Ухвала суду № 89302641, 19.05.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

справа № 521/7476/20

провадження № 2з/521/113/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року

Малиновський районний суд міста Одеси, в складі судді Михайлюка О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815) про скасування наказів про зміну істотних умов праці, -

встановив:

В провадженні Малиновського районного суду міста Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815) про скасування наказів про зміну істотних умов праці.

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд зупинення дії наказів директора виконавчого філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 07.05.2020 року № ЦОЗ-3/84 «Про затвердження Положення про виробничий підрозділ Одеська клінічна лікарня на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» та від 07.05.2020 року № 90/ос про призначення генерального директора Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» акціонерного товариства «Українська залізниця».

В обґрунтування вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що вказаними наказами змінено статус Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» із структурного підрозділу на виробничий, а також змінено істотні умови праці ОСОБА_1 як керівника лікарні - виконуючого обов`язки головного лікаря.

Відповідно до п. п. 5. 6 Положення, затвердженого наказом від 07.05.2020 року, головний лікар Виробничого підрозділу Філії у межах своїх повноважень здійснює: узагальнення статистичних показників завантаженості та обігу ліжок стаціонару Виробничого підрозділу Філії; дотримання чинних санітарних норм у лікувальному процесі; контроль за вчасним проходженням атестації співробітників та курсів підвищення кваліфікації.

При цьому, згідно п. 5.14 цього ж Положення, Головний лікар Виробничого підрозділу Філії несе персональну відповідальність за: недотримання вимог та положень Кодексу етики Товариства, Політики запобігання та протидії корупції Товариства, Антикорупційної програми Товариства, рішень органів Товариства, наказів Товариства, інших нормативних документів Товариства та Філії і незабезпечення їх неухильного виконання всіма працівниками Виробничого підрозділу Філії; недотримання чинних санітарних норм у лікувальному процесі.

Фактично, на думку позивача, оскаржуваними наказами відповідач призначив нового керівника лікарні, а всю відповідальність залишив на позивачеві, у зв`язку з чим у випадку продовження дії оскаржених наказів до позивача можуть бути застосовані негативні заходи, а також неможливо буде поновити його порушені права на здійснення управління лікарнею.

У зв`язку з викладеним, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або зробити неможливим у майбутньому виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

Проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суддя вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову підлягає розгляду за правилами, встановленими частиною 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є заява учасника справи. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. (п. 4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Частиною 10 ст. 150 ЦПК України, допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Надаючи правову оцінку належності обраного способу захисту, слід зважити й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9 забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Тобто, інститут забезпечення позову є гарантією захисту прав, свобод та законних інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача протягом судового розгляду справи; механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого у справі.

Значення цього інституту цивільного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

При цьому, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, при цьому, незастосування заходів забезпечення позову за наявності для цього підстав, саме по собі може потягти неможливість або ускладненість при виконанні судового рішення, що являлось би порушенням права на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту за змістом ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки виконання рішення суду є складовою, невід`ємною частиною судового розгляду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Тобто, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Метою забезпечення позову - є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

З огляду на викладене, саме зупинення дії наказу директора виконавчого філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 07.05.2020 року № ЦОЗ-3/84 «Про затвердження Положення про виробничий підрозділ Одеська клінічна лікарня на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця», є адекватним та необхідним заходом забезпечення позову, що, у тому числі, може запобігти порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а саме трудового колективу Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті.

При цьому, підстави задоволення заяви про забезпечення позову в частині зупинення дії наказу директора виконавчого філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 07.05.2020 року № 90/ос про призначення генерального директора Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» акціонерного товариства «Українська залізниця» відсутні.

Забезпечення позову направлене на охорону цивільно - правових інтересів позивача та носить тимчасовий характер.

Керуючись ст. ст. 149 – 153, 154 ЦПК України суддя, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити частково.

Зупинити дії наказу директора виконавчого філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця» від 07.05.2020 року № ЦОЗ-3/84 «Про затвердження Положення про виробничий підрозділ Одеська клінічна лікарня на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

В задоволенні іншої частини вимог – відмовити.

Ухвала суду виконується негайно, в порядку встановленому для виконання судових рішень.

Примірник ухвали направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: О.Михайлюк