Ухвала суду № 89311940, 24.04.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/2088/18

У Х В А Л А

24 квітня 2020 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Скрипник К.О.

при секретарі - Водоп`янової А.О.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018040690000580 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Степанова М.Л.,

захисника адвоката ОСОБА_2 У ОСОБА_3 огли,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ризики, які послужили підставою для обрання йому саме такого запобіжного заходу не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі, ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_4 огли заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив суд застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думки обвинуваченого та захисника, приходить до наступного висновку.

За положеннями статті 331 КПК України під час судового розгляду суд заклопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити,скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.

Суд вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 зазначає, що існує достатньо підстав вважати, що опинившись на волі, обвинувачений може переховуватись від суду, адже у нього відсутні міцні соціальні зв`язки та існує обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, за яке у разі доведення його вини може бути призначено покарання до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, те, що він раніше неодноразово судимий, вчинив злочин у період іспитового строку, обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити новий злочин, відсутні докази на підтвердження наявності в нього стійких соціальних зв`язків, які стримували би його від намірів переховуватися від суду, оскільки він неодружений та не працевлаштований.

Відтак, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування такого запобіжного заходу не зменшилися та не перестали існувати та суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаний із триманням під вартою, у тому числі домашній арешт, не зможуть запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, оскільки ризики об`єктивно існують і для їх запобігання необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, на даному етапі судового розгляду кримінального провадження не зменшилась. Нових даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надійшло, стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення. Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду.

З огляду на наведене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду, від виконання процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечення виконання ним процесуальних рішень, з урахуванням цілей п.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 ..

Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 334, 369, 371, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 21 червня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.

Суддя К.О. Скрипник