Вирок № 89301660, 19.05.2020, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №943/1847/19

Провадження №1-кп/943/62/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року

Буський районний суд Львівської області

в складі:

головуючої судді Шендрікової Г.О.

за участю секретаря судового засідання Волошин Х.С.

за участю:

прокурора Ожибко Х.В.

за участю обвинуваченого ОСОБА_1

за участю захисника обвинуваченого Савчука В. Л.

розглянувши у судовому засіданні обвинувальні акти та угоду про визнання винуватості у обєднаному кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019140170000288, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 вересня 2019 року, про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Буськ, українця, громадянина України, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого востаннє 16.08.2019 року Буським районним судом Львівської областіза ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі. Звільненого від відбування покарання з іспитовим строком один рік,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162; ч.3 ст.15, ч.3 ст.186; ч.3 ст.185 КК України

ВСТАНОВИВ:

Так, ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, востаннє 16.08.2019 року Буським районним судом Львівської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, у якого судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні злочини.

Так, 16 вересня 2019 року в період часу з 23:00 год. до 10:30 год. 17 вересня 2019 року ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, протиправно, умисно всупереч волі законного володільця ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що порушує недоторканість іншого володіння, шляхом вільного доступу через незачинені вхідні двері проник у приміщення літньої кухні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), чим порушив особисті права законного володільця ОСОБА_4 , передбачені ст.30 Конституції України.

19 вересня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, за який законом передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до 3 років.

27 вересня 2019 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019140170000288 відносно ОСОБА_1 скеровано для розгляду у Буський районний суд Львівської області.

Крім того, 25 вересня 2019 року, близько 13:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись поблизу будинку № 10 по вул. Чачковського в м. Буськ , Львівської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перелізши через огорожу, проник на територію подвір`я будинку АДРЕСА_3 , після чого попрямував до вхідних дверей, через які незаконно проник всередину вищевказаного будинку.

Після цього, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , перебуваючи у вищевказаному місці та в той же час, зайшов у приміщення кухні, де зустрів потерпілу ОСОБА_7 і надалі продовжуючи свої злочинні дії з метою відкритого заволодіння чужим майном, висловив потерпілій вимогу негайно віддати йому ювелірні вироби, а саме каблучку, сережки та мобільний телефон, однак, почувши відмову потерпілої надати майно через відсутність такого, вийшов з приміщення кухні та продовжив пошук майна в інших приміщеннях будинку (коридорі та підвалі), після чого нічого не знайшовши, а отже, з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, вийшов з будинку та попрямував у невідомому напрямку.

12 листопада 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст.186 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 4 до 8 років.

25 листопада 2019 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019140170000299 відносно ОСОБА_1 скеровано для розгляду у Буський районний суд Львівської області.

Крім того, в період часу з 21:00 год. 07 листопада 2019 року по 08:00 год. 08 листопада 2019 року, ОСОБА_1 , маючи єдиний умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого протиправного збагачення, переконавшись в тому, що його ніхто не бачить, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та керуючи ними, шляхом пошкодження запірного механізму вхідних дверей приміщення літньої кухні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та належить ОСОБА_8 , незаконно проник усередину вказаного приміщення, звідки таємно викрав скляну банку ємністю 30 літрів вартістю 595 грн., всередині якої знаходилось вино домашнього виробництва (виноградне) об`ємом 20 літрів вартістю 1000 грн. Після чого, ОСОБА_1 , перебуваючи у вищевказаному місці та в той же час, продовжуючи свій злочинний умисел, відшукав зв`язку ключів, за допомогою яких відкрив навісний замок до сусідньої господарської будівлі, яка знаходилась на вищевказаному подвір`ї, та незаконно проник усередину даного господарського приміщення, звідки таємно викрав алюмінієвий бідон ємністю 40 літрів, вартістю 550 грн. Після чого, ОСОБА_1 з викраденим майном втік з місця події, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 2145,00 (дві тисячі сто сорок п`ять) гривень.

Під час судового розгляду заявлено клопотання прокурора, обвинуваченого та захисника про затвердження угоди про визнання винуватості. Вказані обставини не порушують прав обвинуваченого та інших осіб, оскільки останній проти цього не заперечував.

19.05.2020 року між прокурором Буського відділу Радехівської місцевої прокуратури Львівської області Ожибко Х.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 , захисником Савчуком В.Л., укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 468 КПК України.

В угоді про визнання винуватості сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст.162; ч.3 ст.15, ч.3 ст.186; ч.3 ст.185 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначених кримінальних правопорушеннях та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.

В угоді про визнання винуватості сторони узгодили призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.162 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік, у межах санкції ч.3 ст.15, ч.3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком 4 роки, у межах санкції ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Буського районного суду Львівської області від 16.08.2019 призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в скоєнні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, і передбачені ч.1 ст.162; ч.3 ст.15, ч.3 ст.186; ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся. Угоду про визнання винуватості підтримав та просив її затвердити.

Захисник зазначену угоду підтримав та просив її затвердити.

Прокурор в судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, оскільки при укладенні угоди між прокурором та обвинуваченим дотримані вимоги та правила КПК України та КК України.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Так, кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 згідно ст.12 КК України відноситься тяжкого злочину, оскільки санкція ч.1 ст.162 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, за ч.3 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років, за ч.3 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

Зміст угоди про визнання винуватості між прокурором, обвинуваченим, захисником відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують відповідно ст. 67 КК України покарання обвинуваченого при проведенні досудового розслідування є рецидив злочину. Вчинення злочину в стані алкогольного спяніння, вчинення злочину щодо осіб похилого віку .

При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.162; ч.3 ст.15, ч.3 ст.186; ч.3 ст.185 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкцій ч.1 ст.162; ч.3 ст.15, ч.3 ст.186; ч.3 ст.185 КК України.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена між прокурором, обвинуваченим, захисником угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 473-475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 19.05.2020 року, підписану в кримінальному провадженні №12019140170000288 від 17 вересня 2019, укладену між прокурором Буського відділу Радехівської місцевої прокуратури Львівської області Ожибко Х.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 , захисником Савчуком В.Л.

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162; ч.3 ст.15, ч.3 ст.186; ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання за ч.1 ст.162 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік, за ч.3 ст.15, ч.3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком 4 роки, за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Буського районного суду Львівської області від 16.08.2019 призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту обрання запобіжного заходу на підставі ухвали слідчого судді Буського районного суду Львівської області від 14.11.2019 року з 14.11.2019 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до вступу вироку законної сили.

Речові докази:

- алюмінієву каністру об`ємом 40л повернути потерпілій ОСОБА_8

- пару черевик чорного кольору, балонову куртку повернути

ОСОБА_1 з ОСОБА_1 витрати за проведення дактилоскопічної експертизи № 4/1204 від 11.12.2019р. в кримінальному провадженні № 12019140170000343 в сумі 1256,08 грн. в користь Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати за проведення дактилоскопічної експертизи № 4/880 від 08.10.2019р. в кримінальному провадженні № 12019140170000343 в сумі 628,04 грн. в користь Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди.

Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч.4 ст. 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Суддя Г. О. Шендрікова