Ухвала суду № 89304087, 18.05.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/2710/20

2-з/465/64/20

У Х В А Л А

про забезпечення позову

18.05.2020 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Дзеньдзюри С.М.

при секретарі Іванику Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові заяву про забезпечення позову представника позивачки ОСОБА_1 по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: Переспівської сільської ради, державного нотаріуса П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Кірілової Тетяни Миколаївни про визнання заповіту недійсним -

встановив:

Позивачка звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: Переспівської сільської ради, державного нотаріуса П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Кірілової Тетяни Миколаївни про визнання заповіту недійсним.

Крім того, представником позивачки подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Свою заяву мотивує тим, що квартира АДРЕСА_1 , належала на праві приватної власності позивачці ОСОБА_2 та її матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті матері ОСОБА_4 позивачка не мала змоги звернутись з заявою до нотаріуса для відкриття спадкової справи, оскільки в неї викрали паспорт громадянки України, з приводу чого ОСОБА_2 зверталась з відповідною заявою до Франківського ВП ГУ НП у Львівській області. В січні 2020 року стало відомо, що частка квартири АДРЕСА_1 , яка належала покійній ОСОБА_4 , переоформлена на гр. ОСОБА_3 на підставі заповіту ОСОБА_4 . Як зазначає позивачка, ОСОБА_3 є абсолютно сторонньою особою, а покійна ОСОБА_4 не видавала ніякого заповіту на майно в користь останнього. Тому є всі підстави вважати, що підпис покійної ОСОБА_4 на заповіті посвідченому секретарем Переспівської сільської ради в 2014 році являється підробленим ОСОБА_3 з метою заволодіти квартирою померлої.

Предмет позову по даній справі та заявлений представником позивачки захід забезпечення позову у виді накладення арешту на майно, є взаємопов`язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивачки, за захистом яких вона звернулась до суду.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам частини 2 статті 247 ЦПК України.

Суддя, дослідивши матеріали заяви, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову має запобіжний характер і спрямоване на забезпечення можливості виконання ймовірного рішення суду та на недопущення порушень прав осіб, інтересів яких стосується спір.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке заявляється клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Пунктом 4 вищезазначеної Постанови роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позов, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Предметом спору у даній справі є визнання заповіту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого на користь ОСОБА_3 заповідано Ѕ частка квартири АДРЕСА_1 , посвідченого Переспівською сільською радою 06 квітня 2014 року № 57 - недійсним.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , із встановленням заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно вказаної квартири, проводити її реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати її відчуження. При цьому такий вид забезпечення позовних вимог є співмірним із заявленими позивачкою вимогами.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України –

у х в а л и в :

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволити.

В порядку забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: Переспівської сільської ради, державного нотаріуса П`ятої Львівської державної нотаріальної контори Кірілової Тетяни Миколаївни про визнання заповіту недійсним, накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , та заборонити будь-яким особам укладати угоди стосовно вказаної квартири, проводити її реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати її відчуження.

Копію ухвали скерувати Франківському відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - для виконання, сторонам - для відома.

Ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом 15-ти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Стягувач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 .

Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Дзеньдзюра С.М.