Ухвала суду № 89319044, 19.05.2020, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 травня 2020 року Справа № 923/461/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., дослідивши матеріали справи

за позовом: Регіональногго відділення Фонду державного майна України по м.Києву, м. Київ, код ЄДРПОУ 19030825,

до: Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт", м. Херсон, код ЄДРПОУ 01125695,

про стягнення 38313,14 грн.

в с т а н о в и в :

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" заборгованості у розмірі 38313,1 4грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди № 7823 від 21.04.2017, в частині сплати орендної плати.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2020 справу розподілено судді - Нікітенко С.В.

Вимоги до позовної заяви та документи, що додаються до неї визначені ст. 162 та ст. 164 ГПК України.

За приписами ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Одночасно з поданням позовної заяви позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до набрання законної сили рішенням у справі.

Щодо клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, то суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір", ВР України, від 08.07.2011, № 3674-VI

Відповідно до ст.1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дослідивши клопотання Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з важким фінансовим становищем, господарський суд дійшов висновку, що клопотання позивача не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ст.8 "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судам було роз`яснено, що у розгляді питань, пов`язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв`язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.

Якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення. У разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України. Суд не позбавлено права застосувати щодо одного й того самого заявника і за однією й тією ж його заявою (скаргою) як відстрочення, так і розстрочення сплати судового збору, або зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати, причому зазначені дії можуть мати місце у різній послідовності (наприклад, спочатку відстрочення сплати судового збору, а потім зменшення його розміру, або навпаки - спочатку зменшення розміру судового збору, а згодом відстрочення його сплати) або в сукупності (зокрема, одночасне зменшення розміру судового збору і відстрочення його сплати). Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі (пункт 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених дій є врахування майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Разом з тим, зазначені положення закону дають право суду відстрочити сплату судового збору лише за наявності виключних обставин.

Позивач, як заінтересована сторона, звертаючись до суду із проханням про відстрочення сплати судового збору, має належним чином обґрунтувати неможливість або утруднення здійснення оплати судового збору, та на підтвердження цього надати належні та допустимі докази.

Суд звертає увагу, що позивачем в обґрунтування доводів щодо важкого фінансового становища, яке унеможливлює сплату судового збору, не надано жодних доказів на підтвердження зазначеного.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не подано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, які свідчать про важке фінансове становище та про неможливість, у зв`язку з цим сплати судовий збір у встановленому Законом порядку та розмірі.

На підставі викладеного, суд відмовляє позивачу у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 вище зазначеного Закону за подання до господарського суду позову майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року для працездатних осіб у розмірі 2102,00 гривні.

Позивачем у вказаному позові заявлено вимогу майнового характеру про стягнення 38313,14 грн. заборгованості. Таким чином, позивачу необхідно сплати суму судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235, ГПК України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (вих. 30-10/3474 від 28.04.2020) залишити без руху.

3. Позивачу у строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про усунення недоліків з відповідними доказами сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.

4. Заяву про усунення недоліків позовної заяви також направити відповідачу, докази направлення надати суду.

5. Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою, відповідно п.4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

6. Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її прийняття і не підлягає оскарженню.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за наступною адресою: http://ks.arbitr.gov.ua.

Ухвалу підписано 19.05.2020р.

Суддя С.В. Нікітенко