Рішення № 89316574, 18.05.2020, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/332/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2020 р.

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді - Горщара А.Г.

за участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

11 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову № 55/03 про накладення адміністративного стягнення, винесену 17 лютого 2020 року (далі - Постанова) старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Вишомірською Ольгою Юріївною, згідно якої його притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.59 КУпАП, а провадження по справі закрити.

В обґрунтування позову зазначав, що він, перебуваючи на посаді виконуючого обов`язків начальника цеху водопостачання та водовідведення ТОВ «ПКПФ-Україна» (далі - Товариство), належним чином та в повному обсязі виконує вимоги законодавства, що регулюють діяльність підприємства та в межах своїх посадових обов`язків не допускає забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію ґрунтів та інші шкідливі явища. При цьому, Товариство здійснює свою діяльність щодо спеціального водокористування на підставі відповідних дозволів № 1376 від 11 квітня 2017 року, виданого Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької облдержадміністрації та № 105/ХМ/49д-17 від 23 листопада 2017 року, виданого Державних агентством водних ресурсів України.

Однак, під час здійснення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства працівниками відповідача було відібрано проби зворотних вод з випуску № 1, випуску № 2 та поверхневих вод р. Хомора у контрольних створах, і за результатами вимірювання показників складу та властивостей вод встановлено скидання зворотних вод з очисних споруд та забруднення вод із перевищенням нормативів ГДС по хімічному споживанню кисню та біологічному споживанню кисню (далі ХСК та БСК5). Такий висновок вважає необґрунтованим у зв`язку з необхідністю застосування в даному випадку похибок вимірювання, котрі жодного разу не виходили за межі допустимої похибки, що, на його думку, свідчить про те, що встановлені протоколом вимірювання показники складу та властивостей вод знаходяться в межах норми.

Крім цього зазначив, що при винесенні постанови було порушено вимоги ст.ст.33, 276 КУпАП, внаслідок чого його позбавлено можливості надати характеризуючі документи, дані про майновий та сімейний стан, а також не з`ясовано обставини, що пом`якшують відповідальність.

Відповідач, у встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження від 12 березня 2020 року строк, подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову ОСОБА_1 з мотивів, що в ході позапланової перевірки в період з 05 по 10 лютого 2020 року було встановлено недотримання суб`єктом господарювання умов спеціального водокористування, визначених дозволами на спеціальне водокористування № 1376 (по випуску № 1) та № 105/ХМ/49д-17 (по випуску № 2), та невиконання приписів Інспекції № 163/03 від 12 квітня2019 року та № 611/03 від 25 жовтня 2019 року щодо недопущення погіршення якісних показників поверхневих вод р. Хомора у контрольних створах 500 м нижче скиду з випусків №№ 1, 2 у порівнянні з 100 м. Погіршення якісних показників річкової води з перевищенням нормативів граничного допустимого скидання спостерігалося по завислих речовинах, ХСК, БСК5, хлоридах, сульфатах, фосфатах, азоту амонійному, що було встановлено у протоколах вимірювань показників складу та властивостей вод.

При цьому, вказав, що нормами Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено будь-яких правил щодо врахування похибок вимірювання та не містить посилань на будь-які підзаконні акти, які б регулювали зазначене питання. Також згідно пп.2.3.3. р.ІІ Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.2009 року № 389, при порівнянні результатів вимірювань концентрацій забруднюючих речовин із відповідними установленими нормативами ГДС значення похибок вимірювання не враховується.

Відтак, вважає, що ОСОБА_1 , як посадову особу, законно притягнуто до адміністративної відповідальності та розгляд справи було проведено з дотриманням законодавства, зокрема, примірник протоколу про адміністративне правопорушення позивачем було отримано у день його складання 10 лютого 2020 року, про що свідчить його особистий підпис, та у котрому було зазначено дату, час та місце розгляду справи, однак він не скористався своїми правами, визначеними ст.268 КУпАП.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України ссуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика - Україна» (ТОВ «ПКПФ - Україна») здійснює господарську діяльність з виробництва гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари на території смт. Понінка Полонського району Хмельницької області.

При цьому, діяльність ТОВ «ПКПФ - Україна» є первинним водокористувачем та здійснює спеціальне водокористування на підставі:

- дозволу № 1376 на спеціальне водокористування, виданого Департаментом екології та природних ресурсів, терміном дії з 11.04.2017 року по 11.04.2020 року (спеціальне водокористування передбачає забір поверхневих вод з річки Хомора для забезпечення господарсько-побутових та виробничих потреб та скид виробничих та господарсько-побутових стічних вод у річку Хомора, у тому числі скид господарсько-побутових стічних вод смт. Понінка, що відводяться на очисні споруди суб`єкта господарювання (випуск №1));

- дозволу № 105/ХМ/49д-17 на спеціальне водокористування, виданого Державним агентством водних ресурсів України, терміном дії з 23.11.2017 року по 23.11.2020 року (спеціальне водокористування передбачає скид виробничих (умовно чистих) вод від промивки цеолітових фільтрів у річку Хомора (випуск №2)).

В ході проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством 05 лютого 2020 року встановлено факт скиду із очисних споруд ТОВ «ПКПФ - Україна» у річку Хомора зворотних вод з випусків № 1 та № 2 з перевищенням гранично допустимого скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт.

Під час перевірки спеціалістами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області відібрані проби зворотних вод з випуску № 1, випуску № 2 та поверхневих вод р. Хомора у контрольних створах.

За результатами проведених інструментально-лабораторних вимірювань складено протокол № 10-20 від 10 лютого 2020 року, яким встановлено наступне:

- скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами з очисних споруд (випуск № 1) у річку Хомора з перевищенням нормативів ГДС по ХСК (150 мгО/дм3 при нормативі ГДС 148,10 мгО/дм3), по БСК5 (25,8 мгО/дм3 при нормативі ГДС 25,0 мгО/дм3); фіксується погіршення якості річкової води у контрольному створі 500 м нижче скиду (випуск № 1) в порівнянні із контрольним створом 100 м вище скиду по завислих речовинах в 1,04 рази, ХСК в 1,03 рази, хлоридах в 1,1 рази, фосфатах в 1,2 рази, азоту амонійному в 1, 3 рази, нітрит-іонах в 1,5 рази, нітрат-іонах в 1,1 рази, аніонних СПАР в 1,3 рази, залізу загальному в 2,8 рази, нафтопродуктах в 1,3 рази;

- скидання зворотних вод з очисних споруд (випуск № 2) у річку Хомора з перевищенням нормативів ГДС по ХСК (16,9 мгО/дм3 при нормативі ГДС 14,8 мгО/дм3); фіксується погіршення якості річкової води у контрольному створі 500 м нижче скиду (випуск № 2) в порівнянні із контрольним створом 100 м вище скиду по: сухому залишку в 1,04 рази, завислих речовинах в 1,02 рази, ХСК в 1,0 рази, хлорид-іонах в 1,5 рази, сульфатах в 1,0 рази, фосфатах в 1,1 рази, азоту амонійному в 1,2 рази, нітрат-іонах в 1,7 рази.

За таких обставин, 10 лютого 2020 року відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення № 005377відносно в.о. начальника цеху водопостачання та водовідведення ТОВ «ПКПФ - Україна» ОСОБА_1., копію якого отримано останнім в цей же день про що свідчить його підпис.

Також, у даному протоколі зазначено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 30 хв. 17 лютого 2020 року у приміщенні Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області за адресою: м. Хмельницький, вул. І.Франка, 2/2, каб.106.

17 лютого 2020 року відповідачем винесено постанову № 55/03, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.59 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн.

Вирішуючи питання законності оскаржуваної постанови, суд виходить із такого.

Так, статтею 44 Водного кодексу України визначено, що водокористувачі зобов`язані:

- економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод;

- використовувати воду (водні об`єкти) відповідно до цілей та умов їх надання;

- дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;

- використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї;

- не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об`єктам та об`єктам навколишнього природного середовища;

- утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої;

- здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами;

- здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;

- здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;

- безперешкодно допускати на свої об`єкти державних інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони довкілля, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безоплатно необхідну інформацію;

- своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства;

- своєчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування про виникнення аварійних забруднень;

- здійснювати невідкладні роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об`єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством;

- виконувати інші обов`язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.

Згідно зі ст.70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Водокористувачі зобов`язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони:

- можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовного водопостачання;

- містять цінні відходи, що можуть бути вилучені;

- містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи технологічних відходів;

- містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі концентрації;

- перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань;

- за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи;

- призводять до підвищення температури води водного об`єкта більш ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період;

- є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження.

Частиною 1 статті 59 КУпАП України визначено, що забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію грунтів та інші шкідливі явища, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» № 1314-VII від 05 червня 2014 року вимірюванням вважається процес експериментального визначення одного або декількох значень величини, які можуть бути обґрунтовано приписані величині.

Результати вимірювань можуть бути використані у сфері законодавчо регульованої метрології за умови, що для таких результатів відомі відповідні характеристики похибок або невизначеність вимірювань.

Так, наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20 липня 2009 року затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика).

Дана Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, зокрема забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування. Також, встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами.

Пунктом 2.1 Методики визначено, що наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об`єкт з перевищенням ГДС вважаються:

- скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством;

- скиди забруднюючих речовин внаслідок порушення регламенту санкціонованого скиду зворотних вод з перевищенням за окремими показниками нормативів ГДС регламенту;

- скиди забруднюючих речовин внаслідок аварійного скиду зворотних вод;

- самовільний скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування.

Факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом (п. 2.2 Методики).

Відповідно до п.2.3 Методики при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи.

Вимірювання, відбір та аналіз проб вод здійснюються відповідно до нормативних документів. Розряд останньої цифри результату вимірювань та останньої значущої цифри похибки вимірювань повинні відповідати один одному.

При порівнянні результатів вимірювань концентрацій забруднюючих речовин із відповідними установленими нормативами ГДС значення похибок вимірювання не враховуються.

Таким чином, відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не враховані наявність похибок, оскільки наведеними вище нормами не передбачено врахування похибки вимірювань.

Щодо твердження ОСОБА_1 про порушення відповідачем вимог КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд вказує на таке.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (ч.2 ст.33 Кодексу).

Згідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вже зазначалось вище, судом встановлено, що винесенню постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 передувало складення протоколу про адміністративне правопорушення, у якому встановлено допущення порушень ст.ст.44, 70 Водного кодексу України, та у котрому також було зазначено про дату, час та місце розгляду справи.

Копію протоколу позивач отримав у день його складання, а відтак, не був позбавлений можливості скористатися правами, визначеними ст.268 КУпАП, зокрема, щодо подання доказів про його особу, сімейний та майновий стан, а також зазначення обставин, що пом`якшують його відповідальність.

За таких обставин, твердження ОСОБА_1 про порушення відповідачем вимог ст.ст.33, 278 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови не заслуговують на увагу та спростовуються наведеними вище доказами.

Керуючись наведеним, ст.ст.77, 242-246, 255, 286, 293, 295, п.3 р.VI «Прикінцеві положення» КАС України,

ухвалив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Полонський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження, визначений ст.295 КАС України, продовжується на строк дії такого карантину.

Позивач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, ідентифікаційний код 38045514, місцезнаходження: м. Хмельницький, вул. І.Франка, 2/2, поштовий індекс 2900.

Суддя А.Г.Горщар