Рішення № 89314709, 06.05.2020, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/215/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2020 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - Вовк Л.В.

з участю секретаря - Полешко О.С.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив :

У березні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначив, що 28.08.2007 року ОСОБА_3 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» (правонаступником якого є «АТ КБ «Приватбанк») із метою отримання банківських послуг , отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Підписом заяви відповідач погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку. Зобов`язання за договором про надання банківських послуг позивач виконав у повному обсязі та надав відповідачу кошти та можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав і не повернув грошові кошти, а також проценти за користування кредитом. У зв`язку з цим утворилась заборгованість, яка станом на 31.12.2017 року, становить 117 000,00 грн, з яких 6039,74 грн -заборгованість за кредитом, 110960,26 грн -заборгованість за відсотками за користування кредитом. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 117 000,00 грн, а також судові витрати у розмірі 1672,70 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився , подав заяву про слухання справи у його відсутність , позов підтримав , просить задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала , просить відмовити .

Суд, заслухавши пояснення сторін , дослідивши письмові докази по справи , дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 28.08.2007 року ОСОБА_3 підписава анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

На підтвердження позовних вимог, позивач надав розрахунок заборгованості за договором б/н від 28.08.2007 року, копію анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 28.08.2007 року подану від імені ОСОБА_3 , витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку .

Згідно із розрахунком заборгованості, доданого представником позивача до позовної заяви, відповідач зобов`язання щодо повернення суми кредиту не виконав, у зв`язку з чим станом на 31.12.2017 року утворилася заборгованість у розмірі 117 000,00 грн., з яких 6039,74 грн. -заборгованість за кредитом, 110 960,26 грн. -заборгованість за відсотками за користування кредитом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що у анкеті-заяві зазначено: вид картки: Універсальна ; Валюта: гривня; Вид кредитного ліміту: фінансовий; Кредитний ліміт: 1400 грн; Базова процентна ставка 3 % на місяць на залишок заборгованості . Строк дії кредитного ліміту: відповідає строку дії картки.

Тобто, із зазначеної анкети-заяви, яка підписана відповідачем, вбачається, що сторони погодили розмір процентів за користування кредитом та є всі підстави для стягнення відповідних платежів з відповідача.

Згідно розрахунку, наданого банком, який не спростовувався відповідачем, заборгованість по процентам за користування кредитом, за період з 13.09.2007 по 31.12.2017 року становить 110 960,26 грн.

Частиною 3 ст. 1056 -1 ЦК України в редакції Закону України від 12 грудня 2008 року N 661-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку" визначено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Розмір процентної ставки за користування кредитом у розмірі 36% річних сторонами погоджено, про що свідчить підписана відповідачем анкета-заява.

Однак, заява позичальника не містить умов сплати процентів за несвоєчасне виконання зобов`язань у підвищеному розмірі.

Із розрахунку заборгованості, наданої банком, вбачається, що проценти на поточну заборгованість нараховані, за період з 13.09.2007 по 31.12.2017 року 36% 34,8%, що обумовлено договором між сторонами та не перевищує обумовлений відсоток. З 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2017 року ставка зросла до 43,2%, що є більше від обумовленої договором процентної ставки.

Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України, в редакції чинній на час підписання анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно частини 3 цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У частині 4 указаної статті передбачено, що у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором.

Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.

У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

З огляду на вищенаведене, боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Таку правову позицію висловили Верховний Суд України у справі №6-1374цс17 від 11.10.2017 року та Верховний Суд у справі №342/180/17 від 03 липня 2019 року.

Між тим, матеріали справи не містять навіть посилання на тип процентної ставки, застосованої Банком, позивачем не надано доказів узгодження сторонами змінюваної процентної ставки, порядку та періодичності її зміни, порядку розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу, інших вимог, передбачених законом для застосування змінюваної процентної ставки.

Банк не надав суду жодного належного доказу узгодження сторонами процентної ставки на рівні 43,2% річних та підстав її підвищення, також не надано жодного доказу сповіщення відповідача про збільшення процентної ставки, що є прямим порушенням вимог ст.1056-1 ЦК України.

Зміна розміру фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку позивачем з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2017 року - у розмірі 43,2% на прострочену заборгованість є нікчемною, оскільки докази того, що збільшення розміру процентної ставки погоджено із відповідачем відсутні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про безпідставність дій банку з приводу нарахування відповідачу збільшеної відсоткової ставки, неузгодженої належним чином.

Заборгованість за процентами за період з 13 вересня 2007 року по 31 березня 2015 року (до неправомірного підвищення процентної ставки) становила 6 366,27 грн, тому саме ця сума процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Отже, суд вважає частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь банку заборгованость по процентах за користування кредитом, за період з 13.09.2007 року по 31.03.2015 року у розмірі 6 366,27 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом, за період з 01.04. 2015 року по 31.12.2017 року, слід відмовити.

Щодо тіла кредита , то суд зазначає , що відповідачем сплачено тіло кредиту у розмірі 6400,00 грн. до ухвалення рішення і спір з цього приводу відсутній , про що свідчать матеріали справи, тому підстав для стягнення тілу кредиту у суду не має .

На підставі ст.141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, за подання позовної заяви, у розмірі 91,02 грн.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 610, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 10, 12, 13, 76, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по процентах за користування кредитом, за період з 13.09.2007 року по 31.03.2015 року,у розмірі 6 366 (шість тисяч триста шістдесят шість) грн. 27 коп.,яку зарахувати на р/р № НОМЕР_1 , МФО № 305299, ЄДРПОУ 14360570.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» сплачений судовий збір у розмірі 91 (дев`яносто одна) грн. 02 коп., який зарахувати на р/р № НОМЕР_1 , МФО № 305299, ЄДРПОУ 14360570.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його оголошення та в порядку ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлений 08.05.2020 року.

Найменування сторін :

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»: юридична адреса: вул.Грушевського,1Д, м.Київ.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_2 ;

Суддя Л.В. Вовк