Ухвала суду № 89318859, 19.05.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.05.2020 Справа № 914/715/20

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного підприємства Науково-виробниче підприємство «Завод техніки зв`язку і автоматики» в межах справи № 914/715/20

за позовом: Приватного підприємства “Науково-виробниче приватне підприємство “Спаринг-Віст Центр”, м . Львів,

до відповідача: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватного підприємства Науково-виробниче підприємство «Завод техніки зв`язку і автоматики», м. Львів,

предмет позову: визнання недійсним у частині рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.12.2019 року,

підстава позову: недоведеність узгодженої поведінки у діях позивача, ненадання оцінки запереченням позивача, безпідставність застосування положень п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України “Про публічні закупівлі”,

встановив:

24.03.2020 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства “Науково-виробниче приватне підприємство “Спаринг-Віст Центр” до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним у частині рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.12.2019 року.

Ухвалою суду від 27.03.2020 року позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 21.4.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 20.05.2020 року, залучено до участі у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне підприємство Науково-виробниче підприємство «Завод техніки зв`язку і автоматики».

15.05.2020 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства Науково-виробниче підприємство «Завод техніки зв`язку і автоматики» (як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі № 914/715/20) до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про

-визнання недійсним рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/113-р/к від 23.12.2019 року у справі № 2-01-44/2014 у частині визнання дій Приватного підприємства Науково-виробниче підприємство «Завод техніки зв`язку і автоматики» щодо узгодження своєї поведінки із Приватним підприємством “Науково-виробниче приватне підприємство “Спаринг-Віст Центр” під час участі в конкурсних торгах на закупівлю за кодом 26.51.4 (приладів для вимірювання електричних величин і йонізівного випромінювання (обладнання радіаційного контролю для ВП ЮУАЕС, ВП ЗАЕС, ВП РАЕС, ВП ХАЕС), порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів;

- накладення за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане у пункті 1 резолютивної частини цього Рішення на Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «Завод техніки зв`язку і автоматики» штрафу у розмірі 68 000 гривень;

- застосування до Приватного підприємства ««Науково-виробниче підприємство «Завод техніки зв`язку і автоматики» наслідків, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо обмежень на участь в процедурах публічних закупівель протягом трьох років.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. А згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

Так, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. Відповідно до частин другої та третьої статті 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 року у справі № 916/542/18, передбачене статтею 49 ГПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства. Позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Так, ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись.

Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України обов`язково має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів статті 49 ГПК України, можуть бути допущені судом до розгляду у процесі, що вже розпочався, у тому випадку, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Відповідно до приписів частини шостої статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Таким чином, Велика Палата Верховного суду визнала помилковим послання суду першої інстанції на статтю 175 ГПК України, якою врегульовано підстави для відмови у відкритті провадження у справі, натомість мав повернути вказану заяву заявнику на підставі частини шостої статті 180 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів справи, спір між сторонами, а саме позивачем і відповідачем виник щодо рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/113-р/к від 23.12.2019 року у справі № 2-01-44/2014, проте лише в частині, що стосується прав та обов`язків позивача - Приватного підприємства “Науково-виробниче приватне підприємство “Спаринг-Віст Центр”. У свою чергу третя особа, яка вважає, що має самостійні вимоги щодо предмета спору у справі № 914/715/20, заявляє позовну вимогу про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/113-р/к від 23.12.2019 року у справі № 2-01-44/2014 в іншій частині – в частині, що стосується прав та обов`язків Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Завод техніки зв`язку і автоматики». Тобто, вимоги, заявлені Приватним підприємством «Науково-виробниче підприємство «Завод техніки зв`язку і автоматики» у позовній заяві від 12.05.2020 року, не стосуються того ж предмету позову, що заявлений Приватним підприємством “Науково-виробниче приватне підприємство “Спаринг-Віст Центр” як позивачем у справі № 914/715/20, провадження у якій відкрито 21.04.2020 року.

Суд зазначає, що третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Наведене узгоджується також з позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 11 червня 2019 р.у справі № 904/8926/17.

Враховуючи наведене та обставини даної справи, суд доходить висновку, що позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не відповідає вимогам ст. 49 ГПК України, не пов`язана з первісним позовом, не містить самостійних вимог на предмет спору, що розглядається у межах справи № 914/715/20, у зв`язку з чим така позовна заява не підлягає розгляду у межах даної справи як позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Враховуючи висновки Великою палати верховного Суду, зазначені вище, керуючись положеннями ч. 5 ст. 49 та ч. 6 ст. 180 ГПК України, позовна заява Приватного підприємства Науково-виробниче підприємство «Завод техніки зв`язку і автоматики» підлягає поверненню заявнику.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на недоліки, допущені при поданні позовної заяви, а саме щодо подання доказів сплати судового збору, що передбачено ч. 1 ст. 164 ГПК України. Так, у додатках до позовної заяви заявник зазначає, що долучає оригінал платіжного доручення про сплату судового збору, проте, вказаний документ до позовної заяви третьої особи не долучено, про що Господарським судом львівської області 15.05.2020 року складено акт № 86.

Крім цього, суд звертає увагу, що у тексті позовної заяви третя особа здійснює посилання на обставини укладення договору від 13.02.2014 року, дилерської угоди від 30.12.2011 року, розміщення інформації стосовно заявника у рубриці «Зведені відомості щодо спотворення результатів торгів станом на 21.02.2020р.», проте, у порушення приписів п. 5 ч. 3 ст. 162 та ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження відповідних обставин заявник не подав.

Керуючись ст. ст. 49, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

позовну заяву Приватного підприємства Науково-виробниче підприємство «Завод техніки зв`язку і автоматики» (заява з додатками на 28 арк. та акт № 86 від 15.05.2020 року) в межах справи № 914/715/20 повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Матвіїв Р.І.