Щербакова С.О. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 призначено судове засідання на 17.10.2019.

17.10.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач-3 подав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначає, що про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 17.10.2019 відповідач-3 не був повідомлений, у зв`язку з чим просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

У судовому засіданні 17.10.2019 суд на місці ухвалив відкласти розгляд заяви на 24.10.2019.

24.10.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач-3 подав клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просить суд зупинити провадження у даній справі до вирішення Господарським судом міста Києва пов`язаної з нею справи № 910/17792/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Акціонерного товариства "Фармак" про визнання недійсним рішення та наказу про визнання знаку "КОРВАЛОЛ CORVALOLUM" добре відомим в Україні та набрання законної сили рішенням суду у зазначеній справі.

24.10.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначає, що представники Акціонерного товариства "Фармак", які уповноважені на ведення даної справи та обізнані з її обставинами, не мають можливості 24.10.2019 взяти участь у судовому засіданні з її розгляду, у зв`язку з чим просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

У судовому засіданні 24.10.2019 суд, розглянувши подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, відмовив у його задоволенні, оскільки представники позивача були присутні у судовому засіданні 17.10.2019 та не повідомили суд про неможливість представників Акціонерного товариства "Фармак", уповноважених на ведення даної справи взяти участь у судовому засіданні з її розгляду, як і не заперечували проти відкладення розгляду заяви саме на 24.10.2019.

Також, у судовому засіданні 24.10.2019 представник відповідача-3 не підтримав подане ним клопотання про зупинення провадження у даній справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2019 зупинено провадження у справі № 910/13908/17 з розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Фармак" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі № 910/13908/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Фармак" до Державної служби інтелектуальної власності України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів та послуг, за нововиявленими обставинами до вирішення справи № 910/17792/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Акціонерного товариства "Фармак" про визнання недійсним рішення і наказу щодо визнання знака добре відомим в Україні та зобов`язання вчинити дії, та набрання законної сили рішенням у зазначеній справі. Зобов`язано представників сторін у справі повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у даній справі.

18.02.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Акціонерного товариства "Фармак" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, в якому позивач повідомив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі № 910/17792/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 відмовлено повністю в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Публічного акціонерного товариства "ФАРМАК" про визнання недійсним рішення і наказу щодо визнання знака добре відомим в Україні та зобов`язання вчинити дії. Тож, позивач просить суд поновити провадження у справі № 910/13908/17 з розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Фармак" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі № 910/13908/17 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 поновлено провадження у справі № 910/13908/17. Призначено судове засідання на 19.03.2020.

18.03.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Публічного акціонерного товариства "Фармак" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому, з урахуванням встановлення на всій території України з 12.03.2020 по 03.04.2020 карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату після завершення строку карантину запровадженого постановою КМУ № 211 від 11.03.2020.

Судове засідання, призначене на 19.03.2020 не відбулося у зв`язку з необхідністю попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 9/рс-186/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2020 призначено судове засідання на 16.04.2020.

03.04.2020 до суду надійшли письмові пояснення позивача (надіслані на електронну пошту суду), в яких позивач, зокрема, зазначає, що торговельна марка «Корвалол Дарниця» не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки є схожою настільки, що її можна сплутати з добре відомою торговельною маркою «Корвалол-Corvalolum», яка раніше отримала охорону як для споріднених товарів та послуг, так і для неспоріднених товарів і послуг на ім`я позивача.

15.04.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач-3 подав клопотання про приєднання доказів, відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи Рецензію на висновок експерта від 09.08.2019 № 40-01 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності у даній справі.

Судове засідання, призначене на 16.04.2020 також не відбулося у зв`язку з необхідністю попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020), з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 № 9/рс-186/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2020 призначено судове засідання на 14.05.2020.

У цьому судовому засіданні представник відповідача-3 заперечив проти задоволення заяви ПАТ "Фармак" про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та надав письмові заперечення проти пояснень позивача, в яких, зокрема, зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 переглядається лише за однією нововиявленою обставиною - чинність рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.06.2017 про визнання знаку «Корвалол-Corvalolum» добре відомим, жодних нововиявлених обставин стосовно іншої підстави позову - схожості чи несхожості порівнюваних позначень - не існує. Крім того, відповідач-3 зазначає, що наявним у матеріалах справи висновкам експертів було надано оцінку судом апеляційної інстанції.

Представник позивача у дане судове засідання не з`явився, через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату після завершення строку карантину запровадженого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19».

Розглянувши клопотання Публічного акціонерного товариства "Фармак" про відкладення розгляду справи, суд відзначає наступне.

Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04.05.2020), з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на всій території України встановлено карантин до 22.05.2020.

Крім того, відповідно до ч. 4 Розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до ч. 1 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 було відкрито провадження за нововиявленими обставинами за заявою Акціонерного товариства "Фармак" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі № 910/13908/17 за нововиявленими обставинами.

Тобто, у даному випадку, строк протягом якого розглядається заява про перегляд судових рішень за нововиявленими закінчився ще до встановлення на всій території України карантину.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215 було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, якою, зокрема заборонено регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями); перевезення понад 10 пасажирів одночасно в одному транспортному засобі у міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспорті, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах у звичайному режимі руху; перевезення понад 10 пасажирів одночасно в автобусах, які виконують регулярні пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах в режимі маршрутного таксі.

Проте, суд зазначає, що згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням позивача є: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 63, тобто позивач не був обмежений у праві з`явитися у судове засідання.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04.05.2020 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», яка набрала чинності з 11.05.2020 року, були пом`якшені карантинні обмеження.

Крім того, суд зазначає Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» статтю 197 Господарського процесуального кодексу України також було доповнено новою частиною.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2020 судом було повідомлено сторін про можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми Skype або EasyCon, роз`яснено сторонам порядок подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до вимог Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України № 169 від 08.04.2020, а також повідомлено сторін про облікові записи судді та секретаря судового засідання.

Проте, суд зазначає, що позивач свої правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів не скористався, з відповідною заявою до суду не звертався.

Таким чином, враховуючи викладене вище, оскільки строк розгляду заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами закінчився ще до встановлення на всій території України карантину, з урахуванням місцезнаходження позивача та його права на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача.

Представник відповідача-2 у судове засідання також не з`явився, причин неявки суду не повідомив, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції.

Отже, розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Фармак" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі № 910/13908/17 за нововиявленими обставинами, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Частиною 4 ст. 320 Господрського процесуального кодексу України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При цьому, судом враховано рекомендації, викладені у пункті 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" стосовно того, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов:

- по-перше, їх існування на час розгляду справи,

- по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

- по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Суд зазначає, що спір у даній справі виник у зв`язку з тим, що відповідно до рішення Апеляційної палати Мнінстерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.06.2017, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1037 від 19.07.2017, торговельна марка Корвалол Corvalolum була визнана добре відомою в Україні відносно Публічного акціонерного товариства "Фармак" станом на 01.12.2002.

15 квітня 2005 року було зареєстровано торговельну марку (знак для товарів та послуг) Корвалол-Дарниця, свідоцтво № 49087 на ім`я Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця".

Згідно з бібліографічними даними свідоцтва № 49087 заявку про реєстрацію торговельної марки Корвалол-Дарниця була подана 07.07.2003.

Таким чином, добре відома торговельна марка Корвалол Corvalolum отримала охорону з 01.12.2002, а торговельна марка Корвалол-Дарниця отримала правову охорону з 07.08.2003.

Тобто, права позивача у даній справи були порушені реєстрацією торговельної марки «Корвалол-Дарниця» - Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця".

Проте, рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у даній справі залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Фармак" про визнання недійсним свідоцтва України №49087 на знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" відмовлено повністю.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2019 у справі № 910/13908/17 рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у справі № 910/13908/17 залишено без змін.

В той же час, суд зазначає, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/17792/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання недійсним рішення апеляційної палати Міністерства від 20.06.2017 про визнання добре відомим в Україні знаку «Корвалол Corvalolum» на ім`я ПАТ "Фармак" для товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати, а саме: снодійні, заспокійливі, седативні, спазмолітині препарати, кардіологічні лікарські засоби" станом на 01.12.2002 та наказу міністерства від 19.07.2017р. № 1037 "Про затвердження рішення апеляційної палати щодо заяви про визнання знака «Корвалол Corvalolum» добре відомим в Україні", а також зобов`язання Міністерства виключити знак "«Корвалол Corvalolum» із переліку знаків, визнаних добре відомими в Україні та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 по справі №910/17792/17 у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" відмовлено повністю.

Проте, постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 у справі № 910/17792/17 рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2017р. по справі №910/17792/17 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов ПАТ «ФФ «Дарниця» задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.06.2017р. про визнання знака " Корвалол Corvalolum" добре відомим в Україні на ім`я Публічного акціонерного товариства "Фармак" для товарів 5 класу МКТП станом на 01.12.2002р. та наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.07.2017р. № 1037. Зобов`язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України виключити знак " Корвалол Corvalolum" із Переліку знаків, визнаних добре відомими в Україні та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Тобто, підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Фармак" про визнання недійсним свідоцтва України №49087 на знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" у даній справі стало те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 у справі № 910/17792/17 визнано недійсним рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.06.2017 про визнання знака "Корвалол Corvalolum" добре відомим в Україні на ім`я Публічного акціонерного товариства "Фармак" для товарів 5 класу МКТП станом на 01.12.2002 та наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.07.2017 № 1037.

При цьому, суд, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у даній справі, застосував приписи ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та зазначив, що судове рішення у справі № 910/17792/17 (Постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018), яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити, а тому встановлено факт того, що рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.06.2017р. про визнання знака " Корвалол Corvalolum" добре відомим в Україні на ім`я Публічного акціонерного товариства "Фармак" для товарів 5 класу МКТП станом на 01.12.2002р. та наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.07.2017р. № 1037 є недійсним.

Також, суд, ухвалюючи рішення у даній справі зазначив, що знак Корвалол Corvalolum отримав правову охорону на підставі рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (надалі також - Мінекономрозвитку) про визнання знака Корвалол Corvalolum добре відомим в Україні, однак зважаючи на те, що відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 рішення Апеляційної палати Мінекономрозвитку від 20.06.2017 про визнання знака Корвалол Corvalolum добре відомим в Україні та наказ Мінекономрозвитку від 19.07.2017 № 1037 визнані недійсними, то вказані акти можна вважати такими, що не набрали чинності від дати їх прийняття.

Проте, постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «Фармак» та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 червня 2018 року та рішення Господарського суду міста Києва від 6 грудня 2017 року у справі № 910/17792/17 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Тож, у даному випадку, заявник як на нововиявлену обставину посилається на скасування касаційною інстанцією постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі № 910/17792/17, яка стала підставою для ухвалення судового рішення у даній справі про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Фармак».

Відповідно до ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Суд зазначає, що за результатами нового розгляду справи № 910/17792/17 Господарським судом міста Києва 30.10.2019 винесено рішення, яким відмовлено повністю в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "ФАРМАЦЕВТИЧНА ФІРМА "ДАРНИЦЯ" до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Публічного акціонерного товариства "ФАРМАК" про визнання недійсним рішення і наказу щодо визнання знака добре відомим в Україні та зобов`язання вчинити дії.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2019 у справі № 910/17792/17 залишено без змін.

Таким чином, скасування постановою Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018, на підставі якої ухвалено рішення суду про відмову в позові у даній справі, та відмова за результатами нового розгляду справи в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "ФАРМАЦЕВТИЧНА ФІРМА "ДАРНИЦЯ" до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Публічного акціонерного товариства "ФАРМАК" про визнання недійсним рішення апеляційної палати Міністерства від 20.06.2017 наказу Міністерства від 19.07.2017р. № 1037 є новою обставиною.

У той же час, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Згідно п. 8.6. та 8.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини

впливають на суть рішення.

Під час перегляду рішення за нововиявленими обставинами, суд не може надавати оцінку (переоцінювати) ті докази, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.

У поданій заяві на підтвердження того, що торговельна марка Корвалол-Дарниця не відповідає умовам надання правової охорони та є схожою настільки, що її можна сплутати з добре відомою торговельною маркою Корвалол Corvalolum, яка раніше отримала охорону як для споріднених товарів та послуг, так і для неспоріднених товарів і послуг на ім`я позивача, і використання знака Корвалол-Дарниця іншою особою стосовно таких неспоріднених товарів і послуг вказуватиме на зв`язок між ним та власником відомого знака, позивач посилається на висновки експертів за результатами проведення експертного дослідження № 006/18 від 26.02.2018 та № 1-12/17 від 23.01.2018.

Проте, суд зазначає, що під час перегляду рішення у даній справі в апеляційному порядку, апеляційним судом надавалась оцінка вказаним висновкам.

Зокрема, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду у постанові від 26.12.2018 оцінивши висновок № 1-12/17 судової експертизи об`єктів права інтелектуальної власності, складений 23.01.2018 в сукупності та взаємозв`язку із іншими наявними в матеріалах справи доказами, дійшла висновку про необхідність його відхилення, вказавши наступне.

Як слідує з зазначеного висновку судової експертизи, при встановленні схожості знаків "Корвалол-Дарниця" та " Корвалол Corvalolum" судовий експерт порівнював лише їх частини, а саме, словесні елементи "Корвалол", відкинувши елементи " Дарниця " та " Corvalolum " як слабкі.

Проте матеріали справи містять докази, які свідчать про втрату розрізняльної здатності позначенням "Корвалол". Це підтверджується наявними у матеріалах справи експертними висновками (а.с. 15-252, т. 6): від 09.02.2018 № 003-TTM/18 (а.с. 27-30, т. 6), від 28.02.2018 № 007/18 (а.с. 167-168, т. 6), від 23.02.2011 № 57/10 (а.с. 203-205, т. 6), від 31.01.2005 № 5678 (а.с.252, т. 6).

У свою чергу, наявність високої розрізняльної здатності у словесного елемента "Дарниця" в позначенні "Корвалол-Дарниця" підтверджується висновками експертів від 09.02.2018 № 003-TTM/18 (а.с. 30-35, т. 6), від 23.02.2011 № 57/10 (а.с. 205-206, т. 6), від 12.10.2017 № 01-10/17 (а.с. 69-82, т. 6), від 28.02.2018 № 007/18 (а.с. 166-167, т. 6).

Поза увагою судового експерта залишились частини вказаних знаків, а саме, елементи "Дарниця" та " Corvalolum " (відповідно). Якщо позначення, яке зареєстроване в якості знаку для товарів і послуг, містить назву, логотип відповідного виробника фармацевтичних препаратів, воно вказує на той факт, що саме цим виробником здійснюється виробництво лікарського препарату, що маркується цим позначенням, тобто, з позиції пересічного споживача відповідного товару, вказує на розрізняльну здатність такого позначення, яке зареєстроване в якості знаку для товарів і послуг, якості знаку для товарів і послуг, чому мав надати оцінку судовий експерт.

Таким чином, елемент "Дарниця" у позначенні "Корвалол-Дарниця" вказує на конкретного виробника фармацевтичних препаратів - відповідача-3, та має виключати можливість виникнення у пересічного споживача думки про те, що товари (фармацевтичні препарати), які марковані знаком "Корвалол-Дарниця", виробляються ПАТ «Фармак» (позивачем).

За таких обставин, при встановленні схожості знаків "Корвалол-Дарниця" та " Корвалол Corvalolum" вони мали порівнюватися в цілому, а не лише в межах елементу "Корвалол".

Cудова колегія Північного апеляційного господарського суду також зазначила, що в порушення приписів ст. 98 ГПК України судовий експерт вийшов за межі експертної компетенції при встановленні того, що інтересам позивача може бути завдано шкоди використанням знаку для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087 щодо товарів 16 класу МКТП.

При цьому, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначила, що матеріали справи містять висновки експертів № 003-TTM/18, № 57/10, № 01-10/17, № 007/18, відповідно до яких знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087 не є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком "Корвалол Corvalolum", визнаним добре відомим в Україні.

Судова колегія Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про належність і допустимість зазначених висновків експертів як доказів, які в сукупності з іншими доказами у даній справі дозволяють повно та всебічно встановити обставини, що мають значення для справи, оскільки вказані висновки експертів складені атестованими експертами в порядку, встановленому чинним законодавством.

Північний апеляційний господарський суд відхилив наявний у матеріалах справи висновок від 26.02.2018 № 006/18, складений експертом Чабанець Т. М . Колегія суддів зазначила що, встановлюючи схожість знаку для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087 із добре відомим знаком " Корвалол Corvalolum" експерт Чабанець Т. М. порівнювала їх не в цілому, а лише в межах елементів " Корвалол ", оскільки саме на цей елемент нібито падає логічний наголос. Також, у висновку експерта Чабанець Т . М. зазначено про ймовірність виникнення у споживача думки про те, що знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" є продовженням серії знаків позивача. Проте, вказані висновки суперечать висновкам експертів № 003-TTM/18, № 57/10, № 01-10/17, № 007/18. Між тим, як було вказано вище, елемент "Корвалол" втратив розрізняльну здатність та не може превалювати в порівнюваних позначеннях, що підтверджується наявними в матеріалах справи висновками експертів № 003-TTM/18, № 57/10, № 01-10/17, № 007/18.

Тож, враховуючи що Північний апеляційний господарській суд у постанові від 26.12.2018 у даній справі надав оцінку усім наявним у матеріалах справи № 910/13908/17 висновкам експертів за результатами проведення експертного дослідження, у тому числі висновкам № 006/18 від 26.02.2018 та № 1-12/17 від 23.01.2018, на які посилається позивач, суд не може надавати їм повторну оцінку, оскільки така вже надана апеляційним судом.

При цьому, суд зауважує, що постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2019 у справі № 910/13908/17 постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у справі № 910/13908/17 залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін;

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, суд не приймає до уваги висновок експерта № 40-01 від 09.08.2019 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності у справі № 910/13908/17, складений на замовлення Публічного акціонерного товариства "Фармак", оскільки він за своєю правовою природою є новим доказом, який не був поданий під час винесення рішення у даній справі.

Таким чином, підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що скасування постановою Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 у справі № 910/17792/17, на підставі якої ухвалено рішення суду про відмову в позові у даній справі, та винесення судом за результатами нового розгляду справи № 910/17792/17 рішення від 30.10.2019, яким відмовлено повністю в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "ФАРМАЦЕВТИЧНА ФІРМА "ДАРНИЦЯ" до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Публічного акціонерного товариства "ФАРМАК" про визнання недійсним рішення апеляційної палати Міністерства є новою обставиною.

Проте, доказам на які посилаються сторони на підтвердження свої вимог та заперечень, а саме висновкам експертів, вже надано оцінку Північним апеляційним господарським судом у постанові від 26.12.2018 у даній справі, зокрема апеляційним судом відхилено висновки експертів на які посилається позивач в обгрунтування позовних вимог та встановлено, що елемент "Корвалол" втратив розрізняльну здатність та не може превалювати в порівнюваних позначеннях "Корвалол-Дарниця" та " Корвалол Corvalolum", при цьому апеляційним судом зазначено, що елемент "Дарниця" у позначенні "Корвалол-Дарниця" вказує на конкретного виробника фармацевтичних препаратів - Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" та має виключати можливість виникнення у пересічного споживача думки про те, що товари (фармацевтичні препарати), які марковані знаком "Корвалол-Дарниця", виробляються ПАТ «Фармак» (позивачем).

Тож, враховуючи що постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 надано оцінку доказам (висновкам експертів) на які посилається позивач на підтвердження своїх вимог та за результатами такої оцінки висновки експертів відхилені, суд не може повторно надавати оцінку таким доказам, а тому у даному випадку у суду відсутні підстави для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Фармак" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва 11.07.2018 у справі № 910/13908/17 за нововиявленими обставинами.

За приписами ч. 4 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Фармак" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва 11.07.2018 у справі № 910/13908/17 за нововиявленими обставинами - відмовити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва 11.07.2018 у справі № 910/13908/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 19.05.2020.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Щербаков С.О.