Рішення № 89318900, 14.05.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" травня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/418/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/418/20

За позовом: Приватного акціонерного товариства „Інгулецький гірно-збагачувальний комбінат” (50102, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47; код ЄДРПОУ 00190905)

До відповідача: Акціонерного товариства „Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії „Одеська залізниця” Акціонерного товариства „Українська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код ЄДРПОУ 40081200)

Про стягнення 120674,20 грн.

Представники:

від позивача: Ковальова К.О., адвокат за довіреністю

від відповідача: не з`явився

Встановив: Позивач – Приватне акціонерне товариство „Інгулецький гірно-збагачувальний комбінат” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Акціонерного товариства „Українська залізниця” в особі Регіональної філії „Одеська залізниця” Акціонерного товариства „Українська залізниця” про стягнення 120674,20 грн.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Інгулецький гірно-збагачувальний комбінат” направлено на стягнення з відповідача 120674,20 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.

Одночасно з поданням позовної заяви до суду, позивач просив суд проводити судове засідання в режимі відеоконференції та доручити забезпечення проведення відеоконференції Інгулецькому районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2020р. прийнято позовну заяву Приватного акціонерного товариства „Інгулецький гірно-збагачувальний комбінат” до розгляду та відкрито провадження у справі №916/418/20. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "18" березня 2020 р. о 10:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Доручено Інгулецькому районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області забезпечити проведення судового засідання у справі №916/418/20 18 березня 2020р. о 10:00. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник позивача – Приватного акціонерного товариства „Інгулецький гірно-збагачувальний комбінат”.

05.03.2020р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява, відповідно до якої відповідач просив суд зменшити розмір штрафний санкцій по справі №916/418/20 на 50% до розміру 54917,60 грн.

Також, 05.03.2020р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд в позовних вимогах Приватному акціонерному товариству „Інгулецький гірно-збагачувальний комбінат” про стягнення 120674,20 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажів відмовити в сумі 10839,00 грн.

17.03.2020р. до господарського суду Одеської області від Акціонерного товариства „Українська залізниця” в особі Регіональної філії „Одеська залізниця” Акціонерного товариства „Українська залізниця” надійшла заява, відповідно до якої відповідач, у зв`язку з запровадженням карантину у м. Одесі, просив суд розглянути справу №916/418/20 у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами справи.

18.03.2020р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство „Інгулецький гірно-збагачувальний комбінат” просило суд провести судове засідання у справі №916/418/20 18.03.2020р. без участі представника позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.03.2020р. відкладено розгляд справи по суті на "14" квітня 2020 р. о 12:30. Викликано представників сторін у судове засідання для розгляду справи по суті на "14" квітня 2020 р. о 12:30. Доручено Інгулецькому районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області забезпечити проведення судового засідання у справі №916/418/20 14 квітня 2020р. о 12:30 в режимі відеоконференції.

18.03.2020р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив.

13.04.2020р. від позивача до суду надійшла заява в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України, згідно якої останній просив суд призначити судове засідання для вирішення питання щодо розподілу судових витрат, зазначивши, що докази, на підставі яких суд зможе встановити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

13.04.2020р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшла заява про перенесення розгляду справи на іншу дату.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2020р. №239 “Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України” установлено з 12.03.2020р. до 24.04.2020р. на усій території України карантин.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020р. №540-IХ розділ Х “Прикінцеві положення” Господарського процесуального кодексу України доповнено п. 4 такого змісту: “Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.

Приймаючи до уваги заяву представника відповідача, яку було задоволено судом, ухвалою господарського суду Одеської області від 14.04.2020р. відкладено розгляд справи по суті на "14" травня 2020 р. о 11:00. Викликано представників сторін у судове засідання для розгляду справи по суті на "14" травня 2020 р. о 11:00.

Позивач підтримує заявлені позовні в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач заперечує проти позовних вимог позивача, з підстав, що викладено у відзиві на позовну заяву, та просить суд зменшити розмір заявленого штрафу позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2019 року позивачем - Приватним акціонерним товариством „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” на адресу Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний” (станція Берегова Одеської залізниці) та Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” (станція Чорноморська Одеської залізниці) за залізничними накладними та посилочними накладними №№47200225, 47255310, 47255344, 47067160, 47131917, копії яких наявні в матеріалах справи, було здійснено направлення вагонів з вантажем – концентрат залізорудний.

Як зазначає позивач, в порушення зобов`язань, як вбачається з вищезазначених залізничних накладних, вагони з вантажем були доставлені з порушенням встановлених строків.

Ґрунтуючи заявлені позовні вимоги, позивачем було зазначено суду, що ст. 41 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 06.04.1998р. №457, залізниця зобов`язана доставити вантаж за призначенням у встановлений строк та зазначено, що п. 1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 встановлені терміни є граничними, при перевищенні яких залізниця має сплатити штраф за прострочення в доставці.

Позивачем було вказано, що у графі №20 накладних зазначено, що вантаж відправлявся маршрутною відправкою та у графі №29 зроблена відмітка про маршрутну відправку. Та пояснено, що виходячи з відставні перевезення вантажу, яка визначена у графі №30 залізничних накладних, та з урахуванням того, що перевезення вантажу здійснювалось маршрутними відправками, нормативний час доставки складатиме 2 доби (одна доба за повні 320 км та одна доба за неповні 320 км).

За твердженням позивача, з урахуванням вищевикладеного, вагони за залізничними накладними №№ 47200225, 47255310, 47255344, 47067160, 47131917 повинні були бути фактично доставлені одержувачеві протягом 3 діб.

Проте, в порушення зобов`язань, фактично за залізничними накладними №№47067160, 47131917 всі вагони були доставлені з порушенням встановленого терміну, а за залізничними накладними №№47200225, 47255310, 47255344 під час було здійснено відчеплення окремих вагонів від основних маршрутів, які пізніше були відправлені за окремими досильними накладними №№47238910, 40357410, 40357444, та також були доставлені одержувачеві з порушенням встановлених термінів.

Позивачем було вказано суду, що факт порушення відповідачем встановлених термінів доставки вантажу підтверджується відмітками про дату прийняття до перевезення та про дату прибуття і видачу вантажу в залізничних накладних.

Керуючись положеннями ст. 116 Статуту залізниць України, позивачем за несвоєчасну доставку вантажу було здійснено нарахування та заявлено до стягнення з відповідача штраф у загальному розмірі 120674,20 грн.

Також, вантажоодержувачами було зроблено переуступлені написи та передано право позивачу - Приватному акціонерному товариству „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” на пред`явлення до залізниці претензій та позову з приводу несвоєчасної доставки вантажу.

Позовні вимоги позивача у справі - Приватного акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” обґрунтовано неналежним виконанням з боку Аціонерного товариства „Українська залізниця” зобов`язань щодо своєчасного доставляння вантажу за залізничними накладними на направлено на стягнення штрафу у розмірі 120674,20 грн.

Надаючи відзив на позовну заяву, відповідачем було зазначено суду, що відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 04.04.2012 № 01-06/420/2012 „Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів”, якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менше, як на дві доби (не більше 48 годин), підстави для нарахування штрафу, передбаченого ст. 116 Статуту залізниць України, відсутні. Встановлений ст. 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин) - 10%, на три доби (більше ніж на 72 години) - 20% і на чотири доби (більше ніж на 96 годин) - 30%.

Також відповідачем було зазначено суду, що наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України (Правила обчислення термінів доставки вантажу), термін доставки вантажу визначається виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата. Пунктами 1.1, 2.1. Правил обчислення термінів доставки вантажу визначено терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Терміни доставки збільшуються на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу, а також на термін затримок, які трапилися з вини відправника та одержувача. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо вагон подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну. У разі затримки подачі вагонів під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення, до закінчення терміну доставки.

Відповідачем було пояснено, що по накладній № 47200225 (досилочна № 47238910) для 1 вагона № 56674310 термін доставки вантажу починається з 24-ї години дати приймання вантажу 20.09.2019р. до 27.09.2019р. о 03-43 год. дати повідомлення вантажоотримувача і становить 06 діб і 04-00 год. Розрахунковий термін доставки вантажу на відстань 491 км. - 3 доби (одна доба на кожні повні та неповні 200 км), додатково одна доба на операції пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу - всього 4 доби. Прострочення терміну доставки вантажу 52 години. Застосовується штраф 10%, а не 20% як у позивача. По накладній № 47255310 (досилочна № 40357410) для 1 вагона № 53565222 термін доставки вантажу починається з 24-ї години дати приймання вантажу 22.09.2019 до 29.09.2019р. о 05-20 год. дати повідомлення вантажоотримувача і становить 06 діб і 05-00 год. Розрахунковий термін доставки вантажу на відстань 491 км. - 3 доби (одна доба на кожні повні та неповні 200 км), додатково одна доба на операції пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу - всього 4 доби. Прострочення терміну доставки вантажу 53 години. По накладній № 47255344 (досилочна № 40357444) для 2 вагонів № 52574381, № 52181799 термін доставки вантажу починається з 24-ї години дати приймання вантажу 22.09.2019р. до 29.09.2019р. о 05-20 год. дати повідомлення вантажоотримувача і становить 06 діб і 05-00 год. Розрахунковий термін доставки вантажу на відстань 491 км. - 3 доби (одна доба на кожні повні та неповні 200 км), додатково одна доба на операції пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу - всього 4 доби. Прострочення терміну доставки вантажу 53 години. По накладній № 47067160 для 11 вагонів термін доставки вантажу починається з 24-ї години дати приймання вантажу 16.09.2019р. до 24.09.2019р. о 23-42 год. дати повідомлення вантажоотримувача і становить 07 діб і 23-00 год. Розрахунковий термін доставки вантажу на відстань 483 км. - 3 доби (одна доба на кожні повні та неповні 200 км), додатково одна доба на операції пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу - всього 4 доби. Прострочення терміну доставки вантажу 95 годин. За посиланням відповідача, в позовних вимогах Приватному акціонерному товариству „Інгулецький гірно-збагачувальний комбінат” про стягнення 120674,20 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажів відмовити в сумі 10839,00 грн.

Надаючи заяву про зменшення розміру штрафний санкцій відповідачем було зазначено, що матеріали справи №916/418/20 не містять доказів, що позивач поніс збитки внаслідок затримки доставки вантажу.

Надаючи відповідь на відзив, позивачем було зазначено суду, що згідно зі ст. 41 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету України від 06.04.1998 р. N 457, залізниця зобов`язана доставити вантаж за призначенням у встановлений строк. Терміни доставки вантажу визначені пунктом 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. N 644. У графі №20 накладних зазначено, що вантаж відправлявся маршрутною відправкою. Також у графі №29 зроблена відмітка про маршрутну відправку.

Виходячи з відстані перевезення вантажу, яка зазначена у графі № 30 залізничних накладних, та з урахуванням того, що перевезення вантажу здійснювалось маршрутними відправками, нормативний час доставки за вказаними залізничними накладними складатиме 2 доби (одна доба за повні 20 км та одна доба за неповні 320 км) та додатково одна доба на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу. Всього ж — 3 доби, а не 4, як вважає відповідач.

Враховуючи викладене, позивач зазначає, що ним правильно був розрахований штраф за прострочення доставки вантажу за залізничними накладними №№ 47200225, 47255310, 47255344, 47067160.

Стосовно заяви відповідача про зменшення розміру штрафу, позивачем було зазначене наступне. Сторона, що звертається з заявою про зменшення розміру неустойки, повинна доводити наявність підстав для зменшення неустойки. Як на підставу для зменшення розміру штрафу, Відповідач посилається на приписи ст. 233 ГК України та ст, 551 ЦК України. Але при цьому Відповідачем не надано жодних належних доказів, які б свідчили про існування підстав для зменшення розміру штрафу, виходячи з його інтересів або виходячи з обставин, що мають для нього істотне значення. Відповідач не наводить конкретні інтереси, які повинен врахувати суд для прийняття рішення про зменшення штрафних санкцій.

Як стверджує позивач, посилання відповідача на встановлені законодавством обов`язкові для нього податкові платежі не є поважною причиною або підставою для зменшення неустойки. Тому, за твердженням позивача, наведені доводи відповідача з цього приводу є необгрунтованими та недоведеними.

Також було пояснено суду, що нарахований відповідачу штраф за несвоєчасну доставку вантажів не є надмірним чи завищеним. При встановленні в ст. 116 Статуту залізниць України розміру штрафу в залежності від строку прострочення доставки, законодавець цілком логічно виходив з того, що чим більшим буде час прострочення, то тим більшим буде штраф - посилення відповідальності, та навпаки: чим менше прострочення, тим менше штраф. Встановлюючи таку систему штрафних санкцій, законодавець створив дієві умови для стимулювання належного виконання зобов`язань щодо своєчасної доставки вантажів та звернуто увагу суду, що нарахування відповідачеві подібного штрафу не є винятковим випадком. Відповідачем регулярно допускаються випадки порушення строків доставки вантажів.

За посиланням позивача, з урахуванням наведеного, а також того, що сума штрафу не є надмірною та завищеною, він вважає, що зменшення штрафу було б несправедливим та сприяло створенню умов, які б не стимулювали відповідача в подальшому належно виконувати свої зобов`язання щодо своєчасної доставки вантажів. Відповідачем же в свою чергу, не доведена наявність підстав для зменшення неустойки.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цвільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 2 Статут залізниць України, статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. (ст. 6 Статуту залізниць України).

Як встановлено судом, відповідно до залізничних накладних та посилочних накладних №№47200225, 47255310, 47255344, 47067160, 47131917 Приватним акціонерним товариством „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” на адресу Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний” (станція Берегова Одеської залізниці) та Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Трансінвестсервіс” (станція Чорноморська Одеської залізниці) за було здійснено направлення вагонів з вантажем – концентрат залізорудний, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. (ч. 1 ст. 909 Цивільного Кодексу України).

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. (ч. 5 ст. 306 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 41 Статуту залізниць України, залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Умовами ст. 116 Статуту залізниць України визначено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України, пред`явленню залізниці позову, який випливає із цього Статуту, може передувати пред`явлення до неї претензії. Право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів мають: у разі втрати вантажу: відправник - за умови пред`явлення вантажної квитанції і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу; одержувач - за умови пред`явлення вантажної квитанції з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу. У разі неможливості пред`явлення вантажної квитанції подається довідка станції відправлення про прийняття вантажу до перевезення з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу; у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу: одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову; у разі прострочення доставки вантажу - одержувач за умови пред`явлення накладної; у разі втрати багажу чи вантажобагажу - пред`явник багажної чи вантажобагажної квитанції, а у разі недостачі, псування, пошкодження або прострочення доставки багажу, вантажобагажу - пред`явник акта, виданого залізницею про недостачу, прострочення доставки, псування, пошкодження багажу чи вантажобагажу. Накладна, вантажна, багажна і вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.

Передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством. До претензії або позову додаються документи, які підтверджують вимоги заявника. До претензії або позову щодо втрати, нестачі, псування або пошкодження крім документів, які обґрунтовують їх пред`явлення (подання), додається документ, який засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. (ст. 133 Статуту залізниць України).

Вантажоодержувачами було зроблено переуступлені написи та передано право позивачу - Приватному акціонерному товариству „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” на пред`явлення до залізниці претензій та позову з приводу несвоєчасної доставки вантажу.

Судом встановлено, що Акціонерним товариством „Українська залізниця” було допущено несвоєчасну доставку вантажу за залізничними накладними та посилочними накладними №№47200225, 47255310, 47255344, 47067160, 47131917, у зв`язку з чим позивачем було здійснено нарахування штрафу відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України.

За накладною №47200225 (1 вагон за досильною накладною 47238910), дата приймання до перевезення 20.09.2019р., дата прибуття вагонів 27.09.2019р, фактичний час доставки вантажу 6 діб, пільги діб – 1, нормативний час доставки 2 доби, прострочка 3 доби, що становить 20% штрафу від провізної плати у розмірі 7226,00 грн., сума штрафу складає 1445,20 грн.

За накладною №47255310 (1 вагон за досильною накладною 40357410), дата приймання до перевезення 22.09.2019р., дата прибуття вагонів 29.09.2019р, фактичний час доставки вантажу 6 діб, пільги діб – 1, нормативний час доставки 2 доби, прострочка 3 доби, що становить 20% штрафу від провізної плати у розмірі 7226,00 грн., сума штрафу складає 1445,20 грн.

За накладною №47255344 (2 вагони за досильною накладною 40357444), дата приймання до перевезення 22.09.2019р., дата прибуття вагонів 29.09.2019р, фактичний час доставки вантажу 6 діб, пільги діб – 1, нормативний час доставки 2 доби, прострочка 3 доби, що становить 20% штрафу від провізної плати у розмірі 14452,00 грн., сума штрафу складає 2890,40 грн.

За накладною №47067160 дата приймання до перевезення 16.09.2019р., дата прибуття вагонів 24.09.2019р, фактичний час доставки вантажу 7 діб, пільги діб – 1, нормативний час доставки 2 доби, прострочка 4 доби, що становить 30% штрафу від провізної плати у розмірі 79486,00 грн., сума штрафу складає 23845,80 грн.

За накладною №47131917 дата приймання до перевезення 18.09.2019р., дата прибуття вагонів 27.09.2019р, фактичний час доставки вантажу 8 діб, пільги діб – 1, нормативний час доставки 2 доби, прострочка 5 діб, що становить 30% штрафу від провізної плати у розмірі 303492,00 грн., сума штрафу складає 91047,60 грн.

Таким чином, відповідно до розрахунку позивача, до стягнення з відповідача підлягає штраф у розмірі 120674,20 грн.

Суд, перевіривши такий розрахунок позивача, вважає його вірним.

Судом відхиляються заперечення відповідача, щодо здійсненого позивачем нарахування штрафу, оскільки такий розрахунок проведено у відповідності до ст. 41, 116 Статуту залізниць України та приписів Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань з перевезення вантажу, що підтверджується наявними в матеріалах доказами, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача 120674,20 грн. штрафу за невчасну доставку вантажу - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами, і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №910/9765/18 від 27.02.2019р.

Дослідивши подане відповідачем клопотання про зменшення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, а також наведені в його обґрунтування посилання лише на відсутність завданих позивачу збитків внаслідок затримки вантажу, суд зазначає, що таки доводи відповідача не підтверджують винятковість випадку, а також інші, визначені вище обставини, сукупність яких може бути підставою для зменшення суми штрафу, а отже суд не вбачає підстав для задоволення відповідного клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2102,00 грн. покладаються на відповідача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно до ч. п. 5 6 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Крім того, приймаючи до уваги подання до суду позивачем заяви в порядку ч.8 ст. 129 ГПК України, згідно якої останній просив суд призначити судове засідання для вирішення питання щодо розподілу судових витрат, зазначивши, що докази, на підставі яких суд зможе встановити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення, суд вважає за необхідне визначити дату задля розгляду такої заяви позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Приватного акціонерного товариства „Інгулецький гірно-збагачувальний комбінат” – задовольнити повністю.

2.Стягнути з Акціонерного товариства „Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії „Одеська залізниця” Акціонерного товариства „Українська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; код ЄДРПОУ 40081200) на користь Приватного акціонерного товариства „Інгулецький гірно-збагачувальний комбінат” (50102, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47; код ЄДРПОУ 00190905) штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 120674 (сто двадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3.Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати Приватного акціонерного товариства „Інгулецький гірно-збагачувальний комбінат” на “29” травня 2020р. о 12:30, з повідомленням учасників справи. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань № 16 (5 поверх), тел. 0(482)307-973.

4.Встановити Приватному акціонерному товариству „Інгулецький гірно-збагачувальний комбінат” строк для подання доказів щодо розміру, понесених ним судових витрат - 5 днів після ухвалення рішення суду, та із врахуванням Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30.03.2020р. №540-ІХ.

Повний текст рішення складено 19 травня 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" цього кодексу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко