Ухвала суду № 89296374, 13.05.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/18103/14-ц

4-с/295/38/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі: головуючого судді Лєдньова Д.М.

при секретарі - Зубрицькій Т.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) Шестопалова Віталія Юрійовича - неправомірними,-

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

Обгрунтування скарги зазначив, що в Богунському відділі державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) на виконанні знаходиться виконавчий лист № 295/18103/14-ц, виданий 14.02.2020 року Богунським районним судом м.Житомира про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «К І Партнер» заборгованості за договором кредиту.

26.03.2020 року заявником отримано повідомлення державного виконавця Шестопалова В.Ю. про оцінку належного боржнику ОСОБА_2 нерухомого майна, в той же день отримано вимогу виконавця про надання доступу до нерухомого майна для його опису та арешту, постанову про опис та арешт майна.

На думку заявника результати оцінки є необ`єктивними та підлягають скасуванню.

Так, відповідно до ст. 31 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності зобов`язані: дотримуватися під час здійснення оціночної діяльності вимог цього Закону та нормативно-правових актів з оцінки майна; забезпечувати об`єктивність оцінки майна, повідомляти замовника про неможливість проведення об`єктивної оцінки у зв`язку з виникненням обставин, які цьому перешкоджають.

Складений звіт не відповідає вимогам ст. 12 зазначеного Закону, яка визначає, що звіт про оцінку майна повинен містить висновки про вартість майна та підтверджувати виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності.

При складенні звіту оцінювачем не дотримано методичні рекомендації (ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), а також порушено національні стандарти, в ігнорування яких оцінювач не здійснив ознайомлення з об`єктом оцінки, не вказав джерело отримання інформації про вихідні дані об`єкта, не надав доказів проведення особистого огляду об`єкта оцінки. Фотокартки об`єкта оцінки у середині відсутні.

Посилаючись на суттєве заниження вартості об`єкта нерухомого майна, заявник просить визнати незаконними дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) Шестопалова Віталія Юрійовича, пов`язані з оцінкою нерухомого майна, нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визначеною за звітом про незалежну оцінку майна, який був виготовлений ПП «Коекс» від 20.03.2020 року та скасувати її, зобов`язати виконавця призначити повторну оцінку із залученням інституту судових експертиз.

Державним виконавцем подано відзив на скаргу, де вказано на послідовності виконаних дій межах виконавчого провадження, зауважено про направлення документів виконавчого провадження за адресою боржника, визначеною у виконавчому документів.

Вчинені дії вважає прийнятими відповідно до закону, в межах повноважень виконавця, а тому просить відмовити у задоволенні скарги.

Представником стягувача надано пояснення, в яких зауважено на невірно обраному способі захисту порушених прав, оскільки учасники виконавчого провадження мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця.

Також звернуто увагу на передбаченій ст. 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» відповідальності оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності за недостовірність чи необ`єктивність оцінки. Заявник при цьому не скористався правом на проведення рецензування звіту.

З огляду на викладене, представник просить відмовити у задоволення скарги.

В судове засідання від 24.04.2020 року заявник не з`явився, надав заяву про відкладення розгляду скарги з підстав запровадження в країні карантину.

В подальшому 28.04.2020 року ОСОБА_1 подано клопотання, в якому заявник просив вирішити питання про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, в межах виконання якого подано скаргу.

Ухвалою суду від 29.04.2020 року заяву задоволено частково, зупинено стягнення по виконавчому провадженню № 61288469.

В судовому засіданні 12.05.2020 року ОСОБА_1 повідомив про неготовність до розгляду скарги у зв`язку з відсутністю звіту про оцінку майна в повному обсязі.

В судове засідання від 13.05.2020 року ОСОБА_1 подано заяву про відкладення розгляду скарги з огляду на необхідність отримання рецензії на звіт та подальшого надання як доказу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Аналіз наведеної норми вказує на особливий, більш скорочений порядок розгляду скарги на дії державного виконавця, що пов`язується з необхідністю збереження балансу інтересів сторін у виконавчому провадженні, в яких потреба на швидке розв`язання спору між сторонами у судовому процесі, та пов`язана із цим обов`язковість виконання рішення суду, одночасно визначається та обмежується обсягом прав та обов`язків учасників виконавчого провадження, в тому числі державного виконавця, недотримання яких може зводити до не ефективності судового розгляду.

У відповідності до ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Суд звертає увагу, що із дня відкриття провадження по скарзі на дії державного виконавця - 08.04.2020 року, учасники мали можливість подати всі наявні у них докази, або, в разі поважності причин, з яких доказ не міг був наданий вчасно, повідомити про це суд.

Оскільки неявка учасників не перешкоджає розгляду скарги на дії виконавця, суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності заявника.

В судовому засіданні від 13.05.2020 року представник стягуюча – ТОВ «К І Партнер» просила відмовити у задоволенні скарги.

Державний виконавець просив відмовити у задоволенні скарги.

Судом встановлено наступні обставини.

На виконанні у Богунському відділі державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) перебуває виконавче провадження № 61288469 з примусового виконання виконавчого листа № 295/18103/14-ц від 14.02.2020 року, виданого Богунським районним судом м. Житомира, про стягнення з ОСОБА_1 строкової заборгованості за кредитом в сумі 23 075,70 доларів США; простроченої заборгованості - 4 534,54 долари США; строкової заборгованості за процентами – 21,94 доларів США; простроченої заборгованості за процентами – 2 534,27 доларів США; пені за несвоєчасне погашення кредиту – 3 928,81 грн.; пені за несвоєчасне погашення процентів – 2 077,37 грн.; судового збору в сумі 1827,00 грн.; витрат, пов`язаних із проведенням експертизи – 1125,12 грн.

14.02.2020 року постановою державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) Шестопалова В.Б. відкрито виконавче провадження.

У власності боржника - ОСОБА_1 перебуває нерухоме майно – нежитлове приміщення, загальною площею 59.12 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно постанови державного виконавця від 14.02.2020 року на вказане приміщення накладено арешт.

13.03.2020 року державним виконавцем проведено опис нерухомого майна, складено відповідну постанову.

Постановою від 16.03.20209 року виконавцем призначено суб`єкта господарювання - ПП «КОЕКС», для участі у виконавчому провадженні з метою визначення вартості майна боржника.

Звіт про оцінку майна надійшов до Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) 20.03.2020 року. В той же день повідомлення про визначення вартості майна направлено на боржнику.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Засадами виконавчого провадження згідно з п.9 ч.1 ст. 2 Закону України № 1404-VIII є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

До такої думки прийшла велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року по справі № 308/12150/16-ц.

За таких обставин, зауваження стягувача про те, що оскарження звіту про оцінку майна не є процесуальною дією виконавця, а тому не може оскаржуватись в судовому порядку, не є обґрунтованими.

Порядок здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні визначається Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III.

Методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України (ст. 9 Закону України № 2658-III).

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. (частина перша статті 80 ЦПК України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина друга статті 80 ЦПК України). Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частина четверта статті 77 ЦПК України).

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Судом не отримано належних доказів на можливість ствердження необ`єктивності виконаної суб`єктом господарювання оцінки нерухомого майна, належного боржнику у виконавчому провадженні.

Відповідно до ст. 12 Закону України № 2658-III звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Згідно з п.56 Національний стандарт N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 144,звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити (крім іншого): письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

З наведеного слід дійти висновку, що саме по собі не проведення особистого огляду оцінювачем об`єкта оцінки не може вказувати на необ`єктивність виконаного звіту за умови дотримання визначених підходів до оцінки з належним відтворенням таких підходів за змістом.

Порядок проведення оцінки майна в повному обсязі викладено у звіті.

До звіту також додано договір купівлі-продажу приміщення, зведений оціночний акт на приміщення, план будинку, журнал розрахунків обмірів та розрахунків площ вимірювань, фотокартки об`єкта ззовні, всередині.

Представник стягувача пояснив, що вказані знімки всередині приміщення виконано державним виконавцем під час опису та арешту майна.

Отже, судом не отримано відомостей про невідповідність виконаного звіту вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», національних стандартів.

З приводу зауважень ОСОБА_1 про намір здійснити рецензування звіту, повідомлення про який, як визнано безпосередньо даним учасником, отримано 26.03.2020 року, суд звертає увагу про достатність часу для подання відповідних доказів.

Згідно з п.2 ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний: надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.

Заявником не вказано про реалізацію узгодженого із вищевказаним його права на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження або відмову державного виконавця надати такі матеріали.

Не знайшли свого підтвердження також і зауваження заявника про не направлення на його адресу копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

В судовому засіданні досліджено поштове повідомлення про доставлення кореспонденції та її вручення адресату 19.02.2020 року (а.с. 138).

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення скарги.

Не підлягає також до фактичного розгляду вимога про поновлення процесуального строку, оскільки, як зазначив ОСОБА_1 повідомлення про оцінку майна отримано ним 26.03.2020 року, звернення до суду відбулось шляхом направлення кореспонденції 04.04.2020 року, тобто в межах десятиденного строку для звернення до суду зі скаргою на дії виконавця.

Відповідно до ч.1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Суд також вважає необхідним скасувати застосовані заходи забезпечення в межах розгляду скарги на дії виконавця, застосовані ухвалою суду від 29.04.2020 року.

За положеннями ч.1ё ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно з ч.9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 158, 447-453 ЦПК України, суд,

постановив:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця.

Скасувати заходи забезпечення, застосовані ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 29.04.2020 року про зупинення стягнення по виконавчому провадженню № 61288469, що здійснюється на підставі виконавчого листа № 295/18103/14-ц від 14.02.2020 року, виданого Богунським районним судом м.Житомира.

На ухвалу суду до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали буде виготовлено 18.05.2020 року.

Суддя: Д.М.Лєдньов