Ухвала суду № 89320898, 20.05.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.05.2020Справа № 910/11458/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Ваховської К.А., розглянувши у судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства інвалідів "Надія-2000" (08153, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, 61)

до 1) Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, пл. Л. України, 1)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінтертранс" (08114, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Гореничі, вул. Соборна, 205)

про визнання недійсними пунктів рішень, розпорядження та договору

За участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство інвалідів "Надія-2000" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Київської обласної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінтертранс" про визнання недійсними пунктів рішень, розпорядження та договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2016 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 02.08.2016 року.

01.08.2016 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі та клопотання про зміну предмету позову, згідно якого позивач просив суд визнати недійсним договір №14.02.13/102 від 14.02.2013р. про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, укладений між Київською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОВ "Спецінтертранс".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року відкладено розгляд справи на 16.08.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2016 зупинено провадження у справі № 910/11458/16 до вирішення по суті справи № 826/4808/16 за позовом Приватного підприємства інвалідів "Надія-2000" до Київської обласної державної адміністрації, Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/786 від 09.04.2019, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду міста Києва у відставку, матеріали судової справи № 910/11458/16 передано на повторний автоматичний розподіл.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу № 910/11458/16 передано на розгляд судді Пукшин Л.Г.

12.04.2019 суд звертався на адресу сторін з запитом, у якому просив надати у найкоротший строк письмові відомості щодо наявності чи відсутності обставин, які зумовили зупинення провадження у даній справі, з посиланням на відповідні докази. Проте, жодної відповіді на вищевказаний запит суду сторони не надали.

За результатами відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2016 у справі №826/4808/16, яка набрала законної сили, суд залишив без розгляду позовну заяву Приватного підприємства інвалідів "Надія-2000" до Київської обласної державної адміністрації, Конкурсного комітету з проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії.

15.12.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст. 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Зважаючи на відсутність обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №910/11458/16, суд вважає за необхідне поновити провадження у даній справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2020 поновлено провадження у справі №910/11458/16, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 18.03.2020.

12.03.2020 через загальний відділ діловодства суду Київська обласна державна адміністрація подала клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 231 ГПК України, зазначивши що даний спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, з посиланням на постанову Великої палати Верховного суду від 12.06.2019 у справі № 910/2175/18.

Ухвалами суду від 18.03.2020 та 08.04.2020 підготовче засідання відкладалося відповідно до 08.04.2020 та 20.05.2020

У судове засідання, призначене на 20.05.2020 сторони уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У підготовчому засіданні 20.05.2020 судом були розглянуто клопотання Київської обласної державної адміністрації про закриття провадження та встановлено, що вказане клопотання мотивоване тим, даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах, оскільки спірні правовідносини мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства, про що було зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №910/2175/18.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини на яких ґрунтується позов, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Як встановлено судом, позивачем заявлено позовні вимоги про: визнання недійсним п. 44 та п. 46 рішення Конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної адміністрації; визнання недійсним розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 14.02.2013 № 58 "Про введення в дію рішення Конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної адміністрації від 18.12.2012 року" та визнання недійсним Договору № 14.02.13/102 від 14.02.2013 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, укладеного між Київською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецінтертранс".

Так суд зазначає, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій.

Пункт 16 частини першої статті 4 КАС України формулює поняття адміністративного договору як спільного правового акта суб`єктів владних повноважень або правового акта за участю суб`єкта владних повноважень та іншої особи, що ґрунтується на їх волеузгодженні, має певне розмаїття форм, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері і укладається на підставі закону.

Стаття 3 Закону України "Про автомобільний транспорт" установлює, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

За змістом статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території, запроваджують автоматизовану систему обліку оплати проїзду та встановлюють порядок її функціонування, а також види, форми носіїв, порядок обігу та реєстрації проїзних документів; визначають особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду.

Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про автомобільний транспорт" забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту, а на приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області (внутрішньообласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації.

Вказані повноваження виконавчого органу сільської, селищної, міської ради кореспондуються з повноваженнями, зазначеними у підпунктах 10 та 12 пункту "а" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а повноваження адміністрації - з пунктом 2 статті 20 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", який передбачає, що місцева державна адміністрація забезпечує організацію обслуговування населення підприємствами, установами та організаціями житлово-комунального господарства, зв`язку, телебачення, радіомовлення, торгівлі та громадського харчування, побутового і транспортного обслуговування незалежно від форм власності.

Частина перша статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт" указує, що організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відтак, враховуючи приписи чинного законодавства, суд зазначає, що на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування покладені повноваження із забезпечення обслуговування населення засобами транспорту, в тому числі із залученням з цією метою на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності.

Так, з системного аналізу наведених норм права можна дійти висновку, що орган виконавчої влади - це суб`єкт владних повноважень, що виступає у правовідносинах щодо організації та проведення конкурсу з перевезення пасажирів як організатор та контролюючий орган у цій сфері, відповідно й правовідносини, що складаються між організатором та учасниками конкурсу під час його організації та проведення містять ознаки публічно-правових відносин у розумінні КАС України, а договір про організацію перевезень, укладений за наслідками проведення такого конкурсу, відповідає ознакам адміністративного договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить визнати недійсними: п. 44 та п. 46 рішення Конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної адміністрації; розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 14.02.2013 № 58 "Про введення в дію рішення Конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної адміністрації від 18.12.2012 року" та Договору № 14.02.13/102 від 14.02.2013 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, укладеного між Київською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецінтертранс".

Тобто предметом розгляду в цій справі є дії адміністрації як суб`єкта владних повноважень і перевірка результату дій такого органу під час реалізації покладених на нього управлінських функцій, а також відповідність приписам чинного законодавства договору, укладеного сторонами за результатами таких дій, що в цілому свідчить про публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Аналогічної правова позиції викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №910/2175/18.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Дослідивши викладені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що у спір даній справі підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.3 ст.231 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Разом з тим, враховуючи викладене, оскільки матеріали справи не містять клопотання позивача про повернення суми сплаченого судового збору за подання даного позову, судом не здійснюється розподіл судових витрат у даній справі.

Керуючись ст.ст.129, 177, п.2 ч.2 ст.185, 231, ч.2 ст.232, 233, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 910/11458/16 закрити.

2. Роз`яснити позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили 20.05.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л. Г. Пукшин