Вирок № 89309601, 19.05.2020, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/608/19

Провадження №1-кп/145/29/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2020 р. Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ратушняка І. О.

при секретарі Тихій О.Н.

за участі прокурора Слободяна В.М.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Жикевич В.П.,

законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 ,

представника ювенальної превенції Тиврівського ВП Цибульського С.В.,

представника служби в справах дітей Сауляк О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020320000051 від 14.03.2019 року, відносно вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженцем м.Гнівань Тиврівського району Вінницької області, жителем АДРЕСА_1 ромадянина України , раніше несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

встановив:

13.03.2019 близько 20-00 год. ОСОБА_2 , перебуваючи на вул. Гагаріна в с. Нове Місто Тиврівського району Вінницької області , маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, шляхом застосування фізичного насильства до ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, наніс ліктем один удар по обличчю, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження, у вигляді синця, садна та рани на лівій щоці, які виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), і по ступеню тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень, що підтверджується висновком експерта №44/42 від 19.03.2019 та відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Samsung» моделі «GТ-Е1232В Duo», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2213-2215/19-21 від 20.03.2019 становить 275 грн, стартовим пакетом мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку судово - товарознавчої експертизи №2213-2215/19-21 від 20.03.2019 становить 25 грн. та пачкою сигарет «Київ Економ Червоні», вартість якої згідно висновку судово - товарознавчої експертизи №2213-2215/19-21 від 20.03.2019 становить 19,75 грн.

Після вчиненого ОСОБА_2 залишив місце злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_1 на загальну суму 319 грн. 75 коп.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав. Показав, що ввечері 13.03.2019 йшов по вулиці Гагаріна в с.Нове Місто, зустрів дядька ОСОБА_1 , попросив його подзвонити, однак він не дав, тому ударив його та забрав мобільний телефон та пачку сигарет. У вчиненому щиро розкаявся.

Суд вважає показання обвинуваченого є достовірними, правдивими, належними та допустимими, оскільки вони не спростовуються, а навпаки підтверджуються показаннями потерпілого, свідків та письмовими доказами.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 6 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

В силу ч.1 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Також винуватість ОСОБА_2 підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема:

протоколом прийняття заяви від ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення від 14.03.2019;

рапортом начальнику Тиврівського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області про вчинення грабежу;

заявою ОСОБА_3 про дозвіл огляду домогосподарства в АДРЕСА_4 ;

протоколом огляду місця події від 14.03.2019, відповідно до якого оглянуто господарство ОСОБА_4 , в АДРЕСА_4, де він проживає із співмешканкою ОСОБА_3 та прийомним сином ОСОБА_2 . При проведенні огляду ОСОБА_2 добровільно видав мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GТ-Е1232В Duo», із стартовим пакетом мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_2 ;

протоколом проведення слідчого експерименту від 26.03.2019, при якому ОСОБА_2 розповів та відобразив обставини події 13.03.2019, в с.Нове Місто, по вулиці Гагаріна, як саме він за допомогою фізичного насильства відкрито заволодів мобільним телефоном ОСОБА_1 ;

висновком судово-товарознавчої експертизи №2213-2215/19-21 від 20.03.2019, відповідно до якої вартість мобільного телефону марки «Samsung» моделі «GТ-Е1232В Duo», становить 275 грн, вартість стартового пакету мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_2 , становить 25 грн, вартість пачки сигарет «Київ Економ Червоні» становить 19,75 грн;

постановою про приєднання речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 12.08.2016 р., відповідно до якої мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GТ-Е1232В Duo» та стартовий пакет мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_2 приєднано до матеріалів справи та повернуто на відповідальне збереження ОСОБА_1 під розписку;

а також показаннями потерпілого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , допитаних в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_1 дав показання, відповідно до яких ввечері 13.03.2019 на вулиці Гагаріна в с.Нове Місто він зустрів ОСОБА_2. ОСОБА_2 хотів телефон, ударив його. Коли він впав, ОСОБА_2 забрав телефон та цигарки. Наступного дня ОСОБА_2 віддав телефон після того, як він викликав поліцію. Претензій до обвинуваченого не має, вибачив його, просить суворо не карати.

Свідок ОСОБА_5 показав суду, що він - голова Новоміської сільської ради, Обвинувачений ОСОБА_2 виховувався у неповній сім`ї, закінчив 9 класів, далі не навчається, зарекомендував себе не з кращої сторони, зловживає алкоголем.

Свідок ОСОБА_6 показала суду, що вона - заступник директора по виховній роботі у Сутисківській школі-інтернаті, де ОСОБА_2 навчався 2 роки. Спочатку гарно зарекомендував себе, а в 9 класі став часто пропускати, після 9 класу навчання не продовжив.

Свідок ОСОБА_7 показав суду, що ввечері 13.03.2019 до нього зайшли ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Вони разом грали карти, між ними сварки не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_2 повинен нести відповідальність за ч.2 ст.186 КК України, оскільки вчинив грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Призначаючи покарання за вчинене, суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного ОСОБА_2 (раніше несудимий, посередньо характеризується за місцем проживання), обставини, що пом`якшують покарання, до яких суд відносить визнання винуватості за вчинене суспільнонебезпечне діяння, запевнення в подальшому не вчиняти злочини, обставин, які обтяжують його відповідальність, в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні, складеної Тиврівським районним відділом з питань пробації, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченому оцінюється як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_2 без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства; виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Згідно положень ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003, за №7 «Про судову практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

На основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, керуючись ст.ст.50, 65 КК України, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, та приходить до висновку, що його виправлення і перевиховання можливо досягти без ізоляції від суспільства в умовах здійснення постійного контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням із застосуванням положень ст.ст.75, 76, 104 КК України.

Стягнути з обвинуваченого витрати за проведення експертизи.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 371, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_2 а визнати винним за ч.2 ст.186 КК України призначити покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,104 КК України звільнити ОСОБА_2 а від відбування покарання, якщо протягом іспитового строку терміном 1 (один) рік 6 (шість) місяців він не вчинить нового злочину.

На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 а обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові доказ: мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GТ-Е1232В Duo» та стартовий пакет мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_2 , які повернуто на відповідальне збереження ОСОБА_1 , залишити власнику.

Стягнути з ОСОБА_2 а на користь держави 471 (чотириста сімдесят одну) гривню 00 копійок за проведення товарознавчих експертиз.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Тиврівський районний суд Вінницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, судове рішення набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя Ратушняк І. О.