Рішення № 89302106, 19.05.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/20773/19

Провадження № 2/521/1410/20

РІШЕННЯ

іменем України

14 травня 2020 року м. Одеса

Малиновського районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Леонова С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Шабалдак О.А.,

за участю:

представника позивача - адвоката Ткаченко В.В.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Павлишен Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов

18.12.2019 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що з відповідачем по справі перебуває у шлюбі.

Проте позивач вказала, що спільне життя з відповідачем не склалося по причині різних поглядів на сімейне життя, спільний побут, ведення домашнього господарства та виховання дитини. Всі намагання зберегти сім`ю були марними. Посилаючись на дані обставини, позивачка просить суд шлюб з відповідачем розірвати.

Також, ОСОБА_2 у позовній заяві зазначила, що сторони припинили шлюбні відносини з серпня 2019 року, з моменту фактичного припинення шлюбних відносин, відповідач не підтримує позивача та їх спільну доньку матеріально. На утриманні ОСОБА_2 перебуває дві неповнолітні дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька від першого шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка, також посилалася на той факт, що її заробітної плати не вистачає на утримання, лікування та забезпечення усіх необхідних потреб дитини.

У зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 аліменти на утримання їх спільної доньки, щомісячно у розмірі 2500 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви та до повноліття дитини.

23.12.2019 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

24.01.2020 року до суду надійшла заява від позивачки про усунення недоліків позовної заяви (вхід.№3104).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27.01.2020 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 14.05.2020 року клопотання відповідача про прийняття зустрічного позову залишено без задоволення, клопотання представника відповідача адвоката Павлишина Ю.М. про забезпечення доказів способом призначення у справі судової психологічної експертизи та допит свідків - повернуто заявнику, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.

Позивачка у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Відповідач та його представник позов визнали частково, лише у частині розірвання шлюбу, в частині стягнення аліментів заперечували проти задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на те, що з квітня 2020 року ОСОБА_3 висловила бажання проживати з батьком та поскаржилась батьку на те, що мати не приділяє їй уваги, стала байдужа до інтересів дитини, донька стала боятись матір. Починаючи з грудня 2019 року донька проводить кожні вихідні у батька. Після розлучення ОСОБА_1 надає посильну допомогу дитині у сумі 2000 грн., а також купує їй все необхідне коли донька знаходиться з ним. Відповідач зазначив, що на даний час він працює у ТОВ «Драйв-плюс», отримує заробітну плату у розмірі 8500 грн. на місяць, за станом здоров`я вважає себе відносно здоровим, інших утриманців не має.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши обставини справи та наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 03 липня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис №512, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб виданого 03.07.2012 року, серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Судом встановлено, що шлюбні відносини припинені через відсутність взаєморозуміння. Сім`я фактично розпалася і надалі спільне проживання і збереження сім`ї неможливе. Строк на примирення позивач та відповідач просять не надавати.

У період шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного у місті Одесі Одеського міського управління юстиції, актовий запис №6260 від 25.07.2012 року (а.с.14).

У судовому засіданні сторони визнали, що після фактичного припинення шлюбних відносин у серпні 2019 року, позивачка з дитиною проживає окремо від відповідача. З квітня 2020 року дитина висловила бажання проживати з батьком, однак питання щодо визначення місця проживання та участі батьків у вихованні дитини остаточно не вирішено.

ОСОБА_2 у позовній заяві зазначила, що дитини відвідує гуртки з гімнастики, займається гімнастикою, навчається грі на фортепіано. Відповідні гуртки вимагають додаткових майнових витрат на оплату наданих послуг, костюмів для виступів, на участь у змаганнях та конкурсах. Для відповідних досягнень дитині необхідні пізнавальні книги, допомога тренерів. Сума таких витрат складає 2000, 00 грн на місяць, проте такі платежі не підтверджені квитанціями.

ОСОБА_1 за станом здоров`я вважає себе відносно здоровим, інших утриманців не має. Відповідач зазначив, що з грудня 2019 року по теперішній час надавав посильну допомогу дитині у сумі 2000 грн. на місяць, однак такі платежі не підтверджені квитанціями.

Згідно до довідки виданої Дитячою музичною школою №13 м. Одеси № 2197 від 17.12.2019 року ОСОБА_3 , навчається в другому класі музичної школи по класам фортепіано та хорового співу. Навчання в школі є оплатним (а.с.9).

Дитина навчається в Одеській спеціалізованій школі №40 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області, що підтверджується довідкою №427 від 16.12.2019 року (а.с.10).

Як вбачається з довідки про доходи виданої ОСОБА_2 дохід останньої у період з 02.07.2019 року по 30.11.2019 року складає 21841, 46 грн.

Відповідно до довідки від 19.03.2020 року виданої ТОВ «Драйв-плюс», ОСОБА_1 працює на посаді завідуючого складом ТОВ «Драйв-плюс». Розмір заробітної плати складає 8500 грн. на місяць.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Судом встановлено, що сторони припинили подружні відносини. Причиною розпаду сім`ї є відсутність між подружжям взаєморозуміння, різні погляди на шлюб та сім`ю.

Позивачка на розірванні шлюбу наполягає, відновлювати подружні відносини з відповідачем не має наміру, оскільки вважає, що їхня сім`я розпалася остаточно.

Відповідач визнає позов та наполягає на задоволенні позовних вимог позивачки.

Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За таких обставинах суд вважає, що сформовані в родині відносини виключають спільне проживання чоловіка і жінки й роблять їх спільне життя надалі неможливим тому, що збереження родини суперечило б інтересам сторін.

Суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України) та не може будуватись на примушуванні сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі, а тим більш в подружніх відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Аналогічне відображено в ч. 8 ст. 7 СК України, де вказано, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 Х11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає правом кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч. 3 ст.181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною першою ст. 182 СК України, передбачено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, а саме:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у 2020 році прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

З урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є такими, що відповідають інтересам дитини.

Згідно ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Визначаючи розмір аліментів, які необхідно стягувати з відповідача на користь позивача на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, а також те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Враховуючи потреби дитини у матеріальній допомозі батька, враховуючи той факт, що батько виявляє бажання приймати участь у вихованні та утриманні дитини та здійснює для цього можливі заходи, а тому вважає за необхідне визначити розмір аліментів у розмірі 2500 грн. щомісячно, але не менше ніж 50% від встановленого законом прожиткового мінімум на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви 18.12.2019 року до повноліття дитини ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Додатково, суд вважає за належне роз`яснити наступне. Відповідно до вимог ч.1 ст.192 СК України та згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як роз`яснено в п. 22 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України, суд може за передбачених ст.197 СК України умов повністю або частково звільнити платника аліментів від сплати заборгованості.

Згідно ч.2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

З аналізу даної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Наведене також, узгоджується з практикою Верховного Суду України, у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 викладено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 267, 268 ЦПК України ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, - задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований 03.07.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис 512, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 768,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2500 грн 00 коп. (дві тисячі п`ятсот гривень), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви 18.12.2019 року до повноліття ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 включно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 768,40 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.05.2020 року.

Суддя: Леонов О.С.

19.05.20