Ухвала суду № 89311484, 15.05.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/3195/20

Провадження №2-з/201/82/2020

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

15 травня 2020р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська – Ткаченко Н.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення пені та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

З 03.04.2020р. в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення пені та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 08.04.2020р. позовна заява прийнята до розгляду та провадження у справі відкрито з призначенням спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ас.№13).

21.04.2020р. до суду надійшла заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову, яка ухвалою судді Ткаченко ОСОБА_3 В. від 12.05.2020р. повернута позивачу (а.с.№21).

14.05.2020р. повторно надійшла заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просив в межах суми 224 190грн. накласти арешт на майно ФОП ОСОБА_2 за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 та за місцем роботи - в майстерні по виготовленню та установці могильних пам`ятників, що знаходиться на території Запорізького кладовища в м. Дніпро. В обґрунтування, позивач посилався на те, що ним поданий позов про стягнення з відповідача пені за весь час прострочення виконання умов замовлення від 05.07.2019р., проте відповідач тривалий час і навмисно порушує взяті на себе зобов`язання. Зазначаючи, що відповідач може приховати своє майно задля уникнення звернення на нього стягнення, просив вжити заходи забезпечення позову. Також позивач просив звільнити його від сплати судового збору, у зв`язку з тим, що він відноситься до категорії малозабезпечених, не працює та отримує пенсію в розмірі 1 638грн.

Ознайомившись із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, вважаю за можливе його задовольнити, а в задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи, що розмір судового збору за подачу заяви про забезпечення позову становить 420грн. 20коп., а розмір пенсії позивача дорівнює 1 638грн. (судовий збір становить ј від місячного доходу позивача), то вважаю за можливе задовольнити клопотання позивача ОСОБА_1 та звільнити його від сплати судового збору за подачу заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Задовольняючи вимоги щодо звільнення від сплати судового збору за подачу заяви про забезпечення позову, також врахована практика ЄСПЛ по справі «Креуз проти Польщі».

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить визнати протиправним те, що відповідач після 05.08.2019р. не виконав умови замовлення від 05.07.2019р. та не виплатив пеню, просить стягнути пеню в розмірі 191 595грн. + 795грн. за кожен наступний день, починаючи з 03.04.2020р. та до винесення судом рішення чи до установлення пам`ятника на могилі дружити в повній мірі, а також відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10 000грн.

З наданих позивачем до позовної заяви документів, а також з відзиву представника відповідача на позовну заяву вбачається, що між сторонами виник спір щодо належного виконання умов замовлення від 05.07.2019р. на виготовлення, продаж та встановлення надмогильної споруди на могилі померлої ОСОБА_4 .

В провадженні судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюка О. ОСОБА_5 на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про визнання перевищення строку неправомірним, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, в рамках розгляду якої ухвалою від 06.09.2019р. було заборонено ФОП ОСОБА_2 вчиняти на могилі ОСОБА_4 будь-які дії, крім продовження встановлення пам`ятника за замовленням ОСОБА_1 від 05.07.2019р.

Крім того, рішенням суду від 27.02.2020р. по цивільній справі ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій, повернення суми передплати, відшкодування моральної шкоди відмовлено в задоволенні позовних вимог (на сьогоднішній день рішення оскаржується в апеляційному порядку).

Також, в провадженні судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщева С.С. перебуває цивільна справа № 201/13920/19 за позовом ОСОБА_6 про визнання недійсним замовлення на виготовлення, продаж та встановлення надмогильної споруди.

Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що відповідач тривалий час і навмисно порушує взяті на себе зобов`язання за замовленням від 05.07.2019р. та з метою уникнення відповідальності може приховати своє майно. У зв`язку з цим, позивач просив накласти арешт на нерухоме майно, що знаходиться за місцем проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 та за місцем роботи в майстерні по виготовленню та установці могильних пам`ятників, що знаходиться на території кладовища за адресою: АДРЕСА_2 .

Задля з`ясування належності відповідачу на праві власності майна, на яке позивач просить накласти арешт, 15.05.2020р. судом в межах розгляду заяви про забезпечення позову, була отримана Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та встановлено, що об`єкти нерухомості, на які позивач просить накласти арешт, не зареєстровані на праві власності за відповідачем у встановленому законом порядку, а тому відсутні підстави для накладення на це майно арешту.

За відповідачем, як за фізичною особою, зареєстроване право власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , проте відомості про вартість цього майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні, а тому суд позбавлений можливості встановити співмірність заявлених позовних вимог до вартості майна, що належить відповідачу.

Крім того, відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, враховано що вона не містить обґрунтування необхідності вжиття саме такого виду забезпечення позову, як арешт майна, який полягає не тільки у позбавленні відповідача права розпоряджатися та володіти майном, а й у праві користуватися ним, що в свою чергу, направлено на суттєве обмеження прав відповідача, як власника майна.

Підводячи підсумок викладеному, вважаю за необхідне в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення пені та відшкодування моральної шкоди, відмовити в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 136, 149, 150, 260, 353 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИЛА :

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подачу заяви про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення пені та відшкодування моральної шкоди – задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору в сумі 420грн. 40коп. за подачу заяви про забезпечення позову.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення пені та відшкодування моральної шкоди – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.