Рішення № 89318252, 30.04.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2020Справа № 910/1552/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лафтайт "

про стягнення 550 002, 87 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада Буд Холдинг" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості 550 002, 87 грн, з яких: 455 704, 89 грн - основний борг, 27 904, 00 грн - 3 % річних та 66 393, 98 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором субпідряду № 120/1 від 13.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05.03.2020.

04.03.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав клопотання, в якому у зв`язку з відсутністю можливості забезпечити участь представника позивача у судовому засіданні, просить суд розглянути справу без участі позивача та його представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/1552/20 призначено на 02.04.2020.

Судове засідання, призначене на 02.04.2020 не відбулося у зв`язку з необхідністю попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020), з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 9/рс-186/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2020 змінено найменування відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада Буд Холдинг" (код ЄДРПОУ - 41086629) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Лафтайт» (код ЄДРПОУ - 41086629). Призначено судове засідання на 30.04.2020.

У дане судове засідання представник позивача не з`явився, однак у поданому до суду клопотанні 04.03.2020 просив розглянути справу за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач неодноразово повідомлявся ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, у судове засідання представників не направлено.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 10.02.2020, від 05.03.2020 та від 02.04.2020 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63 (станом на 10.02.2020) та на адресу: 87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-Ї Таганрозької дивізії, буд. 4 (станом на 02.04.2020), проте, ані конверти з ухвалами суду від 10.02.2020, від 05.03.2020 та від 02.04.2020, ані повідомлення про вручення поштового відправлення до суду не повернулися.

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду від 10.02.2020, від 05.03.2020 та від 02.04.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 30.04.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркада Буд Холдинг" (далі - генпідрядник) та Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва (далі - субпідрядник) укладено договір субпідряду №120/1 на виконання робіт з озеленення в складі об`єкту: «Капітальний ремонт скверу по вул. Йорданській, 7 в Оболонському районі», умовами якого передбачено, що генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується на свій ризик, власними та залученими силами та засобами виконати роботи з озеленення в складі об`єкту: «Капітальний ремонт скверу по вул. Йорданській, 7 в Оболонському районі».

Згідно ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони встановлюють, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, загальна вартість робіт за цим договором згідно з договірною ціною яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1), складає - 572623, 79 грн, в т.ч. ПДВ 20 % - 95437,30 грн.

Згідно п. 3.1. договору, термін виконання робіт: 1 місяць з дати закінчення будівельних робіт.

Пунктами 3.5. та 3.6. договору передбачено, що приймання робіт здійснюється на підставі актів виконаних робіт, за формою КБ-2в та довідки за формою №КБ-3. Датою завершення робіт вважається дата прийняття генпідрядником виконаних робіт на об`єкті в цілому з підписанням акту приймання виконаних робіт.

Фінансування робіт за виконані роботи здійснюється на підставі актів виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідки за формою № КБ-3 з підтверджуючими документами (копіями накладних) тощо, наданими субпідрядником (п. 4.1. договору).

За умовами п. 4.3. договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються генпідрядником протягом 3 (трьох) робочих днів після надходження коштів від замовника - КО «Київзеленбуд».

Відповідно до п. 4.4 договору, за послуги, надані генпідрядником при виконанні даного договору субпідрядником, генпідрядник зменшує оплату субпідрядникові на 2,5% від вартості виконаних робіт (підсумок за актами робіт за формою №КБ-2в та довідкою № КБ-3).

Згідно п. 5.1. договору, генпідрядник зобов`язується, зокрема приймати виконані роботи шляхом підписання актів виконаних робіт за формою №КБ-2в та довідки за формою №КБ-3. Своєчасно оплачувати виконані роботи відповідно до умов цього договору, з урахуванням умов п. 4.1-4.2. цього договору.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2017 року, а у частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонам своїх зобов`язань (п. 10.1. договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були виконані роботи згідно договору на загальну суму 455 704, 89 грн., а відповідачем прийняті виконані роботи, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року від 11.12.2017 та від 14.12.2017 року та актами приймання виконаних робіт за грудень 2017 року № 120/1 від 11.12.2019 на суму 302 398, 81 грн та № 120/2 на суму 153 306, 08 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств (копії у матеріалах справи).

Однак, як зазначає позивач, відповідач за виконані підрядні роботи не розрахувався, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркада Буд Холдинг" утворилась заборгованість у сумі 455 704, 89 грн.

Позивач звертався до відповідача з листом від 07.03.2018 № 284, в якому просив відповідача протягом 15 робочих днів з дня отримання вимоги погасити заборгованість за договором субпідряду № 120/1 від 13.10.2017, проте до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва повернувся конверт з відміткою «організацію не розшукано».

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов`язання щодо оплати виконаних підрядних робіт, зокрема погашення заборгованості у розмірі 455 704, 89 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 27 904, 00 грн - 3 % річних за період з 31.12.2017 по 15.01.2019 та 66 393, 98 грн - інфляційні втрати за період з 31.12.2017 по 15.01.2019.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №120/1 від 13.10.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивачем у відповідності до умов договору субпідряду № 120/1 від 13.10.2017 були виконані роботи на загальну суму 455 704, 89 грн., а відповідачем прийняті виконані роботи, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року від 11.12.2017 та від 14.12.2017 року та актами приймання виконаних робіт за грудень 2017 року № 120/1 від 11.12.2019 на суму 302 398, 81 грн та № 120/2 на суму 153 306, 08 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств (копії у матеріалах справи).

Відповідач за виконані роботи не розрахувався, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркада Буд Холдинг" утворилась заборгованість у сумі 455 704, 89 грн. Доказів зворотного суду не надано.

Відповідно до п. 4.3. договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються генпідрядником протягом 3 (трьох) робочих днів після надходження коштів від замовника - КО «Київзеленбуд».

На підтвердження перерахуванням 28.12.2017 КО «Київзеленбуд» коштів за договором субпідряду № 120/1 від 13.10.2017 позивачем надано листа № 226-2643 від 25.05.2019 КО «Київзеленбуд».

Тож, позивач вважає, що відповідач повинен був розрахуватися за виконані позивачем роботи до 31.12.2017 року.

Дослідивши лист Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» № 226-2643 від 27.05.2019, суд не приймає його до уваги, оскільки останній не містить відомостей про перерахування КО «Київзеленбуд» на рахунок відповідача грошових коштів саме за договором субпідряду № 120/1 від 13.10.2017, в свою чергу позивачем не доведено, що договір субпідряду № 90/8 від 17.08.2017, на який міститься посилання в листі є договором № 120/1 від 13.10.2017.

Разом з тим, судом встановлено, що договір субпідряду № 120/1 від 13.10.2017 містить умови, відповідно до яких виконання зобов`язання з оплати коштів за виконані роботи пов`язано з діями осіб, які не є сторонами такого договору.

Однак, за змістом ст. 511 Цивільного кодексу України, зобов`язання не може створювати обов`язку для третьої особи.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 528 Цивільного кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Також, згідно ч. 2 ст. 838 Цивільного кодексу України, генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду.

Частиною 2 ст. 194 Господарського кодексу України передбачено, що неналежне виконання зобов`язання третьою особою не звільняє сторони від обов`язку виконати зобов`язання в натурі.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тому суд приходить до висновку, що відповідальним за виконання зобов`язання з оплати виконаних робіт на суму 455 704, 89 грн. залишається відповідач та факт неотримання коштів від замовника будівництва не є підставою для відмови від виконання зобов`язань за договором субпідряду № 120/1 від 13.10.2017.

Однак відповідач не провів оплати виконаних позивачем робіт на суму 455 704, 89 грн., доказів зворотного суду не надав.

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Оскільки позивачем виконано роботи належним чином та прийнято відповідачем без зауважень, обов`язок оплатити виконані роботи виник у відповідача у момент прийняття робіт та підписання актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в.

Таким чином, враховуючи що довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року від 11.12.2017 та від 14.12.2017 року та акти приймання виконаних робіт за грудень 2017 року № 120/1 від 11.12.2019 на суму 302 398, 81 грн та № 120/2 на суму 153 306, 08 грн підписані відповідачем без зауважень і заперечень та є підставою для здійснення розрахунків за виконані позивачем підрядні роботи.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, суд відзначає, що відповідач зобов`язаний був оплатити виконані роботи у розмірі 455 704, 89 грн. негайно після їх прийняття за актами, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу, тобто починаючи з 12.12.2017 та 15.12.2017 відповідно відбулося прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене вище, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати виконаних робіт, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору субпідряду № 120/1 від 13.10.2017 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 452 795, 64 грн. заборгованості.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 27 904, 00 грн - 3 % річних за період з 31.12.2017 по 15.01.2019 та 66 393, 98 грн - інфляційні втрати за період з 31.12.2017 по 15.01.2019.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат і встановив, що у розрахунку допущені помилки у визначенні розміру нарахування інфляційних втрат, при цьому сума 3 % річних вирахувана позивачем вірно.

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума інфляційних втрат у розмірі 64 833, 89 грн., яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 31.12.2017 по 15.01.2020 нарахована на суму боргу 455 704, 89 грн. та сума 3 % річних у розмірі 27 904, 00 грн. за період з 31.12.2017 по 15.01.2020 нарахована на суму боргу 455 704, 89 грн., а тому вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфтайт" (87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, будинок 4, ідентифікаційний код - 41086629) на користь Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва (проспект Московський, 26-А, м. Київ, 04073, ідентифікаційний код - 05416745) 455 704 (чотириста п`ятдесят п`ять тисяч сімсот чотири) грн 89 коп. - заборгованості, 27 904 (двадцять сім тисяч дев`ятсот чотири) грн. 00 коп. - 3% річних, 64 833 (шістдесят чотири тисячі вісімсот тридцять три) грн. 89 коп. - інфляційних втрат та 8 226 (вісім тисяч двісті двадцять шість) грн. 64 коп. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 12.05.2020.

Суддя С. О. Щербаков