Вирок № 89300164, 19.05.2020, Приазовський районний суд Запорізької області

справа № 325/1781/18

провадження № 1-кп/325/9/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Пантилус О.П., за участю секретаря Гажевої І.І., прокурора Богуна О.Ю., потерпілого ОСОБА_1 та його представника - адвоката Левадного О.І., обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника та представника цивільного відповідача ТОВ «Зоря» - адвоката Ковальова Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018080330000325 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Надеждине Приазовського району Запорізької області, є громадянином України, із середньою спеціальною освітою, працює водієм ТОВ «Зоря», одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2018 року, приблизно о 14:00 годині, ОСОБА_2 , керуючи вантажним автомобілем «ГАЗ-САЗ 3508» реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався по ґрунтовій під`їзній дорозі в напрямку проїзної частини вулиці Гагаріна в селі Надеждине Приазовського району Запорізької області, по якій організовано двосторонній рух.

В цей же час водій ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом «JAWA-350» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по проїзній частині вулиці Гагаріна з боку вулиці Шкільної в північному напрямку, що відносно вантажного автомобіля у напрямку зліва-направо.

На шляху прямування водій ОСОБА_2 перед виїздом з ґрунтової дороги на асфальтовану проїзну частину вулиці Гагаріна, здійснюючи поворот ліворуч та маючи технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), не дав дорогу мотоциклу «JAWA-350» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , що рухався по проїзній дорозі вулиці Гагаріна, внаслідок чого допустив зіткнення з мотоциклом.

В результаті зіткнення водію ОСОБА_1 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритого переламу лівої скроневої кістки, що розповсюджується з луски до пірамідки кістки, забій головного мозку тяжкого ступеня з утворенням субдуральної (під твердою оболонкою головного мозку) гематоми в лівій скроневій області, з розвитком лівостороннього гемотимпаніума (крововилив в барабанній оболонці лівої вушної раковини), рана в області волосистої частини голови (більш точна локалізація не вказана) садна в області лоба, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження з ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 10.2 Правил дорожнього руху (ПДР), згідно з яким, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

Порушення водієм ОСОБА_2 п. 10.2 ПДР знаходиться в прямому причинному зв`язку з подією ДТП та її наслідками.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 , визнаючи себе частково винуватим у вчиненому кримінальному правопорушенні, надав наступні покази. З 1987 року має стаж керування вантажним автомобілем. 09.07.2018 приблизно о 14 годині він, працюючи водієм в ТОВ «Зоря», керував вказаним автомобілем. Їхав із тракторної бригади на тік, віз обід для працівників току. В кабіні автомобіля знаходились пасажири - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , які тримали «тормозки» з обідом. При виїзді із ґрунтової дороги на асфальтову дорогу і повороті наліво зіткнувся із мотоциклом під керуванням ОСОБА_1 , який знаходився без мотошолома. Перед маневром повороту, приблизно за 3 метри до асфальтової дороги, зупинився та потім продовжив виїзд не зупиняючись на першій передачі (швидкість приблизно 5 км/год). Але, запевняє, що в момент зіткнення із мотоциклом автомобіль вже зупинився. Згоден з тим, що не зупинився перед початком маневру повороту ліворуч та не впевнився у відсутності інших учасників дорожнього руху на проїзній частині вулиці Гагаріна. Але, вважає, що в діях мотоцикліста також були порушення Правил і він міг при обставинах, що склалися уникнути зіткнення, так як мотоцикл в`їхав у вже зупинений автомобіль.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні надав наступні покази. В зазначений день та час він їхав на мотоциклі «Ява» без шолома по правій стороні проїзної частини вулиці Гагаріна в с.Надеждине Приазовського району Запорізької області. ОСОБА_2 на автомобілі «ГАЗ-САЗ 3508» виїхав справа із другорядної ґрунтової дороги, приблизно зі швидкістю 50 км/год., не уступивши йому дорогу. Він побачив автомобіль, який «вискочив» із підйому, приблизно за 5 метрів, встиг змінити напрямок руху - вивернув руль вліво, але відбулося зіткнення. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень тривалий час лікувався, має затрати на лікування, отримав інвалідність 3 групи, йому завдано моральної шкоди, просить позовні вимоги задовольнити.

Допитані свідки надали суду наступні покази.

ОСОБА_3 , який був пасажиром автомобіля ГАЗ-САЗ, пояснив, що автомобіль їхав по ґрунтовій дорозі, виїжджав на асфальтову дорогу на першій передачі, а не з розгону, водій був тверезий. Коли на дорогу виїхали праві переднє і заднє колесо та автомобіль зупинився, зліва в нього в`їхав мотоцикл «Ява». Перед виїздом із ґрунтової на асфальтову дорогу наявний підйом висотою приблизно 2 метри. При підйомі та повороті із ґрунтової на основну дорогу в одному місці була «сліпа зона» із-за обвислих гілок дерева (абрикос), яке росте біля дороги зліва від ґрунтової дороги.

ОСОБА_4 зазначив, що він є далеким родичем обвинуваченого (двоюрідним чи троюрідним племінником). Він їхав пасажиром у автомобілі під керуванням ОСОБА_2 , везли котелки з обідом (він та ОСОБА_3 тримали частину котелків в руках та частина котелків стояла в пакетах). Коли стали підніматись на основну дорогу, зразу не було видно із-за дерева огляду дороги зліва та трохи виїхавши, побачили зліва мотоцикл (він побачив мотоцикл приблизно за 4 метри). Автомобіль виїжджав повільно, коли побачили мотоцикл, який рухався приблизно із швидкістю 70-80 км/год, водій різко нажав на гальма і автомобіль зупинився (на зустрічній полосі при руху вліво).

Із досліджених письмових доказів встановлено наступне.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.07.2018 внесені відомості про дане кримінальне правопорушення.

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.07.2018, слідчий за участю ст..інспектора-криміналіста та понятих провів огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, розташованого на вулиці Гагаріна с.Надеждине Приазовського району Запорізької області біля під`їзної ґрунтової дороги (перехрестя нерівнозначних доріг). Встановлено, що проїзна частина пряма в плані, відсутні нерівності та пошкодження дорожнього покриття, дорожня розмітка відсутня, до проїзної частини примикають трав`яне узбіччя з обох сторін шириною 2 м. Далі за узбіччям (праворуч та ліворуч) розташовані опори ЛЕП, рух не регулюється, дорожні знаки відсутні. Вказано, що при денному освітленні загальна видимість та конкретна видимість з робочого місця водія необмежена, об`єкти, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху праворуч та ліворуч, відсутні. Сліди шин та інші сліди на дорожньому покритті відсутні на момент огляду. До протоколу додаються фото таблиця та схема. З місця події вилучені: металевий обод від фари мотоцикла, п`ять фрагментів скла білого прозорого кольору. Заяв та зауважень від учасників не надійшло, протокол підписаний вказаними особами.

Згідно протоколу від 17.09.2018 та доданих трьох схем, складених за показами потерпілого і двох свідків, проведений слідчий експеримент в присутності понятих та за участю потерпілого ОСОБА_1 і свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , шляхом встановлення дій учасників ДТП, а також обстановки події, яка мала місце 09.07.2018 близько 12:30 години в районі «Т» подібного перехрестя по вул. Гагаріна в с.Надеждине. Учасники вказали на наступні обставини події:

- потерпілий ОСОБА_1 на місці ДТП показав, що 09.07.2018 приблизно о 12:30 годині він керував вказаним мотоциклом, рухався по проїзній частині вулиці Гагаріна в с.Надеждине з боку вулиці Шкільної. Коли він наближався до «Т» подібного перехрестя, побачив як із ґрунтової дороги виїхав вантажний автомобіль повертаючи вліво - в бік вулиці Шкільної. Він застосував гальмування та відворіт ліворуч, але уникнути зіткнення не зміг. Місце зіткнення вказав - на відстані 22,0 м від електроопори № 3 та 0,8 м від лівого краю проїзної частини. При цьому було встановлено, що дерево, яке росте на правому узбіччі, частково обмежує оглядовість водію мотоцикла та вантажівки один одного. Відстань від крони дерева, що обмежує оглядовість, до краю проїзної частини склала 2,4 м. Після виконаних трьох експериментальних заїздів по траєкторії та зі швидкістю вказаною ОСОБА_1 , відрізок 7,1м (з моменту потрапляння в поле зору мотоцикліста до місця зіткнення) автомобіль долав за час (відповідно): 1,65с, 1,58с, 1,73с. Щодо розташування та руху мотоцикла за показами ОСОБА_1 , на місці було встановлено, що відстань від коліс до краю проїзної частини склала 1,9м;

- свідок ОСОБА_3 на місці ДТП показав, що він в зазначений день та час був пасажиром автомобіля ГАЗ-САЗ 3508, яким керував ОСОБА_2 . Автомобіль рухався ґрунтовою під`їзною дорогою до вулиці Гагаріна в с.Надеждині Приазовського району Запорізької області. У зв`язку з тим, що оглядовість була обмежена деревом зліва, він не бачив мотоцикл, що наближався з лівого боку. В процесі повороту автомобілем наліво - в бік вулиці Шкільна, побачив мотоцикл «Ява», який наближався з боку вулиці Шкільної, ОСОБА_2 відразу застосував гальмування та зупинив автомобіль саме в момент зіткнення. Місце зіткнення вказав - на відстані 22,4 м від електроопори № 3 та 1,2 м від краю проїзної частини. Після виконаних трьох експериментальних заїздів по траєкторії та зі швидкістю вказаною ОСОБА_3 , відрізок 3,6м (з моменту потрапляння в поле зору мотоцикліста до місця зіткнення) автомобіль долав за час (відповідно): 2,81с., 2,50с., 2,53с. Як рухався мотоцикл він не бачив, так як помітив його саме в момент зіткнення;

- свідок ОСОБА_4 на місці ДТП показав, що він в зазначений день та час був пасажиром автомобіля ГАЗ-САЗ 3508, яким керував ОСОБА_2 . Вони рухались ґрунтовою під`їзною дорогою до вулиці Гагаріна в с.Надеждині Приазовського району Запорізької області. ОСОБА_2 не зупиняючись перед проїзною частиною, почав виконувати поворот ліворуч в бік вулиці Шкільної. В процесі повороту побачив мотоцикл «Ява», який наближався з боку вулиці Шкільної, на його думку зі швидкістю 70 км/год. ОСОБА_2 застосував гальмування та зупинив автомобіль перед зіткненням, але уникнути зіткнення не зміг. Вказав місце зіткнення на проїзній дорозі - на відстані 20,7 м від електроопори № 3 та 2,1 м від краю проїзної частини. Після виконаних трьох експериментальних заїздів по траєкторії та зі швидкістю вказаною ОСОБА_4 , відрізок 4,5м (з моменту потрапляння в поле зору мотоцикліста до місця зіткнення) автомобіль долав за час (відповідно): 3,68с., 3,33с., 3,04с. Одночасно виміряний час руху автомобіля з моменту перетинання ним краю проїзної частини до місця зіткнення (відрізок 2,1 м), який складав, відповідно, 1,78с., 1,6 с., 1,49 с. Свідок вказав на місце розташування на проїзній дорозі мотоцикла, а саме, відстань від коліс до краю проїзної частини склала 1,9 м.

Згідно посвідчення водія НОМЕР_3 від 08.07.1993, ОСОБА_2 має право керування транспортними засобами категорії А,В,С, D. За його показами після ДТП виконує роботу не пов`язану із керуванням автомобілем.

Із висновку судово-медичної експертизи № 1231 від 16.10.2018 встановлено, що у ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження:

- закритий перелом лівої скроневої кістки, що розповсюджується з луски до пірамідки кістки, забій головного мозку тяжкого ступеня з утворенням субдуральної (під твердою оболонкою головного мозку) гематоми в лівій скроневій області, з розвитком лівостороннього гемотимпаніума (крововилив в барабанній оболонці лівої вушної раковини), рана в області волосистої частини голови (більш точна локалізація не вказана) садна в області лоба, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження з ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення;

- рани в області 2 та 3 пальців правої кисті, садна в області верхніх та нижніх кінцівок в поперековій області (більш точно локалізація не вказана), які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Захисник в судовому засіданні наполягав на тому, що отримання потерпілим тяжких тілесних ушкоджень може бути в причинному зв`язку із порушенням водієм мотоцикла пункту 2.3. Правил дорожнього руху, так як той їхав без мотошолому. У зв`язку з цим просив призначити додаткову судову медичну експертизу.

Ухвалою суду від 04.11.2019 відмовлено в задоволенні клопотання так як, поставлені питання - чи міг ОСОБА_1 отримати тяжкі тілесні ушкодження за умови користування ним мотошоломом в умовах ДТП та на скільки б наявність мотошолома знизила тяжкість тілесних ушкоджень, не віднесені до компетенції судової медичної експертизи, а носять загальний оціночний характер, що ґрунтується на припущеннях наявності певних обставин при ДТП.

Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу № 19-96 від 05.09.2018, при візуальному огляді було встановлено, що на мотоциклі «JAWA-350» видимі пошкодження розташовані у передній та правій бічній частині.

Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу № 19-97 від 07.09.2018, при візуальному огляді було встановлено, що на автомобілі ГАЗ видимі пошкодження розташовані у передній його частині.

На момент експертного дослідження рульове управління (керування), робоча гальмівна система та ходова частина обох транспортних засобів знаходилися в працездатному стані, згідно наведених висновків експертиз.

За висновком судової інженерно-транспортної транспортно-трасологічної експертизи № 19-98 від 12.09.2018, при візуальному огляді встановлено, що механічні пошкодження на автомобілі ГАЗ розташовані переважно в передній правій частині, а на мотоциклі «JAWA» - переважно у передній та правій бічній частині мотоциклу. В момент первинного контакту кут між поздовжніми осями автомобіля ГАЗ-САЗ та мотоциклу «JAWA-350» складав 112? ± 5?. Визначити, як розташовувалися автомобіль та мотоцикл у момент первинного контакту, а також місце зіткнення відносно елементів проїзної частини, не надалось можливим, оскільки на проїзній частині не відобразилися транспортно-трасологічні ознаки. За наявними пошкодженнями на транспортних засобах, в момент зіткнення автомобіль та мотоцикл знаходилися в русі.

Допитаний судом 04.04.2019 експерт ОСОБА_6 , роз`яснюючи висновок судової інженерно-транспортної транспортно-трасологічної експертизи № 19-98, наполягав на тому, що за характером та місцем розташування наявних пошкоджень транспортних засобів, вони могли зіткнутися тільки в рухомому стані, про що складений висновок відповідно до використаних Методики та Посібника, вказаних у висновку. Щодо зазначення на стор.10 в досліджувальній частині висновку про деформування паливного баку мотоцикла у передній лівій частині, а не правій, то це є лише опискою, що не вплинуло на висновок, так як ним враховувалося, що деформація була справа, як відмічено на зображеннях 18-20.

За таких обставин суд не вбачав підстав для призначення повторної судової інженерно-транспортної транспортно-трасологічної експертизи, про що тричі заявляв захисник, який діє згідно доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 17.09.2018 та з того часу і до відкриття матеріалів справи під час досудового розслідування, маючи відповідні права, передбачені ст.ст. 47, 48 КПК України, будь яких клопотань не заявляв. Ухвалами суду від 30.08.2019, 13.09.2019 і 04.11.2019 відмовлено в задоволенні клопотання захисника, обґрунтування якого зводилося до аналізу застосування Методики проведення експертизи та не містило переконливих підстав вважати висновок експерта № 19-98 від 12.09.2018 необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності. Крім того, в жодному клопотанні не було зазначено для з`ясування яких інших, крім вказаних в обвинуваченні обставин, що мають значення для кримінального провадження, слід провести повторну експертизу.

Таким чином, встановлено, що покази обвинуваченого ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в частині того, що в момент зіткнення автомобіль перебував у зупиненому стані не відповідають висновку вищенаведеної експертизи.

Суд вважає встановленою обставину, що транспортні засоби рухалися в момент зіткнення, згідно наведеного висновку експерта № 19-98 від 12.09.2018.

Свідки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , а також обвинувачений та потерпілий зазначали, що вказана подія відбулася в короткий проміжок часу (миттєво) із-за обмеженої оглядовості деревом, розташованим зліва від автомобіля по ходу його руху та справа від мотоцикла по ходу його руху. Окрім того, із протоколу слідчого експерименту від 17.09.2018, за показами ОСОБА_3 встановлено, що відрізок 3,6м (з моменту потрапляння в поле зору мотоцикліста до місця зіткнення) автомобіль долав за час (відповідно): 2,81с., 2,50с., 2,53с., а як рухався мотоцикл він не бачив, так як помітив його саме в момент зіткнення; а за показами ОСОБА_4 - відрізок 4,5м (з моменту потрапляння в поле зору мотоцикліста до місця зіткнення) автомобіль долав за час (відповідно): 3,68с., 3,33с., 3,04с.

З цієї причини свідки помиляються щодо першочерговості подій - зупинення автомобіля чи зіткнення транспортних засобів, тоді як висновок зроблений спеціалістом на підставі фактичних (зафіксованих на транспортних засобах, що арештовані та зберігаються в поліції) слідів події, виходячи із характеру наявних слідів пошкоджень транспортних засобів.

Згідно висновків судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події № 19-124 від 10.10.2018 з урахуванням заданих вихідних даних:

- за показаннями потерпілого ОСОБА_1 , дії водія автомобіля ОСОБА_2 в розглянутій дорожній ситуації не відповідають вимогам п.10.2 Правил дорожнього руху і з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з подією, а в діях водія мотоцикла ОСОБА_1 - невідповідностей вимогам Правил не вбачається;

- за показами свідка ОСОБА_3 - дії водія автомобіля ОСОБА_2 в розглянутій дорожній ситуації не відповідають вимогам п.10.2 Правил дорожнього руху і з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з подією. Водій мотоцикла повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3 Правил.;

- за показаннями свідка ОСОБА_4 дії водія автомобіля ОСОБА_2 в розглянутій дорожній ситуації не відповідають вимогам п.10.2 Правил дорожнього руху і з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з подією. Водій мотоцикла повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 12.4, 12.9, 12.3 Правил;

- відповісти на питання про наявність (відсутність) технічної можливості уникнути зіткнення з боку водія мотоцикла не представляється можливим, оскільки показання свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_3 не спроможні в частині характеру руху автомобіля перед зіткненням (свідки вказали, що автомобіль перед зіткненням зупинився, а згідно висновку судової інженерно-транспортної транспортно-трасологічної експертизи № 19-98 від 12.09.2018 - автомобіль знаходився в русі під час зіткнення).

Під час проведення додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, проведеного 17.04.2019 згідно ухвали суду від 04.04.2019, постановленої в порядку ст.. 333 КПК України на підставі клопотання захисника, було візуально встановлено, що матеріальна частина обстановки не змінена за винятком змін обумовлених зміною пори року (на деревах відсутнє листя). Виміряна відстань від крайніх гілок дерева до умовного ближнього краю проїзної частини ґрунтової дороги склала 8 метрів. Встановлено, що під`їзна ґрунтова дорога має хвилястий повздовжній профіль, не має чітко виражених країв та уявляє собою одноколійну дорогу, добровільно накатану на ґрунті. Під проїзною частиною проходять дві дренажні труби, які ніяк не заважають руху транспортних засобів ані по проїзній частині, ані по ґрунтовій дорозі. Перед виїздом з ґрунтової дороги на проїзну частину вулиці Гагаріна с .Надеждине, поперек розташована бетонна труба, яка утворює невеликий пагорб. Відстань від цього пагорбу до проїзної частини скала 6,7м, а висота підйому від під`їзної ґрунтової дороги до проїзної частини по вулиці Гагаріна складає 1,4м. додатковий огляд проведений за участю, в тому числі, потерпілого і його представника та обвинуваченого і його захисника.

Тобто, додатковим оглядом встановлено, що на під`їзній ґрунтовій дорозі відсутні будь які перешкоди для звичайного руху автомобіля, а також уточнене місце розташування дерева, що обмежувало видимість обох водіїв та подальші повторні експертизи були проведені з урахуванням встановлених даних.

Згідно протоколу слідчого експерименту від 17.04.2019, проведеного з урахуванням показів ОСОБА_2 , на підставі вищезазначеної ухвали суду за клопотанням сторони захисту, обвинувачений на місці події пояснив, що 09.07.2018 приблизно о 12:30 год. він керував вказаним вантажним автомобілем та рухався ґрунтовою під`їзною дорогою до вулиці Гагаріна в с.Надеждине Приазовського району Запорізької області. Зменшивши швидкість перед проїзною частиною, почав виконувати поворот ліворуч в бік вулиці Шкільна. Ліворуч від нього росло дерево, листя якого обмежувало йому видимість в лівий бік. В процесі повороту побачив мотоцикл «Ява», який наближався з боку вулиці Шкільна зі швидкістю 60 км/год, він застосував гальмування, але уникнути зіткнення не зміг. Вказав на місце проїзної частини, де сталося зіткнення, яке розташоване на відстані 12,1м від електроопори № 3 та 2.1 м від правого краю проїзної частини по ходу руху зі сторони вулиці Шкільна.

Слідчим експериментом встановлено, що дерево, яке росте на правому узбіччі, частково обмежує оглядовість водіям мотоцикла та вантажівки один одного (за наявності на ньому листя). Відстань від крайніх гілок дерева до краю проїзної частини склала 1,8м, тобто взаємна видимість вантажівки та мотоцикла наступає з моменту наближення вантажівки на відстань 1,8 м до краю проїзної частини. Під час проведення досудового розслідування (попереднього слідчого експерименту), при вкритій листям кроні дерева ця відстань складала 2,4 м до краю проїзної частини. Тому, під час проведення теперішнього слідчого експерименту використовувались два значення видимості. Встановлено, що відрізок 10м (з моменту потрапляння в поле зору мотоцикліста до місця зіткнення) за попередніми даними щодо крони дерева (2,4 м до краю проїзної частини) автомобіль долав за наступний час: 3,83с., 4,33с., 4,53с. Відрізок 8,4м, за умови 1,8 м до краю проїзної частини, автомобіль долав за час: 2,48с., 3,78с, 4,21с. Щодо руху мотоцикла відносно ширини проїзної частини перед пригодою та його місця знаходження, коли був помічений ОСОБА_2 , встановлено, що відстань від коліс до краю проїзної частини склала 1,3м, та відстань від місця зіткнення - 12,4м.

Згідно висновку додаткової судової інженерно-транспортної експертизи № 9-794 від 27.12.2019, призначеної судом за клопотанням сторони захисту, в даній дорожній ситуації водій вантажного автомобіля ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.10.2 Правил дорожнього руху, а водій мотоцикла ОСОБА_1 - у відповідності до вимог пунктів 12.3, 12.4, 12.9б Правил дорожнього руху. Технічна можливість водія ОСОБА_2 уникнути зіткнення залежала від виконання ним вимог п.10.2 Правил. За своїми показаннями водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення. Визначити технічну можливість водія ОСОБА_1 уникнути зіткнення: за показаннями свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не є можливим, у зв`язку з неспроможністю цих показань, а за показаннями обвинуваченого ОСОБА_2 - не є можливим у зв`язку з відсутністю всіх необхідних вихідних даних. В діях водія ОСОБА_2 є невідповідності вимогами п.10.2 Правил дорожнього руху, які знаходяться в причинному зв`язку з ДТП. За показаннями водія ОСОБА_1 в його діях невідповідності до вимог п.12.3 Правил не вбачаються. Оцінити дії водія ОСОБА_1 не є можливим: за показаннями свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 по причині неспроможності та не інформативності їх показань; а за показаннями обвинуваченого ОСОБА_2 - по причині відсутності всіх необхідних вихідних даних. Встановити за показаннями свідка ОСОБА_4 , та обвинуваченого ОСОБА_2 чи знаходяться дії водія ОСОБА_1 які не відповідають вимогам пунктів 12.4, 12.9б Правил дорожнього руху, в причинному зв`язку з подією ДТП, можливо тільки після визначення наявності (відсутності) у нього технічної можливості уникнути зіткнення.

Допитаний судом 06.02.2020 експерт ОСОБА_7 , роз`яснюючи вищезазначений висновок додаткової судової інженерно-транспортної експертизи № 9-794 від 27.12.2019, зазначив, що відповісти на поставлені питання повністю не вдалося із-за відсутності за показами ОСОБА_2 даних щодо траєкторії руху автомобіля ГАЗ з моменту потрапляння в поле зору мотоцикліста до моменту зіткнення з відповідними прив`язками елементів дороги, а також часу руху автомобіля ГАЗ з моменту, коли він знаходиться на відстані гальмівного шляху від краю перехрещуваної проїзної частини вулиці Гагаріна.

За дорученням суду, наданим за клопотанням сторони захисту, відповідно до ч.3 ст.333 КПК України, 18.02.2020 проведений слідчий експеримент з метою встановлення обставин події ДТП за показами обвинуваченого ОСОБА_2 , зокрема визначення наведених експертом відсутніх даних.

З урахуванням отриманих додаткових даних щодо обстановки ДТП, за клопотанням сторони захисту призначена додаткова судова інженерно-транспортна експертиза, за висновками якої (№ 9-233 від 27.03.2020) в даній дорожній ситуації водій мотоцикла ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 12.3, 12.4, 12.9б Правил дорожнього руху. З урахуванням вихідних даних за показаннями обвинуваченого ОСОБА_2 , наданих для проведення судової експертизи, водій ОСОБА_1 не мав технічну можливість уникнути ДТП. З урахуванням вихідних даних за показаннями обвинуваченого ОСОБА_2 , наданих для проведення судової експертизи, в діях водія ОСОБА_1 невідповідності до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху не вбачаються, але є невідповідності до вимог п.п.12.4, 12.9б Правил, що не знаходиться в причинному зв`язку з подією ДТП.

Тобто, в будь якому випадку, навіть при наявності з боку водія мотоцикла (за показаннями обвинуваченого та свідків) вказаних невідповідностей до вимог Правил дорожнього руху, вони не знаходяться в причинному зв`язку з подією ДТП.

Таким чином, із наведених вище досліджених судом слідчих експериментів та висновків судових інженерно-транспортних експертиз судом встановлено, що відповідно до обставин ДТП, встановлених як із показів потерпілого, так і з показів свідків і обвинуваченого, підтверджено вину останнього у порушенні Правил дорожнього руху України, яке стало причиною зіткнення транспортних засобів, одночасно - підтверджено відсутність у потерпілого таких порушень Правил, які б знаходились в причинному зв`язку з подією ДТП.

Так, за висновками кожної наведеної експертизи технічна можливість водія ОСОБА_2 уникнути зіткнення залежала від виконання ним вимог п.10.2 ПДР, які він не виконав та вказане порушенняп.10.2 ПДР знаходяться в причинному зв`язку з ДТП .

Порушення п. 10.2 Правил дорожнього руху при вказаних в обвинуваченні обставинах визнає і обвинувачений ОСОБА_2 , який зазначив, що виїжджаючи на дорогу він не зупинився та не пересвідчився в безпеці руху, не надав дорогу мотоциклу. Обвинувачений зазначав, що він не бажав таких наслідків та вибачався перед потерпілим.

За таких обставин суд вважає, що обвинувачений визнав себе повністю винуватим в межах пред`явленого обвинувачення та не приймає аргументи прокурора про те, що ОСОБА_2 не визнавав свою вину у вчинені злочину.

Проаналізувавши досліджені докази, суд приходить до переконання, що вони є достовірними і свідчать про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 .

На підставі викладеного суд вважає позицію сторони захисту щодо недоведеності вини обвинуваченого помилковою.

Діяння обвинуваченого суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом,яке заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує дані про його особистість, ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, інші обставини кримінального правопорушення.

Суд приймає до уваги ступень тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким та за формою вини необережним.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, які характеризують обвинуваченого (довідка ОСК МВС України від 17.08.2018, характеристики Гірсівської сільської ради і ТОВ «Зоря», довідка сільської ради про склад сім`ї, довідка Приазовської ЦРЛ № 312 від 10.10.2018 і довідка ВКК Приазовської ЦРЛ № 509 від 08.06.2015) та висновок органу пробації, судом встановлено, що ОСОБА_2 за місцем проживання і роботи в ТОВ «Зоря» характеризується виключно з позитивної сторони; проживає з дружиною та пристарілою матір`ю, 1937 року народження, яка хворіє; на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває; до кримінальної відповідальності не притягувався.

За висновком досудової доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає виключно позитивну характеристику обвинуваченого за місцем проживання і роботи, а також проживання разом із ним пристарілої хворої матері.

Обставини, що обтяжують покарання стороною обвинувачення не наведені та судом не встановлені.

Зважаючи на вказані обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, обставини вчинення тяжкого необережного злочину, враховуючи позитивну характеристику обвинуваченого, висловлену думку щодо покарання прокурором і потерпілим та його представником, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Враховуючи тяжкість необережного злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, наведені вище обставини вчинення злочину та обставини, що пом`якшують покарання, висновок органу пробації, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і з цих підстав приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 від покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, поклавши при цьому на нього обов`язки передбачені ст.76 КК України.

Враховуючи викладені обставини, покарання у вигляді позбавлення волі із позбавленням права керування транспортними засобами та зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробування і покладенням обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, буде відповідати меті, визначеній у ст. 50 КК України та у відповідності до ст.65 КК України буде достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових злочинів.

Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили немає, відповідних клопотань до суду не надійшло.

ОСОБА_1 пред`явив цивільний позов, в якому з урахуванням уточнення вимог та відповіді на відзив (а.с.141, 205, т.2), просив стягнути: 1) із ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ», якою застрахована цивільна відповідальність ТОВ «Зоря», матеріальну шкоду (витрати на лікування і діагностування) 10407 грн.; 2) із ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» матеріальну шкоду, пов`язану із тимчасовою втратою працездатності, у розмірі 13034,22 грн.; 3) із ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» матеріальну шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності у розмірі 44676 грн.; 4) із ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» моральну шкоду в розмірі 3405,86 грн.: 5) із ТОВ «Зоря» моральну шкоду в розмірі 296864,35 грн., так як ТОВ є власником автомобіля та під час вчинення ДТП обвинувачений виконував трудові обов`язки в ТОВ «Зоря». В обґрунтування позову зазначено, що в результаті отриманих тілесних ушкоджень внаслідок ДТП він витратив на придбання ліків 8587,67 грн., на діагностику - 1820 грн., що підтверджується квитанціями та товарними чеками, в період стаціонарного та амбулаторного лікування в Приазовській ЦРЛ та стаціонарного лікування в Запорізькій обласній клінічній лікарні. Знаходячись на стаціонарному лікуванні ним був втрачений заробіток за період з 09.07.2018 по 25.10.2018 за 109 днів при середній заробітній платі 119,28 грн. в день. Йому заподіяна стійка втрата здоров`я, що підтверджується отриманою інвалідністю 3 групи. Оскільки цивільна правова відповідальність власника транспортного засобу застрахована, то матеріальну шкоду має відшкодувати страхова компанія. Моральна шкода, яку він оцінює в 300000 грн. полягає в заподіянні шкоди здоров`ю, в тривалому знаходженні на лікарняному (з 09.07.2018 по 25.10.2018). У зв`язку з ураженням центральної нервової системи йому присвоєно інвалідність 3 групи, внаслідок якої він не може виконувати ту роботу, яку виконував раніше (працював водієм вантажного автомобіля, а тепер - різноробочим), змінився його уклад життя, так як постійно продовжує лікуватися за рекомендаціями згідно довідки МСЕК. За таких обставин він втратив улюблену роботу, а постійне лікування, головний біль, втрата заробітку, вимушені витрати, пов`язані із лікуванням, порушення соціальних зв`язків, фізична неповноцінність - є обставинами, що обумовлюють його моральні страждання. Внаслідок перебування на стаціонарному лікуванні у нього була відсутня можливість утримувати сім`ю (дружину та малолітню дитину), кошти витрачав на лікування, що спричиняло важкі моральні страждання. Постійно відчуває сильні головні болі, що пов`язані з ушкодженням головного мозку, йому складно спілкуватися із друзями, оскільки відчуває неповноцінність, він втратив можливість заробляти достатньо коштів для утримання сім`ї та вимушений постійно витрачати кошти на своє лікування. Тому, з урахуванням вимог ст.. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вважає необхідним стягнути із страховика 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю (від суми 68117,22 грн.), що складає 3405,86 грн., а іншу частину моральної шкоди (за межами страхового полісу) - 296864, 35 грн. стягнути із застрахованої особи - ТОВ «Зоря».

Цивільний відповідач - ТОВ «Зоря» не визнає позовні вимоги, що заявлені до нього, згідно відзиву на позовну заяву (а.с.114-116, т.2) та пояснень представника цивільного відповідача - ОСОБА_8 . Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, вважає, що претензії до товариства можуть бути пред`явлені тільки після відшкодування страховиком та жодна із заявлених потерпілим вимог не може бути розглянута разом із кримінальним провадженням. А також, в позові не вказані правові підстави для відшкодування шкоди ТОВ «Зоря», в питанні відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки ТОВ не є відповідачем, згідно ст..1188 ЦК України, моральна шкода позивачем не обґрунтована, так як наведені ним обставини щодо втрати заробітку внаслідок тривалого лікування не є по суті моральними втратами, а те, що потерпілий після ДТП не працює водієм за станом здоров`я, спростовано ним самим в судовому засіданні.

Цивільний відповідач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Оранта-Січ» (ПрАТ «СК «Оранта-Січ»), в наданих письмових поясненнях на первісний позов потерпілого (а.с.134, т.2) зазначив, що страхові виплати здійснюються в порядку, визначеному ст.35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-ІV від 01.07.2004 (надалі - Закон № 1961) на підставі поданої заяви про виплату разом із підтвердженнями розміру матеріальної шкоди та вини застрахованої особи (вирок суду). Потерпілий в установленому порядку до страхової компанії не звертався, оригінали документів, що підтверджують шкоду не надавав. У зв`язку з відсутністю відмови страхової компанії від виплат, відсутній спір між потерпілим та ПрАТ «СК «Оранта-Січ». Вважають, що розгляд цивільного позову можливий в порядку цивільного судочинства у разі відмови страхової компанії у виплаті страхового відшкодування або незгодою позивача з розміром виплаченого відшкодування. Після ухвалення вироку, яким буде встановлена вина обвинуваченого, потерпілий відповідно до Закону № 1961 може звернутися до ПрАТ із заявою про виплату страхового відшкодування. Щодо обґрунтування розміру відшкодування, то цивільний відповідач вважає обґрунтованими вимоги про стягнення 4442,87 грн. за придбання ліків, так як інші 10 чеків поганої якості, які не можливо прочитати. Підлягають відшкодуванню витрати на МРТ у сумі 560,00 грн., які підтверджені чеком № 44 від 03.10.2018. Інші заявлені затрати на МРТ та УЗІ не підтверджені медичними документами та фіскальними чеками. Вимоги про відшкодування шкоди у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 13034,22 грн. та страхове відшкодування за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності (отримана інвалідність 3 групи) в розмірі 44676,00 грн. вважає обґрунтованими, згідно ст..ст. 25, 26 Закону № 1961. Моральна шкода підлягає стягненню, відповідно до ст..ст. 22, 23, 26-1 Закону № 1961 у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, що становить - 3135,65 грн.

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Згідно з положеннями частини 2 статті 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Частиною 1 статті 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону № 1961, у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дороджньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За ч.1 ст.23 Закону № 1961 шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого, з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, із стійкою втратою працездатності потерпілим, а моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.06.2019, справа № 465/4621/16-к, застосовуючи наведені норми законів, дійшла висновку про те, що для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст..35 Закону № 1961, не є обов`язковим. Протилежний підхід, який ставив би у залежність право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи незвернення з заявою до страховика, призвів до істотного обмеження його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого статтею 128 КПК України.

З цих підстав аргументи цивільного відповідача (страховика) про неможливість задоволення цивільного позову в кримінальному провадженні суд вважає помилковими.

Відповідно до вимог частини першої статті 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

На підставі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно досліджених в судовому засіданні оригіналів документів, наданих потерпілим на підтвердження затрат на лікування (а.с.24 - 30, т.2) встановлено, що заявлена сума витрат на проведення діагностування та на лікування повністю підтверджується наступними товарними та розрахунковими чеками: ТОВ «Медичного центру №1» від 03.10.2018 за МРТ на суму 560,00 грн., ПП «Невромед» від 08.10.2018 за УЗД на суми 250,00 грн., 300,00 грн. і 60,00 грн., Приватбанку від 11.07.2018 про перерахування ОСОБА_1 в центр комп`ютерної томографії за медичні послуги на суму 650,00 грн., а всього витрати на діагностичні послуги склали 1820,00 гривень; аптеки №212 м.Запоріжжя від 11, 12, 13, 16 і 17 липня 2018року на суми 39,00грн., 744,06 грн., 1008,67 грн., 89,95 грн., 587,44 грн., 55,30 грн. і 596,00 грн., аптеки № 126 м.Запоріжжя від 11 і 12 липня 2018 року на суми 167,32 грн., 418,75 грн. і 1016,00 грн., аптечного пункту № 5 м.Запоріжжя від 12.07.2018 на суму 19,68 грн., аптеки № 87 смт.Приазовське від 09, 10 і 24 липня 2018 року на суми 73,24 грн., 874,43 грн., 301,62 грн., 170,30 грн. і 353,22 грн., аптеки ФОП ОСОБА_9 від 23, 24 і 30 липня 2018 року на суми 120,87грн., 69,64грн. і 119,93 грн., ФОП « ОСОБА_10 » від 08.10.2018 на суму 1217,65 грн., аптеки № 10 смт.Приазовське від 10.10.2018 на суму 45,99 грн., аптеки № 8 см.Приазовське від 22.10.2018 на суму 264,42 грн., а всього на придбання лікарських засобів, медичних виробів та інструментів (бинти, шприци та інше) витрачено 8587,67 гривень.

Відтак заявлена сума матеріальної шкоди (затрати на лікування) 10407,00 грн. (8587,67 + 1820) повністю підтверджена належними доказами.

Із висновку судово-медичної експертизи № 1231 від 16.10.2018, копій семи листків непрацездатності, двох консультаційних висновків спеціалістів, висновків МРТ-дослідження та комп`ютерної томографії, довідок Приазовської центральної районної лікарні № 468 від 28.11.2018 та Запорізької обласної клінічної лікарні № 7234 від 11.12.2018 (а.с. 149-151, 41-47, 51-54, 59, 87 том 1), встановлено, що потерпілий ОСОБА_1 дійсно в періоди з 09.07.2018 по 11.07.2018, з 20.07.2018 по 01.08.2018 та з 08.10.2018 по 16.10.2018 проходив стаціонарне лікування в комунальній установі «Приазовська центральна районна лікарня», в період із 02.08.2018 по 07.10.2018 - амбулаторне лікування в цій лікарні; в період із 11.07.2018 по 20.07.2018 - стаціонарне лікування в комунальній установі «Запорізька обласна клінічна лікарня».

Наведені вище затрати 10407,00 грн. здійснені саме в періоди лікування, тому підлягають стягненню із страхової компанії на підставі ст.. 24 Закону № 1961 та в межах заявлених вимог, згідно ст..13 ЦПК України.

Заявлена сума втраченого заробітку (13034,22 гривень) внаслідок тимчасової непрацездатності, яка в судовому засіданні не підтримана стороною позивача, а також у зв`язку з фактичним відшкодування заробітної плати ОСОБА_1 за вказаний період, що підтверджується інформацією ГУ ДПС у Запорізькій області (а.с.249, т.2), стягненню не підлягає.

Із довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 1013886 від 25.10.2018 та індивідуальної програми реабілітації інваліда № 1260 від 25.10.2018 (а.с.36-39, т.1) встановлено, що ОСОБА_1 визначена 3 група інвалідності, протипоказана тяжка праця, яка вимагає концентрації уваги, рекомендовано «Д» нагляд і лікування невролога, н/хірурга, стаціонарне лікування за показами МРТ (КТ) головного мозку та інше обстеження, він потребує медичної реабілітації.

Відповідно до вимог ст..26 Закону № 1961, підлягає стягненню із ПрАТ «СК «Оранта-Січ» на користь потерпілого шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим (отримав інвалідність 3 групи) у розмірі 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» на дату настання страхового випадку (на 09.07.2018 - 3723,00 гривень), що складає 44676,00 гривень (3723,00 грн. х 12).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч.1 ст.23 ЦК України). Згідно частини 2 цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

За змістом ст.1167 ЦК, якщо моральної шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, така моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ч.1 ст.1172 ЦК України та п.8 наведеної постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995).

Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_12, ОСОБА_2 в період вчинення кримінального правопорушення 09.07.2018 працював водієм в ТОВ «Зоря».

Згідно полісу № АК/ 5318671, між страхувальником - ТОВ «Зоря» та страховиком ПрАТ «СК «Оранта-Січ» 01.12.2017 укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії до 05.12.2018, страховою сумою за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 200000 грн., а за шкоду заподіяну майну - 100000 грн., розмір франшизи - 0 гривень (а.с.144, т.1).

Відповідно до листа СК «Оранта-Січ» № 54 від 13.02.2019, за розглядаючим ДТП 09.07.2018 до страхової компанії з повідомленням звернулися обидва учасника - представник ТОВ «Зоря» та ОСОБА_1 (а.с.32, т.2).

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вказані потерпілим обставини щодо моральної шкоди є частково доведеними переліченими вище доказами (висновком судово-медичної експертизи, листками непрацездатності, іншими медичними документами).

Згідно копій свідоцтв про шлюб серії НОМЕР_5 від 18.09.2015 та про народження серії НОМЕР_6 від 29.03.2016, потерпілий ОСОБА_1 одружений та має малолітню дитину - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд вважає доведеним, що потерпілий відчував фізичний біль від отриманих тілесних ушкоджень та під час лікуванні, а також моральні страждання, викликані тривалим лікуванням та втратою працездатності, порушенням його звичного способу життя, в тому числі спілкування із сім`єю. Але, наявність інших названих потерпілим душевних страждань та постійне відчуття головного болю будь яким доказами не доведено.

Зважаючи на характер (фізичні та психічні), обсяг та тривалість страждань потерпілого, а також можливість відновлення його попереднього стану здоров`я тільки в залежності від проведеної медичної реабілітації, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи всі наведені обставини справи, а також необережну форму вини даного злочину та керування потерпілим мотоциклом без мотошолому в порушення п.п.г) п.2.3. Правил дорожнього руху, позовні вимоги в частині моральної шкоди слід задовольнити частково в розмірі 100000 гривень.

Згідно ст. 26-1 Закону № 1961 моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий ОСОБА_1 зазнав ушкодженням здоров`я під час ДТП, підлягає стягненню із страховика у розмірі 5% страхової виплати за шкоду заподіяну здоров`ю, що складатиме 2754,15 грн. із розрахунку: (10407,00 грн. витрати на лікування + 44676,00 грн. шкода від втрати працездатності) х 5%.

Інша частина шкоди 97245,85 грн. (100000 - 2754,15) підлягає стягненню із ТОВ «Зоря», згідно ст..ст. 1167, 1172 ЦК України.

Відповідно до ст.124 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні на проведення двох судових інженерно-транспортних експертиз за експертною спеціальністю 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» вартістю 2288,00 грн. кожна, судової інженерно-транспортної транспортно-трасологічної експертизи вартістю 3146,00 гривень, двох судових інженерно-транспортних експертиз з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної події вартістю 2145,00 гривень та 2512,16 гривень, додаткової судової інженерно-транспортної експертизи вартістю 1884,12 гривень, що в сумі складає 14263,28 гривень та підтверджується відповідними довідками про витрати на проведення експертиз № 19-96 від 05.09.2018 і № 19-97 від 07.09.2018, № 19-98 від 12.09.2018, № 19-124 від 10.10.2018 і № 9-794 від 27.12.2019, № 9-233 від 27.03.2020 слід стягнути з обвинуваченого в дохід держави.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, арешт, накладений з метою збереження речових доказів ухвалами слідчого судді від 16.07.2018 (а.с.135-142, т.1):

- із мотоцикла А JAWA-350, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , виданого 19.04.2018 ТСЦ МВС № 2343, належить ОСОБА_1 , підлягає скасуванню, з поверненням транспортного засобу, який зберігається в Приазовському ВП Мелітопольського ВП ГУНП (квитанція № 000158 від 06.09.2018), власнику;

- із вантажного автомобіля ГАЗ-САЗ 3508, реєстраційний номер НОМЕР_8 , вартість якого невідома і, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 , виданого 23.11.2000 Мелітопольським МРЕВ ДАІ УМВС в Запорізькій області, належить товариству з обмеженою відповідальністю «Зоря», підлягає скасуванню, з поверненням транспортного засобу, який зберігається в Приазовському ВП Мелітопольського ВП ГУНП (квитанція № 000159 від 06.09.2018), власнику.

Питання про долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України: вказані транспортні засоби повернути власникам.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 3 (три) роки з позбавлення права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

На підставі ст..75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю - 2 (два) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно пунктів 1, 2 частини 1 статті 76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації і повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 не обирати.

Стягнути із ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 ) в дохід держави витрати на проведення судових інженерно-транспортних експертиз№ 19-96 від 05.09.2018 і № 19-97 від 07.09.2018, № 19-98 від 12.09.2018, № 19-124 від 10.10.2018, № 9-794 від 27.12.2019, № 9-233 від 27.03.2020 по кримінальному провадженню № 12018080330000325 всього в розмірі 14263 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят три) гривні 28 коп. (рахунок UA498999980000031112115008009, одержувач: Управління Казначейства у Шевченківському районі м.Запоріжжя, 24060300, МФО 899998, ЄДРПОУ 38025367, Казначейство України (ЕАП).

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Оранта-Січ» задовольнити частково.

Стягнути із приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ» (м.Запоріжжя вулиця Європейська, 16, код ЄДРПОУ 02307292) на користь ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 :

- матеріальну шкоду (витрати на лікування та діагностування) у розмірі 10407 (десять тисяч чотириста сім) гривень 00 коп.;

- шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності у розмірі 44676 (сорок чотири тисячі шістсот сімдесят шість) гривень 00 коп.;

- моральну шкоду в розмірі 2754 (дві тисячі сімсот п`ятдесят чотири) гривень 15 коп..

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Зоря» задовольнити частково.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» (Запорізька область, Приазовський район, с.Надеждине, вулиця Шкільна, 6, код ЄДРПОУ 03750730) моральну шкоду в розмірі 97245 (дев`яносто сім тисяч двісті сорок п`ять) гривень 85 коп.

В іншій частині вимог позову відмовити.

Речові докази у справі:

- скасувати арешт мотоцикла А JAWA-350, реєстраційний номер НОМЕР_2 , щозберігається в Приазовському ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, який накладений ухвалою слідчого судді Приазовського районного суду Запорізької області від 16 липня 2018, та автомобіль передати власнику - ОСОБА_1 ;

- скасувати арешт вантажного автомобіля ГАЗ-САЗ 3508, реєстраційний номер НОМЕР_8 , який зберігається в Приазовському ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, накладений ухвалою слідчого судді Приазовського районного суду Запорізької області від 16 липня 2018, та автомобіль передати власнику - товариству з обмеженою відповідальністю «Зоря».

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення та набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після прийняття рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право, звернувшись до суду, отримати копію вироку, яку негайно після проголошення вироку вручити обвинуваченому і прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя О.П. Пантилус