Рішення № 89303618, 14.05.2020, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/1053/20

Провадження № 2/686/1967/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2020

14 травня 2020 року

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді – Чевилюк З.А.

за участі секретаря – Перун А.М.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Комунальниик «СБ» про скасування неіснуючого боргу та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «Комунальник «СБ» про визнання вимог КП «Комунальник «СБ» щодо примусу сплатити неіснуючу заборгованість за комунальні послуги в сумі 868,42 грн. необгрунтованими та безпідставними; заборонити в наступному вчиняти дії щодо оприлюднення неіснуючого боргу; зобов`язання КП «Комунальник «СБ» скасувати неіснуючий борг в сумі 868,42 грн, що рахується за кв. АДРЕСА_1 ; стягнення моральної шкоди в розмірі 3000 грн. Повідомила суд про неналежне виконання відповідачем послуг по обслуговуванню будинку, у зв`язку із залиттям її квартири внаслідок неналежного виконання робот по ремонту даху. Відповідач оприлюднює інформацію про існування боргу у позивача, що принижує честь і гідність позивача, змушує знервуватись, що призводить до підвищення кров`яного тиску, загострення хвороб, придбання додаткових ліків, чим завдається моральна шкода, яку позивач оцінює в 3000 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила задоволити. Просила застосувати строк позовної давності щодо вимог, доводів та аргументів відповідача стосовно заборгованості в сумі 877,83 грн. за комунальні послуги за період з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року по особовому рахунку за квартирою АДРЕСА_1 . Представник відповідача позов заперечив та просив відмовити у його задоволені. Повідомив суд, що позовні вимоги до позивача про стягнення заборгованості не пред`являлись. Оголошення про існуючу у позивача заборгованість по квартирі АДРЕСА_1 містило знеособлену інформацію за адресою квартири. Щодо оголошень з прізвищем ОСОБА_1 і даними по заборгованості йому нічого невідомо.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи,суд знаходить позов не підлягаючим задоволенню.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Цивільні права особи здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.(ст.13 ЦК).

Особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.(ст..19 ЦК).

Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому кредитор вправі обрати спосіб захисту, що наданий йому законом, на власний розсуд.

За змістом ст. 5 ЦПК України застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності, тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.(ст.16 Цивільного кодексу України)

Статтею 280 ЦК України передбачено право фізичної особи, особисте немайнове право якої порушено, на відшкодування шкоди, а саме якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

У статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. (п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про вілшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, інші негативні переживання.

Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Позовна давність-це строк у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу(ст.256 ЦК ).

Особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.(ст.267 ЦК).

Позивач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою АДРЕСА_2 .

Між позивачем та відповідачем укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 29.12.2005 року щодо ремонту та обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 03.08.2009 року підтверджено неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо обслуговування будинку за адресою АДРЕСА_2 , залиття квартири 09.09.2008 року у зв`язку з неналежним ремонтом даху.

Позивач неодноразово, в 2009,2010 роках зверталась до відповідача з метою отримання належної якості послуг по обслуговуванню квартири за адресою АДРЕСА_2 , внаслідок незадоволення їх якістю.

Заборгованість за комунальні послуги у позивача за вибіркою по особовому рахунку виникла за період 2007 року-2010 рік. Перерахунок заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням обов`язків по обслуговуванню будинку відповідачем не здійснювався всупереч чинному законодавству.(З.У. «Про житлово-комунальні послуги). Позивач не зверталась до суду з позовом про зобов`язання відповідача здійснити вказаний перерарахунок вартості комунальних послуг.

У суду відсутні відомості щодо звернення відповідача з позовом про стягнення заборгованості за комунальні послуги до позивача. Тому вимоги позивача щодо застосування строку позовної давності є безпідставними та необґрунтованими в рамках даної справи.

Суд здійснює захист порушеного права, а не захищає права потенційно можливо порушені у майбутньому.

Вимоги в частині стягнення моральної шкоди з відповідача не обґрунтовані позивачем та не доведені належними та допустимим доказами. Факт розміщення оголошень про існування заборгованості саме ОСОБА_1 за комунальні послуги відповідачем не доведено суду.

З огляду на викладене, заявлений позов не підлягає задоволенню, обраний спосіб захисту є неефективним та не передбаченим чинним законодавством. Суду не доведено здійснення примусу відповідачем щодо позивача по стягненню заборгованості. Позивач не позбавлена можливості звернутись до суду з позовом до відповідача з підстав встановлених Законом України «Про житлово-комунальні послуги», в порядку встановленому процесуальним законодавством.

Керуючись ст. ст.15,16,22,23,1166,1167 ЦК України, статтями 10, 11,12,81,83,137,141, 259,353 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Комунальник «СБ» про визнання вимог КП «Комунальник «СБ» щодо примусу сплатити неіснуючу заборгованість за комунальні послуги в сумі 868,42 грн. необгрунтованими та безпідставними; заборонити в наступному вчиняти дії щодо оприлюднення неіснуючого боргу; зобов`язання КП «Комунальник «СБ» скасувати неіснуючий борг в сумі 868,42 грн, що рахується за кв. АДРЕСА_1 ;стягнення моральної шкоди в розмірі 3000 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Комунальне підприємство «Комунальник «СБ», селище Богданівці, Хмельницького району, Хмельницької області ,вул..Першотравнева 7/1.

Повний текст рішення виготовлено 18 травня 2020 року.

Суддя З.А.Чевилюк