Рішення № 89318289, 05.05.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.05.2020Справа № 910/2045/19Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Мостобуд"

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватне підприємство "Промбудсервіс-2005"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання рішення Київської міської ради №536/6587 від 20.12.2018 року протиправним

При секретарі судового засідання: Радченко А.А.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Власенко І.І. - представник за довіреністю № 225-КМГ-6885 від 25.11.2019;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з`явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства "Мостобуд" до Київської міської ради про визнання рішення Київської міської ради №536/6587 від 20.12.2018 року протиправним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.12.2018 року Київською міською радою прийнято рішення №536/6587 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва від 02.08.2007 №79-6-00526 (зі змінами), укладеного між Київською міською радою та публічним акціонерним товариством "Мостобуд".

На думку позивача, дане рішення прийнято з порушенням чинного законодавства та порушує законні права та інтереси ПАТ "Мостобуд", тому просить суд визнати протиправним та скасувати вищезазначене рішення Київської міської ради.

Ухвалою господарського суду від 25.02.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

13.03.2019 до канцелярії суду позивач подав уточнену позовну заяву та супровідний лист з доданими документами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, встановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 09.04.2019 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2019 р. клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору задоволено, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відкладено підготовче судове засідання у справі на 23.04.2019 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2019 р. відкладено підготовче судове засідання у справі на 13.05.2019 р.

13.05.2019 р. позивач до канцелярії суду позивач подав клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2019 р. клопотання публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі № 910/2045/19 до розгляду Окружним адміністративний судом міста Києва справи № 640/4413/19 за позовом публічного акціонерного товариства "Мостобуд" до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та набрання рішенням по даній справі законної сили.

18.12.2019 року до канцелярії суду публічним акціонерним товариством "Мостобуд" подано заяву про поновлення провадження у справі та копію постанови шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/4413/19.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.12.2019 поновлено провадження у справі №910/2045/19, підготовче засідання призначено на 04.02.2020.

03.02.2020 через канцелярію суду позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача подали клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 04.02.2020 року відповідачем подано додаткові документи по справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.02.2020 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 25.02.2020.

24.02.2020 через канцелярію суду відповідач подав клопотання про долучення доказу.

25.02.2020 через канцелярію суду позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 25.02.2020 року суд задовольнив клопотання відповідача про долучення доказу, залучив доказ до матеріалів справи та відмовив у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи за необґрунтованістю.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження на 23.03.2020 року.

19.03.2020 року з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211, з урахуванням Указу Президента України №87/2020 від 13.03.2020 щодо введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, на офіційній сторінці суду https://ki.arbitr.gov/ua/sud5011/ та на сторінці суду у соціальній мережі Facebook розміщено інформації щодо зняття з розгляду справ, призначених суддею Мудрим С.М. на 23, 24, 30 та 31 березня 2020. Повідомлено, що про дати і час судових засідань всі учасники будуть повідомлені ухвалами суду, які будуть внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Про зняття з розгляду вищезазначеної справи сторін 19.03.2020 та 20.03.2020 року повідомлено телефонограмами.

20.03.2020 року до канцелярії суду Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано клопотання про відкладення судового засідання, що призначене на 23.03.2020 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.04.2020 року призначено судове засідання на 05.05.2020 року.

04.05.2020 року до канцелярії суду від приватного підприємства "Промбудсервіс-2005" надійшло два аналогічні клопотання про приєднання доказів у справі №910/2045/19 за вих. №13 від 29.04.2020 року, в якому просив суд поновити ПП «Промбудсервіс 2005» пропущений процесуальний строк на подання доказів та приєднання до матеріалів справи: Витяг зі стенограми пленарного засідання Київської міської ради 20.12.2018 (продовження пленарного засідання 18.12.2018) за період з 16. З 16 ч. 43 м. 37 с. до 16 ч 49 м 37 с, засвідчений представником ПП "Промбудсервіс-2005". Докази на підтвердження порушень Київською міською радою вимог Регламенту будуть надані ПП «Промбудсервіс 2005» невідкладно після їх отримання.

04.05.2020 року до канцелярії суду позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засіданні 05.05.2020 року представники позивача та третіх осіб не з`явилися.

Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Як вбачається з наданого ПП «Промбудсервіс 2005» клопотання до нього не додано документи, які він просить суд приєднати до матеріалів справи.

Згідно ч. 2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

З огляду на вищезазначене, клопотання приватного підприємства "Промбудсервіс-2005" про приєднання доказів у справі №910/2045/19 за вих. №13 від 29.04.2020 року підлягають залишенню без розгляду.

Суд відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи за необґрунтованістю.

Представник відповідача заперечив проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 9 Земельного кодексу України передбачено, що Київській міській раді надано широкі повноваження у галузі земельних відносин.

Згідно з пунктом 34 частини 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад, а за пунктом 2 статті 22 Закону України „Про столицю України - місто-герой Київ" Київська міська рада має право визначати особливості землекористування.

Відповідно до статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до змісту цієї норми закону право власності або право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах, вказаних в цих рішеннях.

Тобто, такі повноваження на території м. Києва є виключною компетенцією Київської міської ради.

Відповідно до рішення Київської міської ради № 458/515 від 21.12.06 «Про передачу земельної ділянки відкритому акціонерному товариству «Мостобуд» для перенесення промислової бази ВАТ "Мостобуд" мостозагону № 2, яка підпадає під забудову залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у місті Києві, її подальшої експлуатації та обслуговування на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва» вирішено передати відкритому акціонерному товариству "Мостобуд", за умови виконання пункту 5 цього рішення, в довгострокову оренду на 50 років земельну ділянку загальною площею 16,80 та для перенесення промислової бази ВАТ "Мостобуд" мостозагону № 2, яка підпадає під забудову залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у місті Києві, її подальшої експлуатації та обслуговування на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель запасу промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (площею 4,60 та) та міських земель, не наданих у власність чи користування (площею 12,20 та, у тому числі 5,30 та земель водного фонду - під річками та струмками).

На підставі вищезазначеного рішення між Київською міською радою (орендодавець) та ВАТ «Мостобуд» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 16,7951 га, яка розташована по вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер - 8000000000:90:116:0053; який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів від 02.08.2007 № 79-6-00526).

Договір укладено на 50 років (п.3.1 договору).

Згідно п. 2.1 договору цільове призначення земельної ділянки - для перенесення промислової бази ВАТ «Мостобуд» мостозагону №2, яка підпадає під забудову залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві, її подальшої експлуатації та обслуговування.

Згідно п. 5.1 договору на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов`язана з її цільовим призначенням.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що орендар зобов`язаний: використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, вчасно вносити ну плату тощо.

Пунктом 11.4 договору передбачено, що договір може бути розірваний:

- за взаємною згодою сторін;

- за рішенням суду, в порядку, встановленому законом;

- в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, в разі коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом півроку), здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Відповідно до п.11.5 договору договір може бути розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього договору.

Згідно п. 12.2 договору у разі невиконання орендарем умов договору та обов`язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.

Відповідно до п. 13.1 договору орендар має право передати земельну ділянку або її частину у суборенду виключно за письмовою згодою орендодавця.

Орендодавець надає свою згоду чи заперечення щодо передачі земельної ділянки або її частини у суборенду шляхом прийняття в установленому законодавством порядку відповідного рішення (п.13.1 договору).

21.12.2015 року між публічним акціонерним товариством «Мостобуд» (суборендодавець) та приватним підприємством «Промбудсервіс 2005» (суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки. Об`єктом суборенди є земельна ділянка площею 16,7951 га, яка розташована по вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер - 8000000000:90:116:0053.

Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, 06.10.2016 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) були видані містобудівні умови та обмеження № 1132/16/012/009-16 забудови земельної ділянки на вул. Промислова 11/1 у Голосіївському районі, видані орендарю земельної ділянки ПАТ «Мостобуд» і суборендарю ПП «Промбудсервіс 2005», відповідно до яких здійснюється забудова промислової бази з метою перенесення промислової бази ВТ «Мостобуд» мостозагону № 2, яка підпадає під забудова залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві, її подальшої експлуатації та обслуговування.

03.01.2017 Суборендатором зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності в Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (реєстраційний номер СВ 143170032113). На підставі зазначеної декларації прийнято в експлуатацію промислову базу по вул. Промисловій 11/ 1 в Голосіївському районі м. Києва, загальною площею будівлі 155,00 кв.м.

20.12.2018 року Київською міською радою прийнято рішення №536/6587 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва від 02.08.2007 №79-6-00526 (зі змінами).

Вищезазначеним рішенням вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки від 02.08.2007 79-6-00526 (зі змінами, внесеними договором від 06.02.2008 № 79-6-00589) площею 16,7951 (кадастровий номер 8000000000:90:116:0053), укладений між Київською міською радою та відкритим акціонерним товариством "Мостобуд" на підставі рішення Київської міської ради від 21.12.2006 № 458/515 "Про передачу земельної ділянки відкритому акціонерному товариству «Мостобуд" для перенесення промислової бази ВАТ "Мостобуд" мостозагону № 2, яка підпадає під забудову залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві, її подальшої експлуатації та обслуговування на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва (справа № А-26226).

Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації): 2.1. Проінформувати публічне акціонерне товариство «Мостобуд» (код ЄДРПОУ 01386326) про прийняття цього рішення. 2.2. Проінформувати контролюючий орган, визначений податковим законодавством, про прийняття цього рішення для вжиття ним відповідних заходів щодо стягнення заборгованості зі сплати публічним акціонерним товариством "Мостобуд" орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053. 2.3. Вчинити відповідні дії щодо державної реєстрації припинення іншого речового права (права оренди) земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:116:0053.

Публічному акціонерному товариству "Мостобуд" звільнити земельну ділянку, зазначену у пункті 1 вказаного рішення, привівши її у стан, придатний для подальшого використання.

Приймаючи оскаржуване рішення Київська міська рада керувалася положеннями статей 9, 93, 96, 141 Земельного кодексу України, статті 31 Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктів 11.4, 11.5, 12.2 договору оренди земельної ділянки 02.08.2007 № 79-6-00526 (зі змінами), враховуючи те, що публічним акціонерним товариством "Мостобуд" систематично не виконуються умови пункту 8.4 цього договору щодо сплати орендної плати за земельну ділянку, земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням та відсутнє погодження передачі земельної ділянки в суборенду.

Позивач вважає, що вищезазначене рішення прийнято з порушенням чинного законодавства та порушує законні права та інтереси ПАТ «Мостобуд», а тому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради №536/6587 від 20.12.2018 року «Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва від 02.08.2007 №79-6-00526 (зі змінами), укладеного між Київською міською радою та публічним акціонерним товариством «Мостобуд».

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого врядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих осин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить м цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно - правовими актами та договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Виходячи зі змісту ст. 93 Земельного кодексу України, ст. ст. 762, 792 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 21 Закону України «Про оренду землі» правовідносини щодо оренди земельної ділянки передбачають передачу орендарю земельної ділянки у володіння та користування на певний строк для її використання відповідно до умов договору та положень земельного законодавства; в силу ст. ст. 177, 181, 373, 374 Цивільного кодексу України земельна ділянка (як індивідуалізований об`єкт, що має ознаки у вигляді кадастрового номеру, площі, меж) є об`єктом права власності територіальної громади, а правомочності щодо володіння та користування орендованою земельною ділянкою, як і правомочність розпорядження, є складовими права власності територіальної громади щодо земельної ділянки.

Відповідно до частини 2 ст. 2 Цивільного кодексу України територіальні громади є учасниками цивільних відносин, діючи у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин, набуваючи та здійснюючи цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 169 та ст. 172 Цивільного кодексу України).

Цивільні права та обов`язки виникають (змінюються та припиняються) із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, із договорів та інших правочинів, що являють собою дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків; цивільні права та обов`язки можуть виникати (змінюватися, припинятися) безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов`язки.

За загальним правилом, встановленим частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або, розірвання договору допускається лише за згодою сторін якщо інше не встановлено законом або договором; разом з тим, за частиною 3 наведеної статті у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За приписами статті 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином, наведене вище правове регулювання не містить заборони для сторін договору оренди земельної ділянки передбачити випадки розірвання договору в осторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 10.11.2015 у справі №910/27023/14, від 26.10.2016 у справі № 910/28532/15, від 25.05.2017 у справі № 910/17554/16, від 10.05.2017 у справі № 910/17556/16.

Отже, нормами законодавства передбачено можливість розірвання договору на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором. З огляду на що, обрання правового способу врегулювання спору є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, а право на односторонню відмову від договору є позасудовою процедурою, яка не потребує погодження іншою стороною договору.

Щодо твердження позивача щодо того, що оскаржуване рішення Київської міської прийнято з порушенням норм Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07.07.16 № 579/579, зокрема щодо відсутності правового забезпечення діяльності Київської міської ради проекту оскаржуваного рішення, то суд зазначає наступне.

Стаття 31 Регламенту регулює порядок розгляду проектів рішень управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради, а саме визначено, що управління правового забезпечення діяльності Київради протягом чотирнадцяти днів з дня отримання оригіналу проекту рішення від профільної постійної комісії чи суб`єкта подання (у випадках, передбачених частинами десятою - одинадцятою статті 30 цього Регламенту) за результатами опрацювання проекту рішення, зокрема, погоджує проект рішення Київради та підписує його.

Якщо проект рішення було подано до управління правового забезпечення діяльності Київради профільною постійною комісією Київради та було погоджено управлінням правового забезпечення діяльності Київради, погоджений проект рішення разом із відповідними письмовими рекомендаціями управління (у разі наявності) не пізніше наступного дня після погодження направляється профільній постійній комісії Київради. Профільна постійна комісія не пізніше наступного дня після отримання проекту рішення передає його до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради для формування попереднього проекту порядку денного пленарного засідання Київради.

Так, проект рішення Київської міської ради «Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосїївському районі м. Києва від 02.08.2017 (зі змінами)» був погоджений 03.12.2018 Управлінням правового забезпечення діяльності Київської міської ради, про що свідчить підпис начальника Управління Володимира Слончака на вказаному проекті, що підтверджується наданою відповідачем роздруківкою з офіційного сайту Київської міської ради htpps://kmr.gov.ua/uk/plenary-meetings проекту рішення, що виносився на пленарне засідання сесії Київської міської ради.

Тому, оскаржуване рішення Київської міської ради прийнято з дотриманням процедури його ухвалення, визначеної Регламентом Київської міської ради.

Так, факт неналежного виконання позивачем умов договору підтверджується актом обстеження земельної ділянки № 18-1428/01 від 02.11.2018, який складено Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 № 16/890 в рамках самоврядного контролю, передбаченого ст. 189 Земельного кодексу України.

Згідно з вказаним актом встановлено, що земельна ділянка частково огороджена парканом, використовується для складування та перевалки піску.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2019 року у справі №640/4413/19, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5, код ЄДРПОУ 01386326) задоволено. Визнано протиправними дії Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо обстеження земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:116:0053, яка розміщена в м. Києві по вул. Промислова у Голосіївському районі, за наслідками якого складено акт обстеження земельної ділянки від 02.11.2018 №18-1428/01.

Постановою шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 року у справі №640/4413/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року скасовано та ухвалено постанову, якою у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Мостобуд" до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, відмовлено.

Також, в матеріалах справи наявні докази, що по даній земельній ділянці є податкова заборгованість, зокрема лист Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві від 17.10.2018 №31513/9/26-15-17-01-12 у розмірі 125 708,3 грн.

Листом Департаменту земельних ресурсів від 13.02.2019 № 05716-3392 на виконання п. 2.2 рішення Київської міської ради від 20.12.2018 № 536/6587 для вжиття відповідних заходів щодо стягненнязаборгованості зі сплати позивачем орендної плати за спірну земельну ділянку інформувало Головне управління Державної фіскальної служби України в м. Києві про прийняте оскаржуване рішення.

Тобто, матеріалами справи підтверджується наявність у позивача на момент прийняття оскаржуваного рішення заборгованості зі сплати орендної плати за договором, що свідчить про неналежне виконання останнім умов договору.

Щодо згоди на укладення договору суборенди суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на 21.12.2015 року) орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

09.10.2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо одержання згоди на передачу земельної ділянки в суборенду вих. №798/02-15 від 07.10.2015 року.

В матеріалах справи наявний лист вих. №057021-21769 від 08.12.2015 Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради адресований позивачу в якому зазначено, що за наявною у Департаменту земельних ресурсів інформацією згоди на укладення ПП «Промбудсервіс 2005» договору суборенди земельної ділянки на вул. Промислова у Голосіївському районі м. Києва кадастровий номер 8000000000:90:116:0053 не надавалась та відповідне рішення Київською міською радою не приймалось.

Так, пунктом 13.1 договору передбачено, що орендар має право передати земельну ділянку або її частину у суборенду виключно за письмовою згодою орендодавця.

Орендодавець надає свою згоду чи заперечення щодо передачі земельної ділянки або її частини у суборенду шляхом прийняття в установленому законодавством порядку відповідного рішення (п.13.1 договору).

При цьому, як зазначалось вище, п. 11.4 договору визначено, що договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, зокрема, в разі здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Оскільки Київська міська рада не надавала своєї згоди на передачу земельної ділянки в суборенду, позивачем порушено вищезазначені положення договору.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради №536/6587 від 20.12.2018 року «Про розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Промисловій у Голосіївському районі м. Києва від 02.08.2007 №79-6-00526 (зі змінами), укладеного між Київською міською радою та публічним акціонерним товариством «Мостобуд» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 75 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 76, 77, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 19.05.2020 року.

Суддя С. М. Мудрий