Ухвала суду № 89307031, 12.05.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13369/20

Провадження № 2/761/5637/2020

У Х В А Л А

Іменем України

12 травня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Притула Н.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсиббанк» про зобов`язання вчинити дії, скасування наказу, видачу наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2020 року надійшла вказана позовна заява.

Статті 175, 177 ЦПК України визначають вимоги до позовної заяви.

Згідно ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Разом з тим, ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до матеріалів справи, позивач не сплатив судовий збір за подання даного позову.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналізуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», можна зробити висновок, що від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позову, в якому заявлено вимоги саме щодо стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Так, у своїй заяві позивач просить: видати трудову книжку; скасувати наказ про звільнення; видати новий наказ, із зазначенням дня звільнення, в який було видано трудову книжку; стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Тобто, вбачається, що позивачем заявлено три окремі вимоги, що мають немайновий характер та одну вимогу майнового характеру, за які в даному випадку, в розумінні положень Закону України «Про судовий збір», заявнику необхідно сплатити судовий збір, так як дані вимоги не є вимогами про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

Так, п. 1.1) ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір, який становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.).

Водночас, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Крім того, згідно роз`яснень, які містяться в п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, у разі, якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Крім того, як зазначено у висновках Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №12-301гс18, за змістом приписів ст.ст. 94, 116, 117 КЗпП України та ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними, в передбачений законом строк, винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право, згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Так, у своїй заяві позивач заявляє вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, що у відповідності до висновків Великої Палати Верховного Суду не відноситься до структури заробітної плати, а отже, і до справ про стягнення заробітної плати, під час розгляду яких позивач звільняється від сплати судового збору.

Таким чином, з урахуванням вимог та порядку сплати судового збору, визначених Законом України «Про судовий збір», ціни позову визначеної позивачем (4000,00 грн.), а також того, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн., за заявлені у позовній заяві три окремі вимоги, які мають немайновий характер позивачу необхідно сплатити 2522,40 грн. (840,80 грн. + 840,80 грн. + 840,80 грн.) та за вимогу майнового характеру - 840,00 грн., тобто всього 3363,20 грн.

Зазначений судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами Шевченківського районного суду м. Києва:

Отримувач коштів УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37995466

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA628999980313151206000026011

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Крім того, варто зазначити, що ч. 2 ст. 27 ЦПК України встановлено, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

При цьому, ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Так, в даному випадку, вбачається, що позивач звернувся до суду, в порядку ч. 1 ст. 28 ЦПК України, за місцем своєї реєстрації, проте в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували його місце реєстрації у встановленому законом порядку, саме за вказаною у позовній заяві адресою, що позбавляє суд можливості відкрити провадження у даній справі та визначити її підсудність, саме за Шевченківським районним судом м. Києва, так як місце знаходження відповідача у даній справі (юридична адреса) - не відноситься до території Шевченківського району м. Києва.

Частиною 2 ст. 83 ЦПК України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

За змістом ч. 2 ст. 95 цього Кодексу письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Однак позивачем при поданні позову до суду разом з доданими до нього письмовими доказами, не було дотримано положення ст. ст. 83, 95 ЦПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, оскільки позивачем не дотримані вищенаведені положення ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява має бути залишена без руху відповідно з наданням заявникові строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 176, 177, 185 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсиббанк» про зобов`язання вчинити дії, скасування наказу, видачу наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху, надавши позивачу строк в десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, роз`яснивши, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута йому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.Г.Притула