Рішення № 89305668, 12.05.2020, Соснівський районний суд м. Черкас

712/1242/20

2/712/1079/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Юр`євої К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» про стягнення грошових коштів не виплачених при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод», в якому просить: стягнути з відповідача на користь позивача нараховану але не виплачену заробітну плату у розмірі 25144, 58 грн. (двадцять п`ять тисяч сто сорок чотири грн. 58 коп.), середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у період з 28 березня 2016 року по 17 серпня 2018 року, позивач знаходився у трудових відносинах з AT «Черкаський приладобудівний завод» (правонаступник ПАТ «Черкаський приладобудівний завод»).

17 серпня 2018 позивач був звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджується записом у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 .

Під час перебування у трудових правовідносинах з відповідачем, останнім було нараховано, але не виплачено позивачу заробітну плату у розмірі 25144,58 грн. (двадцять п`ять тисяч сто сорок чотири) гривні 58 копійок, що підтверджується довідкою, виданою відповідачем, за вих. № 2 від 22.01.2020 року.

В порушення вимог ч.1 ст. 116 КЗпП України, в день звільнення, 17 серпня 2018 року, відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми, які належать йому при звільненні, та не здійснив їх виплату.

В зв`язку з тим, що відповідач не провів розрахунок з відповідачем при звільненні, з позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 лютого 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у вказаній справі, призначено судове засідання та надано відповідачу строк для подання відзиву на позову заяву.

У визначений вказаною ухвалою суду строк, відповідач - АТ «Черкаський приладобудівний завод» відзив на позовну заяву ОСОБА_1 до суду не надав.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Горстка Я.В. у судове засідання не з`явились, остання звернулася до суду з заявою, в якій просить справу розглянути без їхньої участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечують.

Представник відповідача - АТ «Черкаський приладобудівний завод» у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на його адресу, які отримані відповідачем, що підтверджується повідомленнями про їх вручення.

Згідно ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про дати, час та місце розгляду справи, в судове засідання без поважних причин двічі не з`явився, відзиву чи заперечень щодо позовної заяви до суду не надав. Приймаючи до уваги, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, приходить до наступного.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28 березня 2016 року прийнятий на роботу до ПАТ «Черкаський приладобудівний завод» контролером КПП у відділ № 85 на підставі наказу № 9-к від 25 березня 2016 року; 01 листопада 2016 року позивач переведений контролером КПП у відділ охорони на підставі наказу № 13-к від 01 листопада 2016 року. протоколу № 1 від 20 квітня 2017 року загальних зборів акціонерів товариства

Згідно протоколу № 1 від 20 квітня 2017 року загальних зборів акціонерів, ПАТ «Черкаський приладобудівний завод» перетворено у ПрАТ «Черкаський приладобудівний завод».

Відповідно до протоколу № 1 від 25 квітня 2018 року загальних зборів акціонерів, ПрАТ «Черкаський приладобудівний завод» перетворено у АТ «Черкаський приладобудівний завод».

17 серпня 2018 року позивач звільнений з АТ «Черкаський приладобудівний завод» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, згідно наказу № 77-к від 17 серпня 2018 року (а.с. 6)

Згідно копії довідки АТ «Черкаський приладобудівний завод» за вих. №2 від 22 січня 2020 року, ОСОБА_1 , за час роботи останнього на АТ «Черкаський приладобудівний завод» нараховано та виплачено наступні суми заробітної плати: за грудень 2017 року - 6226 гривень, виплачено 0 гривень; за січень 2018 року - 62 гривні, виплачено 0 гривень; за лютий 2018 року - 3706 гривень, виплачено 2400 гривень; за березень 2018 року - 3495 гривень, виплачено 0 гривень; за квітень 2018 року - 3624 гривні, виплачено 0 гривень; за травень 2018 року - 4079 гривень, виплачено 0 гривень, за червень 2018 року - 3345 гривень, виплачено 3345 гривень, за липень 2018 року 3356 гривень, виплачено 0 гривень, за серпень 2018 року - 2996 гривень 58 копійок, виплачено 0 гривень. Залишок не виплаченої заробітної плати становить 25144 гривні 58 копійок (а.с.8).

Відповідно до ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає і на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або не робочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 116 КЗпП України, виплата роботодавцем - АТ «Черкаський приладобудівний завод» звільненому працівнику - ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у сумі 25144 гривні 58 копійок, повинна бути проведена у день звільнення останнього, тобто 17 серпня 2018 року.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, в порушення вимог ч.1 ст. 116 КЗпП України, 17 серпня 2018 року АТ «Черкаський приладобудівний завод» виплату звільненому працівнику ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої останньому заробітної плати, не здійснив.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Україною Законом від 17 липня 1997 року закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський Суд з прав людини зазначив, що право людини на мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, наприклад, виплати за трудовим договором та інші виплати. При цьому сама по собі відсутність коштів у роботодавця для виплати належних працівникові сум не є підставою для невиконання рішення суду (справа «Баландіна проти України» (заява № 16092/05), рішення від 06 грудня 2007 року; «Батрак проти України» (заява № 50740/06), рішення від 18 червня 1999 року; «Білецька проти України» (заява № 25003/06), рішення від 10 грудня 2009 року).

Згідно довідки АТ «Черкаський приладобудівний завод» за вих. №2 від 22.01.2020р. «Про заборгованість з виплати заробітної плати», сума нарахованої, але не виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , станом на 22 січня 2020 року становить 25144 гривні 58 копійок (а.с.8).

Будь-яких доказів виплати нарахованої АТ «Черкаським приладобудівний завод», але не виплаченої заробітної плати, ОСОБА_1 , станом на день розгляду даної справи, відповідачем не надано та матеріали цивільної справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24 грудня 1999 року, при визначенні середньої заробітної плати необхідно виходити з того, що в усіх випадках, коли, згідно чинного законодавства, вона зберігається за працівником, це необхідно здійснювати відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року.

Відповідно до абз.3 п.2 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, середньомісячна зарплата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (погодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки №2 від 22.01.2020р. «Про заборгованість з виплати заробітної плати», виданої Акціонерним товариством «Черкаський приладобудівний завод», розмір заробітної плати, нарахованої ОСОБА_1 за останні два місяці роботи, що передують його звільненню, становить: за липень 2018 року - 3356 гривень, за серпень 2018 року - 2996,58 гривень (а.с.8).

Кількість робочих днів у липні 2018 року становить 22 дні, у серпні 2018 року - 13 днів, всього - 33 дні.

Згідно розрахунку, здійсненого відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 дорівнює 181 гривень 19 копійок.

Кількість робочих днів за період затримки виплати заробітної плати позивачу за період з 17 серпня 2018 року до 12 травня 2020 року становить 430 днів.

Виходячи з викладеного, розмір середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати ОСОБА_1 становить 77911 гривень 70 копійок (181 гривня 19 копійок (середньоденна заробітна плата позивача) помножити на 430 робочих днів (кількість робочих днів за період затримки виплати заробітної плати - з 17 серпня 2018 року по 12 травня 2020 року)).

Згідно ст.256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В аспекті конституційного звернення, положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу необхідно розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди, встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався (Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №1-5/2012).

Відомості щодо здійснення виплати нарахованої заробітної плати відповідачем суду на день розгляду справи не надані і в матеріалах позовної заяви відсутні.

На підставі вищевикладеного, з відповідача необхідно стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день ухвалення рішення суду.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовною заявою до АТ «Черкаський приладобудівний завод» в частині позовних вимог про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати був звільнений від сплати судового збору, та приймаючи до уваги, що його позовні вимоги підлягають задоволенню, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 840 гривень 80 копійок.

Відповідно до квитанції № 5 від 17 лютого 2020 року, позивачем - ОСОБА_1 при поданні позовної заяви до Соснівського районного суду м. Черкаси в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку з АТ «Черкаський приладобудівний завод», сплачено судовий збір в сумі 840 гривень 80 копійок (а.с.1).

Враховуючи, що позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку підлягає задоволенню у повному обсязі, з відповідача - АТ «Черкаський приладобудівний завод», на користь позивача необхідно стягнути сплачений ним при подачі позову судовий збір в сумі 840 гривень 80 копійок.

На підставі викладеного, відповідно до ст.43 Конституції України, ст.ст.115, 116, 117, 223 КЗпП України, ст.ст.256, 257, 261 ЦК України, та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 206, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355, ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» про стягнення грошових коштів, не виплачених при звільненні, - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод», юридична адреса: 18000, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 5/1, код ЄДРПОУ 14309572, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 25144 (двадцять п`ять тисяч сто сорок чотири) гривні 58 (п`ятдесят вісім) копійок, середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні - з 17 серпня 2018 року по 12 травня 2020 року, у сумі 77 911 (сімдесят сім тисяч дев`ятсот одинадцять) гривень 70 (сімдесят) копійок, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок, а всього - 103897 (сто три тисячі вісімсот дев`яносто сім) гривень 08 (вісім) копійок.

Стягнути з Акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод», юридична адреса: 18000, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 5/1, код ЄДРПОУ 14309572, на користь держави судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Відповідач - Акціонерне товариство «Черкаський приладобудівний завод», адреса: 18000, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 5/1, код ЄДРПОУ 14309572.

Суддя О.М. Борєйко