Ухвала суду № 89300696, 19.05.2020, Василівський районний суд Запорізької області

311/1560/20

19.05.2020

Провадження №1-кс/311/438/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Носик М.А., секретар судового зсідання Шак О.В., за участю прокурора Овчарова О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , старшого слідчого Мартиняка В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василівка клопотання старшого слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Мартиняка В.Б., погодженого з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Овчарова О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, не одруженого, маючого середню освіту, не працюючого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного місця проживання, раніше судимий: 08.04.1998 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 101 КК України до позбавлення волі строком на 6 років. 08.08.2001 року на основі постанови Запорізького районного суду Запорізької області згідно ст. 6 ЗУ «Про амністію» умовно достроково звільнений з Біленьківської ВК Запорізької області №99 від відбування покарання з призначенням випробувального терміну строком на 1 рік (судимість в установленому законом порядку знята та погашена); 22.06.2004 року Василівським районним судом Запорізької області за ст. 70, ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На основі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з призначенням випробувального терміну строком на 2 роки. 27.07.2005 перегляд вироку Василівським районним судом Запорізької області та направлений до Софіївської ВК Запорізької області №55 для відбуття покарання. 25.07.2008 року звільнений із Софіївської ВК Запорізької області №55 по відбуттю строку покарання (судимість в установленому законом порядку знята та погашена); 08.09.2009 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки. 15.07.2013 року звільнений із Оріхівської ВК Запорізької області №88 по відбуттю строку покарання (судимість в установленому законом порядку знята та погашена); 25.02.2014 року Василівським районним судом Запорізької області за ст. 70, ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На основі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з призначенням випробувального терміну строком на 3 роки. 13.08.2015 року знятий з обліку КВІ у зв`язку із новим засудженням Василівським районним судом Запорізької області від 07.07.2015 за ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена); 07.07.2015 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 70, ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На основі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано покарання по вироку Василівського районного суду Запорізької області від 25.02.2014 року та визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена); 12.08.2015 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки. На основі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання по вироку Василівського районного суду Запорізької області від 07.07.2015 та визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 10 місяців. 01.02.2019 року звільнений з Кам`янської ВК №101 Запорізької області по відбуттю строку покарання; 25.06.2019 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки. На основі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з призначенням випробувального терміну строком на 2 роки. Перебуває на обліку в ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена), -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Овчаровим О.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що 27.03.2020 року, близько 23 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи повторно, знаходячись в житловому будинку домоволодіння АДРЕСА_2 , діючи з раптово виниклим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з поверхні столу в коридорі, виявив та таємно викрав телевізор «West C1419S», вартістю 383 гривні 33 копійки, після чого, з місця вчиненого кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, що кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

13 травня 2020 року, встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

14 травня 2020 року, письмове повідомлення про підозру, у порядку ст. 278 КПК України, було вручено у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень – кур`єрською доставкою через ПАТ «Укрпошта».

16 травня 2020 року, у порядку ст. 40 КПК України, винесено доручення оперативному підрозділу Василівського ВП ГУ НП в Запорізькій області на проведення слідчих (розшукових) дій, а саме, встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 , зобов`язання останнього явкою до органу досудового розслідування та допиту осіб які проживають за місцем його реєстрації та по сусідству.

Відповідно до наданих органу досудового розслідування матеріалів виконаного доручення, встановити місцезнаходження ОСОБА_1 не надалось за можливе, останній веде бродячий спосіб життя. Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 , пояснив, що він проживає по АДРЕСА_1 знає на прізвисько « ОСОБА_4 ». За цією адресою ОСОБА_5 останні чотири роки не проживає, де він зараз може перебувати йому невідомо. Допитана в якості свідка ОСОБА_6 , пояснила, що вона знає ОСОБА_7 протягом тривалого часу, так як він мешкав по сусідству. Тривалий час ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , не бачила, наскільки їй відомо останній веде бродячий спосіб життя.

Крім того, органу досудового розслідування головою квартального комітету м. Василівка було надано акт обстеження по факту проживання ОСОБА_1 , відповідно до якого, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів сусідів ОСОБА_1 , кілька років не з`являється, за даною адресою не проживає.

16 травня 2020 року, у порядку ст. 281 КПК України, органом досудового розслідування було винесено постанову про оголошення розшуку ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що місцезнаходження підозрюваного не відоме.

18 травня 2020 року, встановивши місцезнаходження ОСОБА_1 , останньому, о 14 годині 50 хвилин, було вручено письмове повідомлення про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні середньої тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України обґрунтовується та повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_2 ; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками, за участю потерпілої ОСОБА_2 ; пред`явленням речей для впізнання за фотознімками, за участю потерпілої ОСОБА_2 ; показаннями свідка ОСОБА_9 ; оглядом за участю свідка ОСОБА_9 ; постановою про визнання та доручення речових доказів; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками, за участю свідка ОСОБА_9 ; висновком експерта № 10-209 від 29.04.2020, відповідно до якого вартість викраденого у потерпілої ОСОБА_2 телевізору «West», модель «C1419S», склає 383 гривні 33 копійки; показаннями підозрюваного ОСОБА_1 , який пояснив, що він дійсно вчинив крадіжку телевізору, він раніше там проживав.

В ході досудового розслідування установлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з боку підозрюваного ОСОБА_1 , а саме:

- може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 на теперішній час обґрунтовано підозрюється у вчиненні середньої тяжкості злочину за котре передбачене покарання у вигляді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк, перебуваючи при цьому на випробувальному терміні за вироком Василівського районного суду Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України від 25.06.2019 року. ОСОБА_1 не має стійких суспільних відносин та зв`язків, які б могли з позитивної сторони охарактеризувати останнього, офіційно та неофіційно не працевлаштований, про що є відповідь з Василівської районної філії Запорізького обласного центру зайнятості, будь-якою суспільно-корисною працею не займається, та не має постійного джерела доходу. Окрім того, ОСОБА_1 не має постійного місці мешкання, відповідно до акту обстеження по факту проживання, показів свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та й самого підозрюваного, що свідчить про відсутність об`єктивних факторів, які могли б забезпечити постійне перебування підозрюваного у визначеному місці проживання, а усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, яке загрожує ОСОБА_1 за вчинений злочин, останній, перебуваючи на волі, матиме безперешкодну можливість переховуватися від слідства та суду з метою уникнення цього покарання.

- незаконно впливати на потерпілу, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні.

Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 скоїв злочин відносно особи похилого віку, з метою уникнення покарання, перебуваючи на свободі, зможе словесно або іншим чином вплинути на потерпілу ОСОБА_2 , провокуючи в останньої бажання змінити або відмовитись від своїх показань, ризик чого з огляду на особу підозрюваного є дійсним та наявним.

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 постійного джерела прибутку не має та раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена. Він не бажає стати на шлях виправлення і перевиховання, та припинення злочинної діяльності, яка для нього стала промислом та єдиним джерелом для заробітку коштів. Тому, ризик вчинення нового злочину є дійсним та наявним.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на до п`яти років позбавленням волі, відсутність у ОСОБА_1 стійких соціальних зв`язків, є ризик того, що підозрюваний не має постійного місця мешкання, тому може залишити своє тимчасове місце проживання і таким чином буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення відповідальності;

- особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні. Відсутність таких осіб, а також те, що підозрюваний не має місця роботи, унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.

У судовому засіданні слідчий Мартиняк В.Б. та прокурор Овчаров О.В. підтримали клопотання за підставами, що викладені у письмовій формі.

Підозрюваний ОСОБА_1 не заперечує проти обставин, що викладені у клопотанні, та не заперечує проти обрання запобіжного заходу тримання під вартою. Суду пояснив, що не має постійного місця мешкання.

Вислухавши учасників провадження, вивчивши надані документи, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин», те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.2 ст.185 КК України що кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, заяке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Згідно з п.5) ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У справі Мамедова проти Росії 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Разом з тим, у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року сформульована практика Європейського суду з прав людини, яка зокрема, свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставини у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_1 є кримінальне правопорушення середньої тяжкості, яке йому інкримінується та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також такими обставинами є підвищена суспільна небезпечність інкримінованого злочину, і саме наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України.

При розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.2 ст.177 КПК України (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України), п.5 ч.1 ст.177 КПК України (наявні ризики вчинити інше кримінальне правопорушення). Вказаний ризик підтверджуються тим, що ОСОБА_1 неодноразово судимий, останній раз у 2019 році. Підозрюваний не працює та суспільно корисною діяльністю не займається. Не одружений та не має утриманців. Таким чином, підозрюваний ОСОБА_1 на шлях виправлення та перевиховання не став, тому є підстави вважати, що він не припинить свою злочинну діяльність та при обранні йому запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі, - вчинить інше кримінальне правопорушення.

Беручи до уваги вищенаведене, суд на підставі ст.ст.177, 178, 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, вік, дані про його особу, ступінь соціальних зв`язків, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що для запобігання вказаного ризику, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім, тому суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, як вбачається з доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення за ч.2 ст.185 КК України, тому суд вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, підозрюваний раніше судимий за вчинення умисного злочину, але невеликої тяжкості, він не працює, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 та ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими; 5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою

Керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 184,193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів.

Ухвала слідчого судді діє до 16:00 год. 17 липня 2020 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк тримання під вартою обчислювати з 16.00 год. 19 травня 2020 року.

Розмір застави визначити в межах 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає – 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26316700; Банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок № UA378201720355249002000001205, отримувач платежу: ТУДСА України в Запорізькій області, Призначення платежу: внесення застави, обов`язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, зазначити суд в якому розглядається справа, ПІБ обвинуваченого).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими;

5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Виконання ухвали доручити Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Василівський відділ Енергодарської місцевої прокуратури.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя М.А. Носик