Ухвала суду № 89318184, 15.05.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.05.2020Справа № 910/6436/20

Суддя Сівакова В.В., розглянувши

позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Енергорішення"

про стягнення 217.540,51 грн

ВСТАНОВИВ:

07.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Енергорішення" про стягнення 217.540,51 грн, з яких 66.769,86 грн пені та 150.770,65 грн штрафу за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов`язань згідно договору № 80-4/2505-1 від 05.09.2017.

Позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач в позовній заяві зазначає, що підрядником виконано будівельних робіт на суму 7.623.674,51 грн, що підтверджується документами передбаченими п. 3.2.3 договору, погодженими обома сторонами.

Зміст п. 3.2.3 договору містить умови про сплату виконаних робіт на підставі актів виконих робіт (фКБ-2В).

Проте, позивачем подано акти приймання виконаних будівельних робіт (фКБ-2в) лише за липень та грудень 2018 року.

Слід зазначити, що вказані вище акти у додатку, наведеному у позовній заяві, не зазначені, проте фактично подані до позовної заяви у складі кількості аркушів до довідок про вартість виконаних будівельних робіт за вказані місяці.

Позивачем не вказано, що акти приймання виконаних будівельних робіт (фКБ-2в) за листопад 2018 року, квітень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень та грудень 2019 року відсутні у позивача та не можуть бути подані разом із позовною заявою.

Згідно зі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. При цьому слід звернути увагу, що у відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд з власної ініціативи не може збирати докази, що стосуються предмета спору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Виходячи з аналізу вимог ст. 172 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обов`язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Згідно Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.

Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Таким чином, позивач в якості належних доказів надіслання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів має подати розрахунковий документ (касовий чек, поштову квитанцію), який підтверджує факт прийняття для пересилання поштового відділенням зв`язку разом з описом вкладення кореспонденції у цінний лист, який підтверджує зміст поштового відправлення.

Позивачем до позовної заяви додано касовий чек № 0071589 00679978, накладну № 6100352794763 та опис вкладення у цінний лист від 05.05.2020.

З наданого опису вкладення у цінний лист вбачається, що відповідачу надіслано документи, що наведені у 16 пунктах, при цьому без зазначення реквізитів (назва, № та дата) всіх документів, тоді як додаток, наведений у позовній заяві містить більш повний перелік у кількості 36 пунктів із зазначенням реквізитів вказаних документів.

Дана обставина позбавляє суд можливості перевірити факт дотримання заявником вимог ст. 172 ГПК України та достовірно встановити факт направлення відповідачу саме доданих до позовної заяви документів, а не іншої кореспонденції.

Таким чином, позивачем не надано належних доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу у відповідності із ст.ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п. 2.21. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Подана позивачем копія платіжного доручення № 1031 від 29.04.2020 не є належним доказом в підтвердження сплати судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

За цих обставин суд вважає, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання

- актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) за листопад 2018 року, квітень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень та грудень 2019 року, надавши докази їх надіслання відповідачу;

- доказів надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів (повний перелік що наведений в додатку позовної заяви);

- оригіналу платіжного доручення № 1031 від 29.04.2020.

Попередити позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала чинності 15.05.2020 та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В.Сівакова