Рішення № 89306946, 24.02.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38524/18

Провадження № 2/761/658/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Пірак М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» про розірваня договору та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги наступним. Позивач є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , площа якого становить 111, 3 кв.м. Між ОСОБА_1 та відповідачем 01.03.2014 р. було укладено договір про замовленя послуг з утримання будинку та прибудинкової території. За умовами договоруц відповідач взяв на себе обов`язок самостійно або шляхом залучення фізичних та/або юридичних осіб забезпечувати надання позивачу послуг з утримання будинку та прибудинкової території, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Також сторони домовились, що плата за опалення нараховується щомісячно, пропорційно площі приміщення споживача, в опалювальний період, згідно наданих актів приймання - передавання товарної продукції ПАТ «Київенерго». Крім того, відповідач зобов`язався надавати послуги належної якості та надавати позивачу рахунок та Акт виконаних робіт на загальну суму місячного платежу. Однак, відповідач не здійснив надання послуг постачання теплової енергії та послуг з утримання будинку та прибудинкової території, що є підставою для розірвання договору. Разом з тим, позивач певний час здійснював плату за послуги, не отримуючи їх. Так, з лютого 2015 р. по липень 2018 р. позивачем було сплачено фактично не надані житлово-комунальні послуги суму у розмірі 58 857,39 грн., які мають бути стягнуті з відповідача, як такі що отримані безпідставно. З огляду на наведене, представник позивача просить суд розірвати договір про замовлення послуг з утримання будинку та прибудинкової території від 01.03.2014 р., який був укладений між ОСОБА_1 та Товариством багатоквартирного будинку «Комфорт»; стягнути з Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 58 857 грн. 39 коп.

16.10.2018 р. у даній цивільній справі відкрито провадження, з огляду на положення ст. ст. 19,274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представником відповідача подано відзив на позов. Зазначено про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог. Представник ТСББ «Комфорт» наголосив, що відповідач щомісячно надавав позивачу Акти здачі-прийняття робіт за обслуговування будинку та прибудинкової території та рахунки - фактури. Теплопостачання житлового будинку здійснюється на підставі договору на постачання теплової енергії, укладеного між відповідачем та ППАТ «Київенерго». Порядок фіксації ненадання послуг визначається Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а порядок проведення перерахунку розміру плати - визначений постановою КМУ від 11.12.2013 р. № 970. Позивачем не доведено обставини, на які він посилається в позові - докази щодо не належного виконання умов договору не надано ОСОБА_1 . Крім того, позивач з лютого 2015 р. по 31.04.2018 р. припинив виконувати зобов`язання за спірним договором та товариство звернулось до суду з метою стягнення заборгованості.

У відповіді на відзив представник ОСОБА_1 зазначив, що представником відповідача до відзиву не було долучено Актів надання житлово-комунальних послуг, що свідчить про те, що вони не надавались.

В подальшому позивач направив в адресу суду Акт від 01.03.2019 р. складений співвласниками будинку АДРЕСА_2 про ненадання ОСББ «Комфорт» в період з 2006 р. по 01.07.2015 р. послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наданим доказам суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Встановлено і не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 .

Також встановлено, що власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 створено Товариство співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» (Код ЄДРПОУ 26008186).

Як вбачається з наданих доказів, і не оспорюється сторонами, що 01 березня 2014 р. між Товариством співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» та ОСОБА_1 було укладено договір про замовлення послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

За умовами зазначеного договору, ТСББ «Комфорт» взяв на себе зобов`язання самостійно або шляхом залучення фізичних та/або юридичних осіб забезпечити надання позивачу послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вбачається з п. 2.2. договору, оплата за опалення нараховується щомісячно, пропорційно площі приміщення споживача, в опалювальний період, згідно наданих Актів приймання - передавання товарної продукції ПАТ «Київенерго».

Крім того, як вбачається з п. 3.4.3. договору відповідач взяв на себе зобов`язання надавати споживачеві рахунок та Акт виконаних робіт на загальну суму місячного платежу.

В свою чергу споживач взяв на себе зобов`язання забезпечити своєчасно отриманих від ТСББ послуг за встановленим внеском у строк та на умовах, що передбачені договором (п. 1.3. договору).

Також сторони домовились, що договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2014 року. У разі коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено в письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, договір вважається щороку продовженим.

Зобов`язанням, відповідно до ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За положеннями ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Представник позивача зазначає, що умови договору відповідачем не виконуються послуги обумовлені умовами угоди не надаються, Акти виконаних робіт не надаються. Договір має бути розірваний, отримані грошові кошти на йог виконання протягом лютого 2015 - липень 2018 р. повернуті, як безпідставно отримані.

За положеннями ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

В розумінні ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Так, сторони укладаючи угоду домовились, що договір може бути розірваний достроково у разі, зокрема, невиконання сторонами його умов (п. 7.2. договору).

З огляду на заявлені вимоги, предметом доказування є невиконання ТСББ «Комфорт» взятих на себе зобов`язань за договором, розірвання якого вимагається.

За приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За положеннями ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи рішення по суті спору, суд має зазначити про застосування положень цивільного процесуального законодавства щодо змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства.

Доказами, відповідно ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, як це визначено ст. 79 ЦПК України.

В свою чергу достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України.

Так, на підтвердження заявлених вимог, представником позивача надано копії квитанцій щодо здійснення ОСОБА_1 відповідних платежів на виконання умов договору, укладеного з ТСББ «Комфорт» 01.03.20114 р.

Також позивачем надіслано в адресу суду Акт від 01.03.2019 р. складений співвласниками будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та позивачем в якому, зокрема, зазначено що в період в період з 2006 р. по 01.07.2015 р. товариство з співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» не надавало послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

З іншого боку, представником відповідача разом із відзивом надано копії договорів, укладених з організаціями, що є постачальниками послуг для будинку АДРЕСА_2 - з ПАТ «Київенерго» про постачання теплової енергії у гарячій воді, з ВАТ «АК «Київводоканал» на послуги водопостачання там водовідведення, з ТОВ «Фірма «Володар - Роз» на вивезення та знешкодження твердих побутових відходів.

Також до відзиву долучено список офісів, які отримали рахунки та акти виконаних робіт за період лютий 2015 - липень 2018 р. з підписом ОСОБА_1 , що засвідчує отримання як рахунків так і актів виконаних робіт за вказаний період.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, ч. 2 ст. 80 ЦПК України.

Так, на глибоке переконання суду, Акт складений співвласниками будинку 01.03.2019 р. не може бути покладений в основу рішення, зважаючи на те, що складений після відкриття провадження у справі, беручи до уваги зазначений у Акті період, а саме 2006 р. - 01.07.2015 р. та з огляду та не, що інформація, яка міститься у документі спростовується доказами наданими представником ТСББ «Комфорт».

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем, його представником не доведені обставини невиконання ТСББ «Комфорт» взятих на себе зобов`язань, а тому не вбачає за можливе задовольнити позов в частині розірвання спірного договору.

Також не може бути задоволена і вимога про стягнення з відповідача суми коштів сплаченої за договором, зважаючи на те, що підстави вважати останні такими, що отримані безпідставно відсутні.

Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2-5,11-13,141,196,223,258,259,263,268, 352,354, ЦПК України, ст. ст. 509, 901,907,1212 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Комфорт» про розірваня договору та стягнення коштів залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 24.02.2020 року

Суддя: