Ухвала суду № 89315131, 18.05.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

№ провадження 2/646/1480/2020

Справа № 646/2788/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про передачу справи за підсудністю

18.05.20 м. Харків

Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Білінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», третя особа: Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , інтереси яких представлені адвокатом Защук В.В., звернулись до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом, в якому, просять стягнути з відповідача КП «Харківські теплові мережі» відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Розглядаючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що вищевказаний позов слід направити за підсудністю за таких підстав.

Як вбачається з матеріалів позову, звертаючись за підсудністю до Червонозаводського районного суду м. Харкова, позивачі керувались ч.5 ст.28 ЦПК України, подаючи позов за своїм зареєстрованим місцем проживання.

Відповідно до ч.5 ст.28 ЦПК України, якою встановлені правила альтернативної підсудності, за зареєстрованим місцем проживання позивача можуть пред`являтись позови про захист прав споживача.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Перевіряючи твердження позивача про підсудність вищевказаного позову Червонозаводському районному суду м. Харкова як суду за зареєстрованим місцем проживання позивачів, суд виходить з наступного.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками, продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12 травня 1991 р. № 1023-XII "Про захист прав споживачів". Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п.22 ч.1 ст.1 Закону № 1023-ХІІ споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Із пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено саме Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.

Підставою звернення позивачів з вищевказаним позовом не є порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживача». Позов не містить жодного посилання на порушення прав позивачів саме як споживачів та способи їх захисту, передбачених саме цим Законом, оскільки позовні вимоги стосуються матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Залиття квартири в результаті аварійної ситуації з трубопроводом центрального опалення на горищі будинку не охоплюється договірними відносинами між сторонами як споживачами та надавачем послуг, відповідно, не може вважатись вимогою в порядку захисту прав споживачів.

Отже, позов має розглядатися за правилами підсудності, визначеними ч. 2 ст. 27 ЦПК України.

Правовідносини, що виникли між сторонами за вищевказаним позовом, не є правовідносинами у сфері захисту прав споживачів, а тому на них не поширюються вимоги ЦПК України про право позивача на альтернативну підсудність - за зареєстрованим місцем проживання позивача. Отже, вищевказаний позов є непідсудним Червонозаводському районному суду м. Харкова.

За правилом загальної територіальної підсудності, встановленої ч.2 ст.27 ЦПК України, позови до юридичної особи пред`являються за її місцем знаходження згідно з ЄДРПОУ.

Як вбачається з Реєстру, місцезнаходженням відповідача КП «Харківські теплові мережі» як юридичної особи є адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11.

Отже, вищевказаний позов є підсудним Комінтернівському районному суду м. Харкова, як суду за місцезнаходженням відповідача - юридичної особи.

Частиною 9 статі 187 ЦПК України, яка регулює питання відкриття провадження у справі, передбачено, що в разі, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України (2017 р.), суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що матеріали позову (оскільки провадження у справі ще не відкрито) слід передати на розгляд до належного суду – Комінтернівського районного суду м. Харкова, до територіальної юрисдикції якого відноситься даний позов.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст.27 ч.2, 31 ч.1 п.1, 187 ч.9, 258-260 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», третя особа: Комунальне підприємство «Жилкомсервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди- передати на розгляд за підсудністю до Комінтернівського районного суду м. Харкова.

Ухвала може бути оскаржена позивачем апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Білінська О.В.