Ухвала суду № 89318971, 14.05.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"14" травня 2020 р.Справа № 922/1015/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рімок", м. Харків до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків про надання згоди на проведення поліпшень

за участю представників:

позивача - Бондаренко Я.О., ордер серії ДН № 056235 від 14.05.20р.,

відповідача - Амельченко С.О., довіреність № 61 від 26.12.19р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рімок", м. Харків звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків, в якій просить:

- надати Товариству з обмеженою відповідальністю «РІМОК» згоду на проведення невід`ємних поліпшень: нежитлових приміщень площею 327,0 кв.м., а саме: кім. №№ 14, 14а, 14б, 15, та частину кімнати № 6 (площею 37,0 кв.м.) на 1-му поверсі - загальною площею 218,10 кв.м.; кім. № 16 на 1-му поверсі - загальною площею 12,80 кв.м.; кім. №№ 9, 10, 13, 15, на 2-му поверсі - загальною площею 96,10 кв.м., які розташовані в нежитловій будівлі літ. «А-5» (загальною площею 4999,6 кв.м.) пам`ятка архітектури (охоронний № 611), інвентарній номер № 1, за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1, що перебуває на балансі Державної установи «Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень за договором оренди № 6510-Н від 04.05.2018р.;

- надати Товариству з обмеженою відповідальністю «РІМОК» згоду на проведення невід`ємних поліпшень: кім. № 1 та частину кім. № 6 площею 49,0 кв.м. на 1-му поверсі 5 - поверхової нежитлової будівлі, інв. № 1 літ. «А-5», пам`ятка архітектури (охоронний № 611), загальною площею 64,2 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1, що перебуває на балансі Державної установи «Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень» за договором оренди № 6692-Н від 27.02.2019р.

Ухвалою суду від 07.04.20р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рімок", м. Харків - залишено без руху. Надано позивачеві строк десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме: докази сплати судового збору в сумі 4 204,00 грн.; докази направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками (ОПИС ВКЛАДЕННЯ) .

14.04.20р. позивач надав суду докази направлення відповідачу позовної заяви та докази сплати судового збору.

Ухвалою суду від 14.04.20р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням учасників справи. Призначено судове засідання на "14" травня 2020 р. о 12:30 год.

28.04.20р. від відповідача надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши дані заперечення, суд вважає за необхідне залишити їх без розгляду, у зв`язку з наступним.

Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

За вимогами частини 3 статті 1312 Конституції України, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Крім того, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання врегульовані ГПК.

29.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 N390-IX.

Суд звертає увагу відповідача на приписи частини 3 статті 56 ГПК, за змістом яких юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до правил частини 1 статті 58 ГПК представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження підписані

Єлизаветою Квасковою. Довіреність , долучена до заперечень на підтвердження наявності у Кваскової Є. повноважень представляти інтереси відповідача, не містить інформації, що вказана особа має статус адвоката, а матеріали, долучені до заяви, не містять доказів самопредставництва. Відсутні такі докази і у матеріалах справи.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові касаційного господарського суду від 10.02.20р. по справі №923/82/19.

При цьому підписання заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.

Відповідно до частин 2, 4 статті 170 ГПК письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

29.04.20р. від позивача надійшла заява про зміну предмету спору, в якій просить суд прийняти таку заяву з викладенням позовних вимог в такій редакції:

- визнати такою, що надана згода Товариству з обмеженою відповідальністю «РІМОК» на проведення невід`ємних поліпшень: нежитлових приміщень площею 327,0 кв.м., а саме: кім. №№ 14, 14а, 146, 15, та частину кімнати № 6 (площею 37,0 кв.м.) на 1-му поверсі - загальною площею 218,10 кв.м.; кім. № 16 на 1-му поверсі - загальною площею 12,80 кв.м.; кім. №№ 9, 10, 13, 15, на 2-му поверсі - загальною площею 96,10 кв.м., які розташовані в нежитловій будівлі літ. «А-5» (загальною площею 4999,6 кв.м.) пам`ятка архітектури (охоронний № 611), інвентарній номер № 1, за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1, що перебуває на балансі Державної установи «Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень за договором оренди № 6510-Н від 04.05.2018р.;

- визнати такою, що надана згода Товариству з обмеженою відповідальністю «РІМОК» на проведення невід`ємних поліпшень: кім. № 1 та частину кім. № 6 площею 49,0 кв.м. на 1-му поверсі 5 - поверхової нежитлової будівлі, інв. № 1 літ. «А-5», пам`ятка архітектури (охоронний № 611), загальною площею 64,2 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 1, що перебуває на балансі Державної установи «Державний інститут праці та соціально-економічних досліджень» за договором оренди № 6692-Н від 27.02.2019р.

У відповідності до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Приймаючи до уваги, що заяву про зміну предмету позову подано позивачем до суду 29.04.20р., а судове засідання призначено на 14.05.20р., таким чином, позивачем дотримано строків, передбачених ч. 3 ст. 46 ГПК України, для звернення до суду з відповідною заявою, а тому суд вважає за можливе її задовольнити.

29.04.20р. від відповідача надійшло клопотання про роз`єднання позовних вимог, оскільки Договори оренди №6510-Н від 04.05.18р. та №6692-Н від 27.02.19р. були укладені в різний час, щодо різних нежитлових приміщень, які мали різний технічний стан, що є достатньою підставою для розгляду позовних в різних провадженнях. Також, відповідач зазначив про те, що для отримання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна позивач звертався з окремими листами, надаючи при цьому окремий пакет документів. Таким чином, відповідач вважає, що здійснення судом розгляду позовної заяви, в якій викладені дві різні позовні вимоги, з різними підставами позову, суперечить завданню господарського судочинства.

Суд, дослідивши дане клопотання, не вбачає підстав для його задоволення у зв`язку з наступним.

У відповідності до положень ч.ч. 1-6 ст. 173. ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Як вбачається з позовної заяви (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) та доданих до неї документів, приміщення, щодо яких позивач просить визнати такою, що надана згода на проведення їх невід`ємних поліпшень, знаходяться в одному приміщенні та право користування ними носить однакову правову природу.

Таким чином, суд не вбачає підстав для роз`єднання позовних вимог та не вбачає, що їх спільний розгляд утруднить розгляд справи в цілому.

08.05.20р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує.

08.05.20р. від відповідача надійшла заява про залучення до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд державного майна України. Дану заяву обґрунтовано тим, що Фонд державного майна України є таким органом, що прийняв рішення про приватизацію державного майна в якому знаходяться спірні приміщення.

У відповідності до ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача та залучити Фонд державного майна України до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

14.05.20р. від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

02.04.20р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Пунктом 11 вищевказаного закону в Господарський процесуальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) внесено зміни, зокрема: розділ Х «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 4 такого змісту: «4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Постановою КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ продовжено строк дії загальнонаціонального карантину по 22 травня 2020 року включно.

Таким чином, на виконання вимог закону, приймаючи до уваги продовження строку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне відкладати судове засідання на іншу дату на строк дії карантину.

На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 177, 182, 183, 234, п.2 ст.254, п.3 ст. 255, ч.4 розділу Х Прикінцевих положень, п. п. 9 п. 1 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву відповідача про поновлення строку на подачу заяви проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - задовольнити.

Поновити відповідачу строк на подачу заяви проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

2. Заперечення відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, які надійшли до суду 28.04.20р., - залишити без розгляду.

3. Заяву позивача про зміну предмету позову, яка надійшла до суду 29.04.20р., - задовольнити.

4. В задоволенні клопотання відповідача про роз`єднання позовних вимог, яке надійшло до суду 29.04.20р., відмовити.

5. Відзив на позовну заяву, який надійшов до суду 08.05.20р., долучити до матеріалів справи.

6. Заяву відповідача про залучення до участі у справі 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд державного майна України, яка надійшла до суду 08.05.20р., - задовольнити.

Залучити Фонд державного майна України до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Дану ухвалу направити на адресу 3-ї особи.

7. Заяву позивача про долучення документів до матеріалів справи, яка надійшла до суду 14.05.20р., - задовольнити та долучити документи до матеріалів справи.

8. Продовжити строк розгляду справи по суті на строк дії карантину.

9. Судове засідання відкласти на "01" червня 2020 р. о 12:30

10. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Харківської області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 8-й під`їзд, зал №332, 3 пов.).

11. ТРЕТІЙ ОСОБІ запропонувати надати письмові пояснення з викладенням своєї правової позиції щодо суті спору.

12. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

13. Дана ухвала не входить до переліку ухвал які оскаржуються окремо від рішення суду, в порядку ст. 255 ГПК України. Заперечення на дану ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на відповідне рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.05.20р.

Суддя Л.В. Шарко